Судові рішення

Ухвала № 140081590 у справі № 420/29573/26 від 25.09.2026

Ухвала від 25.09.2026 в адміністративній справі № 420/29573/26 (категорія «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо»). Суд: Одеський окружний адміністративний суд, суддя Басова Н.М.

Справа№ 420/29573/26
СудОдеський окружний адміністративний суд
СуддяБасова Н.М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата ухвалення25.09.2026
Надійшло до реєстру26.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140081590

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 420/29573/26

УХВАЛА

25 вересня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 23 червня 2026 року, а саме про прийняття рішення щодо: Прийняття і реєстрації рапорту згідно статуту внутрішньої служби в журналі рапортів; не надавання наказів, оскільки на сьогодні наявна неспроможність їх виконувати за станом здоров`я до проведення переогляду (переобстеження) ВЛК, визначення лікування і встановлення реального рівня придатності, надання направлення в ВЛК - комісію згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 для або переобстеження, або визначення лікування і встановлення реального рівня придатності до в/с, надання інформації (в межах компетенції від в/ч НОМЕР_1 ) стосовно наявності або відсутності службових розслідувань, наказів тощо, щодо наявності в мене правопорушень; не рахування моїх вимушених дій як кримінальне правопорушення за ст. 402, 407 КК України;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 23 червня 2026 року, направити на обстеження ВЛК і надати рішення щодо: Прийняття і реєстрації рапорту згідно статуту внутрішньої служби в журналі рапортів; не надавання наказів оскільки на сьогодні наявна неспроможність їх виконувати за станом здоров`я до проведення переогляду (переобстеження) ВЛК, визначення лікування і встановлення реального рівня придатності, надання направлення в ВЛК - комісію згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 для або переобстеження, або визначення лікування і встановлення реального рівня придатності до в/с, надання інформації (в межах компетенції від в/ч НОМЕР_1 ) стосовно наявності або відсутності службових розслідувань,, наказів тощо, щодо наявності в мене правопорушень; не рахування моїх вимушених дій як кримінальне правопорушення за ст. 402, 407 КК України, про що надати письмову відповідь, направлення або довідку з підтвердженням зазначених питань.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 177 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем невірно вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків, а саме НОМЕР_2 .

Однак, як зазначено в паспорті позивача, його реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Окрім того, судом ініційовано запит засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» до Єдиного державного демографічного реєстру щодо адреси реєстрації позивача.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №3371265 від 24.09.2026, адресою реєстрації ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_1 , що відрізняється від адреси реєстрації зазначеної в позові.

Також позивач зазначає в позові адресу для листування своє місцезнаходження як ВПО, проте не надав до матеріалів позову довідку про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи.

Крім того, відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, зокрема, у постанові 16 лютого 2022 року у справі № 9901/482/21, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19, від 26 лютого 2020 року у справі № 520/12042/18, від 06 травня 2020 року у справі № 9901/42/20, від 03 червня 2021 року у справі № 9901/41/21 та від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/337/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/380/21 також вказано, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов`язок останнього належно сформулювати предмет і підстави позову та зазначити обставини, якими обґрунтовуються заявлені вимоги.

Наведені приписи кореспондують положенням частини першої статті 5 КАС України, відповідно до якої особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, а також частини другої статті 9 КАС України, згідно з якою суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2024 року у справі № 990/29/24 зазначила, що позов у процесуальному розумінні складається з двох елементів, які характеризують його суть, зміст і правову природу, - предмета та підстави. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, тоді як підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Фактичну підставу позову становлять юридичні факти, на яких ґрунтуються заявлені вимоги. Велика Палата також наголосила, що правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією права відповідача на захист проти позову.

