УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №278/4174/25 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.
Категорія 68 Доповідач Шевчук А. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Бондар О.О., Павицької Т.М.,
за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №278/4174/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 12 травня 2026 року, яка постановлена під головуванням судді Буткевича М.І. в м.Житомирі,
у с т а н о в и в:
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 з матір`ю, який об`єднаний в одне провадження з позовом ОСОБА_2 , що поданий через представника адвоката Пилипчука Ю.Г., до ОСОБА_1 про визнання місця проживання малолітньої сина ОСОБА_3 з батьком та припинення стягнення аліментів.
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи дитини, оскільки під час телефонних розмов ОСОБА_1 із сином ОСОБА_4 характер та стиль ведення спілкування з боку дитини різко погіршився. Під час телефонної розмови мати відчула, що син перебуває під тиском батька. Всі слова матері до дитини в розмові, що надається в якості аудіодоказу в обґрунтування необхідності призначення психологічної експертизи, ОСОБА_5 поставлені під сумнів. Син повторює звинувачення та образи колишнього чоловіка.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 12 травня 2026 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 15 травня 2026 року, клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи дитини задоволено. Призначено у справі судово-психологічну експертизу дитини, на вирішення якої поставлені наступні питання: 1.Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батька ОСОБА_2 , особливості його виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини ОСОБА_3 ? 2.Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості матері ОСОБА_1 , особливості її виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини ОСОБА_3 ? 3.Яка ступінь психологічного впливу на дитину ОСОБА_3 та його виховання і розвиток з боку матері та батька? 4.Чи має місце негативний психологічний вплив на дитину ОСОБА_3 та його виховання з боку матері або батька, будь-якої іншої особи? 5.Чи наявний у дитини ОСОБА_3 страх перед матір`ю/батьком і якщо так, то якими психологічними факторами це зумовлено? 6.Чи впливає розлука з матір`ю ОСОБА_1 на здатність дитини ОСОБА_3 приймати рішення та висловлювати власну думку щодо визначення свого місця проживання з одним із батьків та щодо прихильності дитини до одного з батьків? 7.Чи спроможна дитина ОСОБА_3 , з урахуванням його віку, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку усвідомлювати реальний зміст сімейної ситуації, яка склалася навколо спору батьків щодо визначення місця проживання? Проведення судово-психологічної експертизи дитини доручено Державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (м.Київ). Оплату за проведення судово-психологічної експертизи покладено на ОСОБА_6 . Для виконання експертизи направлено копію ухвали та аудіозапис розмови, записаний на USB-флеш-накопичувачу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував наявні докази, а також те, що органами опіки та піклування не встановлено обставин, які б свідчили про неналежне виконання батьком своїх батьківських обов`язків або наявність загрози для дитини під час її проживання разом із батьком. Окрім того, з метою реалізації права дитини бути почутою Житомирським районним судом Житомирської області задоволено його ( ОСОБА_2 ) клопотання про заслуховування в судовому засіданні думки дитини, тобто сина ОСОБА_5 , щодо спору, оскільки з`ясування думки дитини є обов`язковим елементом розгляду спорів між матір`ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини, що випливає з принципу забезпечення найкращих інтересів дитини. Натомість, у зв`язку з зупиненням провадження в справі рішення ухвалено не було, що зумовило невизначеність долі дитини ще на досить тривалий час. Призначення судово-психологічної експертизи суперечить принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, оскільки безпідставне втягнення малолітньої дитини у тривале психологічне дослідження в умовах конфлікту між батьками може негативно вплинути на її емоційний та психологічний стан. Згоду на проведення експертизи, як інший законний представник дитини, він не надав.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
У судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, просить апеляційну скаргу задовольнити, - ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.184-185 т.2). Представник служби у справах дітей Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області спрямувала до суду заяву про розгляд справи без її участі, при розгляді апеляційної скарги покладається на розсуд суду. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша ст.102 ЦПК України).
Заявляючи клопотання про призначення судової психологічної експертизи, ОСОБА_1 покликалася на те, що предметом позову є визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , спір стосується виключно прав та інтересів дитини, а необхідність призначення експертизи обумовлена спричиненим тиском на дитину. Так, розмова ОСОБА_1 із сином ставить під сумнів, що син, проживаючи разом із батьком, перебуває у психологічно безпечному, емоційно стійкому середовищі. Нав`язування фактів про колишнє подружжя спричиняє тиск на дитину та викликає біль. Сторона, яка маніпулює, не розуміючи наслідків, наносить непоправну шкоду своїй дитині. Так, під час телефонних розмов ОСОБА_1 із сином ОСОБА_5 , характер і стиль ведення спілкування з боку дитини різко погіршився, вона відчула, що син перебуває під тиском батька. Всі її слова до ОСОБА_5 у розмові, що записана на аудіодоказу, в обґрунтування необхідності призначення психологічної експертизи, поставлені сином під сумнів. Син не надавав жодної відповіді на її питання про те, чи є поряд батько, що свідчить про тиск на сина з боку батька та наявні заборони говорити правду. З вуст дитини лунали звинувачення та образи колишнього чоловіка Після прослуховування розмови відчувається, що малолітня дитина перебуває у постійному напруженні, під тиском батька та у своїх словах керується маніпулятивними вказівками батька, чий голос з`являється відділено на фоні аудіозапису. Отже, для з`ясування обставин, що мають значення для такої чутливої справи, необхідні спеціальні знання у іншій сфері, ніж право.
Нормами ст.ст.12,13 ЦПК України визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового слідства чи суду.
Згідно з частиною першою ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу в справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ст.103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно з ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року №53/5 із змінами та доповненнями, передбачено, що психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви у поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей тощо.
Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вона посилаються, обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову є визначення місця проживання малолітньої дитини, яка досягла віку майже дванадцяти років, та при вирішенні такого спору суди зобов`язані враховувати психологічний стан малолітньої дитини, що можливо встановити за допомогою відповідної експертизи.
Висновок за результати судової експертизи є одним з доказів у справі. Він не має заздалегідь обов`язкової сили для суду та йому надається оцінка поряд із іншими доказами у справі.
Слід зазначити, що одним з принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, тому суд не має права позбавляти сторону в справі можливості довести обставини, які мають значення і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип змагальності передбачає, зокрема і те, що суд у розгляді справи займає позицію об`єктивного та неупередженого арбітра, оцінює докази, що надані сторонами. Принцип змагальності є складовою справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає принципи рівності сторін у процесі, ефективної участі та диспозитивності.
У пункті 71 рішення у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006року Європейський суд з прав людини також підкреслив, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Ухвала суду першої інстанції про призначення відповідної експертизи не суперечить чинному законодавству, не порушує принципів рівності сторін та інших норм процесуального права. Навпаки, зазначена дія спрямована на забезпечення повноти дослідження доказів для ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. З огляду на це, доводи апеляційної скарги про умисне затягування розгляду справи є неслушними. Цей спір відноситься до особливої, чутливої категорії справ, де ключовим пріоритетом є забезпечення найкращих інтересів малолітньої дитини, де має бути виключена можливість ухвалення поспішного рішення чи допущення судової помилки.
Як уже наголошувалося вище, у спорах щодо визначення місця проживання дитини пріоритетом є дотримання найкращих інтересів дитини. Психологічна експертиза допомагає суду та органам опіки оцінити психологічний стан дитини, її прив`язаність до кожного з батьків та вплив умов проживання. Згода обох батьків на призначення судової експертизи законом не вимагається. Вище також проаналізовані положення ЦПК України, за якими суд може призначити експертизу з власної ініціативи або за клопотанням однієї зі сторін, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання.
Положення пункту 5 частини першої ст.252 ЦПК України надають суду право за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи на час проведення експертизи (п.9 частини першої ст.253 ЦПК України).
Проведення психологічного дослідження є тривалим процесом, у зв`язку з чим суд першої інстанції мав усі передбачені процесуальним законом підстави для зупинення провадження у справі. Результати цієї експертизи покликані допомогти суду об`єктивно оцінити психологічний стан малолітньої дитини та ухвалити законне й обґрунтоване рішення щодо визначення місця її проживання з одним із батьків. Оскільки вирішення цього спору має відбуватися виключно в найкращих інтересах малолітньої дитини, належне експертне дослідження дозволить упередити судову помилку та уникнути ухвалення поспішного рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні питання про призначення судово-психологічної експертизи за клопотання матері малолітньої дитини та при зупиненні провадження у справі на час проведення відповідної експертизи.
Згідно з ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 12 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
Головуюча Судді: