У Х В А Л А
01 жовтня 2026 року Справа № 580/6309/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/6309/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.
15.06.2026 вх.№31672/26 представник позивача - адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року до 17 грудня 2019 року з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 17 грудня 2019 року в загальній сумі 94 330,90 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.
Ухвалою від 24.09.2026 суд продовжив строк для усунення недоліків, 29.09.2026 вх.№52585/26 представник Позивача - адвокат надала заяву про усунення недоліків, зазначає, що Позивачем не було одержано письмового повідомлення який розмір індексації грошового забезпечення нараховано йому та виплачено, Позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності Відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення, лише після отримання відповіді на адвокатський запит Позивачу фактично стало відомо про порушення свого права. Позивач не мав об`єктивної можливості дізнатися про порушення свого права на момент отримання виплати, оскільки: військовослужбовець не отримує повного розрахункового листа або відомостей про структуру нарахувань; інформація про наявність/відсутність індексації або додаткових виплат не є відкритою та зрозумілою без спеціальних розрахунків і роз`яснень фінансових органів; лише після звернення (запиту, отримання відповіді, ознайомлення з довідками чи документами) позивач міг дізнатися, що право порушене.
Якщо різниця в збільшенні грошового забезпечення унаслідок підвищення посадових окладів менша ніж сума індексації, що б була нарахована за відсутності підвищення посадових окладів, то у силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 в цьому місяці індексація нараховується, а порядок її розрахунку у місяці підвищення посадових окладів наведений в абзаці 5 пункту 5 Порядку №1078. Абзацом 6 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що дана фіксована індексація грошового забезпечення виплачується до наступного підвищення тарифних ставок разом з щомісячною індексацією, що виникає унаслідок перевищення порогу індексації 103%
Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
ВПВС у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 306/2708/23 вказала, що статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).
Адвокат не надає відповідну редакцію позову із визначенням періоду, проте Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 200/11292/19-а дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Варто зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Згідно із ч.2, ч.5 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Суд у заяві про поновлення процесуального строку не встановив поважних причин пропуску строку для звернення до суду.
Згідно із частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 44, 45, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду представника Конопльова Сергія Олександровича.
Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково три дні з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування змісту і характеру порушеного права у спірному періоді; обгрунтованого клопотання щодо пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин такого пропуску; наданням до суду рапорту про звільнення та наказу командиру; наданням до суду розрахунку суми виплачених позивачу під час звільнення коштів з відповідним підтвердженням; наданням власного розрахунку та доказів на підтвердження зміни оплати праці, тарифів, індексу у кожному бюджетному році і обгрунтування суми 94330,90 грн та наданням доказів про доручення Позивача податковому агенту щодо податків і зборів.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати представнику Позивача.
Ухвала складена, підписана 01.10.2026.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА