ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/17604/25 Номер провадження 22-ц/814/2854/26 Головуючий у 1-й інстанції Михайлова І. М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Чумак О.В.,
суддів Бутенко С.Б., Панченка О.О.
за участю секретаря Ванди А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 25 березня 2026 року, постановлену суддею Михайловою І.М.
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності
В С Т А Н О В И В
У грудні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1 у спільному майні та визнання права власності на 1/15 частину спірної квартири.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 15.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 25.02.2026 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку на подання до суду зустрічної позовної заяви та відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення. У підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 10 год. 45 хв. 25.03.2026 року для врегулювання спору між сторонами.
25 березня 2026 року представником ОСОБА_1 адвокатом Кожем?як О.В. під час підготовчого судового засідання заявлено низку клопотань:
1) Про об`єднання в одне провадження даної цивільної справи з цивільною справою № 554/3731/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, що перебуває у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Полтави Шевської О.І.;
2) Про прийняття до розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення. Зазначив, що дане клопотання подається до суду із пропуском встановленого судом процесуального строку у зв`язку з дією воєнного стану в Україні, застосуванням у грудні 2025 року - січні 2026 року графіків погодинного відключення електропостачання, введенням ГАВ, унаслідок чого протягом робочого дня світло подавалося лише на 1,5 год., а також багаторазовим оголошенням повітряних тривог у місті;
3) Про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду в зв`язку із відсутністю предмета спору;
4) Про оголошення у підготовчому судовому засіданні перерви з метою долучення до матеріалів справи доказів, які були подані разом із позовною заявою ОСОБА_1 у справі № 554/3731/26;
5) Про допит свідка дільничного інспектора поліції ОСОБА_3 , оскільки останній може підтвердити обставини, на яких ґрунтуються заперечення сторони відповідача;
6) Про долучення до матеріалів справи в якості доказів угод про викуп ОСОБА_2 квартири по АДРЕСА_2 , вартістю станом на 2017 рік 657000 грн. та підсобного приміщення, вартість якого станом на 2017 рік становила 40000 грн. В обґрунтування клопотання зазначив, що ці докази підтверджують наявність у позивача іншого житла та характеризують матеріальний стан останньої;
7) Про долучення до матеріалів справи флешки, на якій містяться записи телефонних дзвінків, що підтверджують факт перешкоджання ОСОБА_1 в користуванні житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 ;
8) Про виклик в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_4 , яка являється матір`ю ОСОБА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 25 березня 2026 року у задоволенні клопотань представника відповідача адвоката Кожем`яки О.В. про об`єднання в одне провадження даної цивільної справи з цивільною справою № 554/3731/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду в зв`язку із відсутністю предмета спору, про оголошення у підготовчому судовому засіданні перерви, про виклик свідка ОСОБА_4 , про долучення до матеріалів справи угод про викуп - відмовлено.
Клопотання представника відповідача адвоката Кожем`яки О.В. про прийняття до спільного розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення залишено без розгляду.
Клопотання представників позивача та відповідача про виклик свідків задоволено.
У судове засідання викликано у якості свідків: дільничного інспектора поліції Задоркіна В.В. та ОСОБА_5 .
Клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи флешки, на якій містяться записи телефонних дзвінків ОСОБА_1 до ОСОБА_4 задоволено.
Закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 травня 2026 року о 10 годині 30 хвилин.
Не погодившись з даною ухвалою місцевого суду її в апеляційному порядку в частині залишення без розгляду клопотання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій він просив ухвалу суду першої інстанції у відповідній частині скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки у нормах ЦПК України відсутня пряма заборона на повторне подання клопотання про прийняття до розгляду зустрічного позову.
Зазначено, що повторне клопотання допустиме за умови наведення нових аргументів, обставин або доказів. У повторному клопотанні він навів нові аргументи та обставини на які не посилався у первісному клопотанні від 25.02.2026. а саме: рекомендації Ради суддів від 02.03.2022 «Щодо роботи суддів в умовах воєнного стану», у п. 6 якого, йдеться про рекомендацію судам виважено підходити до різного роду строків.
Вказав, що повторне клопотання про прийняття зустрічного позову було подане до суду з пропуском встановленого процесуального строку у зв?язку з труднощами введеного на території України воєнного стану, застосуванням у грудні 2025 року - січні 2026 року графіків погодинного та аварійного відключення електропостачання, а також багаторазовим оголошенням повітряних тривог.
