УХВАЛА
23 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 522/7917/25-Е
провадження № 61-12111ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» - адвоката Карташова Артема Геннадійовича, на постанову Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2025 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» (далі - ОСББ «Довженка 2») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 34 736,08 грн, інфляційне збільшення - 26 336,13 грн та три проценти річних - 5 877,67 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСББ «Довженка 2» задоволено частково, рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСББ «Довженка 2» заборгованість у розмірі 36 626,61 грн, яка складається з заборгованості у розмірі 34 736,08 грн та трьох процентів річних у розмірі 1 890,53 грн.
В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
У вересні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСББ «Довженка 2» - адвоката Карташова А. Г., на постанову Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення 26 336,13 грн суми інфляційного збільшення та 5 877,67 грн трьох процентів річних, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2025 року вказану справу визнано малозначною.
Касаційна скарга не містить доводів, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії малозначних.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначних справах, підлягають касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника.
Обґрунтовуючи необхідність формування Верховним Судом єдиної правозастосовчої практики, заявник посилається на відсутність висновку суду касаційної інстанції щодо застосування або незастосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у подібних правовідносинах, зокрема щодо нарахування та стягнення інфляційних втрат.
Проте, відповідно до постанови Верховного Суду від 15 вересня 2025 року № 752/8318/23, суд касаційної інстанції виснував, що Постанова № 206, в редакції від 05 березня 2022 року, має пряму дію у часі, оскільки її норми поширюються на суспільні відносини, які виникли після набрання нею чинності, а також суспільні відносини, які виникли до набрання нею чинності, але які не були врегульовані враховуючи особливості правового статусу воєнного стану, та продовжують існувати на момент набрання нею чинності.
Отже, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, заявником не обґрунтовано.
Аналіз судових рішень у справі та наведені заявником у скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що вказана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для ОСББ «Довженка 2».
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» - адвоката Карташова Артема Геннадійовича, на постанову Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
р О. М. Осіян
В. В. Сердюк