УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа №990/430/26
адміністративне провадження №П/990/430/26
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії судів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
25.07.2026 ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії судів України (далі - ВККС, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 13.07.2026 № 95/зп-26 у частині затвердження кодованого результату роботи позивача № 0092825, виконаної 21.10.2025, в обсязі, зумовленому оцінюванням за пунктом 1.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30.04.2025 № 96/зп-25;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 05.08.2026 № 105/зп-26 у частині затвердження декодованого результату ОСОБА_1 , код роботи 0092825, що ґрунтується на зазначеній оцінці за пунктом 1.1;
- зобов`язати ВККС організувати повторне оцінювання роботи № 0092825 виключно за пунктом 1.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30.04.2025 № 96/зп-25 з урахуванням висновків суду, після чого визначити й затвердити відповідний підсумковий результат без перегляду неоспорюваних оцінок за іншими пунктами.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Шевцова Н. В. - головуючий суддя, судді: Єзеров А. А., Стеценко С. Г., Тацій Л. В., Шарапа В. М.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 22 КАС України встановлено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроєкту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суддя дійшла висновку про наявність обставин, що зумовлюють залишення її без руху.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини восьмої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється місячний строк.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до Верховного Суду з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 05.08.2026 № 105/зп-26 про затвердження декодованих результатів практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду в частині затвердження декодованого результату ОСОБА_1.
Позовну заяву подано через підсистему Електронний суд 25.09.2026, тобто після закінчення встановленого частиною восьмою статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач вважає, що строк звернення до суду обчислюється з 25.08.2026, оскільки саме тоді він [позивач] отримав екзаменаційну відомість, з якої йому стала відома індивідуальна оцінка « 0» за пунктом 1.1, яка не відображається в загальному декодованому результаті, адже саме цю оцінку спорює ОСОБА_1 , про що зазначив у позовній заяві.
Водночас заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач до позовної заяви не надав.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу необхідно подати до Верховного Суду заяву про поновлення строку звернення до суду в частині оскарження рішення Комісії від 05.08.2026 № 105/зп-26.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що при поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 4 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява у цій справі містить дві вимоги немайнового характеру.
За таких обставин ставка судового збору за кожну вимогу немайнового характеру становить 2129,92 грн 2(3328,00 грн * 0,4 * 0,8).
Позивач надав документ про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 798,72 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаного недоліку позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та документа про доплату судового збору в розмірі 798,72 грн.
Керуючись статтями 161, 169, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Н. В. Шевцова