ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Львів Справа № 909/124/26
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді (судді-доповідача) Прядко О.В.,
суддів: Манюка П.Т., Рима Т.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника позивача про компенсацію судових витрат від 14.09.2026 вих.№909/124/26
в межах розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ" від 01.06.2026 (вх.№01-05/1758/26 від 02.06.2026)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.04.2026 (повне рішення складено і підписано 11.05.2026, суддя Малєєва О.В.) та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2026, суддя Малєєва О.В.)
у справі №909/124/26
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ"
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 26.12.2025, оформленого протоколом №26/12/2025,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ" (далі - ТОВ "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ", відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ" від 26.12.2025, оформленого протоколом №26/12/2025.
Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 30.04.2026 у справі №909/124/26 позов ОСОБА_1 задовольнив, а додатковим рішенням від 15.05.2026 у справі №909/124/26 стягнув з ТОВ "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ" на користь ОСОБА_1 27662,40 грн судових витрат, з яких 2662,40 грн судового збору та 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
02.06.2026 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ" від 01.06.2026, у якій скаржник просив скасувати ухвалені Господарським судом Івано-Франківської області рішення від 30.04.2026 і додаткове рішення від 15.05.2026 у справі №909/124/26 та ухвалити рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_1 повністю.
Постановою від 10.09.2026 Західний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу ТОВ "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ" від 01.06.2026 без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2026 у справі №909/124/26 - без змін.
14.09.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС представник позивача Окунєв І. С. подав заяву про компенсацію судових витрат від 14.09.2026, у якій просить стягнути з ТОВ "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 30000,00 грн. До заяви додано копію договору про надання правової допомоги від 27.01.2026 та копію додаткової угоди №1 від 27.01.2026 до цього договору, копії актів виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 27.04.2026, №2 від 14.09.2026, копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1223147 від 02.02.2026.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2026, вищевказану заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Прядко О.В, суддів Манюка П.Т. та Рима Т.Я.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 16.09.2026 у справі №909/124/26 колегія суддів прийняла до розгляду заяву представника позивача про компенсацію судових витрат від 14.09.2026 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
22.09.2026 до апеляційного суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС від представника ТОВ "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ надійшла заява від 21.09.2026, згідно з якою відповідач просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 30000,00 грн.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на відсутність доказів уповноваження адвоката на представництво позивача в суді апеляційної інстанції; незазначення у договорі про надання правової допомоги, додатковій угоді, актах виконаних робіт вартості окремо кожної наданої послуги (її складової), що унеможливлює визначення відповідності ціни послуги ринковим показникам та вирахування відповідних цін із заявленої загальної суми; незмінність позиції позивача упродовж розгляду справи, що є підставою для зменшення розміру компенсаційних витрат.
Вирішуючи питання про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з нижчевикладеного.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України) (постанова Верховного Суду від 25.03.2026 у справі № 910/7099/21).
Правову допомогу позивачу у зв`язку з розглядом справи №909/124/26 в суді апеляційної інстанції надавав адвокат Окунєв І.С., повноваження та обсяг прав якого підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1223147 від 02.02.2026, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Даний ордер передбачає надання правничої допомоги Снігуру Ю.В., зокрема, у Західному апеляційному господарському суді на підставі договору про надання правової допомоги від 27.01.2026 (копія якого міститься в матеріалах справи) і те, що договором повноваження адвоката не обмежуються.
За наведеного колегія суддів відхиляє як безпідставні аргументи відповідача щодо відсутності документів, що підтверджують повноваження адвоката як представника позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу від 13.07.2026 позивач, серед іншого, вказав про свій намір відшкодувати витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 50000,00 грн, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, докази на підтвердження яких будуть подані в межах строків, визначених ст. 129 ГПК України.
У засіданні суду апеляційної інстанції 10.09.2026 під час виступу у судових дебатах представник позивача також заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з апеляційним переглядом справи №909/124/26, докази понесення яких будуть подані в порядку ст. 129 ГПК України.
Як вже встановлено вище, докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з апеляційним переглядом справи були подані представником позивача разом із заявою про компенсацію судових витрат 14.09.2026.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про дотримання позивачем порядку та строку подання доказів щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Чинне процесуальне законодавство передбачає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною ч. 5 ст. 126 ГПК України унормовано, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Такі висновки, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 05.12.2025 у справі №908/2136/23, постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.03.2026 у справі №909/359/25.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, постанова від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова Верховного Суду від 06.05.2026 у справі №676/4395/20).
З матеріалів даної справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Окунєвим І.С. був укладений договір про надання правової допомоги від 27.01.2026, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу та представляти його інтереси, зокрема, в судах.
Відповідно до п. 5.1 цього договору, клієнт зобов`язується оплатити гонорар та фактичні витрати, сума яких буде визначена у додатковій угоді.
27.01.2026 позивач та адвокат уклали додаткову угоду №1 від 27.01.2026 до договору про надання правової допомоги від 27.01.2026, у п. 2 якої визначили суму та порядок оплати позивачем гонорару адвоката. Вартість правової допомоги, що надається позивачу у справі №909/124/26, становить у суді апеляційної інстанції 30000,00 грн. Детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом в рамках виконання договору про надання правової допомоги від 27.01.2026, визначається в актах виконаних робіт (наданих послуг).
Так, 14.09.2026 позивач та адвокат підписали акт виконаних робіт (наданих послуг) про те, що загальна сума гонорару адвоката за надання позивачу правової допомоги під час апеляційного перегляду справи №909/124/26 за період з 01.07.2026 до 14.09.2026 включно становить 30000,00 грн (п. 4).
У п. 3 вказаного акта від 14.09.2026 викладено детальний перелік виконаних робіт (наданих послуг), який включає:
- ознайомлення з апеляційною скаргою ТОВ "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ", аналіз наведених доводів і підстав апеляційного оскарження;
- аналіз матеріалів справи №909/124/26, рішення та додаткового рішення суду першої інстанції в частині, необхідній для формування правової позиції клієнта під час апеляційного перегляду;
- аналіз норм матеріального та процесуального права, застосовних під час апеляційного перегляду справи, а також актуальної судової практики Верховного Суду щодо захисту корпоративних прав та визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства;
- формування та узгодження з клієнтом правової позиції щодо заперечення проти доводів апеляційної скарги та необхідності залишення оскаржуваних судових рішень без змін;
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ", його правове обґрунтування, оформлення та подання до Західного апеляційного господарського суду із забезпеченням направлення іншому учаснику справи;
- моніторинг руху справи в Західному апеляційному господарському суді, відстеження надходження процесуальних документів до електронного кабінету та процесуальних строків;
- підготовка до судових засідань та участь у судових засіданнях Західного апеляційного господарського суду 02.07.2026, 23.07.2026, представництво інтересів клієнта та надання усних пояснень у справі;
- додатковий аналіз судової практики Верховного Суду щодо впливу розміру частки учасника на можливість захиступорушених корпоративних прав та значення участі учасника у формуванні волі загальних зборів;
- підготовка додаткових письмових пояснень у справі №909/124/26 щодо порушення корпоративних прав ОСОБА_1 , їх оформлення та подання до Західного апеляційного господарського суду;
- підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні Західною апеляційного господарського суду 10.09.2026, представництво інтересів клієнта, надання усних пояснень та підтримання сформованої правової позиції;
- інформування клієнта про перебіг апеляційного провадження, результати судових засідань та надання консультацій щодо подальших процесуальних дій;
- підготовка заяви про компенсацію судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами ст. ст. 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).
Розглядаючи заяву представника позивача від 14.09.2026 та досліджуючи матеріали справи, колегія суддів зважає на те, що представництво інтересів позивача як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час її апеляційного перегляду здійснювалося адвокатом Окунєвим І.С., який обізнаний з матеріалами справи, фактичними обставинами спірних правовідносин та сформованою позивачем правовою позицією.
Правова позиція позивача щодо спірних питань на стадії апеляційного перегляду не змінилася порівняно з позицією, сформованою під час розгляду справи судом першої інстанції; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. Отже, підготовка відзиву на апеляційну скаргу хоча й вимагала від адвоката опрацювання доводів апеляційної скарги, перевірки їх у контексті обставин цієї справи, актуалізації нормативного регулювання та судової практики, однак не потребувала формування принципово нової правової позиції позивача чи повторного вивчення матеріалів справи в повному обсязі. Доказів додаткового комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин позивач не надав.
Водночас колегія суддів при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу виходить із необхідності оцінки фактичного змісту наданих адвокатом послуг та недопущення окремого відшкодування дій, які за своїм змістом дублюються або охоплюються іншою наданою адвокатом послугою. Відповідний підхід викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
Зокрема, такі послуги, як: ознайомлення з апеляційною скаргою, аналіз матеріалів справи, норм матеріального та процесуального права, формування та узгодження правової позиції, за своїм змістом безпосередньо пов`язані з підготовкою відзиву на апеляційну скаргу; додатковий аналіз судової практики - з поданням додаткових пояснень; моніторинг руху справи, відстеження надходження процесуальних документів та інформування клієнта про перебіг апеляційного провадження - з консультуванням клієнта, і у їх виокремленні як окремих видів правової допомоги не було необхідності.
Окрім того, послуга з підготовки заяви про компенсацію судових витрат є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. Таким чином, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).
Водночас колегія суддів зазначає, що відсутність у договорі або акті окремої ціни кожного виду наданих послуг, враховуючи погодження між адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару, сама по собі не свідчить про недоведеність розміру витрат на правничу допомогу та не є самостійною підставою для відмови у їх відшкодуванні. Інша сторона не позбавлена права заперечувати проти розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу та доводити їх неспівмірність, посилаючись, зокрема, на складність справи та виконаних адвокатом робіт, час, необхідний для їх виконання, обсяг наданих послуг, ціну позову та значення справи для сторони. Відтак доводи відповідача у цій частині є необґрунтованими і відхиляються апеляційним судом.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, а також критерії реальності, розумності та пропорційності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного між ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про розумну необхідність зменшення розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу (30000,00 грн), який, на переконання апеляційного суду, є завищеним і неспівмірним зі складністю та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) в процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру у даному випадку відповідають понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку задовольнити заяву представника позивача від 14.09.2026 частково, стягнути з відповідача на користь позивача 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції; в частині стягнення решти заявлених витрат - відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 244, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву представника Снігура Ю.В. про компенсацію судових витрат від 14.09.2026 вих.№909/124/26 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "АВТОЛИВМАШ" (вул. Юності, буд. 23, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76495, код за ЄДРПОУ 30858384) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
3. Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідний наказ.
4. У задоволенні решти заяви від 14.09.2026 відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.
Головуючий суддя (суддя-доповідач) Прядко О.В.
Суддя Манюк П.Т.
Суддя Рим Т.Я.