Аналогічний підхід викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2025 року у справі № 990/70/25, у якій зазначено, що предмет і підстава є основними елементами, які визначають сутність та індивідуалізують позов. При цьому, звертаючись до суду, саме позивач самостійно визначає, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено відповідачем та які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2018 року у справі № 800/341/17 (9991/944/12) наголосила, що суд розглядає адміністративну справу не інакше як за позовною заявою та не може самостійно формулювати і розглядати позовну вимогу, яку позивач не заявляв. Можливість виходу суду за межі позовних вимог з метою ефективного захисту порушених прав не надає суду повноважень самостійно визначати замість позивача предмет його вимог.

Отже, вимоги пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України покликані забезпечити можливість чітко встановити предмет спору, фактичні підстави заявлених вимог, характер стверджуваного порушення права позивача та межі, в яких суд має здійснювати судовий розгляд.

При цьому вимоги мають бути зазначені чітко, лаконічно та однозначно, із зазначенням конкретного способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, який позивач просить застосувати суд.

Натомість, наведене позивачем в прохальній частині формулювання позовних вимог, як

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 23 червня 2026 року, а саме про прийняття рішення щодо: Прийняття і реєстрації рапорту згідно статуту внутрішньої служби в журналі рапортів; не надавання наказів, оскільки на сьогодні наявна неспроможність їх виконувати за станом здоров`я до проведення переогляду (переобстеження) ВЛК, визначення лікування і встановлення реального рівня придатності, надання направлення в ВЛК - комісію згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 для або переобстеження, або визначення лікування і встановлення реального рівня придатності до в/с, надання інформації (в межах компетенції від в/ч НОМЕР_1 ) стосовно наявності або відсутності службових розслідувань, наказів тощо, щодо наявності в мене правопорушень; не рахування моїх вимушених дій як кримінальне правопорушення за ст. 402, 407 КК України;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 23 червня 2026 року, направити на обстеження ВЛК і надати рішення щодо: Прийняття і реєстрації рапорту згідно статуту внутрішньої служби в журналі рапортів; не надавання наказів оскільки на сьогодні наявна неспроможність їх виконувати за станом здоров`я до проведення переогляду (переобстеження) ВЛК, визначення лікування і встановлення реального рівня придатності, надання направлення в ВЛК - комісію згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 для або переобстеження, або визначення лікування і встановлення реального рівня придатності до в/с, надання інформації (в межах компетенції від в/ч НОМЕР_1 ) стосовно наявності або відсутності службових розслідувань, наказів тощо, щодо наявності в мене правопорушень; не рахування моїх вимушених дій як кримінальне правопорушення за ст. 402, 407 КК України, про що надати письмову відповідь, направлення або довідку з підтвердженням зазначених питань, - не дає можливості однозначно встановити їх зміст та спосіб судового захисту порушених прав.

Суд звертає увагу позивача, що при прийнятті рішення по суті спору, керується вимогами статті 245 КАС України.

За таких обставин суд позбавлений можливості належним чином встановити, який саме спосіб захисту права обрано позивачем та яке конкретно рішення має бути ухвалене за результатами розгляду справи.

Наведені недоліки не стосуються оцінки обґрунтованості позову по суті та не передбачають покладення на позивача обов`язку надати суду правильну юридичну кваліфікацію спірних правовідносин. Суд самостійно застосовує норми права до належно сформульованого предмета та встановлених фактичних підстав спору. Натомість саме визначення матеріально-правової вимоги, фактичних обставин, на яких вона ґрунтується, та конкретного порушеного права належить до процесуального обов`язку саме позивача.

Згідно частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Підсумовуючи вищевикладене, є всі підстави для залишення позову без руху та встановлення строку для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали суду.

Керуючись статтями 5, 160, 161, 169, 245, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд" або у паперовому вигляді належним чином оформленого уточненого адміністративного позову, який має повністю узгоджуватись з вимогами статті 160 КАС України.

В разі не усунення вказаних недоліків у встановлений термін, позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя Н.М. Басова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.10.2026 Ухвала № 140585854 Одеський окружний адміністративний суд
25.09.2026 Ухвала № 140081594 Одеський окружний адміністративний суд