УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 420/9708/25
адміністративне провадження № К/990/42964/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у справі № 420/9708/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності, визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, у якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виражену у ненаданні відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 під вх. № 04-С-272/4-е/п від 21 березня 2025 року у передбачений статтею 20 Закону № 2939-VI п`ятиденний строк;
- визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виражені в неправомірній відмові в наданні інформації на запит ОСОБА_1 , зареєстрований під вх. № 04-С-272/4-е/п від 21 березня 2025 року;
- визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виражені у приховуванні злочину щодо підроблення документів, на підставі яких неодноразово робились виплати за рахунок бюджетних коштів та про що Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради був обізнаний листом ОСОБА_1 від 02 квітня 2022 року № 0-4-С-9460/1е/п;
- визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виражені у визнанні листом від 18 квітня 2022 року № 0-4-С-9460/1е/п законними грошові виплати без повідомлення та проведення належних перевірок відповідними та уповноваженими на такі перевірки органами;
- визнати неправомірною дією Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виражену у виплатах за підробними довідками, відповідно змісту заяви ОСОБА_1 від 02 квітня 2022 року зареєстрованого під № 0-4-С-9460/1е/п;
- стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 11 600 грн, шляхом перерахування на рахунок ОСОБА_1 за IBAN: НОМЕР_1 ;
- зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, надати відповідь по суті запиту ОСОБА_1 від 21 березня 2025 року №04-С-272/4-е/п з належно завіреними копіями документів на підтвердження запитуваної інформації, на підставі яких було складено зміст листа від 28 лютого 2025 року № 04-С-272/1-у/о.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2026 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у справі № 420/9708/25 повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На електронну адресу Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у справі № 420/9708/25.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною шостою статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац 1 частини восьмої статті 18 КАС України).
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 КАС України, зокрема й інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІКС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІКС.
Разом з тим, відповідно до пункту 126 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Тобто лише ті особи, які не зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІКС та не мають зареєстрований електронний кабінет в ЄСІКС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Судом установлено, що після постановлення ухвали Верховного Суду від 09 вересня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у справі № 420/9708/25, надіславши її на електронну адресу Верховного Суду.
Одночасно через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» ОСОБА_1 подав повторну заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій, серед іншого, зазначив, що повторну касаційну скаргу подано в електронній формі через Електронний кабінет з використанням шаблону «Універсальна заява».
Однак за даними КП «ДСС» через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла лише заява про поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційна скарга на зазначені судові рішення засобами ЄСІКС до Верховного Суду не надходила.
Отже, твердження скаржника про одночасне подання повторної касаційної скарги через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» не підтверджується матеріалами, що надійшли до суду.
При цьому зі змісту поданої через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» заяви про поновлення строку на касаційне оскарження вбачається, що після повернення первинної касаційної скарги ОСОБА_1 звернувся до служби технічної підтримки підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» та отримав роз`яснення щодо можливості подання касаційної скарги з використанням шаблону «Універсальна заява».
Отже, на час повторного звернення до Верховного Суду скаржнику був відомий алгоритм подання процесуального документа засобами ЄСІКС, а наявність технічної можливості використання такого способу звернення підтверджується, зокрема, фактом успішного подання ним через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
Водночас саму касаційну скаргу ОСОБА_1 засобами ЄСІКС до Верховного Суду не подав, а повторно направив її на електронну адресу суду.
За таких обставин посилання скаржника на технічні особливості функціонування підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» не спростовують факту недотримання ним установленого процесуальним законом порядку подання касаційної скарги в електронній формі.
Посилання скаржника на довідку провідного спеціаліста відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу суду Ю. Цагалової як на підтвердження технічної неможливості подання касаційної скарги через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» Суд відхиляє, оскільки зі змісту цієї довідки вбачається лише те, що 31 серпня 2026 року на офіційну електронну адресу Суду надійшов електронний лист ОСОБА_1 із вкладеннями, щодо яких електронні підписи були відсутні. Водночас відомостей про наявність технічних збоїв у роботі підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» або неможливість подання через неї касаційної скарги зазначена довідка не містить.
Як уже було роз`яснено ОСОБА_1 в ухвалі Верховного Суду від 09 вересня 2026 року, особа, яка має зареєстрований електронний кабінет у ЄСІКС, у разі обрання електронної форми звернення до суду подає процесуальні документи виключно за допомогою ЄСІКС або її відповідної підсистеми (модуля).
Таким чином, повторно звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою шляхом її направлення на електронну адресу суду, ОСОБА_1 не усунув обставин, які стали підставою для повернення його попередньої касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2026 року.
Подання через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» лише заяви про поновлення строку на касаційне оскарження не свідчить про дотримання встановленого законом порядку подання самої касаційної скарги та не усуває допущеного скаржником порушення порядку звернення до суду в електронній формі.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Оскільки касаційна скарга підлягає поверненню з наведених вище підстав у зв`язку з недотриманням установленого законом порядку її подання, питання щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявності підстав для його поновлення Суд не вирішує.
Керуючись статтями 248, 332 КАС України,
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у справі № 420/9708/25 - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Дашутін