КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/5215/26
Провадження № 2/488/3595/26
УХВАЛА
Іменем України
24.09.2026 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиті послуги з теплової енергії,
ВСТАНОВИВ:
21.09.2026 року позивач - ОКП «МИКОЛАЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення у солідарному порядку боргу за послуги з постачання теплової енергії в сумі 9741,60 грн. та абонентського обслуговування у розмірі 1297,44 грн., а також 11,93 грн. суми, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, 2,26 грн. - три відсотки річних та 3328,00 грн. судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 року дана цивільна справа була передана до провадження судді Селіщевій Л.І.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23.09.2026 року задоволено заяву Бур`яна Євгена Георгійовича про відвід головуючої по справі №488/5215/26. Цивільну справу № 488/5215/26 передано до канцелярії Корабельного районного суду м. Миколаєва для визначення іншого судді в порядку, встановленому статтею 14, 33 Цивільного процесуального кодексу України.
23.09.2026 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана цивільна справа надійшла в провадження судді Чернявської Я.А.
Ознайомившись із позовною заявою та матеріалами цивільної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Під час вивчення матеріалів справи суддею Чернявською Я.А., з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості головуючої у справі, заявлений самовідвід.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Відповідно до ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Порядок розгляду питання про самовідвід регламентований положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України, якими визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє самовідвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Питання про самовідвід вирішується без повідомлення учасників справи на підставі вимог частини восьмої статті 40 ЦПК України.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.07.2026 року у справі № 488/3557/26 було задоволено заяву про відвід судді Чернявської Я.А. за участю тих самих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка виникла з аналогічних правовідносин та стосувалася того самого об`єкта нерухомого майна.
Аналогічно, ухвалою суду від 15.07.2026 року було задоволено заяву про самовідвід судді Чернявської Яни Анатоліївни у цивільній справі № 488/3550/26, провадження № 2-н/488/1461/26, за заявою Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про видачу судового наказу щодо стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суми боргу за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та абонентського обслуговування.
Крім того, встановлено, що 18.05.2026 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов у справі № 488/2280/26 (провадження № 2/488/2405/26). Ухвалою суду від 21.05.2026 року у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом було відмовлено.
25.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 подала заяву про відвід головуючої у справі судді Чернявської Я.А. Заява про відвід була мотивована тим, що, на думку заявника, під час розгляду справи суддею були допущені процесуальні дії та прийняті процесуальні рішення, які викликають сумнів у її неупередженості та об`єктивності.
У подальшому у зазначеній справі головуючою суддею Чернявською Я.А. було заявлено самовідвід, який ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03.06.2026 року задоволено.
За таких обставин розгляд суддею Чернявською Я.А. заяви між тими самими особами щодо правовідносин, пов`язаних з тим самим об`єктом нерухомого майна, може викликати сумнів у її безсторонності з точки зору об`єктивного критерію, що зумовлює необхідність заявлення самовідводу.
Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Як зазначив Європейський суд у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. The United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. Згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" (рішення від 15 липня 2010 року), навіть зовнішні прояви відсутності безсторонності без їх об`єктивного обґрунтування можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v.Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45, Reports of Judgments and Decisions, 1998-VIII).
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Схвалено Резолюцією Економічноїта Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливо винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Основним завданням суду, як органу державної влади, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів").
Вимогами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини 7 статті 56 цього Закону).
Правила етичної поведінки судді затверджені ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року в Кодексі суддівської етики кореспондуються з зазначеними вимогами закону. Зокрема, згідно зі статтею 1 Кодексу суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. В статті 8 закріплено, що суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.
Таким чином, оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд виходить із того, що попереднє задоволення заяви про відвід судді Чернявської Я.А. у цивільній справі за участю тих самих осіб, яка виникла з аналогічних правовідносин та стосувалася того самого об`єкта нерухомого майна, може створювати для стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо дотримання принципу безсторонності суду при розгляді даної справи, а також з метою виключення будь-яких сумнівів у неупередженості судді та забезпечення гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви про самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 33, 36, 40, 41 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
УХВАЛИВ:
Заяву про самовідвід судді Чернявської Яни Анатоліївни у цивільній справі № 488/5215/26, провадження № 2/488/3595/26 за позовною Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиті послуги з теплової енергії - задовольнити.
Справу № 488/5215/26 (провадження № 2488/3595/26) передати до канцелярії Корабельного районного суду м. Миколаєва для визначення іншого судді цього ж суду, у порядку, встановленому ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.А. Чернявська