_____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/35692/26
Провадження № 2/947/8127/26
УХВАЛА
28.09.2026 суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє як представник по закону від імені та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: орган опіки та піклування Київської районної адміністрації міста Одеси (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 9), про визнання договору недійсним, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 , яка діє як представник по закону від імені та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки та піклування Київської районної адміністрації міста Одеси, про визнання договору недійсним.
Згідно автоматизованого розподілу справу було передано на розгляд судді Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В..
Відповідно до ч. 6 та 8 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Судом отримано довідку ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачів.
Форма позовної заяви, її зміст та інші вимоги визначені ст. 175, 177 ЦПК України.
Проте, при вирішенні питання про відкриття провадження по справі встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки надана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, а саме: до заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В позовній заяві позивачка просить розстрочити їй сплату судового збору за подання позовної заяви, посилаючись на тяжкий матеріальних стан.
Так, згідно ч.1 ст.136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Проте, відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за №10, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК (в редакції 2004 р.) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Слід зазначити, що до заяви про розстрочення сплати судового збору не додано жодних доказів, що за своїм повним майновим станом позивачка позбавлена можливості сплатити судовий збір.
Враховуючи характер заявлених позовних вимог, а також те, що позивачка будь-яких доказів її майнового стану (довідки про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо) не надала, з огляду на те, що позивачка не є особою з інвалідністю, не віднесено до інших пільгових категорій, а безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суддя вважає, що у задоволенні заяви про розстрочення сплати судового збору слід відмовити.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, передбачена сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 гривень).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за реквізитами Київського районного суду міста Одеси (отримувач коштів ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030101) та надати до суду оригінал платіжного документу.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.175,177,185 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє як представник по закону від імені та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки та піклування Київської районної адміністрації міста Одеси, про визнання договору недійсним, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Огренич І. В.