Ухвала
21 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 361/10910/25
провадження № 61-10455св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Національна поліція України,
третя особа - державний нотаріус Першої Броварської державної нотаріальної контори Журавська Валентина Вікторівна,
розглянув заяву ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Національної поліції України, третя особа - державний нотаріус Першої Броварської державної нотаріальної контори Журавська В. В., про скасування арешту майна.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Скасовано арешт з земельної ділянки, розташованої на території Броварської міської ради, площею 1,040 га, зареєстрованої згідно державного акту на право власності на землю, серії РІ № 267815, під кадастровим номером [номер приховано]:01:019:0084, накладеного ГСУ МВС України постановою про накладення арешту на майна від 24 липня 2012 року, старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України Киричок В. М., під реєстраційним номером обтяження 12864233, що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2026 року апеляційну скаргу представника відповідача Національної поліції України - Невгад Я. В., задоволено. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національної поліції України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 816,80 грн.
06 серпня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 серпня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі.
У вересні 2026 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подала заяву про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року в частині стягнення судового збору у розмірі 1 816,80 грн до закінчення її перегляду Верховним Судом у касаційному порядку. Заява мотивована тим, що на даний час виникла реальна загроза примусового виконання постанови, зокрема, 31 серпня 2026 року відповідачем подано заяву про видачу виконавчого листа на примусове виконання постанови щодо стягнення вказаного судового збору з ОСОБА_1 . Примусове виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його касаційного перегляду призведе до відкриття виконавчого провадження органами державної виконавчої служби, накладення арештів на банківські рахунки та майно заявника, а також стягнення додаткових витрат виконавчого провадження та виконавчого збору. У разі скасування оскаржуваної постанови безпідставно стягнуті кошти підлягатимуть поверненню, що створить для заявника необхідність ініціювання тривалої та обтяжливої процедури повороту виконання судового рішення. До клопотання додано копію заяви Національної поліції України від 31 серпня 2026 року про видачу виконавчого листа.
Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку (частина перша статті 436 ЦПК України).
Касаційний суд вже вказував, що:
клопотання про зупинення виконання має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення. Зупинення виконання може відбуватися, якщо оскаржене рішення підлягає примусовому виконанню (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2020 року в справі № 442/3735/17 (провадження № 61-4119св19), ухвалуВерховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 554/5980/18 (провадження № 61-7636св19));
звертаючись із клопотанням про зупинення виконання (або зупинення дії) оскаржуваного судового рішення, особа має переконати суд касаційної інстанції у наявності об`єктивних ризиків щодо того, що невжиття заходів зупинення виконання (дії) рішення суду вплине на неможливість або ускладнить відновлення порушеного права заявника у випадку скасування в подальшому Верховним Судом такого рішення. Норми ГПК України не забороняють вирішити питання про зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення як при відкритті касаційного провадження, так і на подальших етапах касаційного провадження. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, для забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки (див. пункти 33 - 35 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 21 січня 2026 року в справі № 925/632/19 (провадження № 12-26гс25)).
Проте вказані в заяві обставини щодо зупинення виконання рішення не свідчать про наявність підстав для його зупинення і до заяви не додано будь-яких доказів, які б підтверджували необхідність зупинення виконання судового рішення. Тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков