Справа № 487/7013/26
Провадження № 2-а/487/63/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2026 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
У Заводський районний суд м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, зареєстрована канцелярією суду 31 серпня 2026 року.
Ухвалою суду від 02.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 11.15 год 01.10.2026.
24 вересня 2026 року зареєстровано заяву позивача про забезпечення позову. Заява мотивована тим, що 23 вересня 2026 йому було заблоковано всі банківські рахунки, а пізніше, цього ж дня, до його електронного кабінету ЄСІТС було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№82027197 від 23.09.2026; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП№82027197 від 23.09.2026; постанову про стягнення виконавчого збору ВП№82027197 від 23.09.2026, а також постанову про арешт коштів боржника ВП№82027197 від 23.09.2026.
Після ознайомлення з відповідними документами, позивачеві стало відомо що виконавче провадження ВП№82027197 було відкрито на підставі заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 за вих. № ГА6231/5 від 15.09.2026 та виконавчого документа - оскаржуваної постанови № МВ/1644/1 від 23.06.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що оскаржувана постанова № МВ/1644/1 від 23.06.2026 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , має ознаки протиправності рішення, порушення прав, свобод та інтересів Позивача, а також, беручи до уваги той факт, що у випадку накладення арештів на банківські рахунки, рухоме та нерухоме майно Позивача та/або фактичного стягнення суми штрафу в період розгляду справи, буде істотно ускладнене поновлення оспорюваних прав та інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся, ОСОБА_1 звернувся до суду із даною заявою про забезпечення позову шляхом зупинення у виконавчому провадженні ВП№82027197, відкритого головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Баришевою Юлією Володимирівною, стягнення на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № МВ/1644/1 від 23.06.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Дослідивши подану заяву та проаналізувавши надані докази, суд ураховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до приписів частини першої і другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).
Таким чином, зі змісту приписів частини 2 статті 150 КАС України слідує, що обов`язковими підставами для вжиття заходів забезпечення позову є обставини, за якими невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права. На цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання рішення суду, яке може бути прийнято на користь позивача.
Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 № 3-рн/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 120, ч. 6 ст. 234, ч. 3 ст. 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13) (пункт 9 мотивувальної частини рішення).
Європейський суд з прав людини у своєму рішення від 23.01.2014 № 19336/04 Справа East/West Alliance Limited проти України вказав на те, що межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (див., серед інших джерел, вищезазначене рішення у справі "Аксой проти Туреччини", п. 95, та рішення у справі "Кудла проти Польщі" [ВП], заява N 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI) (пункт 227).
Отже існування інституту забезпечення позову обумовлено потребою в ефективному юридичному захисті прав та інтересів людини. Ефективне використання інституту забезпечення позову унеможливить порушення права людини, яке, на думку останньої, є порушеним.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № МВ/1644/1 від 23.06.2026, яка є предметом оскарження у справі за позовом ОСОБА_1 , головним державним виконавцем Заводського ВДВС у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 82027197 від 23.09.2026 про стягнення з ОСОБА_1 34000,00 грн заборгованості, 369,00 грн мінімальних витрат виконавчого провадження, 3400,00 грн виконавчого збору та винесено постанову про арешт коштів ОСОБА_1 .
Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною другою статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Частиною четвертою цієї статті встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до пункту 7 Розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження".
Пунктом восьмим Розділу VІІІ Інструкції встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Разом із тим, згідно з вимогами пункту другого частини 1 статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Отже, законом визначено порядок виконання судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та встановлено обов`язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій в разі прийняття судом відповідного рішення.
З урахуванням обставин справи, предмету спору, характеру спірних правовідносин, завдань адміністративного судочинства, співмірним із заявленими позовними вимогами і достатнім для забезпечення позову у даному випадку є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передбачене ч. 1 ст. 151 КАС України.
Суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що дії державного виконавця в межах виконавчого провадження щодо стягнення штрафу на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № МВ/1644/1 від 23.06.202, яка є предметом оскарження, можуть вплинути на майнові права позивача та ускладнити ефективний захист його прав, за захистом яких він звернувся, відтак необхідно вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вказаної постанови.
Керуючись статтями 12, 150, 151, 154, 156, 160-161, 260 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву задовольнити.
Забезпечити позов шляхом зупинення стягнень у виконавчому провадженні №82027197 від 23.09.2026 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № МВ/1644/1 від 23.06.2026 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000,00 грн (34000,00 грн - подвійний розмір при примусовому виконанні) до набрання судовим рішенням за результатом розгляду справи №487/7013/26 законної сили.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу суду для виконання надіслати Заводському ВДВС у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Копію ухвали надіслати заявнику та особам, яких стосуються заходи забезпечення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: К.М. Скоринчук