Подільський районний суд міста Полтави
Справа № 553/1160/24
Провадження № 2/553/73/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25.09.2026 м. Полтава
Подільський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді Ткачука Ю.А.,
за участі секретаря судового засідання Чоповди А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -
В С Т А Н О В И В:
09.04.2024 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулось до Ленінського районного суду м. Полтави із позовом, у якому просило стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 47368,14 грн, а також витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» обґрунтовувались тим, що позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води. Відповідачі є суб`єктами користування послугами, які надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (індивідуальними споживачами), взаємовідносини між сторонами врегульовані індивідуальними договорами про надання послуг, що є публічними договорами та набули чинності з 01.12.2021. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами обов`язку з оплати за отримані послуги, за період з 01.02.2021 по 01.11.2023, за адресою: АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 46598,58 грн. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, відповідачам за період з 21.03.2021 по 01.03.2022 нараховані інфляційні збитки у сумі 541,82 грн та 3% річних у сумі 227,74 грн.
Відтак загальна сума заборгованості, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, яку позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів становить 47368,14 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 24.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі перше судове засідання.
04.07.2024 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, зі змісту якої вбачається, що після надання відповідачкою ОСОБА_2 позивачеві копії довідки КП «ЖЕО № 2» від 28.06.2024, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.03.2021 знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та свідоцтва про право власності від 24.09.2009, яким посвідчено, що квартира за вказаною адресою належить ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності, по 1/6 частці кожному, позивач уточнив заявлені позовні вимоги. Відтак, посилаючись на обов`язок співвласників брати участь у витратах на утримання спільного майна відповідно до належних їм часток, позивач просив стягнути з кожного з відповідачів окремо основний борг за послуги теплопостачання у сумі 7766,43 грн, інфляційні втрати у сумі 90,31 грн та 3 % річних у сумі 37,96 грн, а всього по 7894,70 грн, а також судові витрати, понесені при поданні позову.
04.07.2024 року до суду від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заперечень ОСОБА_2 вказала на те, що з лютого 2008 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а 22.03.2021 була знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим у спірний період з 01.02.2021 по 01.11.2023 за зазначеною адресою не проживала, квартирою не користувалася та фактично послуг з теплопостачання не отримувала, а тому вважала, що обов`язку з їх оплати у неї не виникло. Також відповідачка зазначала, що договору про постачання теплової енергії з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не укладала, оскільки за вказаною адресою не проживає, натомість такий договір укладався з іншим співвласником квартири. Посилаючись на положення законодавства у сфері житлово-комунальних послуг і теплопостачання та правові висновки Верховного Суду, вказувала, що обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг виникає у разі фактичного користування ними, на підставі чого просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
23.07.2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, із змісту якої слідує, що 01.10.2021 набрали чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1022 та № 1023 від 08.09.2021, якими затверджено типові публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води. Посилаючись на положення частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач зазначав, що у разі неприйняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про вибір моделі договірних відносин та неукладення відповідного договору з виконавцем комунальної послуги з ними укладається індивідуальний договір, який є публічним договором приєднання та вважається укладеним після спливу 30 днів з дня опублікування його тексту, якщо співвласниками не обрано іншу модель договірних відносин. Текст відповідного договору було розміщено на офіційному сайті підприємства. Однак співвласники квартири за адресою: АДРЕСА_1 , як наголошує представник позивача, ні станом на 01.12.2021, ні на час подання відповіді на відзив не повідомляли ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про прийняття рішення щодо вибору моделі договірних відносин та не укладали з підприємством іншого договору на послугу з постачання теплової енергії. При цьому, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. З огляду на те, що надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води підприємством «Полтаватеплоенерго» не припинено та здійснюється безперервно свідчить проте, що відповідачі є споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, а отже між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачами з 01.12.2021 вважається укладеним Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та розміщені на сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Щодо доводів ОСОБА_2 представник позивача зазначала, що з наданих нею документів встановлено належність їй 1/6 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим вважала викладені у відзиві заперечення безпідставними та необґрунтованими, а позовні вимоги - правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
06.11.2024 відповідачкою ОСОБА_2 до суду подано заяву про зупинення провадження у справі у зв`язку зі смертю відповідачки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після відкриття провадження у справі. У зв`язку з тим, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, ОСОБА_2 просила зупинити провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника померлої відповідачки.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 06.11.2024 зупинено провадження у справі за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, до залучення до участі у справі правонаступника відповідачки ОСОБА_6 .
На підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX, з 25.04.2025 змінене найменування Ленінського районного суду міста Полтави на Подільський районний суд міста Полтави.
Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 22.07.2025 поновлено провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи продовжувати здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
02.12.2025 судом направлено запит до Третьої Полтавської державної нотаріальної контори про надання інформації щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
16.12.2025 до суду надійшла відповідь Першої Полтавської державної нотаріальної контори від 16.12.2025 № 2027/01-16, відповідно до якої інформація щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_6 може бути надана на підставі письмового запиту суду, складеного за формою, визначеною додатком 10 до Положення про Спадковий реєстр. До відповіді долучено відповідну форму запиту.
27.01.2025 судом повторно направлено до Третьої Полтавської державної нотаріальної контори запит про надання витягу (інформаційної довідки) із Спадкового реєстру, складеного за формою додатку 10 до Положення про Спадковий реєстр.
09.02.2026 до суду надійшла відповідь Першої Полтавської державної нотаріальної контори від 06.02.2026 року, до якої долучено інформаційну довідку зі Спадкового реєстру, відповідно до якої відомості щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Спадковому реєстрі відсутні.
25.05.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій зазначено, що після смерті ОСОБА_6 спадкова справа не відкривалася, водночас особами, які на момент її смерті проживали разом із нею та вважаються такими, що прийняли спадщину, є її чоловік ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 , у зв`язку з чим позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 10355,24 грн основного боргу, 120,40 грн інфляційних втрат та 50,61 грн 3 % річних, а всього по 10526,25 грн з кожного; з ОСОБА_2 - 7766,43 грн основного боргу, 90,30 грн інфляційних втрат та 37,96 грн 3 % річних, а всього 7894,70 грн; із ОСОБА_5 - 7766,43 грн основного боргу, 90,31 грн інфляційних втрат та 37,96 грн 3 % річних, а всього 7894,70 грн, а також стягнути з указаних відповідачів судові витрати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_6 у зв`язку з її смертю.
Ухвалою суду від 25.05.2026 поновлено судовий розгляд клопотання представника позивача про уточнення позовних вимог та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_6 у зв`язку з її смертю, призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 25.09.2026 року заяву представника позивача про уточнення позовних вимог задоволено; провадження у справі за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості закрито у зв`язку зі її смертю; прийнято заяву представника позивача про уточнення позовних вимог у цивільній справі за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та в подальшому постановлено справу розглядати з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Представник позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у судове засідання не з`явилась, на адресу суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися. До судового засідання від представника відповідачки надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, у якій представник просила при ухваленні рішення врахувати доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, про причину неявки суд не повідомили, про день, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, зокрема направленням повісток рекомендованим повідомленням за адресою місця реєстрації відповідачів.
Відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09.08.2019 у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідачів з метою дотримання розумних строків розгляду справи та рівноваги у інтересах сторін щодо розгляду справи упродовж розумного строку.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1 від 24.09.2009 відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Частки відповідачів у праві спільної часткової власності на вказану квартиру складали: ОСОБА_6 - 1/6 частки, ОСОБА_1 - 1/6 частки, ОСОБА_4 - 1/6 частки, ОСОБА_3 - 1/6 частки, ОСОБА_2 - 1/6 частки, ОСОБА_5 - 1/6 частки. Зазначене право власності зареєстроване 16.04.2010, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та прописку) КП «ЖЕО №8 від 04.03.2010, станом на дату видачі такої довідки, на площі квартири проживали та були прописані ОСОБА_6 , ОСОБА_1 (чоловік), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_4 (донька), ОСОБА_5 (онук), ОСОБА_2 (донька).
Згідно з інформацією про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за вих. 01-12-05-14/6535 від 28.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 11.09.2024. Із отриманої судом інформації від Першої Полтавської державної нотаріальної контори та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 84097170 від 06.02.2026 вбачається, що за параметрами запиту щодо ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості у Спадковому реєстрі про спадкову справу та видані на її підставі свідоцтва про право на спадщину відсутні.
Окрім того щодо місця проживання та реєстрації відповідачки ОСОБА_2 судом встановлено, що відповідно до наданої нею довідки Пришибського старостинського округу Шишацької селищної ради № 10/716 від 19.06.2024 остання з лютого 2008 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, згідно з інформацією Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області, наданою на запит суду, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.03.2021 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Водночас відповідно до довідки № 1298 від 28.06.2024, виданої КП «ЖЕО №2», ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 знята з реєстрації 22.03.2021.
Позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії споживачам таких послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статей 317, 319, 322 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними зі спільним майном.
Отже, як співвласники квартири, відповідачі є особами, на яких покладається обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг, що надаються щодо такого об`єкта нерухомості, у тому числі послуг з постачання теплової енергії.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).
Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 13.03.2019 у справі № 521/3743/17-ц та від 19.08.2020 у справі № 703/2200/15-ц, де Суд з-поміж іншого, наголосив, що кожен із співвласників зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання свого майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання майна.
Нормами статті 12 Закону «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо від різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговування внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до абзаців 1-3, 5, 8, 9, 11 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
У разі укладення колективного договору виконавець надає уповноваженій співвласниками особі необхідну кількість договорів, що забезпечує отримання договору кожним із співвласників багатоквартирного будинку.
Колективний договір і договір з колективним споживачем можуть бути укладені з виконавцем за умови обладнання багатоквартирного будинку вузлом (вузлами) обліку, який (які) забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будинку.
У разі зміни тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з дня введення його в дію.
01 жовтня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1022 від 08 вересня 2021 року, якою затверджені публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії. Відповідно до п.3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори зі споживачами, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин, укладаються протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Доказів того, що станом на 01.12.2021 року співвласники квартири за адресою: АДРЕСА_1 , самостійно обрали модель організації договірних відносин, до суду не надано. При цьому матеріали справи не містять доказів відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 від системи централізованого теплопостачання у встановленому законом порядку або припинення надання послуги з постачання теплової енергії до зазначеного об`єкта нерухомого майна. Отже, між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та співвласниками будинку виникли договірні відносини на підставі публічних індивідуальних договорів приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії, які з 01.12.2021 вважаються укладеними, у тому числі й щодо відповідачів як індивідуальних споживачів.
При цьому, оцінюючи доводи відповідачки ОСОБА_2 , викладені у відзиві на позовну заяву, суд виходить із того, що відсутність підписаного нею окремого письмового договору з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не свідчить про відсутність правовідносин з надання послуги з постачання теплової енергії та не звільняє її від обов`язку з оплати такої послуги, з огляду на встановлені судом вище обставини виникнення між сторонами договірних відносин.
Посилання ОСОБА_2 на те, що вона з лютого 2008 року фактично проживає за іншою адресою, а з 22.03.2021 не зареєстрована у квартирі, також не є підставою для звільнення її від відповідного обов`язку, оскільки зазначені обставини не припиняють належного їй права власності на 1/6 частку квартири та пов`язаного з ним обов`язку нести витрати щодо належного їй майна, що кореспондує правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.04.2021 року у справі № 638/5001/17, відповідно до якої до послуг, вартість яких залежить не від кількості осіб, які ними користуються, а від площі квартири, належать, зокрема, послуги з теплопостачання.
Отже, наведені відповідачкою ОСОБА_2 обставини щодо непроживання у квартирі, зняття з реєстрації місця проживання та відсутності підписаного нею окремого договору не спростовують її обов`язку як співвласниці квартири брати участь в оплаті послуги з постачання теплової енергії відповідно до належної їй частки, у зв`язку з чим заперечення відповідачки в цій частині суд відхиляє.
Згідно з положеннями ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, і водовідведення», затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005, споживачі зобов`язані оплачувати спожиті послуги не пізніше ніж 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму заборгованості із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми.
За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення. Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачами належним чином не виконувались обов`язки щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.
З наданого ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 01.02.2021 по 01.11.2023 за квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , нараховано заборгованість за послуги у загальному розмірі 46598,58 грн.
Надані розрахунки містять відомості щодо періоду нарахування, застосованих тарифів, обсягу спожитої теплової енергії, оплат та залишку заборгованості. При цьому відповідачами доказів повної або часткової сплати заявленої до стягнення заборгованості суду не надано, наведений позивачем розрахунок заборгованості, у тому числі щодо періоду нарахування, застосованих тарифів та обсягу спожитої теплової енергії, не спростований, власного контррозрахунку відповідачами не подано.
Крім того, позивачем надано окремі розрахунки 3 % річних у сумі 227,74 грн та інфляційних втрат у сумі 541,82 грн, у зв`язку з чим загальний розмір заявленої первісно заборгованості становив 47368,14 грн.
Розрахунки позивача щодо нарахування інфляційних збитків та 3% річних відповідачами також не спростовані.
Водночас, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з кожного з відповідачів, суд бере до уваги, що однією зі співвласниць квартири, якій належала 1/6 частка на праві власності, була ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим судом підлягає вирішенню питання щодо переходу її майнових прав та обов`язків до спадкоємців.
