Справа № 308/5882/26
У Х В А Л А
25 вересня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участі секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Зарева Наталії Іванівни від розгляду цивільної справи № 308/5882/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та звернення стягнення на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І. знаходиться на розгляді цивільна справа №308/5882/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та звернення стягнення на спадкове майно.
Позивач ОСОБА_1 просить відвести головуючого суддю Зарева Н.І. від розгляду цивільної справи №308/5882/26 за його позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та звернення стягнення на спадкове майно.
Заяву мотивує тривалим невирішенням питання про відкриття провадження, несвоєчасним розглядом заяви про забезпечення позову, внаслідок чого, за його твердженням, 03 липня 2026 року відповідач отримала кошти, щодо яких просилося забезпечення, а також несвоєчасним направленням ухвали від 10 червня 2026 року до ЄДРСР та невчиненням після усунення недоліків позову процесуальних дій щодо відкриття провадження.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК оскільки відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Вимога безсторонності суду охоплює як суб`єктивний, так і об`єктивний критерії. Суб`єктивний критерій полягає у встановленні особистої упередженості чи прихильності судді до будь-якого учасника справи. За об`єктивним критерієм з`ясовується, чи існують незалежні від особистої поведінки судді обставини, які можуть викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо її безсторонності. При цьому мають значення не лише фактичні обставини, а й те, чи забезпечені достатні гарантії, які виключають будь-які обґрунтовані сумніви у неупередженості суду. Такий підхід, зокрема, сформульований Європейським судом з прав людини у пункті 81 рішення у справі «Салов проти України».
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо він є членом сім`ї або близьким родичем сторони чи інших учасників судового процесу, якщо він брав участь у справі в іншій процесуальній якості, прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, а також за наявності інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України підставою для відводу є наявність інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Як убачається зі змісту заяви про відвід, позивач ОСОБА_1 пов`язує свої сумніви у неупередженості судді Заревої Н.І. з тим, що позовну заяву було подано 21 квітня 2026 року, однак питання щодо відкриття провадження, на його думку, тривалий час не вирішувалося; подана 06 червня 2026 року заява про забезпечення позову не була розглянута у строк, передбачений частиною першою статті 153 ЦПК України, внаслідок чого, як зазначає заявник, 03 липня 2026 року відповідач отримала кошти, щодо яких просилося забезпечення; ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 10 червня 2026 року було направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень лише 07 серпня 2026 року; після усунення недоліків позовної заяви 17 серпня 2026 року суддею, на думку заявника, також не було своєчасно вирішено питання про відкриття провадження. У зв`язку із зазначеними обставинами ним подано скаргу на дії судді до Вищої ради правосуддя.
За змістом частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим. Самі по собі твердження учасника справи про наявність сумнівів у неупередженості судді не є достатньою підставою для її відводу. Такі сумніви мають бути об`єктивно обґрунтованими та підтверджуватися конкретними обставинами, які можуть бути перевірені.
У цьому контексті суд бере до уваги, що об`єктивний критерій безсторонності полягає у з`ясуванні того, чи існують факти, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді у стороннього спостерігача. При цьому зовнішня видимість також має певне значення, оскільки суди у демократичному суспільстві повинні викликати у сторін довіру щодо своєї безсторонності. Такий підхід відповідає висновкам Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях у справах «Incal v. Turkey» та «Ferrantelli and Santangelo v. Italy».
Водночас із доводів заяви вбачається, що наведені ОСОБА_1 обставини стосуються виключно процесуальної діяльності судді у цій справі, а саме строків та порядку вчинення нею процесуальних дій.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зазначене положення процесуального закону спрямоване на недопущення використання інституту відводу як способу перегляду процесуальних рішень судді або усунення судді від розгляду справи через незгоду учасника процесу з порядком здійснення судочинства.
Оцінка того, чи дотримано суддею процесуальних строків, чи своєчасно розглянуто заяву про забезпечення позову, чи належним чином направлено судове рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також чи своєчасно вирішено питання про відкриття провадження після усунення недоліків позовної заяви, належить до питань процесуальної діяльності суду. Такі питання не свідчать самі по собі про особисту упередженість судді.
При цьому суд не надає оцінки в межах розгляду заяви про відвід правильності чи неправильності вчинених суддею процесуальних дій, оскільки це виходить за межі предмета розгляду заяви про відвід.
Щодо суб`єктивного критерію безсторонності суд зазначає, що на суддю поширюється презумпція особистої неупередженості, доки не встановлено доказів протилежного. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Kyprianou v. Cyprus» зазначено, що при оцінці суб`єктивного критерію необхідно виходити з особистих переконань та поведінки конкретного судді.
У даному випадку заявником не наведено обставин, які б свідчили про особисту прихильність судді Зарева Н.І. до будь-якого з учасників справи, її особисту заінтересованість у результаті розгляду справи, висловлення нею позиції щодо результату спору або інші прояви особистої упередженості.
Посилання заявника на несвоєчасність, на його думку, вчинення суддею процесуальних дій не підтверджують наявності такої особистої прихильності чи упередження, а тому суб`єктивний критерій безсторонності у цій справі також не знайшов підтвердження.
Щодо посилання заявника на подання ним скарги до Вищої ради правосуддя суд зазначає таке.
Сам факт звернення учасника справи зі скаргою на дії судді до Вищої ради правосуддя не є передбаченою статтею 36 ЦПК України самостійною підставою для відводу судді. Подання такої скарги є реалізацією особою права на звернення до компетентного органу та саме по собі не свідчить про наявність у судді особистої заінтересованості, упередженості чи конфлікту інтересів.
Інше тлумачення зазначених обставин фактично створювало б можливість усунення судді від розгляду справи шляхом самого лише подання учасником процесу скарги до Вищої ради правосуддя, що не відповідає меті інституту відводу та положенням статті 36 ЦПК України.
Таким чином, доводи заяви про відвід фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 з порядком та строками здійснення суддею процесуальних дій у справі, а також до факту звернення ним зі скаргою до Вищої ради правосуддя. Водночас таких обставин недостатньо для висновку про наявність об`єктивно обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді.
Судом не встановлено обставин, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 36 ЦПК України, а також обставин, визначених статтею 37 ЦПК України. Не встановлено і таких інших обставин, які відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України могли б викликати обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Зарева Н.І.
Отже, наведені у заяві обставини не свідчать про порушення вимог щодо безсторонності суду у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не є достатньою правовою підставою для відводу судді.
За таких обставин суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Зарева Н.І. є необґрунтованою, у зв`язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статями 36, 40, 260 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
п о с т а н о в и в :
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Зарева Наталії Іванівни від розгляду цивільної справи № 308/5882/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та звернення стягнення на спадкове майно - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Голяна О.В.