Судові рішення

Ухвала № 140112702 у справі № 458/706/26 від 25.09.2026

Ухвала від 25.09.2026 у цивільній справі № 458/706/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин»). Суд: Франківський районний суд м. Львова, суддя Дзеньдзюра С. М.

Справа№ 458/706/26
СудФранківський районний суд м. Львова
СуддяДзеньдзюра С. М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із сімейних відносин
Дата ухвалення25.09.2026
Надійшло до реєстру29.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140112702

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

458/706/26

2/465/5360/26

У х в а л а

про залишення заяви без руху

"25" вересня 2026 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м.Львова Дзеньдзюра С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про встановлення фактів (обставин), що мають юридичне значення,-

встановив:

до Франківського районного суду м.Львова звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Матвійчук Петро-Мирослав Сергійович, із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про встановлення фактів (обставин), що мають юридичне значення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що чоловік позивачки ОСОБА_2 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та 07 листопада 2025 року під час виконання завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини, зник безвісти в районі населеного пункту Балаган Покровського району Донецької області.

Позивачка вказує, що у зв`язку зі зникненням чоловіка безвісти вона звернулася до військової частини щодо виплати належної членам сім`ї частини його грошового забезпечення. З отриманої відповіді їй стало відомо, що виплата частини грошового забезпечення здійснюється з урахуванням матері військовослужбовця ОСОБА_3 , батька ОСОБА_4 та дружини - ОСОБА_1 , а належні батькам частини коштів зараховуються на депозитний рахунок.

Також позивачка зазначає, що батьки військовослужбовця - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - після тимчасової окупації Автономної Республіки Крим набули громадянство Російської Федерації, постійно проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та підтримують дії держави-агресора.

У зв`язку з цим позивачка зверталася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про врахування зазначених обставин під час здійснення подальших нарахувань та виплати грошового забезпечення. Військова частина повідомила, що надані копії та фотографії документів батьків військовослужбовця не є достатньою офіційною підставою для зміни правового статусу їх права на отримання відповідних коштів та перерахування їх частки іншій особі.

У прохальній частині позовної заяви позивачка просить суд ухвалити рішення про встановлення факту (обставин) добровільного набуття громадянства держави-окупанта - Російської Федерації, здійснення колабораційної діяльності, заперечення збройної агресії Російської Федерації, заперечення окупації території Автономної Республіки Крим, підтримки дій агресора в соціальній мережі «Однокласники» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що, на переконання позивачки, позбавляє їх права на отримання виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду, суддя приходить до висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, порядок звернення до суду за судовим захистом врегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

В пункті 2 ч.3 ст.175 ЦПК України зазначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч вищевказаного положення, представником позивачки не вказано про наявність або відсутність електронного кабінету, поштового індексу та адресу електронної пошти позивачки, а також не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Крім цього пунктами 4, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Наведеним вимогам подана позовна заява не відповідає.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що як відповідача у справі позивачкою визначено Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України. Водночас заявлені позовні вимоги стосуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки позивачка просить встановити щодо них низку обставин, які, за її твердженням, мають наслідком позбавлення цих осіб права на отримання відповідної частини грошового забезпечення військовослужбовця. Однак ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вступній частині позовної заяви як учасники справи не зазначені, їх процесуальний статус не визначено, а також не наведено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України відомостей щодо цих осіб.

При цьому суд звертає увагу, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав позову належить до процесуальних прав позивача, а тому суд на стадії вирішення питання про відкриття провадження не вправі самостійно змінювати визначений позивачем суб`єктний склад сторін чи формулювати замість нього позовні вимоги.

Разом із тим позивачці необхідно узгодити визначений нею суб`єктний склад учасників справи зі змістом заявлених позовних вимог, визначити процесуальний статус осіб, прав та обов`язків яких безпосередньо стосується заявлений позов, та зазначити щодо них відомості, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Крім того, зміст прохальної частини позовної заяви не дає можливості однозначно встановити, які саме конкретні факти позивачка просить суд встановити щодо кожної із зазначених осіб окремо та який саме спосіб судового захисту нею обрано.

Так, в одній позовній вимозі позивачкою одночасно зазначено про необхідність установлення: добровільного набуття громадянства Російської Федерації; здійснення колабораційної діяльності; заперечення збройної агресії Російської Федерації; заперечення окупації території Автономної Республіки Крим; підтримки дій держави-агресора у соціальній мережі «Однокласники»; обставин, які позбавляють відповідних осіб права на отримання передбачених законодавством виплат.

При цьому зі змісту прохальної частини позовної заяви неможливо встановити, чи просить позивачка встановити кожну із наведених обставин щодо обох осіб, чи окремі обставини щодо кожної з них, а також яка саме з указаних обставин, на думку позивачки, є передбаченою законом підставою для припинення права конкретної особи на отримання відповідної частини грошового забезпечення.

Крім того, формулювання прохальної частини позову одночасно містить вимогу про встановлення певних фактичних обставин та твердження про їх правовий наслідок - позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права на отримання виплат.

Таким чином, позивачкою належним чином не конкретизовано зміст позовних вимог та не визначено, яке саме рішення суд має ухвалити за результатами розгляду справи щодо кожної особи, прав якої стосується заявлений позов.

Судом також враховується, що у мотивувальній частині позовної заяви позивачка зазначає про наявність спору про право та необхідність його вирішення в порядку позовного провадження, тоді як на обґрунтування звернення до суду посилається, зокрема, на статті 315, 316, 318 ЦПК України, які регулюють розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження.

При цьому позивачка зазначає, що встановлення відповідних обставин необхідне їй для вирішення питання про виплату частини грошового забезпечення чоловіка, а тому заявлені нею вимоги пов`язуються з майновими правами як позивачки, так і інших осіб.

За таких обставин позивачці необхідно конкретизувати обраний нею спосіб захисту, привести зміст позовних вимог у відповідність до визначеної нею процесуальної форми звернення до суду та сформулювати вимоги щодо кожної особи, якої вони стосуються.

Окрім цього, позивачці необхідно конкретизувати фактичні підстави позову, а саме зазначити, яка конкретно обставина щодо ОСОБА_3 та яка конкретно обставина щодо ОСОБА_4 , на її переконання, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців а членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ позбавляє їх права на виплату їм відповідної частини грошового забезпечення військовослужбовця.

Крім цього, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту підпункту 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір, ставка якого складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим у прохальній частині позовної заяви позивачка просить встановити щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 низку обставин, а саме: добровільне набуття громадянства Російської Федерації, здійснення колабораційної діяльності, заперечення збройної агресії Російської Федерації, заперечення окупації території Автономної Республіки Крим та підтримку дій держави-агресора у соціальній мережі «Однокласники».

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, заявлення в одній позовній заяві декількох самостійних вимог немайнового характеру не звільняє позивачку від обов`язку сплатити судовий збір за кожну з таких вимог у встановленому законом розмірі.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, при зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, тобто у розмірі ставки судового збору, встановленої у 2026 році за подання фізичною особою однієї позовної заяви немайнового характеру.

Водночас позивачкою заявлено декілька самостійних вимог немайнового характеру, у зв`язку з чим сплата судового збору лише за одну таку вимогу не відповідає вимогам частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку із цим позивачці необхідно конкретизувати зміст позовних вимог, зазначивши, які саме вимоги заявляються щодо кожної особи, якої стосується позов, після чого, у разі якщо уточнена позовна заява міститиме декілька самостійних вимог немайнового характеру, надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», з урахуванням уже сплаченої суми 1 331,20 грн.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Отже, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачці десятиденний строк для усунення встановлених судом недоліків, а саме: зазначити про наявність або відсутність електронного кабінету, поштового індексу та адресу електронної пошти позивачки; зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача; визначити суб`єктний склад учасників справи зі змістом заявлених позовних вимог, визначити процесуальний статус ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зазначити передбачені пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України відомості щодо учасників справи; визначити зміст позовних вимог та зазначити, які саме вимоги заявляються щодо кожного відповідача (у разі визначення декількох відповідачів); визначити, які саме конкретні факти (обставини) позивачка просить установити щодо ОСОБА_3 та окремо щодо ОСОБА_4 ; визначити обраний спосіб судового захисту та узгодити прохальну частину позовної заяви з визначеною позивачкою процесуальною формою звернення до суду; викласти фактичні обставини, якими обґрунтовується кожна із заявлених вимог, та зазначити докази, що підтверджують кожну з таких обставин; якщо позовна заява міститиме декілька самостійних вимог немайнового характеру, надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», з урахуванням уже сплаченої суми 1 331,20 грн.

Зважаючи на вищевикладене, позивачці необхідно виправити вищевказані недоліки.

За таких обставин, в силу ч.1 ст.185 ЦПК України, вважаю за необхідне подану позовну заяву залишити без руху, надавши строк десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Таким чином, якщо позивачка відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,174-177,184,185 ЦПК України, -

постановив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про встановлення фактів (обставин), що мають юридичне значення, - залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Степан Дзеньдзюра

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
07.07.2026 Ухвала № 137988313 Турківський районний суд Львівської області