У Х В А Л А
про зупинення провадження
Справа № 609/848/26
2/609/758/2026
28 вересня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Катерняк О.М.
за участі: секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
учасники справи не з`явилися, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Огнев`юк Ярослав Вікторович, який діє від імені та в інтересах позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) звернувся до Шумського районного суду Тернопільської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний термін з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року відкрито провадження за даним позовом в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду на 03 вересня 2026 року.
Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року судовий розгляд справи відкладено на 28 вересня 2026 року, в ІНФОРМАЦІЯ_1 витребувано інформацію,чи був призваний (по мобілізації, шляхом підписання контракту, тощо) на військову службу до лав ЗСУ ОСОБА_1 .
Сторони в судове засідання не з`явились.
27 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) адвокатом Огнев`юком Я.В. подано заяву про розгляд справи без участі сторони позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак 18 вересня 2026 року на електронну адресу суду надійшла заява про зупинення провадження у справі у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та неможливістю безпосередньо брати участь у розгляді справи. Провадження у справі просив зупинити до припинення його перебування у складі ЗСУ. До заяви додав копію витягу з Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 31.03.2026.
Також, від ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу суду надійшов лист про те, що ОСОБА_1 15.10.2020 був призваний згідно Указу Президента України №69/2022 та направлений в розпорядження військової частини НОМЕР_2 . Будь-яка інша інформація про подальше проходження військової служби та місце перебування даної особи в ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Частково дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені підстави для зупинення провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.
Підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України.
Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
У разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни (частина перша статті 4 Закону № 1932-ХІІ). Зазначена норма права відповідає положенням пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються: межі території, на якій вводиться воєнний стан, час введення і строк, на який він вводиться; завдання військового командування, військових адміністрацій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо запровадження і здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону № 389-VIII).
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій [абзац п`ятий частини першої статті 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII)]. Подібне визначення міститься в абзаці тринадцятому статті 1 Закону № 1932-ХІІ.
Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.
У зв`язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на даний час воєнний стан не скасований.
Крім того, Президент України у пункті 1 Указу від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановив: оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1).
Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та станом на момент прийняття цієї постанови в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.
З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.
Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
До таких висновків дійшла Велика палата Верховного суду у постанові 12.11.2025 року у справі № 754/947/22.
Окрім того, Велика палата виснувала, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 15.10.2020 був призваний згідно Указу Президента України №69/2022 та направлений в розпорядження військової частини НОМЕР_2 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 №94 від 31.03.2026 року молодшого сержанта ОСОБА_1 з 27 березня 2026 року було залучено в оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_3 угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Оскільки, суду надані докази перебування відповідача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, військовослужбовець ОСОБА_1 позбавлений можливості брати безпосередню участь у справі та належним чином реалізовувати свої процесуальні права, клопоче про зупинення розгляду справи, суд вважає, що провадження у справі необхідно зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань чи припинення воєнного стану в Україні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,49, 103,104, 107, 112, 197, 198, 252, 253, 353, 354 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - задовольнити.
Зупинити провадження у справі №609/848/26 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань чи припинення воєнного стану в Україні.
Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 , в разі усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі, негайно повідомити про це суд для вирішення питання про поновлення провадження.
Ухвалу суду може бути оскаржено всіма учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу, а у разі подання апеляційної скарги відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК