Ухвала № 140121216 у справі № 534/2944/26 від 28.09.2026

Справа №534/2944/26

Провадження №2-а/534/19/26

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

28 вересня 2026 року місто Горішні Плавні

Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Солоха О.В., перевіривши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області рядового поліції Хілобока Олексія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із згаданою заявою, в якій прохає:

- визнати протиправними дії посадової особи Національної поліції щодо зупинки транспортного засобу позивача за відсутності належно повідомленої та підтвердженої законної підстави, передбаченої статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію»;

- визнати протиправними дії посадової особи щодо зміни після зупинки первісно повідомленої причини зупинки «для перевірки документів» на посилання на нібито порушення правил користування ременем безпеки, якщо судом буде встановлено відсутність такої обставини як первісної підстави зупинки;

- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7925078 від 22.09.2026

про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача у зв`язку з відсутністю події та/або складу адміністративного правопорушення;

- визнати протиправними дії посадової особи щодо ненадання позивачу належної можливості ознайомитися з доказами, покладеними в основу постанови, якщо судом буде встановлено факт такого порушення;

- стягнути з Держави України в особі належного суб`єкта владних повноважень за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь 1 000,00 грн моральної шкоди, завданої протиправними діями та рішенням посадової особи;

- судові витрати покласти на відповідача відповідно до КАС України.

Перевіривши пред`явлену позовну заяву, вважаю що вона підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Згідно п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною 1 статті 25 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Альтернативний характер підсудності надає позивачу право вибору суду, до якого він може звернутися з позовом або до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) або до суду за місцезнаходженням відповідача.

Суддею встановлено, що у позові зазначено відповідачем у справі інспектора 1 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області рядового поліції Хілобока О.А. (м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3).

Позивач зазначає про те, що він є внутрішньо-переміщеною особою та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, на підтвердження вказаних обставин, жодних доказів які б підтверджували його реєстрацію як внутрішньо-переміщеної особи не надано.

Відсутність доказів на підтвердження реєстрації місця проживання у встановленому порядку перешкоджає суду вирішити питання чи територіально підсудна вказана справа Горішньоплавніському міському суду Полтавської області.

Таким чином, з метою дотримання правил територіальної підсудності при зверненні до суду, що визначені статтею 25 КАС України, позивачу слід надати суду докази щодо свого зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування).

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з положень частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2, 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру: сума судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано: фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви та долучених до неї матеріалів, вбачається, що позивачем, в позовній заяві об`єднано три вимоги немайнового характеру (пункти 1,2,5 прохальної частини) та одну вимогу майнового характеру (пункт 6 прохальної частини), а тому судовий збір має сплачуватись за кожну вимогу немайнового та майнового характеру.

З огляду на викладене, враховуючи, що позовну заяву подано позивачем через ЄСІТС «Електронний суд», позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 4 259,84 грн (1064,96 (сума судового збору відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»)*3 (вимоги немайнового характеру) + (1 064,96 (сума судового збору відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»)*1 (вимога майнового характеру).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою. Суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.

З прохальною частини позовної заяви, зокрема пункт 2 та пункт 5, вбачається, що вимоги зазначені у майбутньому та не пов`язані із конкретними уже вчиненими або невчиненими відповідними діями, щодо яких виник спір. З огляду, на це позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги в пунктах 2, 5 прохальної частини позовної заяви.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126 цього Кодексу.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Верховний Суд у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020р. зробив висновок, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

Тому позивачу слід визначитися з колом відповідачів у справі, оскільки інспектор 1 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області рядовий поліції Хілобока Олексія Анатолійовича є неналежним відповідачем.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем, у порушення вимог ст.160 КАС України, не зазначено в позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.169 КАС України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області рядового поліції Хілобока Олексія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, який починає свій перебіг з дня отримання нею копії даної ухвали.

В разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Солоха