Справа № 595/942/26
Провадження № 2-а/595/100/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2026
м. Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області
В складі
головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі Присташ П.Р.,
з участю представника позивача Тарчинської Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №3060 прийнятої т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 якою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17.06.2026 на ОСОБА_1 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесено постанову № 3060 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Зазначає, що у даній постанові встановлено, що 09 червня 2026 року о 11 годині 00 хвилини громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також встановлено, що 12.05.2026 року ОСОБА_1 було сформовано і направлено QR повістку №7322932 з датою прибуття для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 25.05.2026. На визначену дату ОСОБА_1 не з`явився, внаслідок чого з 04.06.2026 року обліковується як такий, що порушив правила військового обліку. Інвалід II групи загального захворювання по зору до 11.02.2027. Враховуючи, що правопорушення вчинено в умовах особливого періоду, у діях громадянина ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною і необґрунтованою, винесеною із порушенням норм чинного законодавства та такою, що підлягає до скасування, так як викладені у ній обставини не відповідають дійсності, оскільки позивач жодної повістки не отримував і відповідно інкримінованого йому правопорушення не вчиняв. Зазначає, що ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ТЦК та СП, однак свідомо не з`явитися, при цьому обов`язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України покладається на відповідача. У оскаржуваній постанові не зазначено жодної інформації про спосіб доставлення повістки №7322932 (особисто чи за допомогою поштового оператора; не вказано нічого про дату та номер відправлення, що дало б змогу перевірити наявність такого відправлення на сайті Укрпошти, жодним чином не підтверджено належне повідомлення особи про необхідність явки (не вказано нічого ні про особисте ознайомлення позивача з повісткою та проставлення відповідного підпису, ні про надання поштовим оператором документа про отримання листа, про відсутність адресата за адресою або про відмову у отриманні). Таким чином, постанова №3060 від 17.06.2026 не містить жодної інформації про обставини справи, зокрема, щодо належного направлення повістки та щодо факту (або спроб) її вручення позивачу. Вважаю, що строк на оскарження постанови пропущений із поважних причин, оскільки оскаржувана постанова винесена 17.06.2026 року, однак як вбачається з цієї ж постанови, позивачу вона була вручена 25.06.2026 року. На підставі наведеного просить поновити строк на оскарження постанови №3060 від 17.06.2026, постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
15 липня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного. Повістка №7322932 була сформована засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з неухильним дотриманням зазначених вимог, відправлена на зареєстровану адресу позивача, яку він, зокрема у позовній заяві, зазначає як адресу свого місця проживання: АДРЕСА_2 . На зворотному боці повістки зазначено номер рекомендованого повідомлення R067168652108. Відстеживши трекінг відправлення, вбачаємо, що поштове відправлення з повісткою повернулося до відправника у зв`язку з відсутністю адресата - позивача - за вказаною адресою. Виходячи з викладеного та обставин справи, позивачу була направлена належним чином оформлена повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де позивач перебуває на військовому обліку. Однак, позивач ухилився від отримання повістки, тому вона була повернута відповідальним працівником АТ «Укрпошта» з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним оповіщенням військовозобов`язаного, згідно закону. Не прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надавши пояснень щодо поважності причин свого неприбуття за належним чином оформленою повісткою, позивач допустив порушення абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що і було винесено оскаржувану постанову. Враховуючи вищенаведене просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
28 липня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд приймає в якості письмових пояснень у справі, поданих стороною позивача в порядку ст. 44 КАС України (в даній категорії справ, відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив), згідно яких позивач вважає, що доводи, викладені в ньому є необґрунтованими, а відтак такими, що не визнаються стороною позивача. Окрім того поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210-1 КУпАП. Постанова № 3060 від 17.06.2026 року винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням норм КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, відсутності доказів вчинення правопорушення, що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Відповідач у відзиві фактично повторює норми законодавства, однак не спростовує основного аргументу позову - на момент винесення постанови про адміністративне правопорушення у відповідача були відсутні належні та допустимі докази вручення повістки або належного повідомлення позивача. Зазначає, що представником відповідача не долучено до матеріалів справи конверт, в якому надсилалася повістка, а тому з матеріалів, які долучені представником відповідача до відзиву, не можливо встановити наявність чи відсутність на конверті із повісткою контактного номера телефону позивача, що у свою чергу, унеможливлює стверджувати про належне виконання обов`язку листоноші інформувати адресата про надходження повістки засобами телефонного зв`язку. Разом з тим, в матеріалах справи відсутня копія повідомлення із відміткою про причину невручення, та зазначенням на зворотному боці відправлення дати вкладання повідомлення до абонентської поштової скриньки. Відтак, представником відповідача не надано докази щодо здійснення спроб вручення повістки ОСОБА_1 шляхом телефонного дзвінка на його мобільний номер або шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». З огляду на викладене, відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови та не підтвердив наявність події та складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з цим доводи відзиву є безпідставними та підлягають відхиленню, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити, з підстав наведених у ньому.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, згідно поданого відзиву просить розглядати справу без участі представника відповідача.