Вважає, що суд першої інстанції, з огляду на зазначені доводи та факту, враховуючи його вік та наявність інвалідності, міг би задовольнити подане ним клопотання про прийняття до розгляду зустрічного позову.
Від представника ОСОБА_2 адвоката Гавриленка О.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні були присутні відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кожем`яка О.В., а також представник ОСОБА_2 адвокат Гавриленко О.В.
Оскільки ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині залишення без розгляду клопотання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 , тому в іншій частині ухвала суду в силу ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, у грудні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1 у спільному майні та визнання права власності на 1/15 частину спірної квартири.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 15.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, призначено підготовче судове засідання (а.с. 69).
Роз`яснено відповідачу, що він має право подати відзив на позов, який відповідає вимогам ст.178 ЦПК України, та додати до нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, якщо такі докази не надані позивачем, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, у 15-денний строк із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.
20 січня 2026 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 25 лютого 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку на подання до суду зустрічної позовної заяви. Відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення та повернуто матеріали зустрічної позовної заяви заявнику (а.с. 75-78).
У підготовчому судовому засіданні 25 березня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Кожем`яка О.В. заявив клопотання про приєднання до розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 25 березня 2026 року клопотання представника відповідача адвоката Кожем`яки О.В. про прийняття до спільного розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення до спільного розгляду з первісним позовом вже вирішено ухвалою суду від 25.02.2026 року.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції розцінив клопотання про прийняття до спільного розгляду зустрічного позову як зловживання стороною відповідача своїми процесуальними правами, а тому, враховуючи положення ч. 3 ст. 44 ЦПК України, залишив вказане клопотання без розгляду.
Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.
За положеннями ст. 55, 124 Конституції України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право на справедливий суд. У ч. 1 цієї статті встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції закріплені такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи, справедливість судового розгляду, публічність розгляду справи та проголошення рішення, розумний строк розгляду справи, розгляд справи судом, встановленим законом, незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.
Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннями статті 4 ЦПК України, з огляду на які, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.
Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу. Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов`язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків з метою зловживання ними.
Згідно приписів п.1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України).
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).
У постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 345/2935/21 (провадження №612472св22) Верховний Суд вказав на те, що зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає неприпустимість зловживання правом, яка відповідно до конституційних положень означає, що здійснення прав і свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом це певною мірою спотворення права. У цьому разі особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду у справі № 910/1873/17 від 8 травня 2018 року).
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 25.02.2026 вже вирішено питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення до спільного розгляду з первісним позовом, якою відмовлено у прийнятті зустрічного позову та повернуто його заявнику.
Роз?яснено ОСОБА_1 про те, що відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє його права на звернення до суду з позовом у загальному порядку.
Доказів оскарження в апеляційному порядку даної ухвали матеріали справи не містять.
Звертаючись до суду з клопотанням про прийняття до розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 його представник адвокат Кожем?як О.В., повторно просив суд прийняти його до розгляду, посилаючись на введення на території України воєнного стану, відключення електроенергії та оголошення повітряних тривог.
Разом з тим, ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 25.02.2026 зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення повернуто заявнику.
Відповідачем та його представником до клопотання від 25.03.2026 не долучено зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, про прийняття якого заявлено у даному клопотанні.
Крім того, станом на 25.03.2026 позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, вже перебувала в провадженні Шевченківського районного суду м. Полтави та розподілена судді Шевській О.І. (справа № 554/3731/25), у вказаній справі відкрито провадження та призначено її до судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для залишення без розгляду клопотання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, враховуючи вік ОСОБА_1 та наявність у нього інвалідності, міг би задовольнити подане ним клопотання про прийняття до розгляду зустрічного позову колегія суддів відхиляє, оскільки основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, незалежно від будь-яких ознак.
Жоден учасник справи не може мати процесуальних переваг чи обмежень через свій вік, стан здоров`я, стать, расу, майновий стан, релігійні переконання тощо. Перед судом усі сторони мають рівний процесуальний статус і однаковий обсяг прав та обов`язків.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, та свідчать про неправильне тлумачення заявником норм процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 25 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.В. Чумак
Судді С.Б. Бутенко
О.О. Панченко