ЄУН № 317/5227/26
Провадження № 2/317/2700/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О. розглянувши заяву адвоката Самохвалова С.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокатом Самохваловим С.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано позовну заяву до Обслуговуючого садівничого кооперативу «МИР» (далі - ОСК «МИР»), в якій просить: зобов`язати обслуговуючий садівничий кооператив «МИР» розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 квітня 2026 року про укладення Договору на водо, - та електропостачання земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер № [номер приховано]:06:001:1524), власником якої є ОСОБА_1 , та повідомити йому про прийняте рішення за результатом розгляду заяви та зобов`язати Обслуговуючий садівничий кооператив «МИР» відновити водо, - та електропостачання земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер № [номер приховано]:06:001:1524), власником якої є ОСОБА_1 . Судові витрати у справі просив покласти на відповідача.
Разом з поданням позовної заяви представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Самохваловим С.В. подано заяву про забезпечення позову в якій заявлено вимогу про зобов`язання Обслуговуючий садівничий кооператив «МИР» відновити водо, - та електропостачання земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер № [номер приховано]:06:001:1524), власником якої є ОСОБА_1 , яку ухвалою суду від 21.09.2026 р. було залишено без розгляду у зв`язку з тим, що заява була подана з порушеннями вимог ст. 151 ЦПК України.
24.09.2026 р. адвокатом Самохваловим С.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано заяву про забезпечення позову в якій заявлено вимогу про зобов`язання Обслуговуючий садівничий кооператив «МИР» відновити водо, - та електропостачання земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер № [номер приховано]:06:001:1524), власником якої є ОСОБА_1 .
Ознайомившись з матеріалами поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду з заявою про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача адвокат Самохвалов С.В. послався на те, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер № [номер приховано]:06:001:1524), яка розташована в Обслуговуючому садівничому кооперативі «МИР». У період з 1994 року по 2013 рік членом кооперативу відповідача була мати позивача - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті позивач успадкував користування вищевказаною земельною ділянкою, а згодом 22 жовтня 2017 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, ставши власником земельної ділянки. Весь час після смерті ОСОБА_2 по грудень 2025 року та частково січень 2026 року, позивач, який не вступив у кооператив, продовжував сплачувати відповідачу членські та цільові внески, на які зокрема у 2012 році було збудовано централізований водогін кооперативу. Жодних питань до статусу позивача, та його права користуватися земельною ділянкою, у відповідача не виникало. Проте у червні 2026 року відповідачем без пояснення причин було здійснено відключення земельної ділянки позивача від водо, - та електропостачання. Всі спроби позивача вирішити виниклу проблему успіху не мали.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, заява про забезпечення позову розглядається без участі сторін по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 2 ст. 152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
З матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом є власником земельної ділянки, площею 0,0600 га., вид використання земельної ділянки - для ведення садівництва, розташованої на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Новослобідка, ОСК «МИР», земельна ділянка № НОМЕР_1 .
У червні 2026 року відповідачем без пояснення причин було здійснено відключення земельної ділянки позивача від водо, - та електропостачання.
У заяві Голови відповідача від 06.06.2026р. ОСОБА_3 на адресу позивача зазначається, що «відповідно до Вимог Статуту відповідача від 19.11.2016р. позивачу потрібно подати заяву щодо згоди або незгоди про вступ до кооперативу. У разі відмови про вступ до кооперативу позивач повинен оформити договір на постачання послуг».
При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, 25 квітня 2026 року позивачем на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу щодо укладення договору на користування інфраструктурою.
Тобто, ще до заяви Голови відповідача від 06.06.2026р., позивач просив відповідача укласти з ним відповідний договір, однак жодних дій, направлених на укладення такого договору відповідач не вчинив.
Крім того, 20 червня 2026 року позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом з описом вкладення було направлено на підпис свій проект Договору про порядок користування об`єктами інфраструктури обслуговуючого садівничого кооперативу «МИР» разом із Додатком (накладна № 6912400122645).
Однак відповідачем було проігноровану пропозицію позивача щодо укладення договору, більш того, відповідач припинив водо, - та електропостачання земельної ділянки позивача, у зв`язку з чим позивач з метою порушено права звернувся до суду з відповідним позовом.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
У статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Згідно частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням необхідності саме такого заходу, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як зазначено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи питання про забезпечення позову, суд має пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір, а також існує реальна загроза унеможливлення чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
За своєю правовою природою, правовий інститут забезпечення позову покликаний гарантувати особам, які беруть участь у справі, реальну можливість ефективного захисту свого права шляхом дійсного виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Саме тому, такі заходи покликані забезпечити можливість охорони матеріально-правових інтересів позивача від потенційних недобросовісних дій інших учасників, направлених на ухилення від реального та ефективного виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Як вбачається з матеріалів позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому заявлені вимоги: про зобов`язання ОСК «МИР» розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 квітня 2026 року про укладення Договору на водо, - та електропостачання земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер № [номер приховано]:06:001:1524), власником якої є ОСОБА_1 , та повідомити йому про прийняте рішення за результатом розгляду заяви, а також про зобов`язання ОСК «МИР» відновити водо, - та електропостачання земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер № [номер приховано]:06:001:1524), власником якої є ОСОБА_1 .
З огляду на вищезазначене, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є тотожним позовним вимогам з якими позивач звернувся до суду із позовом.
Таким чином, забезпечення позову у обраному позивачем способі - шляхом зобов`язання ОСК «МИР» відновити водо, - та електропостачання земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер № [номер приховано]:06:001:1524), власником якої є ОСОБА_1 , фактично вирішуватиме позовну вимогу поза межами судового засідання без встановлення обставин, а також надасть перевагу позиції позивача, ще до моменту вирішення справи по суті, що не відповідає меті інституту забезпечення позову та прямо заборонено процесуальним законодавством.
Крім того, ст. 150 ЦПК України не містить в переліку видів забезпечення позову, саме такого виду забезпечення.
За вказаних обставин така вимога про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Крім того, матеріали справи не містять доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за позовом про зобов`язання ОСК «МИР» вчинити певні дії.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, вважаючи недоведеними доводи позивача про необхідність та правомірність вжиття заходів забезпечення у обраний позивачем спосіб, суд приходить до висновку про те, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову у вказаний заявником спосіб відсутні.
За вказаних обставин заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 149-154, 157, 258, 260 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволені заяви адвоката Самохвалова С.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Суддя: Д.О. Каряка