Судові рішення

Ухвала № 140094129 у справі № 390/2284/26 від 18.09.2026

Ухвала від 18.09.2026 у цивільній справі № 390/2284/26 (категорія «Інших фактів»). Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя, суддя Каретник Ю. М.

Справа№ 390/2284/26
СудОлександрівський районний суд міста Запоріжжя
СуддяКаретник Ю. М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнших фактів
Дата ухвалення18.09.2026
Надійшло до реєстру27.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140094129

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 390/2284/26

Провадження № 2-о/331/403/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без руху

18 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні військовослужбовця,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт перебування неповнолітньої дитини ОСОБА_3 на його утриманні та звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій.

Ознайомившись із заявою про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні військовослужбовця та долученими до неї документами, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку із наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

В п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 зі змінами вказано, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.274 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

При залишенні заяви без руху, суддя керується положеннями статей 175, 177 ЦПК України, тобто застосовує аналогію закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Проте, ОСОБА_1 до заяви про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні військовослужбовцяне долучив доказів направлення її копії та копій долучених до неї документів заінтересованій особі ОСОБА_2 .

Крім того, згідно із ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум працездатних осіб визначено у розмірі 3328,00 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки заява про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні військовослужбовця надійшла до суду в електронній формі, заявник мав сплатити судовий збір за розгляд даної заяви в суді в сумі 532,48 грн. (665,60 грн. х 0,8) та додати до заяви документ, який підтверджує сплату судового збору.

У той же час, заявником було зазначено клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій, на підтвердження чого ним було надано копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 31.01.2024.

Вирішуючи дане клопотання, суддя враховує, що п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-ХІІ.

Із заяви про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні військовослужбовця вбачається, що заявник звернувся до суду з вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення, за якою на даний час не вбачається спору про право і яка не пов`язана із захистом порушених його прав, з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-ХІІ, як учасника бойових дій, тому для звільнення заявника від сплати судового збору у даному випадку суддя підстав не вбачає.

Крім того, із заяви про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні військовослужбовця та доданих до неї документів суддею не встановлено інших обставин, умов та критеріїв, визначених ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», які б давали підстави для звільнення заявника від сплати судового збору.

Тому суддя на даний час не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

У зв`язку з цим заявнику ще необхідно доплатити судовий збір у сумі 532,48 грн. і надати до суду документ, що підтверджує сплату цього судового збору.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Згідно із ч.2 ст. 318 ЦПК України до заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У даному випадку у заяві про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні військовослужбовця заявник у порушення вимог п.1 і п. 3 ч.1 ст. 318 ЦПК України не наводить жодних відомостей про батьків неповнолітнього ОСОБА_3 , які вказані у його свідоцтві про народження, зокрема, відомостей про те, чи отримує неповнолітній ОСОБА_3 від них яку-небудь матеріальну допомогу, у тому числі і у вигляді аліментів, а також про можливість та доцільність їх залучення до участі у даній справі як заінтересованих осіб.

Відсутність зазначеної інформації позбавляє суддю можливості повно і всебічно з`ясувати всі обставини даної справи, а також вирішити питання про склад осіб, які повинні бути залучені для участі у розгляді даної справи, враховуючи також і той факт, що заявником та заінтересованою особою ОСОБА_2 були подані до суду заяви про розгляд даної справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суддя приходить до висновку про те, що зважаючи на зазначені вище недоліки, заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні військовослужбовця необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.

Роз`яснити заявнику, що недоліки заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду у встановлений судом строк уточненої заяви про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні військовослужбовця, у якій необхідно зазначити відомості про батьків неповнолітнього ОСОБА_3 , які вказані у його свідоцтві про народження, зокрема, відомості про те, чи отримує неповнолітній ОСОБА_3 від них яку-небудь матеріальну допомогу, у тому числі і у вигляді аліментів, а також про можливість та доцільність їх залучення до участі у даній справі як заінтересованих осіб.

До уточненої заяви про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні військовослужбовця необхідно долучити:

- докази направлення копії первісної та уточненої заяв про встановлення факту належності правовстановлюючих документівта копій долучених до них документів заінтересованій особі ОСОБА_2 ,

- докази направлення копії уточненої заяви про встановлення факту належності правовстановлюючих документівта копій долучених до неї документів Військовій частині НОМЕР_1 ;

- документ про сплату судового збору у розмірі 532,48 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 185, 294 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні військовослужбовця залишити без руху.

Надати заявнику строк десять днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз`яснити заявнику, що у разі неусунення зазначених недоліків заява буде вважатися не поданою та повернута йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Юлія КАРЕТНИК

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.10.2026 Ухвала № 140323529 Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
28.07.2026 Ухвала № 138563092 Кропивницький районний суд Кіровоградської області