Свідок ОСОБА_4 , яка являється мамою позивача, суду пояснила, що повістки не доставили, в скриньці нічого не залишали. Якби він знав про повістку, то з`явився б за викликом.
Суд, заслухавши представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до переконання, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
В силу ч.3 ст.210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Відповідно до постанови №3060 від 17.06.2026 винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на ОСОБА_1 на нього накладено штраф у розмірі 17000,00 грн за те, що 09 червня 2026 року приблизно о 11 год 00 хв ОСОБА_1 був доставлений у супроводі працівників Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також встановлено, що 12.05.2026 року ОСОБА_1 було сформовано і направлено QR повістку №7322932 з датою прибуття для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 25.05.2026. На визначену дату ОСОБА_1 не з`явився, внаслідок чого з 04.06.2026 року обліковується як такий, що порушив правила військового обліку. Інвалід II групи загального захворювання по зору до 11.02.2027. Враховуючи, що правопорушення вчинено в умовах особливого періоду, у діях громадянина ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. На підставі наведеного на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.
Оскаржувану постанову винесено на підставі протоколу №232 про адміністративне правопорушення від 09.06.2026, у якому ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 30 хв. 17.06.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №1а.
Позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Бучач), що вбачається із витягу з «Резерв+», має відстрочку від мобілізації на підставі п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації, дата уточнення даних 09.06.2026.
Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась, та діє по теперішній час.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року за №2232-XII зі змінами (надалі - Закон №2232-XII).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).
Відповідно до абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 23 зазначеного Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Пунктами 28 - 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).
У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки (п.29).
Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (п.30).
Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (30-1).
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2 ).
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (п. 30-3 ).
Відповідно до п.34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
У п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила № 270) рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Пунктом 85 Правил №270 передбачено, що рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У пункті 101 Правил 270 передбачено, що у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Відповідно до пункту 102 Правил № 270, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
В даному спірному випадку для з`ясування факту того, чи повідомлений належним чином позивач про виклик його за повісткою, необхідно дослідити дотримання третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 порядку направлення повістки та дотримання умов її вручення засобами поштового зв`язку.
З огляду на матеріали справи, на ім`я ОСОБА_1 було сформовано повістку №7322932. З копії повістки встановлено, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 25.05.2026 для уточнення даних. Вказану повістку направлено засобами поштового зв`язку (номер відправлення R067168652108) на адресу АДРЕСА_2 , що стверджується наданим відповідачем описом вкладення до рекомендованого відправлення АТ «Укрпошта».
Згідно трекінгу поштового відправлення № R067168652108, поштове відправлення 22.05.2026 повернуто відправнику із зазначенням причини «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Як вбачається з відомостей військово-облікового документа у додатку «Резерв+», що є електронним кабінетом військовозобов`язаного, позивач при оновленні даних зазначив адресу свого місця проживання яка співпадає із адресою направлення повістки.
За приписами п.34 Порядку № 560, у разі уточнення військовозобов`язаним своїх облікових даних повістка йому повинна надсилатися за адресою місця проживання, зазначеною під час уточнення облікових даних; у разі не уточнення за адресою зареєстрованого місця проживання.
Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на адресу місця проживання, вказану ним в ході уточнення облікових даних, сам по собі не є достатнім аргументом для скасування оскаржуваної постанови, а один лише факт неотримання поштового відправлення, що містить повістку про виклик, без наявності поважних причин неотримання такої повістки та неявки на виклик, не може ставати підґрунтям для уникнення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Таким чином, виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 25.05.2026.
Пояснення допитаного свідка ОСОБА_4 суд оцінює критично, її твердження, що повістка не направлялася, спростовуються наданими відповідачем копіями повістки, опису вкладення та трекінгом відправлення.
Відповідно з вимогами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням встановлених у справі обставин та вищезазначених норм законодавства, суд вважає, що постанова від №3060 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірною, такою, що прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, а тому відсутні підстави для її скасування.
Так, ч. 3 ст. 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Представник позивача просить поновити строк на оскарження постанови, обґрунтовуючи тим, що строк на оскарження постанови пропущений із поважних причин, оскільки оскаржувану постанову позивач отримав 25.06.2026. Суд, бере до уваги пояснення представника позивача, враховує те, що процесуальний строк пропущений із поважних причин, оскільки позивач отримав оскаржувану постанову тільки 25.06.2026, що підтверджується копією постанови, тому вважає, що строк на оскарження постанови підлягає поновленню.
На підставі викладеного, ст.ст. 7, 9, 210, 210-1, 242-246, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8-10,72, 77, 90,13,121,162,205, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Поновити строк на оскарження постанови №3060 від 17 червня 2026 року, прийнятої т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_5 , якою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000,00 грн.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Суддя: Р. О. Содомора