У Х В А Л А
24 вересня 2026 року Справа № 580/6309/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/6309/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.
15.06.2026 вх.№31672/26 представник позивача - адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року до 17 грудня 2019 року з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 17 грудня 2019 року в загальній сумі 94 330,90 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.
Суд позовну заяву залишив без руху, Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; повідомлення: з якою датою позивач повязує перебіг строку звернення до суду; обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням доводів та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку; підтвердження статусу податкового агента на виконання доручень Позивача як працівника.
Представник позивача надала до суду заяви на виконання ухвали суду за вх.№34336/26, №34335/26, просить поновити строки звернення до суду, проте обґрунтування причин пропуску строків на звернення не надає.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
В ухвалі від 22.05.2026 у справі № 240/401/26 ЄДРСР 136810250 ВС зазначив: п.27 указаною постановою скасовані зміни до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передала цю справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з підстави, визначеної частиною другою статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (ЄДРСР 137747938).
Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 200/11292/19-а дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19. Такий день представник Позивача не зазначає, що свідчить про штучність сформованих вимог.
До позовної заяви не наданий власний розрахунок із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, позаяк матеріали позовної заяви не містять доказів про надання доручень податковому агенту, страхувальнику.
Якщо працівнику мали виплатити вихідну допомогу ще у 2023 році, але роботодавець цього не зробив, а гроші людина отримала лише у 2026 році після рішення суду, до такої виплати застосовується ставка військового збору 5%. Таку позицію виклала Державна податкова служба в консультації (https://sud.ua/uk/news/publication/370865-pratsivnyk-cherez-sud-domihsia-vyplaty-vykhidnoi-dopomohy-za-2023-rik-ale-teper-zmushenyi-viddaty-5-viiskovoho-zboru-pozytsiia-dps).
ВС від 06.02.2024 № Пз/990/10/22 (№640/13029/22) висновує: справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, тому Суд, задовольняючи вимоги про стягнення грошового забезпечення, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст.121 КАС України).
Керуючись ст.2, 5, 121, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні заяви представника Позивача про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 .
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 .
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково три дні з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду; визначення зрозумілого періоду та обгрунтування вимог щодо обчислення податків і зборів.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити представнику Позивача.
Ухвала складена, підписана 24.09.2026.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА