Справа № 187/1955/26
№ провадження 2-з/196/42/2026
УХВАЛА
23.09.2026 с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в особі судді Костюкова Д.Г., розглянувши у приміщенні суду в с-щі Царичанка в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про стягнення заборгованості зі спадкоємців померлого, третя особа: приватний нотаріус Дніпровського району Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович, яка подана представником заявника - адвокатом Смірновим Андрієм Андрійовичем, -? ?
В С Т А Н О В И В:
21 вересня 2026 року до Царичанського районного суду Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справи №187/1955/26 за заявою представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Смірнова Андрія Андрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського району Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович про стягнення заборгованості зі спадкоємців померлого, в якій представник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно померлого ОСОБА_6 в межах заявлених позовних вимог.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову у ній ставиться питання про накладення арешту на майно померлого ОСОБА_6 .
Поміж тим, відповідно до положень ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Таким чином, з моменту смерті особа не може володіти будь-яким майном, таке майно не може у неї знаходитись та належати їй, у зв`язку з чим прохання забезпечити позов шляхом арешту майна померлої особи суперечать вимогам чинного законодавства.
Більш того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд зауважує, що умовою застосування заходів для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Поміж тим, у порушення вимог п.п. 3, 4 ч.1 ст. 151 ЦПК України позивачем взагалі не обґрунтована необхідність забезпечення позову, не наведено жодних обставин щодо можливого утруднення виконання або невиконання рішення суду без застосування заходів забезпечення, а також не наведено обґрунтування обраного ним заходу забезпечення.
Суд не бере до уваги зазначення представником позивача у якості підстави застосування арешту майна про можливе утруднення виконання рішення суду у зв`язку з наявністю імовірних дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки правовідносини іпотеки не є предметом даного позову та стосуються прав та інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Більш того, накладення арешту на майно з метою створення перешкод в реалізації прав інших кредиторів не відповідає завданню та цілям застосування заходів забезпечення позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 виснувала, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського району Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович, про стягнення заборгованості зі спадкоємців померлого, яка подана представником заявника - адвокатом Смірновим Андрієм Андрійовичем - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
? ? ? ? ? ? ? ?Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ?? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков