Справа № 132/258/26
2/132/604/26
Ухвала
Іменем України
24 вересня 2026 року місто КАЛИНІВКА
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі - СЛОБОДЯНЮК І.Д., за участі: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ПУНЬКО І.В., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, клопотання представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Пунько Ірини Валеріївни про повернення матеріалів цивільної справи на виконання ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2026 року для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, заявлене в рамках цивільної справи № 132/258/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Вінницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,
ВСТАНОВИВ:
26 січня 2026 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2026 року визначено склад суду з розгляду цивільного позову: головуючого суддю Сєліна Є.В.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 09 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
У ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 звернулася із клопотанням про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2026 року клопотання позивача задоволено, у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
На вирішення експертів поставлено питання:
чи є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Соболівка Теплицького району Вінницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Дніпро Дніпропетровської області, біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки міста Вінниця Вінницької області, матір`ю якої є ОСОБА_1 , та з якою вірогідністю?
чи є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Соболівка Теплицького району Вінницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Дніпро Дніпропетровської області, біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки міста Вінниця Вінницької області, матір`ю якої є ОСОБА_1 , та з якою вірогідністю?
18 червня 2026 року до суду надійшло клопотання експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України Клебанського А. від 15 червня 2026 року № СЕ-19/102-26/11826-БД, у якому експерт повідомив про необхідність надання зразків біологічного матеріалу померлого ОСОБА_5 із зазначенням типу зразка, зокрема зразка букального епітелію, сухої крові на марлі, кісткової тканини тощо.
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 19 червня 2026 року вказане клопотання задоволено та витребувано у військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України інформацію про наявність або відсутність ДНК-зразків (біологічного матеріалу, ДНК-профілю) померлого ОСОБА_5 .
07 серпня 2026 року до суду з Вінницького НДЕКЦ МВС України надійшло повідомлення експерта від 30 липня 2026 року № СЕ-19/102-26/11826-БД про неможливість надання висновку у зв`язку з ненаданням ДНК-зразків (біологічного матеріалу, ДНК-профілю) померлого ОСОБА_5 .
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 02 вересня 2026 року провадження у справі поновлено.
10 вересня 2026 року до суду надійшов лист т.в.о.командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України полковника ОСОБА_8 від 02 вересня 2026 року № 10/28/2/1-12137-2026, згідно з яким зразок біологічного матеріалу військовослужбовця ОСОБА_5 знаходиться на зберіганні у відділенні кадрової роботи військової частини НОМЕР_1 та буде переданий у встановленому законом порядку.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пунько І.В. просить вирішити питання щодо повернення матеріалів цивільної справи до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення призначеної ухвалою суду від 20 травня 2026 року судової молекулярно-генетичної експертизи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За змістом статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, а судові рішення ухвалюються судами іменем України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України; судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм.
За приписами статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза є дослідженням на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судову експертизу» експерт має право, зокрема, заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків, необхідних для проведення експертизи, та користуватися іншими правами, передбаченими законом.
Згідно з частиною шостою статті 72 ЦПК України експерт має право заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за наявності передбачених законом умов, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.
Частиною першою статті 107 ЦПК України встановлено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для її проведення.
Згідно з частиною третьою статті 107 ЦПК України при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими ЦПК України для витребування доказів.
За змістом статті 84 ЦПК України учасник справи, який не має можливості самостійно надати докази, вправі звернутися до суду з клопотанням про їх витребування, а суд у разі задоволення такого клопотання витребовує відповідні докази.
Разом з тим зазначені загальні процесуальні повноваження суду щодо витребування матеріалів підлягають реалізації з урахуванням спеціального правового регулювання порядку відбору, зберігання, вилучення та використання біологічного матеріалу військовослужбовців.
Законом України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» від 09 липня 2022 року № 2391-IX врегульовано правові засади державної реєстрації геномної інформації людини, а також порядок відбору біологічного матеріалу у визначених законом категорій осіб.
Частиною другою статті 8 зазначеного Закону передбачено, що в разі введення воєнного стану відбір біологічного матеріалу з метою, визначеною пунктами 2 і 3 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється в обов`язковому порядку у військовослужбовців.
При цьому частина п`ята статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» прямо встановлює, що встановлення геномної інформації осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, здійснюється виключно в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, у разі необхідності розшуку осіб, зниклих безвісти, або ідентифікації невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини.
Таким чином, законодавець встановив спеціальний правовий режим щодо біологічного матеріалу, відібраного у військовослужбовців відповідно до статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», та визначив спеціальну мету і процесуальний порядок його використання.
На виконання положень статті 8 та частини четвертої статті 12 цього Закону Міністерством оборони України прийнято наказ від 28 липня 2023 року № 438 «Про затвердження Порядку відбору біологічного матеріалу у військовослужбовців та його зберігання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2023 року за № 1373/40429, у редакції наказу Міністерства оборони України від 01 квітня 2025 року № 209, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2025 року за № 555/43961.
Пунктом 1 розділу I зазначеного Порядку визначено механізм та строки відбору біологічного матеріалу у військовослужбовців, зокрема військових частин, а також місце його зберігання для проведення державної реєстрації геномної інформації людини.
Порядок прямо передбачає можливість відбору у військовослужбовця біологічного матеріалу, який використовується для встановлення геномної інформації у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 1 розділу VI Порядку встановлено, що вилучення відібраного біологічного матеріалу здійснюється відповідно до кримінального процесуального законодавства України, про що здійснюються відповідні записи у встановленому порядку.
Отже, положення наказу Міністерства оборони України № 438 у редакції наказу № 209 не передбачають можливості вилучення такого спеціально відібраного біологічного матеріалу на підставі ухвали суду у цивільній справі з метою проведення молекулярно-генетичної експертизи для встановлення батьківства.
При цьому суд бере до уваги, що відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказаний конституційний припис поширюється і на суд під час здійснення правосуддя та означає, що процесуальне повноваження суду щодо витребування доказів не може бути реалізоване у спосіб, який суперечить спеціальній нормі закону, що визначає особливий режим обігу відповідного об`єкта.
Саме по собі перебування біологічного матеріалу ОСОБА_5 на зберіганні у відділенні кадрової роботи військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, про що повідомлено листом т.в.о.командира військової частини від 02 вересня 2026 року № 10/28/2/1-12137-2026, не свідчить про те, що зазначений матеріал може бути переданий у розпорядження експертної установи для проведення цивільної молекулярно-генетичної експертизи.
Навпаки, встановлений законом спеціальний порядок вилучення такого біологічного матеріалу передбачає його вилучення відповідно до кримінального процесуального законодавства України.
Суд також враховує, що за змістом Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» державна реєстрація геномної інформації здійснюється з визначеною законом метою, а відомості Електронного реєстру геномної інформації людини мають режим інформації з обмеженим доступом.
Отже, наявність у суду загальної компетенції щодо витребування доказів не створює самостійної правової підстави для вилучення та передачі експертній установі біологічного матеріалу, який перебуває у спеціальному режимі зберігання відповідно до Закону № 2391-IX та Порядку № 438.
Разом з тим суд не залишає поза увагою значення призначеної молекулярно-генетичної експертизи для правильного вирішення цієї цивільної справи.
Предметом спору є встановлення факту батьківства ОСОБА_5 щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Для встановлення походження дітей від певної особи суд має дослідити всі належні, допустимі та достовірні докази у їх сукупності.
Верховний Суд у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 наголосив, що у справах про визнання батьківства мають бути враховані всі передбачені законом докази в їх сукупності, а висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи має особливе доказове значення, оскільки ДНК-тест є науковим методом встановлення батьківства щодо конкретної дитини. Водночас Верховний Суд звернув увагу на необхідність дотримання процесуального порядку одержання матеріалів для проведення такої експертизи та недопустимість підміни доказування припущеннями.
Також відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», походження дитини від певної особи встановлюється судом на підставі доказів, передбачених процесуальним законом, а висновок експертизи підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами.
Таким чином, суд не вправі ігнорувати необхідність проведення призначеної експертизи, проте так само не вправі забезпечувати її проведення шляхом постановлення ухвали, яка прямо суперечила б спеціальному порядку вилучення та використання біологічного матеріалу військовослужбовця.
За таких обставин суд вважає за необхідне повернути матеріали цивільної справи до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для продовження проведення призначеної ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2026 року судової молекулярно-генетичної експертизи в межах наданих законом повноважень експертної установи.
При цьому експертній установі слід повідомити суд про можливість проведення експертизи з використанням інших належним чином отриманих та переданих у законному порядку біологічних матеріалів або про необхідність вирішення судом інших процесуальних питань, що не суперечать спеціальному законодавчому режиму біологічного матеріалу військовослужбовця.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про повернення матеріалів справи до експертної установи підлягає задоволенню в частині направлення матеріалів справи до Вінницького НДЕКЦ МВС України, однак підстав для зобов`язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України передати експертній установі зразок біологічного матеріалу ОСОБА_5 суд не вбачає.
Керуючись статтями 19, 55, 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 1, 13 Закону України «Про судову експертизу», статтями 72, 76, 81, 84, 103, 107, 108, 109, 252, 253 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», наказом Міністерства оборони України від 28 липня 2023 року № 438 «Про затвердження Порядку відбору біологічного матеріалу у військовослужбовців та його зберігання» у редакції наказу Міністерства оборони України від 01 квітня 2025 року № 209, Інструкцією з організації проведення та оформлення експертних проваджень в установах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 липня 2017 року № 591, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3, постановою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Пунько Ірини Валеріївни про повернення матеріалів цивільної справи на виконання ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2026 року для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи - задовольнити частково.
Повернути матеріали цивільної справи № 132/258/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на виконання ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2026 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України провести призначену ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2026 року судову молекулярно-генетичну експертизу в межах наданих законом повноважень та з використанням лише тих біологічних матеріалів, документів і зразків, які можуть бути надані експертам у встановленому законом порядку.
Про результати проведення експертизи або про неможливість її проведення з обов`язковим зазначенням конкретних причин повідомити Калинівський районний суд Вінницької області.
Провадження у справі зупинити на час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та оскарженню не підлягає.
Суддя