Справа № 344/13830/26
Провадження № 2/344/6892/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
22 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Татарінової О.А.,
секретаря Гарасимів А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та матері дитини, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та матері дитини. В обґрунтування позову зазначила, що 28 вересня 2024 року між сторонами зареєстровано шлюб. За час подружнього життя у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка разом з її двома неповнолітніми синами від першого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають з нею.
Їхня спільна дитина ОСОБА_6 на даний час, в силу віку, ще не відвідує дитячий дошкільний заклад, а тому весь свій час Позивач присвячує духовному, моральному та фізичному розвитку дитини, що у свою чергу тягне значні матеріальні витрати. У зв`язку із цим, а також наявністю ще двох неповнолітніх дітей, які вже навчаються у школі позивач не має змоги працювати на постійній основі отримуючи тільки соціальні виплати на дитину.
І тільки завдяки допомозі матері, яка перебуваючи за кордоном надає матеріальну підтримку, Позивач утримує себе та дітей.
Сплата комунальних послуг, орендної плати за квартиру, необхідність забезпечувати швидко підростаючих дітей одягом, продуктами харчування, іншими побутовими предметами тягнуть за собою значні матеріальні витрати, які самостійно покривати Позивачу дуже важко. Відповідач призваний під час мобілізації з 16 квітня 2024 року та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
З того часу Відповідач періодично надсилав кошти тільки на утримання їхньої спільної дочки ОСОБА_6 , однак вказані виплати залежали виключно від настрою Відповідача і його намір розірвати шлюб ставить під сумнів його бажання у подальшому приймати участь в матеріальному забезпеченні доньки.
Як відомо Позивачу, аліменти Відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з Відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей на утриманні у нього немає. На даний час Позивачу невідомий розмір заробітної плати Відповідача, а тому вважає, встановлення аліментів на дитину у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) Відповідача є найбільш доцільним та таким який найбільш ефективно гарантуватиме належний рівень забезпечення дочки.
Враховуючи наведене просить суд стягувати з ОСОБА_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання спільної неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не мене 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повнолітня, а також стягувати з ОСОБА_2 , в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання її, як матері спільної неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, до досягнення дитиною 3-х річного віку. Стягнути з ОСОБА_2 , в користь ОСОБА_1 , 5 000 гривень витрат на правову допомогу.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
Крім того, повідомлення відповідача було здійснено на підставі ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що 28.09.2024 року між сторонами зареєстровано шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_2 від 03.12.2024 року (а.с.14).
Як встановлено судом, у позивачки від попереднього шлюбу є двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.15-16).
Неповнолітня дитина сторін зареєстрована та проживає за однією адресою разом із позивачкою, що підтверджується копіями витягів з реєстру територіальної громади (а.с.9,17).
Із копії довідки командира ВЧ НОМЕР_1 від 31.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 з 16.04.2024 року по час видачі довідки (а.с.24).
Як вбачається із відповіді №3237225 від 31.08.2026 року на запит суду з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_2 з січня по липень 2026 року ОСОБА_2 отримував дохід з ВЧ НОМЕР_1 (а.с.28).
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як встановлено судом неповнолітня дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю.
Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як батька, так і матері, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, визнання в цій частині вимог позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини слід задовольнити, та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 17 липня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч. 1 ст.79, ч. 1 ст.191 СК України, аліменти на утримання дружини та аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Згідно з ч. 2ст.84СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст.84СК України право на утримання дружина з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Ч.1 ст.80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Так, судом встановлено, що малолітня дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю, яка на даний час знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, отже вона потребує матеріальної допомоги від свого чоловіка, що у свою чергу є його обов`язком відповідно до вимог ст. 84 СК України.
Оскільки відповідач є працездатною особою, та ним не надано суду доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення його від обов`язку утримувати дружину, тому на думку суду відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини ОСОБА_1 .
В той же час, позивач просить стягувати з відповідача аліменти на своє утримання в розмірі 1/5 від усіх його доходів, щомісячно.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів, керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Враховуючи наведене, на думку суду, розмір аліментів, який просить стягнути позивач з відповідача на своє утримання, є завищеним, тому суд вважає за необхідне стягувати з відповідача аліменти на утримання дружини у розмірі 1/10 частки усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, відтак вимоги позову в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів.
На підставі викладеного та ст.ст. 180-184 СК України, керуючись ст.ст.247ч. 2, 263-265, 430, ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та матері дитини задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 липня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , аліменти на її утримання у розмірі 1/10 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 17 липня 2026 року і до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 2 662 гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 .
Суддя: О.А. Татарінова