Справа №296/7895/24 Головуючий у 1-й інст. Маслак В. П.
Категорія 83 Доповідач Коломієць О. С.
У Х В А Л А
28 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.,
суддів Талько О.Б., Шалоти К.В.,
з участю секретаря
судового засідання Драч Т. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Шалоти К.В. про самовідвід у цивільній справі №296/7895/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зняття арешту з майна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_6
за апеляційною скаргою ОСОБА_5
на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31 березня 2026 року
у с т а н о в и в:
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 31 березня 2026 року позов задоволено частково. Знято арешт з нерухомого майна, що накладений державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області на підставі постанови про арешт майна боржника ВП №48179140 від 16.09.2019 та скасовано обтяження №33240058 у виді арешту 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію 48698337 від 16.09.2019. У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_5 14 травня 2026 року подав апеляційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 14 травня 2026 року цивільна справа №296/7895/24 надійшла на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Коломієць О.С., суддів: Талько О.Б., Шалоти К.В.
Під час підготовки справи до судового розгляду суддею Шалотою К.В. встановлено наявність підстав для самовідводу з огляду на те, що ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2025 року у цій же справі № 296/7895/24 задоволено заяву про самовідвід судді Шалоти К.В. Тобто суддя Шалота К.В. уже відвівся від розгляду цієї справи в суді першої інстанції (а.с. т.1, 113).
Колегія суддів дійшла висновку, що заява судді Шалоти К.В. про самовідвід підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що у серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зняття арешту з нерухомого майна, який накладений державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області на підставі постанови про арешт майна боржника ВП №48179140 від 16.09.2019 та скасування обтяження: №33239568 у виді арешту 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0605 га по АДРЕСА_2 , рішення про державну реєстрацію 48697818 від 16.09.2019; №33240058 у виді арешту 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію 48698337 від 16.09.2019.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомитра від 27 лютого 2025 року суддею Шалотою К.В. під час розгляду справи №296/7895/24 заявлено самовідвід, який задоволено.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
За приписами частини першої статті 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Згідно частини 1 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги те, що ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2025 року вже було задоволено заяву про самовідвід судді Шалоти К.В. у розгляді справи № 296/7895/24, повторне залучення вказаного судді до участі в розгляді цієї ж справи суперечить вимогам процесуального закону та що унеможливлює будь-яку його участь у розгляді справи по суті.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
За змістом п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості судді під час судового розгляду та вирішення даної справи, а також беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини щодо стандартів об`єктивної і суб`єктивної неупередженості суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви судді Шалоти К.В. про самовідвід.
Керуючись ст. 36-41, 259, 381 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Заяву судді Шалоти К.В. про самовідвід задовольнити.
Цивільну справу №296/7895/24 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий О.С. Коломієць
Судді О.Б. Талько
К.В. Шалота