ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
24 вересня 2026 року
м. Харків
справа № 638/9684/16
провадження № 22-ц/818/5418/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Тичкової О.Ю., Мальованого Ю.М.
розглянувши у порядку ст.369ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Прядка Олександра Олександровича про скасування судового наказу у справі №638/9684/16-ц, виданого 26 липня 2016 року за заявою Комунального підприємства «Харківській теплові мережі», -
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Прядка Олександра Олександровича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 29 червня 2026 року, постановлену суддею Штих Т.В.
в с т а н о в и в :
У червні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Прядко Олександр Олександрович звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 29 червня 2026 року заяву повернуто заявнику без розгляду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвоката Прядко Олександр Олександрович просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з цим вважає ухвалу суду несправедливою, незаконною та підлягає скасуванню. Зазначає, що до заяви про ознайомлення з матеріалами справи було додано повноваження представника, проте вони не були долучені до справи.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи заяву заявника без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення вимог ч. 4 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу, яка подана та підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Прядко О.О., не долучення повноважень на подачу зазначеної заяви про скасування судового наказу.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст.15ЦКУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.
Частинами 1, 3 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (ч. 2ст. 19 ЦПК України).
Метою спрощених судових процедур є швидкий розгляд безспірних питань, правовідносини сторін у яких не викликають сумніву, та у яких фактичні обставини справи та визначеність у правовідносинах учасниками цих правовідносин не оспорюється.
Наказне провадження за своєю сутністю призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Отже, наказне провадження як особливий спрощений вид провадження у цивільному судочинстві спрямоване на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без судового засідання та без виклику заявника (стягувача) і боржника.
Судом встановлено, що у липні 2016 року заявник в особі КП «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу щодо вимог про стягнення з боржників суми заборгованості за надані послуги теплопостачання.
26 липня 2016 року Дзержинським районним судом м.Харкова видано судовий наказ, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» суму заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.02.2013 року по 30.04.2016 року в розмірі 40135,24 грн., 3 % річних у сумі 1327,46 грн., інфляційні витрати - 11254,51 грн., а всього 52717,21 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави, судовий збір, у розмірі 689 грн.
12 червня 2026 року адвокат Прядко О.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування зазначеного судового наказу від 26.07.2016 року.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до вимог ст.170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі та має містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) наказ, що оспорюється;
5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Заява підписується боржником або його представником.
До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Частиною 6 ст.170 ЦПК України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Таким чином недолучення до заяви повноважень представника є підставою для повернення заяви без розгляду.
Враховуючи, що заява про скасування судового наказу не відповідає вимогам ч. 6 ст.170ЦПК України суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду.
Повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права боржника на повторне звернення до суду з заявою, яка оформлена відповідно до вимог ст. 170 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про долучення повноважень представника до заяви при ознайомлені з матеріалами справи жодним чином не підтверджені, та в матеріалах справи не містяться.
Ухвала суду першої інстанції є законною, постановленою з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Враховуючи, що справа по суті спору не розглядалась, питання щодо розподілу судових витрат за подачу апеляційної скарги не вирішується.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 384, 389 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прядка Олександра Олександровича залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 29 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: О.Ю. Тичкова
Ю.М. Мальований