Так, з огляду на встановлені обставини позивач, уточнюючи позовні вимоги, зазначив, що, незважаючи на відсутність заведеної спадкової справи, спадщину після смерті ОСОБА_6 фактично прийняли її чоловік ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 , оскільки на час відкриття спадщини вони проживали разом зі спадкодавицею, у зв`язку з чим просив покласти на них також обов`язок зі сплати відповідної частини заборгованості, яка припадала на належну померлій 1/6 частку квартири.
Надаючи оцінку обґрунтованості таких вимог та вирішуючи питання щодо прийняття ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_6 , суд виходить із наступного.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є чоловіком померлої ОСОБА_6 , ОСОБА_3 - її сином, а ОСОБА_4 - дочкою, що підтверджується довідкою (випискою з домової книги про склад сім`ї та прописку) КП «ЖЕО № 8» від 04.03.2010. Цією ж довідкою підтверджується, що зазначені особи проживали та були зареєстровані разом із ОСОБА_6 за адресою спірної квартири.
Крім того, згідно з інформацією про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 28.06.2024, тобто незадовго до смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжували бути зареєстрованими разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі будь-яких відомостей про зняття зазначених осіб з реєстрації за цією адресою, зміну ними місця проживання або їх фактичне проживання за іншою адресою на час смерті ОСОБА_6 матеріали справи не містять.
Оцінюючи наведені докази у сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на час відкриття спадщини постійно проживали разом із ОСОБА_6 , при цьому матеріали справи не містять доказів подання ними заяв про відмову від прийняття спадщини, відтак відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України вони вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 .
Відповідно до частин 1, 3 статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Так, матеріали справи не містять відомостей про зміну ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розміру їх часток у спадщині після смерті ОСОБА_6 .
З огляду на встановлений судом факт прийняття зазначеними особами спадщини після смерті ОСОБА_6 , а також те, що останній належала 1/6 частка у праві спільної часткової власності на квартиру, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обов`язку зі сплати відповідної частини заборгованості, яка припадала на частку померлої співвласниці.
Згідно ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаним із спільним майном (стаття 360 ЦК України).
Оскільки квартира, в яку надаються позивачем послуги теплопостачання, перебуває у спільній частковій власності, кожен із співвласників повинен брати участь у витратах відповідно до розміру своєї частки у праві власності.
Позивачем з урахуванням наведених обставин вірно визначено розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у сумі 10355,24 грн основного боргу, 120,40 грн інфляційних втрат та 50,61 грн 3 % річних з кожного, а всього по 10526,25 грн.
Вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заявлені у межах заборгованості, визначеної відповідно до належних їм 1/6 часток у праві спільної часткової власності на квартиру, відтак позивач просив стягнути з ОСОБА_2 7766,43 грн основного боргу, 90,30 грн інфляційних втрат та 37,96 грн 3 % річних, а всього 7894,69 грн; із ОСОБА_5 - 7766,43 грн основного боргу, 90,31 грн інфляційних втрат та 37,96 грн 3 % річних, а всього 7894,70 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 заборгованості за комунальні послуги, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням уточнених позовних вимог, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн підлягають стягненню з відповідачів пропорційно розміру задоволених до кожного з них позовних вимог, а саме: з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - по 672,89 грн з кожного, з ОСОБА_2 - 504,67 грн, із ОСОБА_5 - 504,67 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.02.2021 року по 01.11.2023 року, з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, у розмірі 10526,25 грн (десять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень двадцять п`ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.02.2021 року по 01.11.2023 року, з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, у розмірі 10526,25 грн (десять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень двадцять п`ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.02.2021 року по 01.11.2023 року, з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, у розмірі 10526,25 грн (десять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень двадцять п`ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.02.2021 року по 01.11.2023 року, з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, у розмірі 7894,69 грн (сім тисяч вісімсот дев`яносто чотири гривні шістдесят дев`ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.02.2021 року по 01.11.2023 року, з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, у розмірі 7894,70 грн (сім тисяч вісімсот дев`яносто чотири гривні сімдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір у розмірі 672,89 грн (шістсот сімдесят дві гривні вісімдесят дев`ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір у розмірі 672,89 грн (шістсот сімдесят дві гривні вісімдесят дев`ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір у розмірі 672,89 грн (шістсот сімдесят дві гривні вісімдесят дев`ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір у розмірі 504,66 грн (п`ятсот чотири гривні шістдесят шість копійок).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір у розмірі 504,67 грн (п`ятсот чотири гривні шістдесят сім копійок).
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду безпосередньо або через Подільський районний суд міста Полтави, протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Сторони по справі:
Позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, м. Полтава, вул. Польська, 2а, ( ЄДРПОУ 03338030, р/рахунок НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повне рішення складене 25.09.2026.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук