УХВАЛА
24 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 566/231/23
провадження № 61-11745ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 04 березня 2026 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року у справі за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», третя особа - Повчанська сільська рада Дубенського району Рівненської області про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації та припинення дії договорів оренди,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
припинити ОСОБА_1 , громадянці російської федерації, право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства: площею 1,9366 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0054 (реєстраційний номер: 1734021256238); площею 0,515 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0463 (реєстраційний номер: 1734003256238); площею 1,7645 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0130 (реєстраційний номер: 719503656238); площею 0,9326 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:015:0738 (реєстраційний номер: 663699156238), що розташовані на території Повчанської сільської ради Дубенського району (колишньої Миколаївської сільської ради Млинівського району) Рівненської області, шляхом їх конфіскації та продажу на земельних торгах;
припинити дію договорів оренди вищевказаних земельних ділянок, укладених 11 січня 2022 року, 16 січня 2022 року, 21 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та відповідачем - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» (далі - СГ ТОВ «Дубенська аграрна компанія») та припинити право оренди вказаного товариства щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: [номер приховано]:05:001:0054 (реєстраційний номер: 1734021256238); [номер приховано]:05:001:0463 (реєстраційний номер: 1734003256238); кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0130 (реєстраційний номер: 719503656238);
припинити дію договору оренди, укладеного 15 червня 2015 року між ОСОБА_1 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі - ТОВ «Західна агровиробнича компанія») щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:015:0738 (реєстраційний номер: 663699156238) та припинити право оренди цього відповідача на вищевказану земельну ділянку;
Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 04 березня 2026 року позов задоволено.
Припинено ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства: площею 1,9366 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0054 (реєстраційний номер: 1734021256238); площею 0,515 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0463 (реєстраційний номер: 1734003256238); площею 1,7645 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0130 (реєстраційний номер: 719503656238); площею 0,9326 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:015:0738 (реєстраційний номер: 663699156238), що розташовані на території Повчанської сільської ради Дубенського району (колишньої Миколаївської сільської ради Млинівського району) Рівненської області, шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та продажу на земельних торгах.
Припинено дію договорів оренди землі, укладених 11 січня 2022 року, 16 січня 2022 року, 21 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та СГ ТОВ «Дубенська аграрна компанія» (дата державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 18 січня 2022 року, номер запису № 46265242;
10 січня 2022 року, номер запису № 46161645 та 21 лютого 2022 року, номер запису № 46950029).
Припинено СГ ТОВ «Дубенська аграрна компанія» право оренди земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 1,9366 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0054 (реєстраційний номер: 1734021256238); площею 0,515 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0463 (реєстраційний номер: 1734003256238); площею 1,7645, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0130 (реєстраційний номер: 719503656238).
Припинено дію договору оренди землі, укладеного 15 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Захід» та додаткових угод від 15 жовтня 2017 року, 28 лютого 2020 року до договору оренди землі від 15 червня 2015 року (дата державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 22 червня 2015 року, номер запису № 10129545).
Припинено ТОВ «Західна агровиробнича компанія» право оренди земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,9326 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:015:0738 (реєстраційний номер: 663699156238).
Здійснено розподіл судових витрат.
19 серпня 2026 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 04 березня 2026 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року в частині припинення дії договору оренди землі, укладеного 15 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Захід» та додаткових угод від 15 жовтня 2017 року, 28 лютого 2020 року до договору оренди землі від 15 червня 2015 року та в частині припинення ТОВ «Західна агровиробнича компанія» право оренди земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,9326 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:015:0738 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
В касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку, яке мотивовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови складено
07 серпня 2026 року та отримано через підсистему «Електронний суд»
07 серпня 2026 року.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
Строк на касаційне оскарження судових рішень заявником не пропущено, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту оскаржуваної постанови та з урахуванням положення частини третьої статті 124 ЦПК України, тому відсутня процесуальна необхідність у вирішенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, як подана юридичною особою, судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження є дві вимоги немайнового характеру.
Отже, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 8 588, 80 грн (2 684,00 грн х 2) х 200 %) х 0,8.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: [рахунок приховано], ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
В порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не посилається на відповідні пункти частини другої статті 389 ЦПК України та не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення та обґрунтування випадків (випадку), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16).
Посилаючись на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, заявник повинен зазначити, який правовий висновок Верховного Суду, на його переконання, мав застосувати суд апеляційної інстанції під час ухвалення судового рішення у цій справі або обґрунтувати наявність іншої підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктами 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявник має право надіслати на адресу суду касаційну скаргу у новій редакції, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, в якій уточнити підстави касаційного оскарження та чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга, з обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав) та надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи,а у разі подання касаційної скарги у новій редакції та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет надати докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів всім учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Крім того, в порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано доказів надсилання до електронного кабінету Повчанської сільської ради Дубенського району Рівненської області або надсилання у паперовій формі листом з описом вкладення копій цієї скарги цьому учаснику справи.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Отже, заявнику необхідно надати докази надсилання касаційної скарги в новій редакції та доданих до неї матеріалів до електронного кабінету Повчанської сільської ради Дубенського району Рівненської областіабо надсилання листом з описом вкладення цьому учаснику справи копії касаційної скарги.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 04 березня 2026 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року - залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська