Рішення № 140094433 у справі № 160/16767/26 від 17.09.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Справа №160/16767/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» до Державного агентства України ПлейСіті про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 Приватне акціонерне товариство «ПАТРІОТ» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного агентства України ПлейСіті (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті від 25.03.2026 №84-Р «Про позбавлення статусу оператора державних лотерей ПрАТ "ПАТРІОТ" шляхом припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей».

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з рішенням Державного агентства України ПлейСіті від 25.03.2026 №84-Р «Про позбавлення статусу оператора державних лотерей ПрАТ "ПАТРІОТ" шляхом припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей». Позивачем вказано, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням процедури, оскільки відповідач безпідставно відмовив у зупиненні провадження. У листі Державного бюро розслідувань від 17.02.2026 №3585-26/10-3-01-03- 2347/26 (вх. №691/4 від 20.02.2026) з посиланням на матеріали кримінального провадження вказується, що у відповідних офіційних електронних інформаційних системах державних органів російської федерації (зокрема базах даних Федеральної міграційної служби, Федеральної податкової служби та Прикордонної служби російської федерації) нібито міститься інформація про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має або мав резидентство російської федерації. У зв`язку із зазначеним позивач повідомив відповідача, що ОСОБА_1 ніколи не набував та не має статусу резидента російської федерації. Позивач зазначає, що наведена у листі ДБР інформація фактично ґрунтується на узагальнених посиланнях на нібито наявні дані в інформаційних системах державних органів російської федерації, однак: не надано офіційних документів, виданих компетентними органами Російської Федерації; відсутні засвідчені витяги з офіційних реєстрів Російської Федерації; відсутні документи, що підтверджують правові підстави набуття особою статусу резидента Російської Федерації; відстуні документи, що підтверджують сплату податків та зборів ОСОБА_1 до Державного бюджету Російської Федерації; відсутні документи, що встановлюють Російську Федерацію як центр життєвих інтересів ОСОБА_1 ; відсутні документи, що встановлюють перебування ОСОБА_1 або членів його сім`ї на території росіїської федерації протягом останніх 183 к.д. як на теперішній час так і на будь яку дату в минулому; відсутні документи, що встановлюють реєстрацію ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання на території російської федерації. Таким чином, наведена інформація не відповідає критеріям належності та допустимості доказів у розумінні кримінального процесуального законодавства України. Позивач стверджує, що сам факт наявності у базах даних іноземної держави ідентифікаційного номера платника податків або адреси реєстрації не є юридичним підтвердженням набуття особою статусу резидента такої держави. Такі записи можуть формуватися в адміністративних або технічних цілях та не є правовстановлюючими документами, які підтверджують податкове чи інше юридичне резидентство. Станом на 08.06.2023 100 % акцій товариства позивача належали компанії ANDALIDI INVEST LTD (Сполучене Королівство). Кінцевим бенефіціарним власником зазначеної компанії був громадянин України ОСОБА_2 , який здійснював непрямий вирішальний вплив на Товариство. Надалі корпоративна структура товариства Позивача зазнала змін у зв`язку із законним переходом прав власності на акції. Зокрема, відповідно до виписки депозитарної установи ТОВ «Навігатор-Інвест» від 18.12.2025 щодо операцій з цінними паперами, за рахунком у цінних паперах компанії ANDALIDI INVEST LTD було здійснено операцію з відчуження акцій товариства Позивача на користь громадянина України - ОСОБА_1 . У результаті зазначеної операції корпоративний контроль над товариством позивача перейшов до ОСОБА_1 . Станом як на 22.12.2025, на дату подання позивачем пакету документів на отримання ліцензії з випуску і проведення лотерей, так і станом на дату складання цієї відповіді кінцевим бенефіціарним власником (контролером) товариства Позивача є саме ОСОБА_1 , який має прямий вирішальний вплив у розмірі 100%. Таким чином, фактична структура власності товариства позивача свідчить, що: контроль над товариства позивача здійснює громадянин України; жодна особа, яка є громадянином або резидентом держави-агресора, не має прямого або опосередкованого вирішального впливу на діяльність товариства позивача; усі зміни корпоративної структури товариства позивача відбувалися у встановленому законодавством порядку. Позивач зазначає, що юридичний висновок є результатом системного аналізу корпоративної структури та зв`язків відповідних осіб, що дозволяє встановити відсутність будь-яких правових або фактичних підстав для висновку про афілійованість позивача або його кінцевого бенефіціарного власника з державою-агресором. Зокрема, відповідно до витягу з юридичного висновку встановлено наступне: - відсутні будь-які дані щодо афілійованості товариства позивача із громадянином рф ОСОБА_3 ; відсутні дані щодо афілійованості ОСОБА_1 з російською федерацією; відсутні будь-які відомості про наявність у ОСОБА_1 громадянства російської федерації або документування його паспортом громадянина рф; відсутні будь-які підстави для застосування санкцій до ОСОБА_1 , його родини або пов`язаних корпоративних структур. ОСОБА_1 є виключно громадянином України. Він ніколи не набував громадянства російської федерації, не отримував паспорта громадянина російської федерації та не здійснював будь-якої діяльності як громадянин або резидент цієї держави (на доказ чого Позивачем надавалися відповідні підтвердження, що містяться в ліцензійній справі Позивача). Жодних документальних підтверджень наявності у ОСОБА_1 російського громадянства або будь-яких інших юридичних зв`язків з російською федерацією не існує. Твердження, викладені у матеріалах кримінального провадження, які стали підставою для початку адміністративного провадження, про нібито наявність у ОСОБА_1 резидентства або інших правових зв`язків з російською федерацією не підтверджені жодними офіційними документами та ґрунтуються виключно на неперевірених відомостях.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі №160/15429/26 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

05.06.2026 до суду надійшли заяви Приватного акціонерного товариства «Патріот» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» про вступ у справу в якості третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі №160/15429/26 заяви Приватного акціонерного товариства «Патріот» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» задоволені, до участі у справі залучені Приватне акціонерне товариство «Патріот» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» як треті особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 роз`єднані позовні вимоги у справі № 160/15429/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВБЕТ ВІП КАЗІНО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ" до Державного агентства України ПлейСіті, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Приватне акціонерне товариство "ПАТРІОТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС" про визнання протиправними та скасування рішення в самостійні провадження.

Виділено в самостійне провадження позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» до Державного агентства України ПлейСіті про визнання протиправним та скасування рішення Державного агентства України ПлейСіті від 25.03.2026 №84-Р «Про позбавлення статусу оператора державних лотерей ПрАТ «ПАТРІОТ» шляхом припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей».

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справі присвоєно унікальний номер судової справи №160/16767/26.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 прийнято справу №160/16767/26 до провадження судді Голобутовського Р.З., призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

19.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що Агентство ПлейСіті не погоджується з наведеними в позовній заяві аргументами, вказує, що Державне бюро розслідувань листом від 29.01.2026 №45929-25/10-3-01-03-1209/26 поінформувало Агентство ПлейСіті, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025 за фактами можливих неправомірних дій службових осіб ТОВ «Букмекерська компанія «ФАВБЕТ» та ТОВ «КАЗИНО.ЮА» у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 365-3, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. Також у цьому листі зазначено, що згідно з наявними даними, фактичним власником та кінцевим вигодонабувачем від діяльності української компанії ПрАТ «ПАТРІОТ» залишається громадянин російської федерації ОСОБА_3 . Оскільки, інформація Державного бюро розслідувань України від 29.01.2026 №45929-25/10-3-01-03-1209/26 стосувалась кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025, вона не могла бути врахована в адміністративному провадженні відносно отримання ліцензії ПрАТ «ПАТРІОТ» до отримання дозволу органу досудового розслідування на розголошення відомостей досудового розслідування, так як, порушувала б принцип відкритості адміністративної процедури щодо права учасника провадження на ознайомлення з матеріалами відповідної справи. За таких обставин, 04.02.2026 Агентство ПлейСіті звернулося до Державного бюро розслідувань з листом в якому просило надати дозвіл на розголошення наданих відомостей у кримінальному провадженні №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025, а також документи та інші докази щодо отриманої інформації про фактичного власника та кінцевого вигодонабувача ПрАТ «ПАТРІОТ». У зв`язку з неможливістю, на момент прийняття рішення про видачу ліцензії, скористатися інформацією Державного бюро розслідувань України від 29.01.2026 № 45929-25/10-3-01-03-1209/26 щодо невідповідності ПрАТ «ПАТРІОТ» вимогам, передбаченим у ст. 6 Закону про державні лотереї та необхідністю дотримання принципу своєчасності в адміністративному провадженні, Агентством ПлейСіті прийнято рішення від 13.02.2026 №37-Р «Про видачу ПрАТ «ПАТРІОТ» ліцензії на випуск та проведення лотерей». Згідно з інформацією Державного бюро розслідувань наведеній у листах від 29.01.2026 №45929-25/10-3-01-03-1209/26, від 17.02.2026 №3585-26/10-3-01-03-2347/26 та матеріалами кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025 встановлено, що кінцевий бенефіціарний власник ПрАТ «ПАТРІОТ» ОСОБА_1 є резидентом держави, що здійснює збройну агресію проти України та є власником резидента держави, що здійснює збройну агресію проти України, а ПрАТ «ПАРТІОТ» є особою, над якою прямо чи опосередковано здійснюється контроль у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, що, відповідно до пунктів 5 та 10 частини першої статті 8 Закону про державні лотереї, є підставою для позбавлення статусу оператора державних лотерей. Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 з 26.12.2012 є співзасновником та співвласником юридичної особи, яка зареєстрована на території Республіки Білорусь та здійснює діяльність у сфері азартних ігор під брендом «FAVBET» - «ТАА «ФавБетБел» (Республіка Білорусь, м. Мінськ, реєстраційний номер 191609189), яка володіла офіційно ліцензією уповноваженого органу на здійснення діяльності у сфері азартних ігор Республіки Білорусь №33120/593 до 14.02.2024, правом власності на торгову марку «FAVBET» на території Республіки Білорусь з 10.04.2020 по 12.03.2029 та на вебсайт favbet.by. В свою чергу, «ТАА «ФавБетБел» є засновником російської юридичної особи - «ООО «БЕТ ИНВЕСТ» (рф, м. москва, ОГРН 1147746686240), яка була зареєстрована та здійснювала діяльність на території російської федерації у період з 17.06.2014 по 19.07.2019, володіла торговим знаком «FAVBET» (свідоцтво № НОМЕР_1 , термін дії з 08.08.2016 по 30.12.2024). Крім того, у рапорті від 16.09.2025 міститься інформація, що ОСОБА_1 був кінцевим беніфіціарним власником «ООО «НЭЙШИНЭЛ МЕРЧЕНДАЙЗИНГ» (рф, м. москва, ИИН: [номер приховано], ОГРН 1037739908447, недіюча з 01.12.2007). З електронних інформаційних джерел (бази даних, масиви інформації) (доступ до яких неможливо здобути офіційним шляхом через збройну агресію проти України) встановлено та відображено у рапорті від 16.09.2025 наступну інформацію щодо ОСОБА_1 : в базах даних Федеральної міграційної служби Російської Федерації, Федеральної податкової служби Російської Федерації міститься інформація щодо реєстраційного номера платника податків, серії та номера паспорта громадянина російської федерації, адреси реєстрації та території російської федерації, інформація щодо доходів, відрахувань до Пенсійного фонду російської федерації тощо); в базі даних Прикордонної служби Російської Федерації - інформація про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також має/мав громадянство та резидентство російської федерації, зокрема, ймовірно паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , російський РНОКПП НОМЕР_3 (діяв з 11.10.2001 по 11.11.2022) та НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3). Відповідно до протоколу огляду від 09.09.2025 офіційного вебсайту «Единьій государственньій регистр ЮЛ и ИП Республики Белорусь», що розташований за вебадресою: https://egr.gov.by зафіксовано, що ОСОБА_1 є засновником юридичної особи «ООО «ФАВБЕТБЕЛ» зареєстрованої в республіці Білорусь, а остання є засновником російської юридичної особи - «ООО «БЕТ ИНВЕСТ». Відповідно до протоколів огляду від 12.09.2025 офіційного вебсайту реєстру юридичних осіб Великої Британії, що розташований за вебадресою: https://find-andupdate. company-information.service.gov.uk зафіксовано, що ОСОБА_1 був власником та директором британської юридичної особи ANDALIDI INVEST LTD до жовтня 2022 року та є власником та засновником британської юридичної особи ANDALIDI ASSETS LTD з моменту створення. Таким чином, в результаті опрацювання листів Державного бюро розслідувань України від 29.01.2026 №45929-25/10-3-01-03-1209/26 та від 17.02.2026 №3585-26/10-3-01-03-2347/26 та доданих документів кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025, з урахуванням наданого дозволу на розголошення, що надійшов від ДБР лише 20.02.2026, Агентством ПлейСіті розпочато адміністративне провадження з розгляду справи про припинення дії ліцензії (позбавлення статусу оператора державних лотерей) у зв`язку з невідповідністю кінцевого бенефіціарного власника оператора державних лотерей вимогам, встановленим Законом про лотереї та/або ліцензійними умовами, а також невідповідністю оператора державних лотерей вимогам, визначеними пунктами 4-5 частини першої статті 6 Закону про лотереї. Оскільки, надані під час адміністративного провадження пояснення та документи ПрАТ «ПАТРІОТ» не спростовували інформацію Державного бюро розслідувань та матеріали кримінального провадження, Агентством ПлейСіті прийнято рішення від 25.03.2026 №84-Р «Про позбавлення статусу оператора державних лотерей ПрАТ «ПАРТІОТ» шляхом припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей». На думку відповідача, ОСОБА_1 відповідає критеріям резидента російської федерації, як особа яка має житло, документи, бізнес та сплачує податки в цій країні. При цьому, згідно з інформацією Державного бюро розслідувань за наявними у зазначеного правоохоронного органу даними, фактичним власником та кінцевим вигодонабувачем від діяльності української компанії ПрАТ «ПАТРІОТ» залишається громадянин російської федерації ОСОБА_3 , до якого Указом Президента України від 19.10.2022 №727/2022 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком застосування 10 років. Відповідач зазначає, що жоден з наданих під час адміністративного провадження та до позовної заяви документ ПрАТ «ПАРТІОТ» не спростовує інформації відображеної в листах Державного бюро розслідувань та матеріалах кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025. Державним бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025 за фактами можливих неправомірних дій службових осіб ТОВ «Букмекерська компанія «ФАВБЕТ» та ТОВ «КАЗИНО.ЮА», що входять до групи компаній разом з ПрАТ «ПАТРІОТ». Отже, враховуючи компетенцію ДБР, його функції та завдання, відомості які містяться в листах цього правоохоронного органу правомірно використані відповідачем та враховані при прийнятті рішення про позбавлення ПрАТ «ПАТРІОТ» статусу оператора державних лотерей.

23.06.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 клопотання представника Державного агентства України ПлейСіті про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №160/16767/26 залишено без задоволення.

25.06.2026 від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що оскаржуване рішення № 84-Р не ґрунтується на належних та допустимих доказах, є упередженим та таким, що базується лише на неприпустимих та недостовірних відомостях. А отже, при прийняті спірного рішення №84-Р відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Станом на 29.01.2026 відповідач володів інформацією, що нібито невідповідності КБВ позивача вимогам закону та ліцензійним умовам. Проте, відповідач, перевіривши надану ДБР інформацію 13.02.2026, видав позивачу ліцензію на випуск та проведення лотерей, а отже встановив відповідність ПрАТ «ПАТРІОТ» вимогам, передбаченим у ст. 6 Закону про державні лотереї. Проте, отримавши ще один лист від ДБР від 17.02.2026, який містить фактично таку саму інформацію, що й в листі від 29.01.2026, відповідач вже встановив нібито невідповідність ПрАТ «ПАТРІОТ» вимогам закону та ліцензійним умова провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, що призвело до прийняття протиправного та необґрунтованого рішення №84-Р. Щодо п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону про державні лотереї позивач зазначає, що керівник, головний бухгалтер та кінцевий бенефіціарний власник позивача мають бездоганну ділову репутацію та не є громадянами держави, що здійснює збройну агресію проти України. Дане підтверджується афідевітом ОСОБА_1 засвідченого нотаріусом Республіки Хорватія 16.07.2025 засвідчений апостилем, відповіддю Міністерства внутрішніх справ по республіці Комі від 24.12.2024 на адвокатський запит щодо відсутності громадянства російської федерації у ОСОБА_1 , відповіддю Державної міграційної служби України від 24.11.2025 на запит адвоката щодо відсутності громадянства російської федерації у ОСОБА_1 , паспортом громадянина України ОСОБА_1 . Щодо п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону про державні лотереї зазначає, що позивач не є особою, над якою прямо чи опосередковано здійснюється контроль у значенні, наведеному у статті Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України. Дане підтверджується структурою власності позивача станом на 08.06.2023 та структурою власності позивача станом на 22.12.2025, виписками про стан рахунку з цінними паперами позивача станом на 26.05.2023 та станом на 18.12.2025, юридичним заключенням щодо кінцевого бенефіціарного власника CEHRIBA INVESTMENTS LIMITED, акціонера ПрАТ «Патріот», щодо ретроспективного оголошення та підтвердження кінцевого бенефіціарного власника за період 2008-2025 років. Щодо п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону про державні лотереї зазначає, що кінцевий бенефіціарний власник позивача не є резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України. Дане підтверджується висновком науково-правової експертизи №10707 щодо питання резидентства фізичної особи від 23.03.2026. Щодо п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону про державні лотереї вказує, що засновник позивача не є кінцевим бенефіціарним власником резидента держави, що здійснює збройну агресію проти України. Дане підтверджується договорами купівлі-продажу часток в ТОВ «ФавБетБел» від 10.05.2023 укладених між ОСОБА_1 (продаж 5% частки у ТОВ «ФавБетБел») та компанією-резидентом Болгарії ERIUS OUTSOURCING LTD (Болгарія) та між ANDALIDI INVEST LTD (продаж 95 % частки у ТОВ «ФавБетБел») та третьою особою ERIUS OUTSOURCING LTD (Болгарія). Щодо п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону про державні лотереї зазначає, що позивач не є особою, стосовно якої (власників істотної участі та/ або кінцевих бенефіціарних власників якої) застосовано спеціальні економічні та/або інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції». Дане підтверджується витягом із юридичного висновку щодо наявності підстав для застосування санкцій відносно ОСОБА_1 , його сина - ОСОБА_4 та пов`язаної із ними корпоративної структури від 15.01.2026. Таким чином, наведені докази спростовують твердження відповідача нібито про невідповідність позивача як оператора державних лотерей вимогам, визначеними п.п. 2, 4-6, 9 ч. 1 ст. 6 Закону про державні лотереї. Висновки, що вже покладені в основу рішення №84-Р, є юридично необґрунтованими, оскільки базуються на неправильному тлумаченні поняття «резидент» та ігнорують обов`язковість застосування комплексного підходу до визначення цього статусу. Таким чином, інформація надана відповідачу Державним бюро розслідувань є лише припущеннями, які призвели до помилкових висновків відповідача внаслідок чого було прийняте оскаржуване Рішення №84-Р. Відповідно до положень Податкового кодексу російської федерації (ст. 84 ПК рф), постановка фізичної особи на облік у податкових органах та присвоєння ідентифікаційного номера платника податків здійснюється податковими органами самостійно, у тому числі на підставі відомостей, отриманих від інших державних органів, без обов`язкового звернення особи. Таким чином, сам по собі факт наявності ІПН у російській федерації не свідчить про волевиявлення особи, про її фактичне перебування на території рф, про наявність постійного місця проживання або центру життєвих інтересів. Як підтверджується офіційними відповідями компетентних органів, у ОСОБА_1 відсутнє громадянство російської федерації та будь-які документи, що посвідчують таке громадянство. Зокрема, відповідно до відповіді органів мвд рф, відсутні відомості щодо набуття ним громадянства рф та документування паспортом громадянина рф. Аналогічна інформація підтверджується і відповіддю Державної міграційної служби України, згідно з якою відсутні будь-які дані щодо наявності у ОСОБА_1 громадянства російської федерації або республіки білорусь, а також відсутні дані щодо отримання ним відповідних паспортних документів. Долучений до позову афідевіт ОСОБА_1 , посвідчений нотаріально з апостилем, прямо підтверджує, що він є громадянином України та не перебуває у правовому зв`язку з російською федерацією як з державою резидентності. Висновок науково-правової експертизи щодо резидентства фізичної особи прямо зазначає, що податкове резидентство не може визначатися на підставі окремих формальних ідентифікаторів, а потребує аналізу місця проживання, центру життєвих інтересів та економічної діяльності особи. Таким чином, жоден із критеріїв, передбачених ані Податковим кодексом України, ані міжнародним правом, не підтверджує наявності у ОСОБА_1 статусу резидента російської федерації. Отже, твердження, покладені в основу відзиву, є необґрунтованими, оскільки базуються виключно на формальних даних, які не мають юридичного значення і доказової сили для визначення резидентства. Будь-які твердження щодо можливого резидентства ОСОБА_1 у республіці білорусь є безпідставними та спростовуються як нормами права, так і фактичними обставинами, підтвердженими документально. Передусім, як вже зазначалося, відповідно до офіційної відповіді Державної міграційної служби України, відсутні будь-які дані щодо наявності у ОСОБА_1 громадянства республіки білорусь, отримання ним паспортних документів цієї держави, та наявності будь-якого правового статусу, пов`язаного з постійним чи тимчасовим проживанням. Відповідно до долучених до цієї відповіді на відзив доказах (Сведения из Единого государственного регистра юридических лиц и индивидуальных предпринимателей о юридическом лице рб станом на 22.03.2026), частка ОСОБА_1 у статутному фонді ТОВ «ФавБетБел» становила лише 5%, що саме по собі виключає можливість здійснення вирішального впливу на діяльність юридичної особи. Володіння ОСОБА_1 часткою у розмірі 5% не забезпечує більшості голосів, не надає можливості формувати органи управління і не дозволяє визначати рішення товариства. Отже, ОСОБА_1 не є і не був особою, яка прямо чи опосередковано здійснює контроль над резидентом рб - ТОВ «ФавБетБел», навіть у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції». Більше того, навіть потенційний непрямий вплив (через непряме володіння ОСОБА_1 часткою в компанії ANDALIDI INVEST LTD до листопада 2022 року) був припинений ще у травні 2023 році. Так, зокрема, 10.05.2023 між ОСОБА_1 та компанією-резидентом Болгарії ERIUS OUTSOURCING LTD було укладено договір купівлі-продажу часток в ТОВ «ФавБетБел». Аналогічний договір купівлі-продажу частки в цьому ж товаристві було укладено і між ANDALIDI INVEST LTD (95% частки у ТОВ «ФавБетБел») та третьою особою ERIUS OUTSOURCING LTD (Болгарія). Таким чином, починаючи з 10.05.2023 ОСОБА_1 не мав жодної (не говорячи вже про контролюючу) частки в статутному капіталі ТОВ «ФавБетБел», не мав непрямого контролю над ТОВ «ФавБетБел» через інші компанії і не мав можливості впливати на діяльність ТОВ «ФавБетБел». Водночас, формальне не завершення державної реєстрації відповідних змін у республіці білорусь зумовлене виключно об`єктивними обставинами, що не залежать від волі сторін. Зокрема, як повідомляє компанія-покупець часток в статутному капіталі ТОВ «ФавБетБел» - ERIUS OUTSOURCING LTD (Болгарія), відповідно до матеріалів, поданих до реєструючого органу, у державній реєстрації змін складу учасників було відмовлено. Причини такої відмови прямо пов`язані із спеціальним правовим режимом, запровадженим у республіці білорусь. Відповідно до інформації, отриманої за наслідками дослідження використання/невикористання ТМ Favbet/Фавбет у рб після 01.01.2023, було повідомлено, що ТОВ «ФавБетБел» фактично припинило свою діяльність. Зокрема, відповідно до означеного висновку, діяльність ТОВ «ФавБетБел» у сфері грального бізнесу припинена ще у 2022 році, ліцензія на здійснення діяльності у сфері азартних ігор анульована 21.04.2022, товариство має статус неактивного платника податків більш ніж 12 місяців, у податкових органах республіки білорусь наявний запис про відсутність господарської діяльності і компанія має бути передана податковими органами на ліквідацію. Таким чином, фактичне припинення діяльності, відсутність доходів, операцій та економічної активності виключає можливість визнання будь-якого економічного зв`язку ОСОБА_1 з цією юрисдикцією. Відомості, які зібрані в рамках і для цілей кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025, і які були надані Державним бюро розслідувань, не були предметом дослідження і оцінки суду на предмет належності та допустимості, а тому не могли бути першочергово до дослідження і оцінки їх судом на предмет належності та допустимості, розглянуті та оцінені і визнані доказами у здійсненні планового заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання вимог законодавства у сфері випуску і проведення лотерей. Жодна із обставин, на які посилається відповідач при прийняті оскаржуваного рішення №84-Р не була встановлена судовим рішенням, не пройшла судового дослідження, а також не підтверджена належними доказами. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб російської федерації (ЕГРЮЛ), ООО «БЕТ ІНВЕСТ» припинено та виключено з реєстру ще 19.07.2019, тобто задовго до: отримання позивачем ліцензії в Україні у 2026 році; початку повномасштабної агресії російської федерації; будь-яких обставин, які могли б бути покладені в основу спірного рішення. Факт припинення юридичної особи означає повне припинення її господарської діяльності, що відповідає як загальним принципам корпоративного права, так і положенням цивільного законодавства, згідно з якими юридична особа вважається припиненою з моменту внесення відповідного запису до державного реєстру. Більше того, згідно з даними, наведеними у Звіті щодо використання позначення «FAVBET / ФАВБЕТ» у російській федерації: відсутні будь-які діючі ліцензії на здійснення діяльності у сфері азартних ігор з використанням бренду Favbet та/або компанії - ООО «БЕТ ІНВЕСТ»; відсутні записи у відповідних ліцензійних реєстрах; відсутні ознаки фактичного здійснення господарської діяльності під відповідним брендом. Таким чином, відсутні як юридичні, так і фактичні підстави стверджувати про існування діяльності у російській федерації. Щодо республіки білорусь, аналогічно відсутні будь-які підстави для висновків про здійснення діяльності. Правовласником, а саме ООО «ФавБетБел» процедуру відмови від прав на відповідні товарні знаки №67483 та №67484 було ініційовано 10.10.2022, що зафіксовано у матеріалах Національного центру інтелектуальної власності республіки білорусь. Фактична відсутність використання підтверджується також такими обставинами: припинення діяльності ООО «ФавБетБел» у 2022 році; анулювання ліцензії на здійснення діяльності у сфері грального бізнесу ООО «ФавБетБел» 21.04.2022; відсутність господарської діяльності ООО «ФавБетБел» та статус неактивного платника податків; відсутність функціонування веб-ресурсів ФАВБЕТ.БЕЛ і FAV-BET. BY та відповідних сервісів. У сукупності ці обставини свідчать про повну відсутність як правових, так і фактичних елементів використання торговельних марок у відповідній юрисдикції. Щодо республіки білорусь, то відповідно до наданого Звіту та даних WIPO (Madrid Monitor) міжнародна реєстрація №1542254 в республіці білорусь: 26.02.2021 отримала рішення про попередню відмову у реєстрації цієї ТМ на території рб; 08.10.2021 отримала фінальне рішення про повну відмову у реєстрації цієї ТМ на території рб; таким чином ця ТМ ніколи не отримувала правової охорони на території республіки білорусь; не має статусу чинного об`єкта права інтелектуальної власності у цій юрисдикції. Щодо російської федерації, то відповідно до наданого Звіту та даних WIPO (Madrid Monitor) міжнародна реєстрація №1542254 в цій країні: 12.11.2020 отримала рішення про попередню відмову у реєстрації цієї ТМ на території рф; 27.06.2021 отримала фінальне рішення про повну відмову у реєстрації цієї ТМ на території рф. Тобто, аналогічно, матеріали справи не містять жодного підтвердження чинності міжнародної реєстрації №1542254 на території російської федерації, а також відсутні будь-які дані про її використання або підтримання в силі. Таким чином, відображення міжнародної реєстрації №1542254 у базі WIPO є виключно інформаційним записом, не підтверджує наявності прав у конкретній державі, не свідчить про використання торговельної марки, і не створює жодного зв`язку із господарською діяльністю. Отже, посилання ДБР на міжнародну реєстрацію №1542254 як на доказ використання торговельної марки або здійснення діяльності у російській федерації чи республіці білорусь є юридично необґрунтованим та таким, що базується на неправильному розумінні правової природи міжнародної реєстрації торговельних марок. Відзив відповідача не спростовує жодні твердження та обґрунтування позовної заяви та долучені до неї докази, а також лише підтверджує упереджене ставлення до позивача, та вбачає, що при прийнятті оскаржуваного рішення №84-Р відповідач діяв всупереч приписам ст. 19 Конституції України, а отже рішення №84-Р підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

30.06.2026 представником відповідача подані до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що в рамках кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025 правоохоронним органом отримано та передано Агентству ПлейСіті інформацію щодо єдиного учасника позивача, в тому числі щодо невідповідності учасника вимогам Законів України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та Закону України «Про державні лотереї в Україні». Отже, враховуючи компетенцію ДБР, його функції та завдання, відомості які містяться в листах цього правоохоронного органу можуть бути використані Уповноваженим органом як підстава для оцінки відповідності (невідповідності) кінцевого бенефіціарного власника оператора державних лотерей вимогам, встановленим Законом України «Про державні лотереї в Україні» та/або ліцензійними умовами. Закон чітко визначає: висновок експерта у галузі права може стосуватися виключно застосування норм права, аналізу законодавства чи аналогії закону і не є доказом у справі. Експерт-науковець може роз`яснити суду, як працює закон про громадянство, але він не має права встановлювати, чи є конкретна особа ( ОСОБА_1 ) громадянином та/або резидентом рф. Встановлення фактів - це виключна компетенція суду на підставі первинних документів. Також, відповіді Міністерства внутрішніх справ по республіці Комі від 24.12.2024 на адвокатський запит щодо відсутності громадянства російської федерації у ОСОБА_1 суперечать інформації правоохоронного органу України, не можуть бути перевірені за запитом державного органу у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24.02.2022 та розривом дипломатичних відносин з росією. Афідевіт ОСОБА_1 засвідчений нотаріусом Республіки Хорватія 16.07.2025 не є доказом відсутності резидентства рф, оскільки, за своєю правовою природою це письмова заява особи, у якій вона під присягою засвідчує певні факти. Нотаріус, який засвідчує афідевіт, засвідчує виключно справжність підпису заявника, але не перевіряє і не підтверджує достовірність самих фактів. Отже, афідевіт є лише одностороннім твердженням позивача, а не є належним і допустимим доказом відсутності громадянства російської федерації. 03.02.2026 від Державного бюро розслідувань листом від 29.01.2026 №45929-25/10-3-01-03-1209/26 надало Агентству ПлейСіті інформацію зі змісту якого вбачалася невідповідність учасника конкурсу операторів державних лотерей встановленим вимогам до оператора державних лотерей. Враховуючи те, що відомості досудового розслідування можуть бути розголошені лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим, відповідно до ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України, Агентство ПлейСіті, після отримання листа від 29.01.2026 №45929-25/10-3-01-03-1209/26, з метою перевірки ПрАТ «ПАТРІОТ» на відповідність вимогам ст. 6 Закону та для реалізації своїх повноважень у лотерейній сфері, невідкладно звернулося до Державного бюро розслідувань для надання письмового дозволу на розголошення наданих відомостей та матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні учасникам адміністративного провадження. Тобто, без отримання дозволу від Державного бюро розслідувань на розголошення відомостей досудового розслідування Агентство ПлейСіті не мало правових підстав використовувати надану у Листі інформацію в адміністративному проваджені відносно ПрАТ «ПАТРІОТ», отримувати пояснення або повідомляти про наявні обставини справи її учасникам, тобто забезпечити дотримання вимог Закону України «Про адміністративну процедуру». При цьому, 05.02.2026 ПрАТ «ПАТРІОТ» подано заяву про отримання ліцензії на випуск та проведення лотерей, а, враховуючи обмежені строки розгляду такої заяви, що визначені частиною восьмою статті 13 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Агентством ПлейСіті 13.02.2026 прийнято рішення №37-Р про видачу ліцензії на випуск та проведення лотерей. Отже, станом на дату прийняття рішень №№7-Р, 22-Р та 37-Р Агентство ПлейСіті на мало законних підстав для відмови ПрАТ «ПАТРІОТ» у допуску до участі у конкурсі операторів державних лотерей та видачі ліцензії на випуск та проведення лотерей. У подальшому Державне бюро розслідувань листом від 17.02.2026 №3585-26/10-3-01-03-2347/26 (вх. №691/4 від 20.02.2026) надіслало Агентству ПлейСіті копії матеріалів кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025 та надало письмовий дозвіл на розголошення відомостей, які зазначені у Листі та наданих матеріалів. У зв`язку з чим, Агентство ПлейСіті було розпочато адміністративне провадження відносно ПрАТ «ПАТРІОТ» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адміністративну процедуру» з розгляду справи про припинення дії ліцензії (позбавлення статусу оператора державних лотерей) у зв`язку із невідповідністю кінцевого бенефіціарного власника оператора державних лотерей вимогам, встановленим Законом та/або ліцензійними умовами, а також невідповідністю оператора державних лотерей вимогам, визначеними п.п. 4-5 ч. 1 ст. 6 Закону, за результатами якого прийнято рішення від 25.03.2026 № 84-Р «Про позбавлення статусу оператора державних лотерей ПрАТ «ПАТРІОТ» шляхом припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей».

02.07.2026 від представника Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить витребувати у Державного агентства України ПлейСіті (код ЄДРПОУ 45883055) всі матеріали ліцензійної справи Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» та усі службові документи, на підставі яких приймались рішення відносно Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 клопотання Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» про витребування доказів у справі №160/16767/26 задоволено. Витребувано у Державного агентства України ПлейСіті (код ЄДРПОУ 45883055) всі матеріали ліцензійної справи Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» та усі службові документи, на підставі яких приймались рішення відносно Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ».

06.07.2026, 07.08.2026 від ОСОБА_5 надійшли заяви про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

15.07.2026 відповідачем повідомлено суд про виконання ухвали про витребування доказів.

21.07.2026 до суду надійшли витребувані докази ухвалою від 09.07.2026.

27.07.2026 до суду надійшло заперечення позивача щодо залучення до участі у справі третьої особи.

04.09.2026 представником позивача подані до суду додаткові докази.

10.09.2026 представником відповідача подано до суду заперечення щодо долучення додаткових доказів, вказуючи, що надані позивачем висновки судових експертиз та відповіді-консультації експерта не можуть бути долучені до матеріалів справи та прийняті до уваги судом під час розгляду справи, оскільки не є належними та допустимими доказами у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 заяви ОСОБА_5 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі №160/16767/26 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» до Державного агентства України ПлейСіті про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без задоволення.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Патріот» (код ЄДРПОУ 23726159) зареєстровано 11.02.1997, місцезнаходження: вул. Ливарна, буд. 9, м. Дніпро, 49000, що підтверджується долученим до заяви витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності за КВЕД є 92.00 Організування азартних ігор.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та кінцевим бенефіціарним власником Приватного акціонерного товариства «Патріот» є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином України, що підтверджується долученою до позовної заяви копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 .

Згідно з наданою заявниками довідкою Департаменту інформатизації Міністерства Внутрішніх справ України від 22.04.2026 №1469/16-2026 станом на 20.04.2026 за даними інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.

Відповідно до наданої до заяви копії афідевіту від 17.07.2025, ОСОБА_1 повідомлено, що він має виключно громадянство України, інших громадянств, у тому числі громадянства російської федерації та республіки Білорусь не має та ніколи не мав, заяв про набуття громадянства російської федерації та республіки Білорусь ніколи не подавав, відповідний паспорт не отримував.

Відповідно до рішення Державного агентства України ПлейСіті Приватному акціонерному товариству «Патріот» було видано ліцензію на випуск та проведення лотерей №37-Р від 13.02.2026.

27.02.2026 від відповідача на електронну адресу заявника надійшов лист від 27.02.2026 № 6-10/1045, яким відповідач повідомив заявника про початок адміністративного провадження щодо припинення дії ліцензії заявника у справі про порушення Приватним акціонерним товариством «Патріот» вимог Закону України «Про державні лотереї в Україні» від 06.09.2012 №5204-IX (далі - «Закон №5204-IX») у зв`язку із невідповідністю кінцевого бенефіціарного власника оператора державних лотерей вимогам, встановленим Законом про лотереї та/або ліцензійними умовами, а також невідповідністю оператора державних лотерей вимогам, визначеними п.п. 4-5 ч. 1 ст. 6 Закону про лотереї.

Зі змісту даного листа встановлено, що відповідач за результатом листа Державного бюро розслідувань (від 17.02.2026 №3585-26/10-3-01-03-2347/26; вх. №691/4 від 20.02.2026) поінформований про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 365-3, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Відповідач також зазначив, що у матеріалах кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025, серед іншого, зазначено, що у відповідних офіційних електронних інформаційних системах (бази даних, масиви інформації) уповноважених державних органів та служб російської федерації, а саме базі даних Федеральної міграційної служби російської федерації, базі даних Федеральної податкової служби російської федерації (міститься інформація щодо реєстраційного номера платника податків, серії та номеру паспорта громадянина російської федерації, адреси реєстрації на території російської федерації, інформація щодо доходів, відрахувань до Пенсійного фонду російської федерації тощо), базі даних Прикордонної служби російської федерації, міститься інформації про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має/мав резидентство російської федерації, зокрема російський РНОКПП НОМЕР_3 (діяв з 11.10.2001 по 11.11.2022) та НОМЕР_4, адресу реєстрації: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідач також зазначив, що згідно наявної інформації ОСОБА_1 може сприяти обходу запроваджених санкційних обмежень та здійсненню господарської діяльності на території України в сфері миттєвих лотерей, шляхом оформлення номінального володіння ПрАТ «Патріот» (код ЄДРПОУ 23726159), яке фактично належить громадянину російської федерації, олігарху ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якого Указом Президента України від 19.10.2022 №727/2022 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на 10 років.

Зокрема, ОСОБА_3 був власником ПрАТ «Патріот» (код ЄДРПОУ 23726159) до 08.06.2023 через нерезидента «CEHRIBA INVESTMENTS LIMITED» (Республіка Кіпр). В подальшому, з 08.06.2023 власником 100% акцій стає нерезидент «ANDALIDI INVEST LTD» (Велика Британія), засновником, власником до 25.11.2022 та директором до 04.10.2022 якого був ОСОБА_1 . В подальшому, компанія «ANDALIDI INVEST LTD» змінює власника на ОСОБА_2 , який вважається довіреною особою ОСОБА_1 . При цьому, згідно з наявними даними, фактичним власником та кінцевим вигодонабувачем від діяльності ПрАТ «Патріот» залишається громадянин рф - ОСОБА_6

16.03.2026 ПрАТ «Патріот» надані відповідачу пояснення, зареєстровані Державним агентством України ПлейСіті за вх. №1179/10, в яких повідомлено, що ОСОБА_1 ніколи не набував та не має статусу резидента російської федерації. Наведена у листі ДБР інформація фактично ґрунтується на узагальнених посиланнях на нібито наявні дані в інформаційних системах державних органів російської федерації, однак: не надано офіційних документів, виданих компетентними органами російської федерації; відсутні засвідчені витяги з офіційних реєстрів російської федерації; відсутні документи, що підтверджують правові підстави набуття особою статусу резидента російської федерації; відсутні документи, що підтверджують сплату податків та зборів ОСОБА_1 до Державного бюджету російської федерації; відсутні документи, що встановлюють російську федерацію як центр життєвих інтересів ОСОБА_1 ; відсутні документи, що встановлюють перебування ОСОБА_1 або членів його сім`ї на території російської федерації протягом останніх 183 к.д. як на теперішній час так і на будь яку дату в минулому; відсутні документи, що встановлюють реєстрацію ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання на території російської федерації.

В листі зазначено, що ОСОБА_1 : є громадянином України; має постійне місце проживання на території України; має центр життєвих та економічних інтересів в Україні; здійснює свою професійну та господарську діяльність відповідно до законодавства України; сплачує податки та виконує інші обов`язки платника податків на території України. З огляду на наведене, відповідно до критеріїв, ОСОБА_1 є резидентом України.

Щодо посилань на наявність російського податкового номера та адреси, ПрАТ «Патріот» в листі доведено до відмова відповідача, що інформація, наведена в листі від 17.02.2026 №3585-26/10-3-01-03-2347/26 (вх. №691/4 від 20.02.2026), а саме: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має/мав резидентство російської федерації, зокрема російський РНОКПП НОМЕР_3 (діяв з 11.10.2001 по 11.11.2022) та НОМЕР_4, адресу реєстрації: АДРЕСА_1 » - зазначена не двузначно, має/мав " для цілей введення Агенства ПлейСіті в оману, не відповідає дійсності та спростовується долученими до цього листа документами. Крім того, сам факт наявності у базах даних іноземної держави ідентифікаційного номера платника податків або адреси реєстрації не є юридичним підтвердженням набуття особою статусу резидента такої держави. Такі записи можуть формуватися в адміністративних або технічних цілях та не є правовстановлюючими документами, які підтверджують податкове чи інше юридичне резидентство.

Станом на 08.06.2023 100% акцій ПрАТ «ПАТРІОТ» належали компанії ANDALIDI INVEST LTD (Сполучене Королівство). Кінцевим бенефіціарним власником зазначеної компанії був громадянин України ОСОБА_2 , який здійснював непрямий вирішальний вплив на Товариство. Надалі корпоративна структура Товариства зазнала змін у зв`язку із законним переходом прав власності на акції. Зокрема, відповідно до виписки депозитарної установи ТОВ «Навігатор-Інвест» від 18.12.2025 щодо операцій з цінними паперами, за рахунком у цінних паперах компанії ANDALIDI INVEST LTD було здійснено операцію з відчуження акцій ПрАТ «ПАТРІОТ» на користь громадянина України - ОСОБА_1 . У результаті зазначеної операції корпоративний контроль над Товариством перейшов до ОСОБА_1 . Станом як на 22.12.2025, на дату подання Товариством пакету документів на отримання ліцензії з випуску і проведення лотерей, так і станом на дату складання цієї відповіді кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ПрАТ «ПАТРІОТ» є саме ОСОБА_1 , який має прямий вирішальний вплив у розмірі 100%.

Позивачем повідомлено відповідача, що фактична структура власності Товариства свідчить, що: контроль над ПрАТ «ПАТРІОТ» здійснює громадянин України; жодна особа, яка є громадянином або резидентом держави-агресора, не має прямого або опосередкованого вирішального впливу на діяльність Товариства; усі зміни корпоративної структури Товариства відбувалися у встановленому законодавством порядку.

Позивачем в листі акцентовано увагу, що твердження, викладені у матеріалах, які стали підставою для початку адміністративного провадження, мають характер припущень про можливий опосередкований контроль над ПрАТ «ПАТРІОТ» з боку громадянина російської федерації ОСОБА_3 , оскільки: відсутні будь-які дані щодо афілійованості ПрАТ «ПАТРІОТ» із громадянином рф ОСОБА_3 ; відсутні дані щодо афілійованості ОСОБА_1 з російською федерацією; відсутні будь-які відомості про наявність у ОСОБА_1 громадянства російської федерації або документування його паспортом громадянина рф; відсутні будь-які підстави для застосування санкцій до ОСОБА_1 , його родини або пов`язаних корпоративних структур.

З огляду на наведене, позивачем в листі зазначено, що наявні матеріали адміністративної справи не містять належних та достатніх доказів, які могли б свідчити про невідповідність ПрАТ «ПАТРІОТ» вимогам законодавства у сфері провадження діяльності з випуску та проведення державних лотерей. У зв`язку з цим ПрАТ «ПАТРІОТ» просить Агентство ПлейСіті врахувати наведені пояснення та додані документи під час розгляду адміністративної справи і дійти обґрунтованого висновку про відсутність підстав для припинення дії ліцензії ПрАТ «ПАТРІОТ».

Додатково позивач звертався з клопотаннями про зупинення адміністративного провадження щодо припинення дії ліцензії ПрАТ «ПАТРІОТ» на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей до надання аналізу з визначення історичної структури власності Cehriba Investments Limited (HE 241733) за період з 2008 по 2026 рік та розгляду судом кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025 з наданням оцінки судом відомостей зібраних для цілей кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025, і які були надані Державним бюро розслідувань листом від 17.02.2026 №3585-26/10-3-01-03-2347/2603-2347/26 та стали підставою відкриття цього адміністративного провадження, на предмет належності та допустимості.

24.03.2026 ПрАТ «Патріот» надано відповідачу клопотання про долучення доказів, зареєстроване Державним агентством України ПлейСіті за вх. №1401/8, а саме належним чином засвідчені копії: юридичного заключення щодо кінцевого бенефіціарного власника CEHRIBA INVESTMENTS LIMITED, акціонера ПАТ «Патріот», з метою ретроспективного оголошення та підтвердження кінцевого бенефіціарного власника за період 2008-2025 років; висновку науково-правової експертизи №10707 щодо питання резидентства фізичної особи від 23.03.2026 - до матеріалів адміністративної справи.

25.03.2026 та 26.03.2026 відповідачем листом №6-10/1576 та №6-10/1624 відповідно відмовлено у задоволенні клопотань про зупинення адміністративного провадження.

За результатами адміністративного провадження відповідно до ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державні лотереї в Україні», ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Закону України «Про адміністративну процедуру», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1508 (далі - Ліцензійні умови), абзацу п`ятого пп. 4 п. 4 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 №505, враховуючи листи Державного бюро розслідувань України від 29.01.2026 №45929-25/10-3-01-03-1209/26 (вх. № 398/4 від 03.02.2026) і від 17.02.2026 №3585-26/10-3-01-03-2347/26 (вх. №691/4 від 20.02.2026) та додані до них документи, а також письмові пояснення ПрАТ «ПАТРІОТ» та додані до них документи, надані в рамках адміністративного провадження, у зв`язку із невідповідністю кінцевого бенефіціарного власника оператора державних лотерей вимогам, встановленим Законом та Ліцензійними умовами, а також невідповідністю оператора державних лотерей вимогам, визначеними пунктами 4 - 5 частини першої статті 6 Закону, Державне агентство України ПлейСіті прийняло рішення №84-Р від 25.03.2026 «Про позбавлення статусу оператора державних лотерей ПрАТ «ПАТРІОТ» шляхом припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей».

Вказаним рішенням позбавлено статусу оператора державних лотерей Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» шляхом припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, що видана відповідно до рішення Агентства ПлейСіті від 13.02.2026 №37-Р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом встановлено наступне.

Правові засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні з метою створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку виходячи із принципів державної монополії на випуск і проведення лотерей, забезпечення потреб державного бюджету, прав і законних інтересів громадян регулює Закон України «Про державні лотереї в Україні» (далі - Закон №5204-VI від 06.09.2012, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 2 Закону №5204-VI ліцензування діяльності з випуску та проведення лотерей здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері випуску та проведення лотерей регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною першою ст. 7 Закону №5204-VI передбачено, що організація державних лотерей Уповноваженим органом здійснюється шляхом видачі ліцензії на випуск і проведення лотерей у порядку, визначеному законодавством про ліцензування, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону №5204-VI ліцензія на випуск та проведення лотерей видається строком на 10 (десять) років.

Підстави для позбавлення статусу оператора державних лотерей визначені в ч. 1 ст. 8 Закону №5204-VI, а саме:

1) непроведення більше ніж трьох послідовних тиражів у строки, визначені умовами проведення державної лотереї, крім випадку, якщо виникнення затримки у такому проведенні внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);

2) прострочення за відсутності об`єктивних підстав більше ніж на шість місяців термінів виплат призів переможцям у лотереї;

3) здійснення оператором державних лотерей будь-якої діяльності на тимчасово окупованій території України у розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" або на території держави, що здійснює збройну агресію проти України;

4) несплата або прострочення здійснення плати за ліцензію понад два місяці;

5) невідповідність керівника, головного бухгалтера, власників істотної участі та/або кінцевих бенефіціарних власників оператора державних лотерей вимогам, встановленим цим Законом та/або ліцензійними умовами;

6) порушення вимог щодо здійснення розрахунків при проведенні державних лотерей, визначених статтею 9-1 цього Закону;

7) порушення вимог щодо бренда оператора державних лотерей, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону;

8) наявність податкового боргу з платежів, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та/або заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, станом на перше число місяця, в якому надійшов запит Уповноваженого органу щодо наявності такого податкового боргу/заборгованості (крім випадку погашення такого податкового боргу/заборгованості до прийняття рішення про припинення дії ліцензії);

9) прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, рішення щодо застосування заходу впливу у формі припинення дії ліцензії відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

10) невідповідність оператора державних лотерей будь-якій із вимог, визначених пунктами 4-10 частини першої статті 6 цього Закону;

11) інші підстави для прийняття рішення про припинення дії ліцензії, передбачені Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Позбавлення особи статусу оператора державних лотерей здійснюється шляхом припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Рішення про припинення дії ліцензії приймається Уповноваженим органом протягом п`яти днів з дня встановлення Уповноваженим органом обставини, що є підставою для припинення дії ліцензії, якщо інше не передбачено Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Рішення про припинення дії ліцензії, прийняте на підставах, передбачених цим Законом, набирає чинності через 30 календарних днів з дня його прийняття, якщо інше не передбачено Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Частиною 1 ст. 13 Закону №5204-VI передбачено, що Уповноважений орган забезпечує здійснення державного нагляду (контролю) за проведенням лотерей в Україні.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 6 Закону №5204-VI оператором державних лотерей може бути зареєстрована на території України юридична особа: яка не є особою, над якою прямо чи опосередковано здійснюється контроль у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України; кінцеві бенефіціарні власники якої не є резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України

Судом встановлено, що оскаржуване рішення №84-Р від 25.03.2026 прийнято з підстав невідповідності оператора державних лотерей вимогам, визначеними п.п. 4-5 ч. 1 ст. 6 Закону №5204-VI.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 №505 затверджено Положення про Державне агентство України ПлейСіті (далі - Положення №505).

Відповідно до п.п. 1-3 Положення №505 Державне агентство України ПлейСіті (Агентство ПлейСіті) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Агентство ПлейСіті у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Агентства ПлейСіті є:

1) реалізація державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор, а також за проведенням лотерей в Україні;

3) внесення на розгляд Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення №505 Агентство ПлейСіті відповідно до покладених на нього завдань у лотерейній сфері: веде Єдиний реєстр державних лотерей, запроваджених в Україні; вносить державну лотерею до Єдиного реєстру державних лотерей, запроваджених в Україні; приймає рішення про розповсюдження державних лотерей за межами території України; виконує функції органу ліцензування господарської діяльності в лотерейній сфері, приймає рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без руху або без розгляду, видачу ліцензії або відмову у видачі ліцензії, переоформлення ліцензії, зупинення дії ліцензії повністю або частково, відновлення дії ліцензії повністю або частково, припинення дії ліцензії повністю або частково, розширення провадження виду господарської діяльності ліцензіатом, а також здійснює інші повноваження органу ліцензування в межах та порядку, встановлених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державні лотереї в Україні"; отримує від операторів державних лотерей інформацію щодо проведення державної лотереї, а також баланс і звіт про фінансові результати; проводить конкурс операторів державних лотерей; встановлює вимоги до лотерейного обладнання; здійснює заходи державного нагляду (контролю) за проведенням лотерей в Україні у формі планових та позапланових перевірок операторів лотерей відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених Законами України "Про державні лотереї в Україні" та "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; здійснює в режимі реального часу контроль електронної системи прийняття ставок операторами державних лотерей; здійснює технічне регулювання у лотерейній сфері, організацію, координацію та проведення робіт з підтвердження відповідності, розроблення в установленому порядку стандартів, технічних регламентів і технічних умов у сфері випуску та проведення лотерей; визначає форму посвідчення розповсюджувача державної лотереї.

Отже, Державне агентство України ПлейСіті є центральним органом виконавчої влади, уповноваженим забезпечувати реалізацію державної політики в сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, що видана відповідно до рішення Агентства ПлейСіті від 13.02.2026 №37-Р стала інформація, наведена в листах Державного бюро розслідувань України від 29.01.2026 №45929-25/10-3-01-03-1209/26 (вх. № 398/4 від 03.02.2026) і від 17.02.2026 №3585-26/10-3-01-03-2347/26 (вх. № 691/4 від 20.02.2026), відповідно до якої у матеріалах кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025, серед іншого, зазначено, що у відповідних офіційних електронних інформаційних системах (бази даних, масиви інформації) уповноважених державних органів та служб російської федерації, а саме базі даних Федеральної міграційної служби російської федерації, базі даних Федеральної податкової служби російської федерації (міститься інформація щодо реєстраційного номера платника податків, серії та номеру паспорта громадянина російської федерації, адреси реєстрації на території російської федерації, інформація щодо доходів, відрахувань до Пенсійного фонду російської федерації тощо), базі даних Прикордонної служби російської федерації, міститься інформації про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має/мав резидентство російської федерації, зокрема російський РНОКПП НОМЕР_3 (діяв з 11.10.2001 по 11.11.2022) та НОМЕР_4, адресу реєстрації: АДРЕСА_1 ; згідно наявної інформації ОСОБА_1 може сприяти обходу запроваджених санкційних обмежень та здійсненню господарської діяльності на території України в сфері миттєвих лотерей, шляхом оформлення номінального володіння ПрАТ «Патріот» (код ЄДРПОУ 23726159), яке фактично належить громадянину російської федерації, олігарху ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якого Указом Президента України від 19.10.2022 №727/2022 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на 10 років; зокрема, ОСОБА_3 був власником ПрАТ «Патріот» (код ЄДРПОУ 23726159) до 08.06.2023 через нерезидента «CEHRIBA INVESTMENTS LIMITED» (Республіка Кіпр). В подальшому, з 08.06.2023 власником 100% акцій стає нерезидент «ANDALIDI INVEST LTD» (Велика Британія), засновником, власником до 25.11.2022 та директором до 04.10.2022 якого був ОСОБА_1 . В подальшому, компанія «ANDALIDI INVEST LTD» змінює власника на ОСОБА_2 , який вважається довіреною особою ОСОБА_1 . При цьому, згідно з наявними даними, фактичним власником та кінцевим вигодонабувачем від діяльності ПрАТ «Патріот» залишається громадянин рф - ОСОБА_6 .

Досліджуючи поняття «резидент», судом встановлено, що Закон України «Про державні лотереї в Україні» не містить самостійного визначення поняття «резидент» фізичної особи та не встановлює спеціальних критеріїв, за якими фізична особа для цілей застосування п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону має визнаватися резидентом держави, що здійснює збройну агресію проти України.

Водночас відсутність у спеціальному Законі визначення відповідного поняття не надає Уповноваженому органу права довільно визначати зміст категорії «резидент» та ототожнювати її з будь-яким правовим, майновим, реєстраційним або економічним зв`язком фізичної особи з іноземною державою.

Категорії громадянства та резидентства не є тотожними. Так само сама по собі наявність у фізичної особи ідентифікаційного номера платника податків, відомостей про реєстрацію місця проживання, майнових прав або участі у діяльності юридичних осіб не дозволяє без дослідження інших юридично значимих обставин дійти безумовного висновку про резидентство такої особи.

Базове визначення резидентства фізичної особи закріплене у пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого фізична особа визнається резидентом держави залежно від наявності у неї місця проживання, а у разі його відсутності - за критерієм центру життєвих інтересів, який визначається з урахуванням особистих та економічних зв`язків особи. У випадку, коли неможливо визначити центр життєвих інтересів, застосовується критерій перебування на території держави не менше 183 днів протягом податкового року, а за відсутності і цього критерію - враховується громадянство особи.

Таким чином, законодавець прямо встановлює, що резидентство фізичної особи є складною юридичною категорією, яка визначається не за формальними або технічними ознаками, а виключно за сукупністю фактичних обставин, що характеризують реальний зв`язок особи з державою. Тобто жодні технічні або реєстраційні дані (зокрема ІПН) не передбачені законом як критерій резидентства.

Аналогічний підхід закріплений і в міжнародному праві. Зокрема, ст. 4 Модельної конвенції ОЕСР про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна (OECD Model Tax Convention on Income and on Capital, 2017) передбачає, що у випадку, коли фізична особа може вважатися резидентом двох держав, її статус визначається за послідовною системою критеріїв: наявність постійного житла, центр життєвих інтересів, звичайне місце проживання та громадянство. Зазначені критерії мають ієрархічний характер і застосовуються саме з метою встановлення реального, а не формального зв`язку особи з відповідною державою.

Аналогічні положення містила і вже денонсована, проте на яку посилається ДБР у своїх листах і протоколах, Угода між Урядом України і Урядом російської федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна від 08.02.1995, яка діяла на момент видачі ліцензії КРАІЛом.

Відповідно до ст. 4 цієї Угоди, визначення резидентства фізичної особи також здійснюється за критеріями постійного житла, центру життєвих інтересів, звичайного місця проживання та громадянства.

Таким чином, навіть у межах правового регулювання відносин між Україною та російською федерацією не передбачалося можливості визначення резидентства на підставі формальних реєстраційних даних або технічних ідентифікаторів.

Важливе значення для правильного розуміння змісту поняття «резидент» має і Висновок науково-правової експертизи №10707 від 23.03.2026 щодо питання резидентства фізичної особи, долучений до матеріалів справи.

У зазначеному висновку науково-правової експертизи прямо вказано, що категорія резидентства не є уніфікованою та не може визначатися виключно на підставі окремих формальних ознак, зокрема даних іноземних реєстрів або інформаційних систем. Натомість визначення резидентства потребує комплексного аналізу фактичних обставин, включаючи місце проживання, центр життєвих інтересів, економічну діяльність та інші об`єктивні критерії.

При цьому наслідком встановлення невідповідності кінцевого бенефіціарного власника вимогам Закону №5204-VI відповідно до пункту 10 частини першої статті 8 цього Закону є позбавлення статусу оператора державних лотерей, тобто істотне втручання держави у право суб`єкта господарювання на здійснення ліцензованої господарської діяльності.

За таких обставин висновок адміністративного органу про існування відповідної підстави має ґрунтуватися на достатній сукупності належних, достовірних та взаємоузгоджених доказів, які дозволяють встановити юридично значимі обставини, а не на припущеннях щодо їх існування.

Як встановлено судом, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та кінцевим бенефіціарним власником Приватного акціонерного товариства «Патріот» є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином України, що підтверджується долученою до позовної заяви копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 .

Згідно з довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера, виданою Державною податковою інспекцією у Мінському районі м. Києва 13.04.1998, ОСОБА_1 має ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2025, поданої 27.04.2026 до Головного управління ДПС у м. Києві, Правобережна державна податкова інспекція, за реєстрованим номером [номер приховано], ОСОБА_1 задекларував загальну суму доходу на території України у розмірі [номер приховано],20 грн, що підлягає сплаті до Державного бюджету України.

Листом Державної міграційної служби України від 24.11.2025 №8.1-12672/2-25 повідомлено, що відповідно до обліків відомчої інформаційної системи ДМС, інформація про наявність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства і дійсного паспортного документа російської федерації та/або Республіки Білорусь, та/або факту володіння паспортними документами російської федерації та/або Республіки Білорусь у минулому відсутня.

Згідно з наданою заявниками довідкою Департаменту інформатизації Міністерства Внутрішніх справ України від 22.04.2026 №1469/16-2026 станом на 20.04.2026 за даними інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.

Відповідно до наданої до заяви копії афідевіту від 17.07.2025, ОСОБА_1 повідомлено, що він має виключно громадянство України, інших громадянств, у тому числі громадянства російської федерації та республіки Білорусь не має та ніколи не мав, заяв про набуття громадянства російської федерації та республіки Білорусь ніколи не подавав, відповідний паспорт не отримував.

Отже, офіційними документами, які мають юридичну силу на території України та які видані компетентними органами, не підтверджується наявність у ОСОБА_1 статусу резидента російської федерації.

Як встановлено судом, безпосередньою підставою для початку адміністративного провадження стало повідомлення Державного бюро розслідувань від 29.01.2026 №45929-25/10-3-01-03-1209/26 (вх. №398/4 від 03.02.2026) і від 17.02.2026 №3585-26/10-3-01-03-2347/26 (вх. №691/4 від 20.02.2026).

Суд не заперечує право Агентства ПлейСіті отримувати та враховувати інформацію, надану правоохоронними органами, а також використовувати таку інформацію як передбачену законом підставу для здійснення контрольних повноважень.

Разом з тим наявність законної підстави для призначення перевірки сама по собі не свідчить про доведеність порушення, для перевірки якого відповідний захід державного нагляду (контролю) було призначено.

Інформація правоохоронного органу, яка свідчить про можливе порушення вимог законодавства, та встановлений за результатами контрольного заходу юридичний факт такого порушення мають різне правове значення.

Саме тому отримання Агентством ПлейСіті листа ДБР покладало на відповідача обов`язок у межах наданих йому контрольних повноважень перевірити викладену в ньому інформацію, дослідити документи та пояснення суб`єкта господарювання, встановити фактичні обставини та лише після цього зробити власний мотивований висновок щодо наявності або відсутності порушення вимог пунктів 4 та 5 частини першої статті 6 Закону №5204-VI.

Судом досліджено зміст оскаржуваного рішення та встановлено, що відповідачем не обґрунтовано факт резидентства ОСОБА_1 у російській федерації, відповідач фактично відтворив інформацію, отриману від Державного бюро розслідувань.

Зокрема, оскаржуване рішення прийнято на підставі отриманої інформації про наявність у ОСОБА_1 ідентифікаційних номерів платника податків у російській федерації, відомостей про реєстрацію за адресою у м. москві.

Водночас матеріали справи не містять доказів здійснення Агентством ПлейСіті самостійної перевірки достовірності зазначених відомостей та встановлення на їх підставі саме факту резидентства ОСОБА_1 у російській федерації.

Оскаржуване рішення та матеріали адміністративного провадження не містять аналізу того, відповідно до якої норми права та за сукупністю яких юридичних критеріїв наведені ДБР обставини дають підстави кваліфікувати ОСОБА_1 саме як резидента російської федерації.

Зокрема, відповідачем не встановлено період фактичного проживання ОСОБА_1 на території російської федерації, тривалість такого перебування, наявність постійного місця проживання, місцезнаходження центру його життєвих інтересів, місце постійного здійснення ним економічної діяльності чи інших обставин, які у своїй сукупності дозволяли б зробити обґрунтований висновок щодо його резидентського статусу.

Посилання відповідача на наявність у ОСОБА_1 ідентифікаційного номера платника податків російської федерації саме по собі не усуває необхідності встановлення таких обставин.

Інформація, наведена в листі ДБР, а саме про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має/мав громадянство та резидентство російської федерації, зокрема ймовірно паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , російський РНОКПП НОМЕР_3 (діяв з 11.10.2001 по 11.11.2022) та НОМЕР_4 , адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , спростовується листом Державної міграційної служби України від 24.11.2025 №8.1-12672/2-25, яким повідомлено, що відповідно до обліків відомчої інформаційної системи ДМС, інформація про наявність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства і дійсного паспортного документа російської федерації та/або Республіки Білорусь, та/або факту володіння паспортними документами російської федерації та/або Республіки Білорусь у минулому відсутня.

Крім того, суд визнає суперечливою наведену інформацію, оскільки із загальнодоступної інформації з картографічних сервісів судом встановлена відсутність такої адреси як АДРЕСА_2 .

Досліджуючи питання наявності у ОСОБА_1 ідентифікаційного номеру рф, суд зважає на той факт, що суду не надано жодного належного документу на підтвердження вказаного факту, виданого компетентним органом на території України.

Кім того, суд зважає на позицію Члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді, доктор філософії права (к.ю.н.), доцента ОСОБА_7 , який у висновку науково-правової експертизи №10707 від 23.03.2026 щодо питання резиденства фізичної особи вказав: «наявність податкового номера сама по собі не може розглядатися як достатня правова підстава для визнання фізичної особи резидентом країни, РНОКПП якої така особа має. Податковий номер виконує ідентифікаційну та облікову функцію в системі податкового адміністрування, тоді як резидентність фізичної особи є матеріально-правовою категорією, за допомогою якої визначається обсяг юрисдикції держави щодо фізичної особи. До того ж, реєстраційний номер облікової картки платника податків може мати як резидент відповідної країни, так і нерезидент. Таким чином, інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків РФ у відповідних офіційних електронних інформаційних системах інформації рф є непрямим доказом, який може свідчити лише про ймовірність наявності в особи податкового резидентства. Проте не може свідчити про наявність у неї резидентства чи громадянства рф, а також не може свідчити про набуття громадянства рф такою особою за власним волевиявленням так само як і не може свідчити про вчинення такою особою дій, спрямованих як на набуття податкового резидентства, так і на набуття резидентства рф взагалі. Сама лише наявність у реєстрових відомостях інформації про податковий номер, виданий державою, що здійснює збройну агресію проти України, не може розглядатися як достатня й самодостатня підстава для констатації факту наявності у фізичної особи резидентства російської федерації, а також порушення ст. 6 Закону України «Про державні лотереї в Україні».

Суд також враховує, що позивач під час проведення перевірки заперечував належність ОСОБА_1 до резидентів російської федерації та надав відповідачу документи на підтвердження своєї позиції, які досліджені судом вище.

Зокрема, позивач посилався на паспорт громадянина України ОСОБА_1 , відомості щодо його податкового обліку та доходів в Україні, афідевіт, відповідь Державної міграційної служби України, відповідь компетентного органу російської федерації, а також висновок науково-правової експертизи щодо критеріїв визначення резидентства.

При цьому суд зауважує, що афідевіт ОСОБА_1 як особиста заява особи не може самостійно та безумовно підтверджувати відсутність у нього статусу резидента іншої держави.

Однак зазначене не звільняло відповідача від обов`язку надати оцінку всій сукупності документів, поданих позивачем, зіставити їх із відомостями, отриманими від ДБР, та навести мотиви, з яких одним доказам надано перевагу перед іншими.

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що таке співставлення було здійснено.

Натомість матеріали адміністративного провадження свідчать про те, що інформація ДБР була сприйнята відповідачем як встановлена обставина, тоді як надані позивачем документи не отримали належної індивідуальної оцінки з наведенням мотивів їх відхилення.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що належність та допустимість матеріалів, отриманих у межах кримінального провадження, можуть оцінюватися виключно судом під час розгляду відповідного кримінального провадження.

Предметом цього адміністративного спору не є встановлення допустимості доказів для цілей кримінального провадження чи вирішення питання про винуватість будь-якої особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Водночас після використання відомостей, отриманих у межах кримінального провадження, як фактичної підстави для прийняття адміністративного акта такі відомості стають складовою фактичного обґрунтування відповідного владного рішення, а тому підлягають оцінці адміністративним судом у тій мірі, в якій це необхідно для перевірки правомірності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

Інший підхід фактично унеможливив би судовий контроль за фактичними підставами адміністративного акта лише через те, що інформація, використана адміністративним органом, первісно була отримана в межах кримінального провадження.

При цьому суд наголошує, що лист ДБР не є судовим рішенням та сам по собі не встановлює преюдиційно для адміністративного органу чи адміністративного суду факту резидентства ОСОБА_1 у російській федерації.

Так, у матеріалах кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025 відсутні засвідчені витяги з офіційних реєстрів російської федерації; відсутні документи, що підтверджують правові підстави набуття особою статусу резидента російської федерації; відсутні документи, що підтверджують сплату податків та зборів ОСОБА_1 до державного бюджету російської федерації; відсутні документи, що встановлюють російську федерацію як центр життєвих інтересів ОСОБА_1 ; відсутні документи, що встановлюють перебування ОСОБА_1 або членів його сім`ї на території російської федерації протягом останніх 183 к.д. як на теперішній час так і на будь яку дату в минулому; відсутні документи, що встановлюють реєстрацію ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання на території російської федерації.

Так само повідомлення правоохоронним органом відомостей, отриманих під час досудового розслідування, не звільняє адміністративний орган від передбаченого законом обов`язку самостійно встановити обставини, необхідні для прийняття адміністративного акта.

Окремої оцінки потребує висновок відповідача щодо невідповідності позивача вимогам п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державні лотереї в Україні» №5204-VI.

Зазначеною нормою встановлено самостійну вимогу до оператора державних лотерей, відповідно до якої оператором може бути юридична особа, яка не є особою, над якою прямо чи опосередковано здійснюється контроль у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України.

Отже, для встановлення невідповідності позивача вимогам п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону №5204-VI відповідач мав встановити не лише існування певних корпоративних, майнових чи інших зв`язків із фізичними або юридичними особами, а саме наявність прямого або опосередкованого контролю над ПрАТ «ПАТРІОТ» у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», тобто можливості однієї чи кількох осіб чинити вирішальний вплив на господарську діяльність товариства.

Як встановлено судом, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та кінцевим бенефіціарним власником Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» є ОСОБА_1 .

Відомості, які зібрані в рамках і для цілей кримінального провадження №6202500[телефон приховано] від 26.08.2025 не були предметом дослідження і оцінки суду на предмет належності та допустимості, а тому не могли бути першочергово до дослідження і оцінки їх судом на предмет належності та допустимості, розглянуті та оцінені і визнані доказами у адміністративному провадженні про припинення дії ліцензії позивача.

Разом з тим матеріали адміністративного провадження не містять встановлених обставин, які б свідчили про здійснення будь-яким резидентом російської федерації прямого або опосередкованого вирішального впливу на господарську діяльність ПрАТ «Патріот».

Щодо посилань відповідача на вплив ОСОБА_1 на компанію ТОВ «ФавБетБел», судом з наданих до суду доказів, зокрема з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та індивідуальних підприємців республіки білорусь, встановлено, що частка ОСОБА_1 у статутному фонді ТОВ «ФавБетБел» становила лише 5%, що саме по собі виключає можливість здійснення вирішального впливу на діяльність юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», контроль - це вирішальний вплив однієї чи кількох пов`язаних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання, який може здійснюватися, зокрема, через володіння більшістю голосів або іншим чином, що забезпечує визначення рішень.

Володіння ОСОБА_1 часткою у розмірі 5% не забезпечує більшості голосів, не надає можливості формувати органи управління і не дозволяє визначати рішення товариства.

Отже, ОСОБА_1 не є і не був особою, яка прямо чи опосередковано здійснює контроль над резидентом рб - ТОВ «ФавБетБел», навіть у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Більше того, навіть потенційний непрямий вплив (через непряме володіння ОСОБА_1 часткою в компанії ANDALIDI INVEST LTD до листопада 2022 року) був припинений ще у травні 2023 році.

Так, зокрема, 10.05.2023 між ОСОБА_1 та компанією-резидентом Болгарії ERIUS OUTSOURCING LTD було укладено договір купівлі-продажу часток в ТОВ «ФавБетБел».

Аналогічний договір купівлі-продажу частки в цьому ж товаристві було укладено і між ANDALIDI INVEST LTD (95% частки у ТОВ «ФавБетБел») та третьою особою ERIUS OUTSOURCING LTD (Болгарія).

Таким чином, починаючи з 10.05.2023 ОСОБА_1 не мав жодної частки в статутному капіталі ТОВ «ФавБетБел», не мав непрямого контролю над ТОВ «ФавБетБел» через інші компанії і не мав можливості впливати на діяльність ТОВ «ФавБетБел».

Водночас, формальне не завершення державної реєстрації відповідних змін у республіці білорусь зумовлене виключно об`єктивними обставинами, що не залежать від волі сторін.

Зокрема, як повідомлено компанією-покупцем часток в статутному капіталі ТОВ «ФавБетБел» - ERIUS OUTSOURCING LTD (Болгарія), відповідно до матеріалів, поданих до реєструючого органу, у державній реєстрації змін складу учасників було відмовлено. Причини такої відмови прямо пов`язані із спеціальним правовим режимом, запровадженим у республіці білорусь.

Так, відповідно до пункту 2.13 указу президента республіки білорусь №93 від 14.03.2022 «Про додаткові заходи по забезпеченню стабільного функціонування економіки», встановлено обмеження щодо відчуження часток у господарських товариствах за участю іноземних осіб, що передбачає необхідність отримання спеціального дозволу. Аналогічні обмеження випливають із положення про державну реєстрацію суб`єктів господарювання, затвердженого декретом президента республіки білорусь №1 від 16.01.2009, яке передбачає право реєструючого органу відмовити у державній реєстрації змін у разі невідповідності поданих документів або відсутності необхідних погоджень.

Відповідно до інформації, отриманої за наслідками дослідження використання/невикористання ТМ Favbet/Фавбет у рб після 01.01.2023, було повідомлено, що ТОВ «ФавБетБел» фактично припинило свою діяльність.

Зокрема, відповідно до означеного висновку, діяльність ТОВ «ФавБетБел» у сфері грального бізнесу припинена ще у 2022 році, ліцензія на здійснення діяльності у сфері азартних ігор анульована 21.04.2022, товариство має статус неактивного платника податків більш ніж 12 місяців, у податкових органах республіки білорусь наявний запис про відсутність господарської діяльності і компанія має бути передана податковими органами на ліквідацію.

Таким чином, фактичне припинення діяльності, відсутність доходів, операцій та економічної активності виключає можливість визнання будь-якого економічного зв`язку ОСОБА_1 з цією компанією.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб російської федерації, ООО «БЕТ ІНВЕСТ» припинено та виключено з реєстру ще 19.07.2019, тобто до: отримання позивачем ліцензії в Україні у 2026 році; початку повномасштабної агресії російської федерації.

Факт припинення юридичної особи означає повне припинення її господарської діяльності, що відповідає як загальним принципам корпоративного права, так і положенням цивільного законодавства, згідно з якими юридична особа вважається припиненою з моменту внесення відповідного запису до державного реєстру.

Більше того, згідно з даними, наведеними у Звіті щодо використання позначення «FAVBET/ФАВБЕТ» у російській федерації: відсутні будь-які діючі ліцензії на здійснення діяльності у сфері азартних ігор з використанням бренду Favbet та/або компанії - ООО «БЕТ ІНВЕСТ»; відсутні записи у відповідних ліцензійних реєстрах; відсутні ознаки фактичного здійснення господарської діяльності під відповідним брендом.

Таким чином, відсутні як юридичні, так і фактичні підстави стверджувати про існування діяльності у російській федерації.

Відповідно до наданих документів (Звіту щодо використання позначення «FAVBET/ФАВБЕТ» в республіці білорусь), ТОВ «ФавБетБел»: припинило діяльність у сфері грального бізнесу ще у 2022 році; втратило відповідну ліцензію (анульовано 21.04.2022); не здійснює господарської діяльності; має статус неактивного платника податків.

В податкових органах республіки білорусь наявний запис про відсутність господарської діяльності зазначеної юридичної особи, що є офіційним підтвердженням фактичного припинення її функціонування.

Крім того, як вже було зазначено вище, ОСОБА_1 було вжито заходи щодо повного припинення корпоративної участі у зазначеній юридичній особі, зокрема укладено договір відчуження часток від 10.05.2023, що свідчить про відсутність наміру збереження економічного інтересу.

Відповідно до Звіту щодо використання позначення FAVBET/ФАВБЕТ у російській федерації, та витягів з офіційних баз даних щодо торговельних марок, встановлено, що правова охорона торговельної марки за свідоцтвом №583140 припинена 03.09.2022. Підстава припинення - припинення юридичної особи-правовласника.

Як вже встановлено вище, правовласник відповідного товарного знака - ООО «БЕТ ІНВЕСТ» - припинений як юридична особа 19.07.2019, що також виключає можливість здійснення будь-якої діяльності або реалізації прав на знак.

Таким чином, з 2019 року відсутні будь-які правові підстави для використання торговельної марки FAVBET/ФАВБЕТ у російській федерації. Фактична відсутність використання торговельної марки FAVBET/ФАВБЕТ також підтверджується: відсутністю ліцензій на здійснення діяльності у сфері азартних ігор з використанням позначення торговельної марки FAVBET/ФАВБЕТ; відсутністю діючих юридичних осіб, пов`язаних із брендом FAVBET/ФАВБЕТ; відсутністю відображення діяльності / використання торговельної марки FAVBET/ФАВБЕТ у публічних реєстрах.

Відповідно до Звіту щодо використання позначення FAVBET/ФАВБЕТ у республіці білорусь, встановлено припинення правової охорони низки товарних знаків: товарний знак №49650 - дія припинена 2023.03.06, підстава - закінчення строку дії реєстрації; товарні знаки №67483 та №67484 - дія припинена 2024.10.23, підстава - подання заяв про відмову від прав.

Правовласником ООО «ФавБетБел» процедуру відмови від прав на відповідні товарні знаки №67483 та №67484 було ініційовано 10.10.2022, що зафіксовано у матеріалах Національного центру інтелектуальної власності республіки білорусь.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (Madrid Protocol, 1989), міжнародна реєстрація, здійснена Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO), не створює єдиного «міжнародного права», а є процедурним механізмом для подання заявки на надання правової охорони у визначених заявником державах. Відповідно до статті 4(1)(a) Протоколу, міжнародна реєстрація має ефект на території кожної зазначеної держави лише за умови, що компетентний орган такої держави не відмовив у наданні правової охорони.

Таким чином, правова охорона міжнародної торговельної марки не є автоматичною, має територіальний характер і залежить від рішення кожної окремої держави.

Згідно зі статтею 5(1) Протоколу, кожна договірна сторона має право відмовити у наданні правової охорони міжнародній реєстрації на своїй території.

Це означає, що сам факт відображення міжнародної реєстрації у базі даних WIPO (Madrid Monitor) не означає наявності чинних прав у конкретній державі.

Щодо республіки білорусь, судом встановлено, що відповідно до наданого Звіту та даних WIPO (Madrid Monitor) міжнародна реєстрація №1542254 в республіці білорусь: 26.02.2021 отримала рішення про попередню відмову у реєстрації цієї ТМ на території рб; 08.10.2021 отримала фінальне рішення про повну відмову у реєстрації цієї ТМ на території рб; таким чином вказана ТМ ніколи не отримувала правової охорони на території республіки білорусь; не має статусу чинного об`єкта права інтелектуальної власності у цій юрисдикції.

Вказане свідчить, що відповідно до ст. 4 Протоколу до Мадридської угоди, правові наслідки міжнародної реєстрації у цій державі не настали, відсутнє виключне право і відсутні правові підстави для використання торговельної марки.

Щодо російської федерації, судом встановлено, що відповідно до наданого Звіту та даних WIPO (Madrid Monitor) міжнародна реєстрація №1542254 в цій країні: 12.11.2020 отримала рішення про попередню відмову у реєстрації цієї ТМ на території рф; 27.06.2021 отримала фінальне рішення про повну відмову у реєстрації цієї ТМ на території рф.

Аналогічно матеріали справи не містять жодного підтвердження чинності міжнародної реєстрації №1542254 на території російської федерації, а також відсутні будь-які дані про її використання або підтримання в силі.

Таким чином, відображення міжнародної реєстрації №1542254 у базі WIPO є виключно інформаційним записом, не підтверджує наявності прав у конкретній державі, не свідчить про використання торговельної марки, і не створює жодного зв`язку із господарською діяльністю.

При прийнятті рішення суд враховує, що позивачем було надано належні та допустимі докази, які спростовують інформацію, на яку посилається відповідач, як на підставі прийняття оскаржуваного рішення: 1) витяг від 05.03.2026 із юридичного висновку щодо наявності підстав для застосування санкцій відносно ОСОБА_1 , його сина - ОСОБА_4 та пов`язаної із ними корпоративної структури від 15.01.2026; 2) відповідь Міністерства внутрішніх справ по республіці Комі від 24.12.2024 на адвокатський запит щодо відсутності громадянства Російської Федерації у ОСОБА_1 ; 3) відповідь Державної міграційної служби України від 24.11.2025 на запит адвоката; 4) афідевіт ОСОБА_1 засвідченого нотаріусом Республіки Хорватія 16.07.2025 засвідчений апостилем; 5) договір купівлі-продажу фінансових інструментів №БВ-25/12/18-10 від 18.12.2025; 6) підтвердження здійснення платежу №64557 від 19.02.2026; 7) підтвердження здійснення платежу №64242 від 03.02.2026; 8) підтвердження здійснення платежу №64276 від 04.02.2026; 9) підтвердження здійснення платежу №64121 від 27.01.2026; 10) структура власності товариства позивача станом на 08.06.2023; 11) структура власності товариства позивача станом на 22.12.2025; 12) виписка про стан рахунку з цінними паперами товариства позивача станом на 26.05.2023; 13) виписка про стан рахунку з цінними паперами товариства позивача станом на 18.12.2025; 14) юридичне заключення щодо кінцевого бенефіціарного власника CEHRIBA INVESTMENTS LIMITED, акціонера ПрАТ «Патріот», щодо ретроспективного оголошення та підтвердження кінцевого бенефіціарного власника за період 2008- 2025 років; 15) висновок науково-правової експертизи №10707 щодо питання резидентства фізичної особи від 23.03.2026; 16) витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 07.04.2026.

Однак, надані позивачем документи, долучені до матеріалів адміністративного провадження, не були досліджені відповідачем та їм не була надана правова оцінка при прийнятті оскаржуваного рішення №84-Р від 25.03.2026 «Про позбавлення статусу оператора державних лотерей ПрАТ «ПАТРІОТ» шляхом припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей».

Отже, з наведеної інформації судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 пов`язаний з резидентами рф/рб та з юридичними особами, зареєстрованими в офшорних юрисдикціях, які за наявними матеріалами використовуються для обходу запроваджених міжнародних санкцій.

Таким чином, висновок про порушення п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону №5204-VI у цій справі фактично є похідним від висновку відповідача про резидентство самого ОСОБА_1 у російській федерації.

Оскільки належними та достатніми доказами такого резидентства відповідачем не підтверджено, висновок про порушення позивачем п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону №5204-VI також не може вважатися доведеним.

Суд також враховує положення Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки сам Закон №5204-VI прямо передбачає застосування цього Закону до відносин щодо прийняття, виконання та припинення дії адміністративних актів з урахуванням особливостей спеціального законодавства.

Статтею 8 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи.

Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи.

Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Якщо адміністративний орган змінює оцінку та висновки в однакових чи подібних справах, він зобов`язаний надати належне обґрунтування такої зміни.

У спірних правовідносинах відповідач фактично ототожнив наявність інформації про можливе резидентство ОСОБА_1 із встановленим фактом такого резидентства.

Суд вважає такий підхід помилковим, оскільки законодавчо встановлений обов`язок Агентства ПлейСіті припинити дію ліцензії у разі встановлення невідповідності кінцевого бенефіціарного власника вимогам Закону не означає можливості припинення ліцензії за наявності лише інформації про можливе існування такої невідповідності.

Обов`язковому правовому наслідку у вигляді припинення дії ліцензії має передувати належне встановлення юридичного факту, з яким закон пов`язує такий наслідок.

З урахуванням характеру можливих наслідків адміністративного провадження - припинення дії ліцензії - забезпечення особі реальної можливості ознайомитися з матеріалами, надати щодо них пояснення та докази є істотною складовою права бути вислуханою та принципу офіційності адміністративної процедури.

Надання формальної можливості подати пояснення та документи без забезпечення належного розгляду та оцінки їх адміністративним органом, не може розглядатися як повноцінна реалізація права особи на участь в адміністративному провадженні.

У сукупності встановлені судом обставини свідчать, що при прийнятті рішення №84-Р від 25.03.2026 відповідач не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин, які мали значення для вирішення питання про відповідність позивача вимогам п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 6 Закону №5204-VI.

При прийнятті рішення суд враховує надану представником позивача 04.09.2026 відповідь експерта №14-09-26 консультації по дослідженню графічної інформації, дата складання 30.07.2026.

Консультація була проведена з метою дослідження природи файлу - «російський паспорт» кінцевого бенефіціарного власника позивача, та виконана судовим експертом Куцо Глібом Валерійовичем (свідоцтва від 12.09.2023 №539-23/Д та №540-23/Д).

Під час дослідження структури графічного файлу - «російський паспорт», експертом було встановлено наступні факти:

- повне знищення первинних метаданих (EXIF): У файлі «паспорта» експерт не виявив жодних стандартних метаданих, які супроводжують будь-яку цифрову фотографію (EXIF, XMP, IPTC, ICC-профілі, інформація про програмне забезпечення, дату створення кадру пристроєм або GPS- координати). Відсутність цих даних свідчить про те, що файл був пропущений через спеціальні алгоритми для «очищення» слідів свого справжнього походження;

- технічні сліди графічного редактора: хоча первинні дані були знищені, експерт виявив у внутрішній структурі файлу маркер JPEG-коментаря: CREATOR: gd-jpeg v1.0 (using IJG JPEG v80), quality = 100. Це є технічним доказом того, що фінальний графічний файл не є фотографією фізичного документа, зробленою на камеру. Натомість, він був створений або перекодований програмним засобом (бібліотекою IJG JPEG v80), що використовується веб-серверами та графічними редакторами для обробки, масштабування або об`єднання кількох зображень у цифровий колаж;

- механізм підробки: Експерт експериментальним шляхом довів, що технічно не становить жодних проблем взяти зображення порожнього бланка паспорта або паспорта іншої людини та за допомогою графічних редакторів (Adobe Photoshop, GIMP) або систем штучного інтелекту замінити в ньому обличчя та текстові реквізити (ПІБ). У таких файлах текст є просто масивом пікселів, який легко маскується та переписується новим шрифтом. Аналіз структури PNG- кодування файлу (RGBA8 без фактичної прозорості, 4096-байтові IDAT-блоки) підтверджує, що він був згенерований програмним конвеєром (encoder/pipeline) для цифрового монтажу.

