Номер провадження: 22-з/813/432/26
Справа № 522/7917/25-Е
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,
розглянувши заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2», в інтересах якого діє адвокат Карташов Артем Геннадійович про ухвалення додаткового рішення, у цивільній справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
У квітні 2025 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» (далі ОСББ «Довженка 2») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за членськими та цільовими внесками.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначалося, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та відповідно є співвласниками багатоквартирного будинку, де створено і діє ОСББ «Довженка 2». Загальними зборами ОСББ від 22.09.2022 року, 15.12.2023 року, 17.06.2024 року приймалися рішення про визначення розміру внесків співвласників на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачам надавалися житлово-комунальні послуги за сприянням ОСББ «Довженка 2», яке в свою чергу забезпечувало утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку із чим щомісяця відповідачам нараховувалася плата за отримані та фактично використанні послуги і внески, встановлені рішенням загальних зборів.
Однак, відповідачі протягом тривалого часу не виконують свої обов`язки та не сплачують кошти за спожиті житлово-комунальні послуги і внески, у зв`язку із чим за період з червня 2020 року та станом на момент звернення із позовом у відповідачів наявна заборгованість у розмірі 34 736,08 грн., а також за невиконання обов`язків зі сплати внесків - інфляційне збільшення -26 336,13 грн. та 3% річних - 5 877,67 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСББ «Довженка 2» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ «Довженка 2» з повідомленням про те, що розгляд справи буде здійснюватися без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року справа призначена до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Постановою Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року апеляційна скарга ОСББ «Довженка 2» задоволена частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2025 року скасовано. Ухвалена постанова, якою позовні вимоги ОСББ «Довженка 2» задоволені частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «Довженка 2» заборгованість у розмірі 36 626 грн. 61 коп., яка складається з заборгованості у розмірі 34736 грн. 08 коп. та 3% річних у розмірі 1890 грн. 53 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «Довженка 2» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1821 грн. 95 коп. з кожної.
14 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСББ «Довженка 2», в інтересах якого діє адвокат Карташов А.Г., звернулось до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить поновити ОСББ «Довженка 2»строк на подання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, як такий, що пропущений з поважних причин, стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «Довженка 2» суму витратна професійну правничу допомогу у розмірі 26 110 грн.
20 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 подала до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що заявлена сума є неспівмірною розміру позовних вимог, не підтверджена належними доказами, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволені заяви, а у разі задоволення заяви про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу зменшити розмір витрат.
В порядку визначеному ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що для ухвалення додаткового рішення поставлено виключно питання про судові витрати, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд вказаного питання без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про стягнення судових витрат, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення, з наступних підстав.
Частиною третьою статті 259 ЦПК України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Верховним Судом у змісті постанови від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 (провадження № 61-11651св21) зауважено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Водночас, як вказано Великою Палатою Верховного Суду у змісті додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи (постанова Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22)).
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поряд з цим, чинним ЦПК України не передбачено можливість поновлення п`ятиденного терміну подання доказів розміру витрат на правову допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСББ «Довженка 2», в інтересах якого діє адвокат Карташов А.Г., звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій не ставив питання про стягнення витрат на правничу допомогу, та до якої не надав докази понесених витрат на правничу допомогу та не зазначив про те, що докази будуть надані після судових дебатів.
17 вересня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хплдай І.В. подала відзив на апеляційну скаргу.
04 листопада 2025 року, через підсистему «Електронний суд» ОСББ «Довженка 2», в інтересах якого діє адвокат Карташов А.Г. подало до суду додаткові пояснення у справі, в якій також не порушувалося питання щодо витрат на правничу допомогу.
Також 23 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСББ «Довженка 2», в інтересах якого діє адвокат Карташов А.Г. подало до суду додаткові пояснення у справі без зазначення про стягнення витрат на правничу допомогу.
При цьому, доводи заяви про те, що постанова апеляційного суду надійшла до електронного кабінету 07 серпня 2026 року, у контексті обґрунтування строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому вважається, що постанова вручена позивачу 09 серпня 2026 року, та позивач звернувся до суду з заявою 14 серпня 2026 року у п`ятиденний строк є неспроможними, оскільки постанову сторона позивача отримала 07 серпня 2026 року о 18:26:06, однак заява подана 14 серпня 2026 року, тобто поза межами п`ятиденного терміну, так як заява повинна бути подана 13 серпня 2026 року.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі на адресу суду до розгляду справи по суті надано не було.
Однак, подаючи заяву про стягнення судових витрат разом з доказами понесених судових витрат після ухвалення постанови апеляційним судом, стороною позивача не подало обґрунтувань поважності причин не подання доказів про понесення витрат на правничу допомогу до розгляду справи по суті.
Отже представником позивача при поданні заяви не дотримано вимог частини 8 статті 141 ЦПК України, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Таким чином, за наведених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 133, 141, 270, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
В задоволені заяви об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2», в інтересах якого діє адвокат Карташов Артем Геннадійович про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 28 вересня 2026 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Р.Д. Громік
______________________________________ М.М. Драгомерецький