Справа № 278/1214/26 Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В. І.
Категорія 81 Доповідач Бондар О.О.
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицької Т. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 09 червня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Мокрецького В. І. у місті Житомир, повний текст судового рішення складений 09 червня 2026 року,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів
УСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1.11 березня 2026 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі також відповідач, АТ «Універсал Банк» ) про захист прав споживачів.
2.Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Універсал Банк» та користується банківськими послугами відповідача. У банку на її ім`я відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано платіжну картку № НОМЕР_2 .
3.12 лютого 2026 року о 13 год 20 хв з указаного рахунку було здійснено списання грошових коштів у сумі 34 684,00 грн на користь невідомого отримувача. Позивач зазначала, що спірну платіжну операцію вона не ініціювала, згоди на її проведення не надавала, а також не передавала третім особам доступу до пароля, платіжних реквізитів картки чи іншої інформації, яка могла бути використана для здійснення переказу коштів.
4.Після виявлення списання коштів ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів. 13 лютого 2026 року за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 1202606[телефон приховано] за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
5.Одночасно позивач звернулася до АТ «Універсал Банк» із заявою про проведення службового розслідування та повернення списаних коштів. Однак банк відмовив у поверненні коштів, пославшись на те, що операція була проведена з використанням мобільного застосунку monobank та належних засобів автентифікації клієнта, а саме: біометричних даних.
6.Вважаючи, що списання коштів відбулося без її волевиявлення та без належних правових підстав, ОСОБА_1 просила стягнути з АТ «Універсал Банк» на свою користь безпідставно списані грошові кошти у сумі 34 684,00 грн та пеню у сумі 769,70 грн.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
7.09 червня 2026 року Житомирський районний суд Житомирської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
8.Рішення мотивовано тим, що позивач не довела належними, допустимими та достатніми доказами, що її поведінка та вжиті нею заходи безпеки не створили умови для здійснення спірного списання коштів, натомість не встановлено обставин, які б свідчили про неналежне виконання банком покладених на нього обов`язків та наявність підстав для покладення на нього відповідальності за таке списання.
9.Суд першої інстанції встановив, що 12 лютого 2026 року з рахунку ОСОБА_1 було здійснено платіжну операцію з переказу 34 684,00 грн. Водночас із наданих банком доказів убачається, що вхід до мобільного застосунку monobank відбувся з використанням довіреного пристрою iPhone 14 Pro, фінансового номера телефону позивачки та біометричних даних.
10.Суд також урахував, що під час проведення спірної операції банківська система зупинила платіж як ризиковий, відобразила у застосунку відповідне попередження про ризик та необхідність підтвердити або відхилити операцію, після чого платіж був підтверджений.
11.Крім того, суд першої інстанції взяв до уваги зміст листування позивачки зі службою підтримки monobank, з якого встановлено, що на запитання оператора щодо того, чи шахраї просили її провести цей переказ, ОСОБА_1 відповіла ствердно.
12.За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що списання коштів відбулося внаслідок виконання позивачкою вказівок третіх осіб, а не внаслідок неправомірних дій чи бездіяльності банку, тому підстави для покладення на АТ «Універсал Банк» обов`язку повернути кошти та сплатити пеню відсутні.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
13. ОСОБА_1 не погодилась з рішенням суду першої інстанції та 08 липня 2026 року подала апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд».
14.В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову та стягнення з акціонерного товариства «Універсал Банк» на її користь 34 684,00 грн безпідставно списаних з рахунку коштів, 769,70 грн пені, а також вирішити питання розподілу судових витрат.
15.Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, неправильно оцінив надані сторонами докази та дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для покладення на АТ «Універсал Банк» відповідальності за списання коштів із рахунку позивача.
16. ОСОБА_1 зазначає, що спірну платіжну операцію вона не ініціювала і згоди на її проведення не надавала. позивач наголошує, що не передавала третім особам платіжні реквізити картки, паролі, ПІН-коди, коди підтвердження чи іншу інформацію, за допомогою якої можна було б отримати доступ до її рахунку або самостійно ініціювати переказ коштів.
17.У зв`язку з цим позивач вважає, що списання з її рахунку грошових коштів у сумі 34 684,00 грн є неакцептованою платіжною операцією, а тому банк як надавач платіжних послуг зобов`язаний повернути їй безпідставно списані кошти та сплатити пеню.
18.Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що саме банк повинен забезпечити належний рівень безпеки платіжних операцій і довести, що втрата коштів стала наслідком винних дій або бездіяльності клієнта. На думку позивача АТ «Універсал Банк» таких обставин не довів, не підтвердив належними доказами передання нею третім особам конфіденційної платіжної інформації та не спростував доводів про те, що спірна операція була вчинена без її волевиявлення.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
19.27 липня 2026 до Житомирського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника відповідача Клочка О.В .
20.У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» заперечує проти її задоволення та вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.
21.Відзив обґрунтовано тим, що між сторонами існували договірні правовідносини з надання банківських послуг, а ОСОБА_1 як клієнт банку самостійно приєдналася до Умов і правил обслуговування, підписала анкету-заяву, користувалася мобільним застосунком monobank та підтвердила свою згоду з порядком дистанційного обслуговування і проведення платіжних операцій.
22.Банк зазначає, що спірний переказ коштів у сумі 34 684,00 грн був здійснений 12 лютого 2026 року саме через мобільний застосунок monobank із використанням належних засобів автентифікації клієнта. За твердженням відповідача перед проведенням операції було здійснено вхід до мобільного застосунку з довіреного пристрою позивача iPhone 14 Pro із застосуванням її біометричних даних.
23.АТ «Універсал Банк» також вказує, що спірна операція не була автоматично та безконтрольно проведена, оскільки банк призупинив її виконання, повідомив клієнта про відповідний ризик та необхідність підтвердити або відхилити переказ. Після отримання підтвердження через мобільний застосунок операція була виконана банком відповідно до умов договору та правил дистанційного обслуговування.
24.Крім того, відповідач посилається на листування позивача зі службою підтримки банку, яким, на думку банку, підтверджується, що ОСОБА_1 під час спілкування з невідомими особами самостійно вчиняла дії спрямовані на проведення переказу та здійснення операції під впливом шахраїв. У зв`язку з цим банк вважає, що списання коштів відбулося не внаслідок порушення ним правил безпеки платіжних операцій, а внаслідок дій позивача.
25.Відповідач наголошує, що матеріали справи не містять належних доказів того, що банк допустив несанкціонований доступ до рахунку позивача, не забезпечив захист її платіжних даних або порушив порядок виконання платіжної операції. Сам факт звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів, на думку банку, не доводить вини відповідача та не підтверджує, що спірна платіжна операція була проведена саме з вини банку.
26.З огляду на це АТ «Універсал Банк» вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, такими, що зводяться до незгоди з оцінкою доказів судом першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
27.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 липня 2026 року визначено склад суду для розгляду справи № 278/1214/26: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М. Павицька Т. М.
28.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 14 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.
29.Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 27 липня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
30.Суд апеляційної інстанції врахував предмет апеляційного оскарження, характер спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги і відзиву, наявні у справі матеріали та дійшов висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення апеляційної скарги.
Мотивувальна частина
Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
31.21 травня 2021 року ОСОБА_1 приєдналася до договору про надання банківських послуг monobank | Universal Bank, підписавши анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У цій анкеті-заяві позивач зазначила, зокрема, номер мобільного телефону НОМЕР_3 , підтвердила отримання примірника договору в мобільному додатку monobank, ознайомлення з Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та надала згоду на дистанційне банківське обслуговування, що підтверджується копією анкети-заяви до договору про надання банківських послуг monobank від 21 травня 2021 року (а.с.35-37).
32.На ім`я ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» було відкрито банківський рахунок № НОМЕР_1 , який обслуговувався, зокрема, з використанням платіжної картки № НОМЕР_2 , що підтверджується, анкетою-заявою, довідкою АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_4 від 07.04.2026 та випискою по картковому рахунку позивача від 31.03.2026 (а.с.38-40).
33.З довідки АТ «Універсал Банк» від 07 квітня 2026 року встановлено, що доступ до рахунку ОСОБА_1 у мобільному застосунку monobank здійснювався за допомогою номера мобільного телефону НОМЕР_3 , який був зазначений позивачем в анкеті-заяві під час приєднання до договору банківського обслуговування.
34.12 лютого 2026 року з банківського рахунку ОСОБА_1 було здійснено платіжну операцію з переказу грошових коштів у загальній сумі 34 684,00 грн, з яких 33 350,00 грн становила сума переказу, а 1 334,00 грн - комісія банку, що підтверджується квитанцією monobank № 8ТХР-В78Т-4МК8-78РХ від 12 лютого 2026 року (а.с.9).
35.З виписки по картці за період з 01 січня 2026 року по 31 березня 2026 року вбачається, що 12 лютого 2026 року проведено операцію «Списання НОМЕР_5 » на суму 34 684,00 грн, що підтверджується випискою АТ «Універсал Банк» по картковому рахунку ОСОБА_1 (а.с.40).
36.За змістом листа АТ «Універсал Банк» від 03 березня 2026 року спірна платіжна операція була ініційована у мобільному застосунку monobank після входу до нього з довіреного пристрою позивача - iPhone 14 Pro, із використанням біометричних даних ОСОБА_1 (а.с.11-12).