Висновком експертизи встановлено, що графічний файл, на який посилаються правоохоронні органи та відповідач, є очевидною цифровою підробкою. У зв`язку з відсутністю первинних метаданих та наявністю слідів програмного перекодування, він не може вважатися відображенням реально існуючого документа.

Додатково позивачем було надано висновок судового експерта Куцо Гліба Валерійовича (свідоцтва від 12.09.2023 №539-23/Д та №540-23/Д) №07-09-26 судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів, дата складання 23.06.2026.

Для дослідження експерту було надано доступ до закритого хмарного сховища iCloud кінцевого бенефіціарного власника позивача, звідки було вилучено 10 оригінальних фотографій (файли від IMG_3921.JPEG до IMG_4274.JPEG), зроблених на персональний пристрій кінцевого бенефіціарного власника позивача iPhone 12 Pro у період з середини квітня до кінця травня 2022 року.

Експертизою встановлено, що ОСОБА_1 у періоди: 17.04.2022, 24.04.2022, 28.04.2022, 30.04.2022, 22.05.2022, 24.05.2022, 25.05.2022, 26.05.2022 перебував на території Хорватії.

Експертизою встановлена відсутність можливості перебування ОСОБА_1 на території російської федерації у період, коли йому нібито було видано паспорт. Зокрема, 24.05.2022, у день, коли «паспорт рф» начебто був оформлений на ім`я кінцевого бенефіціарного власника позивача в московській області, він фактично перебував у місті Загреб, столиці Республіки Хорватія.

Позивачем, також, надано висновок судового експерта Ксенії Тодорової (свідоцтво від 24.07.2025 №204-25) №2618-34-26, дата складання 24.06.2026, за результатами проведення судової портретної експертизи за експертною спеціальністю 6.2 «Ідентифікація особи за ознаками зовнішності за матеріальними зображеннями».

В ході проведення експертизи здійснювалося детальне дослідження графічного зображення файлу «da73ac38-502c-401c-8a64-5ca9a6b5e603.jfif» (що становить собою фотографію паспорта громадянина російської федерації на ім`я « ОСОБА_1 ») у зіставленні з наданими порівняльними зразками. Як зразки для порівняння використовувалися графічні файли: « НОМЕР_7 - ac52-4025-962f-a672bf0be229.jfif» (зображення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я « ОСОБА_8 »), «1. Jfif» (зображення особи чоловічої статі, зафіксованої в положенні тулуба «погрудне») та «dc59475d-0c58-46e8-bdf7- 3ff0b3b3ca44.jfif» (зображення особи чоловічої статі, зафіксованої в положенні тулуба «поясне»).

Експерт дійшов висновку, що встановлена розбіжність загальних та окремих ознак створює індивідуальну сукупність, яка дає підстави стверджувати, що у графічному зображенні файлу «da73ac38-502c-401c-8a64-5ca9a6b5e603.jfif» (паспорт рф) та у порівняльних зразках (зображення ОСОБА_1 ) найбільш ймовірно зображені різні особи.

Надаючи оцінку наведеним експертним дослідженням, суд враховує час їх складення та їх місце у доказуванні в цій справі.

Так, висновок судового експерта №07-09-26 за результатами судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів складений 23.06.2026, висновок судового експерта №2618-34-26 за результатами судової портретної експертизи - 24.06.2026, а відповідь експерта №14-09-26 за результатами консультації щодо дослідження графічної інформації - 30.07.2026.

Отже, зазначені документи складені після прийняття Державним агентством України ПлейСіті оскаржуваного рішення №84-Р від 25.03.2026 та, відповідно, не перебували і об`єктивно не могли перебувати у розпорядженні відповідача на момент прийняття цього рішення.

З огляду на наведене суд не оцінює сам факт відсутності зазначених експертних досліджень у матеріалах адміністративного провадження як порушення, допущене відповідачем, та не покладає їх в основу висновку про протиправність рішення №84-Р від 25.03.2026 як обставини, які відповідач повинен був врахувати при його прийнятті.

Правомірність індивідуального акта суб`єкта владних повноважень має оцінюватися насамперед виходячи з тих фактичних обставин, доказів та мотивів, які існували та були покладені в основу такого акта на час його прийняття.

Водночас наведене не позбавляє суд обов`язку дослідити та оцінити докази, подані учасниками справи під час судового розгляду, якщо такі докази стосуються обставин, що входять до предмета доказування, та дають можливість перевірити достовірність фактичних передумов, на яких ґрунтується оскаржуване рішення.

Відповідно до ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.

Таким чином, суд не надає наведеним експертним висновкам наперед встановленої або вирішальної доказової сили, а оцінює їх у сукупності з матеріалами адміністративного провадження, документами, що безпосередньо були у розпорядженні відповідача, поясненнями сторін та іншими доказами у справі.

При цьому зазначені експертні дослідження мають значення для вирішення спору не тому, що вони створюють нові юридичні факти після прийняття оскаржуваного рішення, а тому, що вони стосуються достовірності конкретних фактичних даних, які вже існували на момент його прийняття та були використані відповідачем для висновку про належність ОСОБА_1 до резидентів російської федерації.

Зокрема, одним із суттєвих елементів доказової бази, на яку посилався відповідач, було графічне зображення документа, яке подавалося як зображення паспорта громадянина російської федерації, виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Водночас дослідження цього самого графічного матеріалу із застосуванням спеціальних знань виявило обставини, які ставлять під істотний сумнів можливість його беззастережного сприйняття як достовірного відображення реально існуючого документа.

Зокрема, консультацією щодо дослідження графічної інформації встановлено відсутність первинних метаданих графічного файлу та наявність технічних ознак його програмного перекодування та обробки.

Суд не розцінює сам по собі факт програмного перекодування цифрового файлу як безумовний доказ підроблення відповідного документа, оскільки цифрове зображення може зазнавати технічної обробки з різних причин.

Водночас така обставина має істотне значення саме у сукупності з тим, що відповідачем до прийняття рішення про припинення дії ліцензії не було перевірено походження цього файлу, не встановлено джерело отримання первинного документа, не досліджено його оригінал або належним чином засвідчену копію, не отримано підтвердження від компетентного органу щодо факту видачі такого паспорта конкретній особі та не проведено іншої перевірки, яка б дозволяла виключити можливість цифрового втручання у відповідне зображення.

Отже, результати подальшого технічного дослідження не створюють недоліків оскаржуваного рішення постфактум, а підтверджують обґрунтованість сумнівів суду щодо достатності здійсненої відповідачем перевірки достовірності одного з ключових матеріалів, покладених в основу висновку про резидентство ОСОБА_1 .

Аналогічне значення має висновок судової портретної експертизи №2618-34-26 від 24.06.2026.

Предметом зазначеної експертизи було не вирішення питання права та не оцінка правомірності рішення Державного агентства України ПлейСіті, а дослідження із застосуванням спеціальних знань ознак зовнішності особи, зображеної на графічному файлі так званого паспорта російської федерації, та їх порівняння із зображеннями ОСОБА_1 .

За результатами такого дослідження експертом встановлено сукупність розбіжностей загальних та окремих ознак зовнішності та зроблено висновок про те, що на досліджуваному зображенні паспорта російської федерації та на порівняльних зразках найбільш ймовірно зображені різні особи.

Суд враховує характер такого висновку та використане експертом формулювання щодо ступеня ймовірності, а тому не розцінює його окремо як безумовне встановлення факту підроблення паспорта.

Разом з тим цей висновок є додатковою обставиною, яка узгоджується з іншими доказами у справі та підтверджує, що графічний файл, використаний як доказ належності ОСОБА_1 паспорта громадянина російської федерації, потребував самостійної та належної перевірки до того, як інформація з нього могла бути використана для прийняття рішення з настільки істотними правовими наслідками.

Суд також враховує висновок судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів №07-09-26 від 23.06.2026, під час якої досліджувалися оригінальні цифрові файли фотографій із хмарного сховища кінцевого бенефіціарного власника позивача.

За результатами дослідження експертом встановлені цифрові дані, які свідчать про перебування ОСОБА_1 на території Республіки Хорватія, зокрема 24.05.2022, тобто у дату, зазначену в матеріалах, використаних відповідачем, як дата оформлення відповідного паспорта російської федерації у московській області.

Суд не ототожнює саме по собі встановлення місцезнаходження особи у відповідну дату з автоматичним спростуванням будь-якої можливості існування документа, оскільки юридичний порядок оформлення та видачі конкретного документа має встановлюватися окремо.

Проте наведена обставина створює очевидну фактичну суперечність, яка потребувала перевірки та зіставлення з іншими доказами і додатково підтверджує, що інформація, покладена відповідачем в основу рішення про резидентство ОСОБА_1 , не могла сприйматися як безумовно достовірна без проведення належної перевірки.

При цьому суд наголошує, що відсутність у Державного агентства України ПлейСіті на момент прийняття рішення саме судової комп`ютерно-технічної, портретної чи іншої експертизи не свідчить сама по собі про невиконання відповідачем визначеного законом обов`язку.

Закон не покладає на відповідача обов`язку в кожному адміністративному провадженні призначати конкретний вид експертизи.

Однак відсутність обов`язку провести саме експертизу не означає відсутності обов`язку належним чином встановити юридично значимі обставини, перевірити достовірність отриманої інформації, усунути істотні суперечності у доказах та надати оцінку матеріалам, які спростовують обставини, що можуть стати підставою для прийняття несприятливого для особи адміністративного акта.

Інакше інформація про можливе порушення фактично набуває наперед встановленої доказової сили, що несумісно з обов`язком адміністративного органу повно та об`єктивно з`ясувати обставини адміністративної справи.

З матеріалів цієї справи встановлено, що до прийняття рішення №84-Р від 25.03.2026 відповідач не здійснив будь-якого співмірного за достовірністю способу перевірки автентичності графічного зображення паспорта, не встановив безпосередньо у компетентного джерела факт його видачі ОСОБА_1 , не перевірив належність зображеної у документі особи ОСОБА_1 та не усунув суперечності між інформацією, отриманою від Державного бюро розслідувань, і матеріалами, наданими позивачем.

Відтак, суд оцінює зазначені експертні висновки не як самостійну та визначальну підставу для визнання рішення №84-Р від 25.03.2026 протиправним, а як додаткові докази, які в сукупності з іншими матеріалами справи підтверджують висновок суду про те, що відповідач на момент прийняття рішення не мав достатньої сукупності належних, достовірних та взаємоузгоджених доказів для беззаперечного встановлення обставин, передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 6 Закону №5204-VI.

Водночас суд у межах цієї справи не оцінює та не надає правову оцінку діям ДБР та формуванні ним висновків в межах кримінального провадження №620250[телефон приховано] від 26.08.2025, оскільки вказане виходить за межі компетенції адміністративного суду та не становить предмет спору у справі.

Суд зазначає, що сама форма викладення та зміст листів ДБР свідчать про те, що наведені у них відомості повідомлялися ДБР як інформація про обставини, що можуть свідчити про наявність порушень, а не як остаточно встановлені юридичні факти.

Натомість відповідач фактично сприйняв повідомлені ДБР відомості про можливі порушення як достовірно встановлені обставини та поклав їх в основу висновку про невідповідність позивача вимогам п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 6 Закону №5204-VI, не здійснивши належної самостійної перевірки таких відомостей та не навівши достатніх доказів, які б перетворювали припущення про можливе порушення на встановлений юридичний факт.

Таким чином, інформація, яка була підставою для ініціювання та проведення перевірки, фактично була використана відповідачем одночасно і як доказ встановленого за результатами цієї перевірки порушення, без належного підтвердження відповідних обставин за результатами власної контрольної діяльності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі встановленої ставки 3328,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №771 від 04.06.2026.

Проте суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, при зверненні до суду позивачу необхідно було сплатити суму судового збору із застосування понижуючого коефіцієнту, що складає суму 2662,40 грн. Таким чином має місце сплата судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом на суму 665,60 грн, яка не підлягає стягненню з відповідача та може бути повернута в порядку, встановленому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 2662,40 грн (із застосування понижуючого коефіцієнту) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» (вул. Ливарна, буд. 9, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 23726159) до Державного агентства України ПлейСіті (вул. Бориса Грінченка, буд. 3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 45883055) про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті від 25.03.2026 №84-Р «Про позбавлення статусу оператора державних лотерей ПрАТ «ПАТРІОТ» шляхом припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства України ПлейСіті на користь Приватного акціонерного товариства «ПАТРІОТ» судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський