УХВАЛА
24 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/16138/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026
у складі колегії суддів: Пономаренко Є.Ю. - головуючий, Барсук М.А., Руденко М.А.
та на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2026
суддя: Пукас А.Ю.
у справі № 910/16138/25
за позовом 1. ОСОБА_1 ,
2. ОСОБА_2
до Міністерства юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів:
1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна",
2. Державний реєстратор Самгородської сільської ради Головатюк Костянтин Володимирович,
3. ОСОБА_3 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
4. ОСОБА_4 ,
5. ОСОБА_5
про визнання недійсним та скасування наказу,
за участю представників:
від позивача-1: Руденко Т.С.,
від позивача-2: Руденко Т.С.,
від відповідача: Субота О.В.,
від третьої особи-1: не з?явилися,
від третьої особи-2: не з?явилися,
від третьої особи-3: не з?явилися,
від третьої особи-4: не з?явилися,
від третьої особи-5: не з?явилися,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до господарського суду зі спільним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просили визнати незаконним та скасувати наказ Мінюсту №13/5 від 02.01.2024 "Про задоволення скарги".
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2026 у справі №910/16138/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026, позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано пункти 1, 2 та 4 Наказу Міністерства юстиції України №13/5 від 02.01.2024 "Про задоволення скарги"; в іншій частині позову провадження у справі закрито.
В частині задоволення позову судові рішення мотивовані тим, що оскаржувана реєстраційна дія вчинена на підставі рішень загальних зборів учасників Сільськогосподарського ТОВ "Україна" від 12.04.2023, які недійсними не визнавались.
Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 та рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2026 у справі № 910/16138/25 скасувати в частині задоволених позовних вимог та відмовити у задоволенні позову в цій частині, а в решті рішення та постанову залишити без змін.
Скарга подана на підставі пунктів 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Міністерство юстиції України вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано приписи статей 15, 16 Цивільного кодексу України в частині встановлення обставин обрання позивачем належного та ефективного способу захисту без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Також скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ст. 45 ГПК України в контексті встановлення належності відповідача, посилається на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22, та зазначає про відсутність у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правового висновку щодо застосування приписів статті 45 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу позивачі вважають її необґрунтованою та безпідставною. Заперечуючи аргументи касаційної скарги щодо визначення належного складу відповідачів у даній справі позивачі посилаються на те, що правова позиція ОСОБА_1. та ОСОБА_2 співпадає з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.10.2021 у справі №910/5971/20, згідно якої колегія суддів у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що предметом оскарження в цій категорії спорів є саме наказ Мін?юсту про задоволення скарги у сфері державної реєстрації і додаткових вимог у позовній заяві зазначати непотрібно; належним відповідачем буде саме Міністерство юстиції України.
Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 та на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2026 у справі №910/16138/25.
Під час підготовки справи до розгляду Судом встановлено, що Верховний Суд 02.02.2026 постановив ухвалу про передачу справи № 910/12847/23 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою відступу від висновків у постанові від 11.10.2021 у справі № 910/5971/20 як таких, що не відповідають новим висновкам Великої Палати Верховного Суду з постанови від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22. В ухвалі зазначено, що між Мін`юстом (як суб`єктом владних повноважень) і товариством (його учасником, посадовою особою) не може існувати корпоративний спір, Мін`юст не є і не може бути учасником корпоративних відносин, виходячи з визначення корпоративних прав та корпоративних відносин. Більше того, скасування чи не скасування реєстраційної дії або визнання недійсним наказу не вирішує спір остаточно, адже тим самим не визнається недійсною сама підстава проведення реєстраційної дії - рішення, договір, інший правочин. Тобто вирішенню судом питання щодо реєстрації права має обов`язково передувати вирішення питання про належність права тій чи іншій особі. Зробити це у спорі, де відповідачем є лише Мін`юст, неможливо. Мін`юст не є належним відповідачем у спорі про цивільне право чи корпоративному спорі, а може виступати лише співвідповідачем (до якого заявлено похідні вимоги) або третьою особою.
На думку колегії суддів у справі №910/12847/23, при вирішенні господарським судом питання щодо визнання недійсним наказу Мін`юсту має братися до уваги не лише дотримання адміністративної процедури (приписів закону та підзаконних нормативних актів при розгляді скарги), а й наявність підстави для вчинення відповідних реєстраційних дій або наказу (тобто, у цьому спорі - чи відбулася законна та правомірна зміна голови правління, чи була підстава для вчинення реєстраційних дій). Зазначення Мін`юсту у якості єдиного відповідача нівелює підхід Великої Палати Верховного Суду щодо визначення господарської юрисдикції, оскільки спрямовує розгляд спору суто в площину дотримання адміністративної процедури. Відтак, Мін`юст як і державний реєстратор не може бути єдиним відповідачем у корпоративному спорі і позов у такому спорі не може містити лише єдину вимогу про скасування наказу чи реєстраційної дії. У разі якщо позивач звертається з таким позовом до суду, то це не є ефективний спосіб захисту, оскільки господарські суди мають встановити, хто саме має право бути зареєстрований в ЄДР як голова правління товариства, чи було товариством ухвалене відповідне рішення з дотриманням вимог чинного законодавства і належним чином зареєстроване. Отже, коли позов спрямований на перевірку лише процедури розгляду колегією скарги на реєстраційну дію та прийняття Мін`юстом на підставі висновку комісії відповідного наказу, то такий спосіб захисту є неналежним та неефективним у господарських судах, а Мінюст є неналежним відповідачем у цій категорії справ, якщо крім вимоги про визнання недійсним чи скасування наказу інших вимог - до товариства чи його учасників не висувається.
02.03.2026 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду постановив ухвалу, якою справу № 910/12847/23 прийняв до розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2026 повідомлено учасників справи №910/12847/23, що судове засідання відбудеться 05 жовтня 2026 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Частиною 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п. 7 ч. 1 та ч. 3 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному поряду палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, обставини справи та доводи скаржника у справі, що переглядається, обставину та підстави передачі справи №910/12847/23 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, за результатами розгляду якої має бути сформований висновок щодо можливості/неможливості подання позову, єдиною основною вимогою якого є скасування наказу у сфері державної реєстрації юридичних осіб, та визначення Мін`юсту єдиним відповідачем у господарській справі за таким позовом, що матиме суттєве значення для вирішення справи, яка переглядається, колегія суддів, з метою дотримання єдності судової практики, вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 910/16138/25 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/12847/23.
Керуючись ст. ст. 228, 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Зупинити касаційне провадження у справі № 910/16138/25 за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 та на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2026 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/12847/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
І. Д. Кондратова