37.У вказаному листі банку також вказано про те, що проведення спірного переказу було призупинено банком, а в мобільному застосунку позивача відображено попередження про ризик проведення операції та необхідність підтвердити або відхилити її. Після підтвердження операції у мобільному застосунку платіж було виконано.
38.13 лютого 2026 року за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 1202606[телефон приховано] за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України (а.с.10).
39.АТ «Універсал Банк» відмовило позивачу у поверненні списаних коштів, пославшись на те, що операція була проведена через мобільний застосунок monobank із використанням передбачених договором засобів автентифікації клієнта, а банк не встановив підстав для визнання операції такою, що була виконана з порушенням правил банківського обслуговування (а.с.11-12).
Позиція апеляційного суду
40.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
41.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з огляду на таке.
Оцінка висновків суду першої інстанції
42.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. ( частини 1 - 5 статті 263 ЦПК України).
43.22. Апеляційний суд уважає, що оскаржене судове рішення зазначеним вимогам відповідає та робить такі висновки.
44.Спірні правовідносини між сторонами виникли з договору банківського обслуговування та стосуються питання відповідальності за списання коштів за спірною операцією.
45.23. За змістом статей 1066, 1068, 1071, 1073 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) банк зобов`язаний приймати і зараховувати на рахунок клієнта кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум, а списання коштів з рахунку клієнта допускається на підставі його розпорядження або в інших випадках, встановлених законом чи договором.
46.Водночас сам факт списання коштів із рахунку клієнта не є безумовною підставою для покладення на банк обов`язку їх повернення. Для вирішення такого спору суд має встановити, чи була платіжна операція неакцептованою, чи виконана вона без згоди платника, чи дотримався банк порядку автентифікації клієнта та чи є докази того, що саме дії або бездіяльність користувача сприяли ініціюванню спірної платіжної операції.
47.25. Відповідно до пункту 39 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» неакцептованою платіжною операцією є платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника.
48.Частиною першою статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій, якщо не доведе, що платіжні операції виконані ним належним чином. Водночас частина третя статті 87 цього Закону покладає на платника обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, у разі недотримання платником вимог щодо захисту інформації та здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури, зокрема платіжними інструментами, обладнанням і програмним забезпеченням.
49.У постанові Верховного Суду України від 21 лютого 2019 року у справі № 489/1649/17 Верховний Суд зазначив, що лише наявність обставин, які безспірно доводять сприяння користувача втраті або незаконному використанню ПІН-коду чи іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, може бути підставою для притягнення користувача до цивільно-правової відповідальності.
50.Разом із тим наведена судова практика не означає автоматичного задоволення кожного позову клієнта банку про повернення списаних коштів. Вона вимагає від суду оцінити, чи надав банк належні та допустимі докази того, що операція була здійснена після належної ідентифікації користувача, за допомогою погодженого договором способу доступу, а також чи є фактичні дані про активні дії самого клієнта, які сприяли проведенню такої операції.
51.У даній справі суд першої інстанції правильно врахував, що ОСОБА_1 21 травня 2021 року приєдналася до договору про надання банківських послуг monobank | Universal Bank, зазначила фінансовий номер телефону, отримала доступ до мобільного застосунку, погодилася з умовами дистанційного обслуговування та порядком проведення платіжних операцій, що підтверджується анкетою-заявою та іншими матеріалами справи.
52.Також суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, що 12 лютого 2026 року спірна операція була проведена через мобільний застосунок monobank після входу з довіреного пристрою позивача iPhone 14 Pro із використанням її біометричних даних. Ця обставина підтверджується листом АТ «Універсал Банк» від 03 березня 2026 року та не спростована належними доказами з боку позивача.
53.Важливим для правильного вирішення спору є й те, що спірний переказ не був виконаний банком автоматично та безконтрольно. Банківська система призупинила виконання операції, відобразила в мобільному застосунку попередження про ризик її проведення та запропонувала клієнту підтвердити або відхилити платіж. Лише після підтвердження операції через мобільний застосунок платіж був виконаний.
54.Отже, на відміну від справ, у яких банк лише посилався на правильне введення ПІН-коду чи інших реквізитів, у даній справі відповідач надав сукупність доказів, які свідчать про використання погодженого сторонами каналу доступу, належну автентифікацію клієнта, попередження про ризик операції та подальше активне підтвердження її проведення.
55.За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірна операція не може бути кваліфікована як неакцептована позивачем лише з огляду на подальше заперечення позивачкою свого волевиявлення, оскільки матеріали справи містять докази підтвердження операції у спосіб, передбачений договором та правилами дистанційного банківського обслуговування.
56.Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не надавала третім особам паролів, ПІН-кодів, платіжних реквізитів чи іншої конфіденційної інформації, самі по собі не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд першої інстанції виходив не лише з факту коректного введення платіжних даних, а з усієї сукупності доказів: входу до мобільного застосунку з довіреного пристрою, використання біометричних даних, зупинення операції як ризикової, відображення відповідного попередження та підтвердження операції клієнтом.
57.Крім того, із листування ОСОБА_1 зі службою підтримки monobank встановлено, що на запитання оператора про те, чи шахраї просили її провести цей переказ, позивач відповіла ствердно. Суд першої інстанції обґрунтовано врахував цю обставину, оскільки вона узгоджується з позицією банку про те, що списання коштів відбулося внаслідок дій самого позивача під впливом третіх осіб, а не внаслідок технічної несправності банківської системи чи несанкціонованого доступу, допущеного з вини банку.
58.Посилання позивача на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною четвертою статті 190 КК України також не спростовує правильності рішення суду першої інстанції. Сам факт реєстрації кримінального провадження підтверджує лише звернення позивача до правоохоронного органу та початок досудового розслідування, але не встановлює вини банку, факту порушення ним правил виконання платіжної операції чи того, що платіжна операція була виконана без будь-якого підтвердження з боку користувача.
59.Апеляційний суд ураховує, що в матеріалах справи відсутні докази технічної несправності системи банку, несанкціонованого входу до мобільного застосунку з невідомого пристрою, зміни фінансового номера без волі позивачки, перевипуску SIM-картки, компрометації банківської системи або іншого порушення з боку АТ «Універсал Банк», яке перебувало б у причинному зв`язку зі списанням коштів.
60.Натомість надані банком докази підтверджують, що операція була виконана після використання належних засобів автентифікації, із застосуванням довіреного пристрою, після попередження про ризик та подальшого підтвердження платежу. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не довела факту неправомірного списання коштів саме з вини банку або неналежного виконання банком своїх договірних та законодавчих обов`язків.
61.Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до повторного викладення позиції позивача про те, що вона не бажала переказувати кошти невідомому отримувачу та стала потерпілою від дій шахраїв. Однак ці обставини не є тотожними доведенню неакцептованості платіжної операції у відносинах між позивачем та банком.
62.Суд першої інстанції надав належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, правильно визначив характер спірних правовідносин, застосував норми матеріального права, які регулюють відповідальність банку та платника під час виконання платіжних операцій, і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з АТ «Універсал Банк» 34 684,00 грн та пені у сумі 769,70 грн.
63.Підстав для переоцінки доказів у спосіб, запропонований позивачем, апеляційний суд не встановив, оскільки наведені у скарзі аргументи не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин та не доводять неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
64.Отже, висновки Житомирського районного суду Житомирської області про відмову в задоволенні позову є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та зібраним доказам. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі
65.Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно оцінив докази та безпідставно відмовив у задоволенні позову, апеляційний суд відхиляє, оскільки вони зводяться до незгоди позивача з установленими судом обставинами та наданою їм правовою оцінкою.
66.Посилання позивача на те, що вона не надавала згоди на проведення платіжної операції, не спростовують установленого судом факту проведення операції через мобільний застосунок monobank із використанням фінансового номера телефону, довіреного пристрою, біометричних даних та підтвердження ризикового платежу.
67.Апеляційний суд звертає увагу, що для висновку про неакцептований характер платіжної операції недостатньо лише твердження клієнта про те, що він не бажав настання відповідних наслідків. Суд має встановити, що платіжна операція була виконана без згоди платника та не була підтверджена у спосіб, передбачений договором і правилами банківського обслуговування. У даній справі таких обставин не встановлено.
68.Доводи апеляційної скарги про неналежну роботу системи безпеки банку також є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи встановлено, що саме банківська система зупинила операцію як ризикову, відобразила відповідне попередження та надала клієнту можливість підтвердити або відхилити платіж.
69.Тобто наведені обставини свідчать про функціонування механізму додаткового контролю ризикової операції, а не про його відсутність.
70.Посилання позивача на кримінальне провадження не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки матеріали кримінального провадження, які б встановлювали факт неправомірних дій банку або технічного збою в його системі, у справі відсутні.
71.Встановлення осіб, які могли вчинити шахрайські дії щодо позивача, є предметом кримінального провадження та саме по собі не свідчить про наявність підстав для покладення цивільно-правової відповідальності на банк.
72.Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не містять посилань на докази, які не були предметом оцінки суду першої інстанції, та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
73.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суд за результатами розгляду апеляційної скарги.
74.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
75.З огляду на викладені в цій постанові мотиви суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим із дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
76.Отже, апеляційну скаргу потрібно залишити без задовольнити, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
77.Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
78.Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, підстав для нового розподілу судових витрат немає.
79.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 09 червня 2026 року у справі № 278/1214/26 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, встановлених статтею 389 ЦПК України.
Судді
О. О. Бондар (суддя - доповідач)
А. М. Шевчук
Т. М. Павицька
Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2026 року.