Справа № 756/8351/26
2/134/745/2026
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 вересня 2026 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Чорної В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
08 липня 2026 року до Крижопільського районного суду надійшли за підсудністю матеріали цивільної справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (далі - ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов мотивовано тим, що 23 грудня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 74571618, за умовами якого позикодавець надав відповідачу у позику грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн.
Договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на фінансовий номер телефону ОСОБА_1 .
Згідно з умовами договору позики ОСОБА_1 зобов`язався вчасно повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування позикою в порядку, визначеному цим договором. Однак, у подальшому відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення наданої йому позики, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
02 листопада 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС» (далі - ТОВ «СІРОКО ФІНАНС») укладено договір факторингу № 029-021122, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, у тому числі за договором позики № 74571618.
17 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу № 17/12/25-01, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги за договором позики № 74571618, за яким боржником є ОСОБА_1 .
Оскільки відповідач у добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань, ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ», яке набуло права вимоги за договором позики, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 12 425,76 грн заборгованості, з яких: 8 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1 719,36 грн - заборгованість за процентами; 2 706,40 грн - заборгованість за комісією, а також понесені судові витрати.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 08 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 02 вересня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з першою неявкою відповідача.
У судове засідання, призначене на 23 вересня 2026 року, учасники справи не з`явилися.
Представник позивача - Варшавський К.А. до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини його неявки суду невідомі.
У встановлений судом строк відповідач не подав відзив на позов, тому суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 23 вересня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 23 грудня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74571618 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).
Відповідно до умов договору сума позики становила 8 000,00 грн, строк позики - 30 днів, дата надання позики - 23.12.2021 року, дата повернення - 22.01.2022 року.
Пунктом 2.3 договору визначено базову процентну ставку у розмірі 1,99 % в день. У договорі також зазначено знижену процентну ставку у розмірі 0,796 % в день, що застосовується відповідно до умов програми лояльності.
Згідно з Додатком № 1 до договору, за період користування позикою з 23.12.2021 року по 22.01.2022 року сума платежу становить 9 910,40 грн, у тому числі 8 000,00 грн - сума позики та 1 910,40 грн - проценти за користування позикою.
У паспорті споживчого кредиту (позика на умовах повернення позики в кінці строку позики) зазначено, що загальні витрати за кредитом становлять 1 910,40 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування - 9 910,40 грн, реальна річна процентна ставка - 1253,68 %. Тип процентної ставки визначено як фіксована.
ОСОБА_1 підписав договір позики 23 грудня 2021 року шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «coU5OIG5OP».
У подальшому до договору позики № 74571618 від 23.12.2021 сторонами укладалися додаткові угоди, якими змінювався строк користування позикою.
Так, 15 лютого 2022 року між сторонами укладено додаткову угоду № 6991462, відповідно до якої строк позики продовжено до 55 днів, а датою повернення позики визначено 16.02.2022 року. Орієнтовна реальна річна процентна ставка визначена у розмірі 1013,13 %, орієнтовна загальна вартість позики - 11 502,40 грн.
16 лютого 2022 року укладено додаткову угоду № 7008116, відповідно до якої строк позики продовжено до 58 днів, а датою повернення позики визначено 19.02.2022 року. Орієнтовна реальна річна процентна ставка визначена у розмірі 990,02 %, орієнтовна загальна вартість позики - 11 693,44 грн.
19 лютого 2022 року укладено додаткову угоду № 7040994, відповідно до якої строк позики продовжено до 61 дня, а датою повернення позики визначено 22.02.2022 року. Орієнтовна реальна річна процентна ставка визначена у розмірі 967,88 %, орієнтовна загальна вартість позики - 11 884,48 грн.
22 лютого 2022 року укладено додаткову угоду № 7086580, відповідно до якої строк позики продовжено до 62 днів, а датою повернення позики визначено 23.02.2022 року. Орієнтовна реальна річна процентна ставка визначена у розмірі 960,71 %, орієнтовна загальна вартість позики - 11 948,16 грн.
23 лютого 2022 року укладено додаткову угоду № 7100787, відповідно до якої строк позики продовжено до 63 днів, а датою повернення позики визначено 24.02.2022 року. Орієнтовна реальна річна процентна ставка визначена у розмірі 953,64 %, орієнтовна загальна вартість позики - 12 011,84 грн.
24 лютого 2022 року укладено додаткову угоду № 7102674, відповідно до якої строк позики продовжено до 66 днів, а датою повернення позики визначено 27.02.2022 року. Орієнтовна реальна річна процентна ставка визначена у розмірі 933,01 %, орієнтовна загальна вартість позики - 12 202,88 грн.
Кожною із зазначених додаткових угод передбачалося внесення відповідних змін до Додатка № 1 до договору позики. Умовами додаткових угод також передбачалося, що продовження строку позики здійснюється без змін інших умов попередньо укладеного договору в бік погіршення становища позичальника.
Додатковими угодами передбачено, що нарахування процентів у зв`язку зі зміною строку користування позикою застосовується з відповідної дати, зазначеної в кожній додатковій угоді. Угоди укладалися в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та визначалися сторонами як невід`ємні частини договору позики.
Відповідно до довідки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» вих. № КД-000113200/ТНП від 21.01.2026 року, товариством підтверджено виконання платіжної інструкції, наданої за договором про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеним між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
Згідно із зазначеною довідкою, 23.12.2021 року здійснено платіжну операцію на користь ОСОБА_2 у розмірі 8 000,00 грн. Номер платежу: ac46d07f-bc49-40f6-bc23-fd166091432a. Відправником коштів зазначено ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (код ЄДРПОУ 39861924), одержувачем - ОСОБА_2 , платіжний інструмент № НОМЕР_1 .
У копії платіжної інструкції зазначено, що сума операції становить 8 000,00 грн, дата та час прийняття платіжної інструкції до виконання та дата здійснення операції - 23.12.2021 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 74571618 дата оформлення договору зазначена як 23.12.2021 року, сума виданої позики - 8 000,00 грн. У розрахунку також зазначено процентну ставку за користування позикою у розмірі 0,796 %.
У розділі розрахунку «Оплати, грн» відображено здійснені за договором платежі, а саме: 22.01.2022 року - 13,64 грн із призначенням «Кешбек» та 113,72 грн із призначенням «Оплата клієнта»; 24.01.2022 року - 191,04 грн; 27.01.2022 року - 127,36 грн; 29.01.2022 року - 127,36 грн; 31.01.2022 року - 191,04 грн; 03.02.2022 року - 127,36 грн; 05.02.2022 року - 191,04 грн; 07.02.2022 року - 127,36 грн; 10.02.2022 року - 191,04 грн; 13.02.2022 року - 127,36 грн; 15.02.2022 року - 63,68 грн; 16.02.2022 року - 191,04 грн; 19.02.2022 року - 127,36 грн; 22.02.2022 року - 63,68 грн; 23.02.2022 року - 63,68 грн; 24.02.2022 року - 191,04 грн.
У розрахунку заборгованості, складеному первісним кредитором, також відображено нарахування, визначені як «відсотки за понадстрокове користування». Зокрема, за період з 25.04.2022 року по 28.05.2022 року включно первісним кредитором зазначено нарахування у розмірі 79,60 грн за кожен день, що за вказаний період становить 2 706,40 грн.
Згідно з підсумковими даними розрахунку станом на 12 грудня 2022 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором визначена у розмірі 12 425,76 грн.
02 листопада 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 029-021122, відповідно до якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги до боржників за договорами позики, а фактор - прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний Реєстр. Перехід права вимоги здійснюється на підставі підписаного Сторонами Реєстру прав вимоги.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог № 12/12/22, що відступаються клієнтом факторові за договором факторингу № 029-021122 від 02 листопада 2022 року, до реєстру включено заборгованість ОСОБА_1 за договором № 74571618 від 23 грудня 2021 року. Сума заборгованості за тілом позики становить 8 000,00 грн, заборгованість за процентами за користування позикою - 4 425,76 грн, загальна сума заборгованості - 12 425,76 грн, кількість днів прострочення виконання зобов`язань - 274 дні.
На підтвердження проведення розрахунків за договором факторингу надано платіжні інструкції № 664 від 14 грудня 2022 року, № 677 від 21 грудня 2022 року, № 692 від 29 грудня 2022 року, № 697 від 13 січня 2023 року та № 715 від 27 січня 2023 року, згідно з якими платником зазначено ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», отримувачем - ТОВ «1 Банк», а в призначенні платежів зазначено фінансування згідно з реєстром за договором факторингу № 029-021122 від 02 листопада 2022 року.
17 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу № 17/12/25-01, за умовами якого клієнт відступає фактору права вимоги, а фактор набуває такі права вимоги та здійснює відповідне фінансування.
Додатком № 1 до договору факторингу № 17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року оформлено Реєстр боржників, до якого включено ОСОБА_1 за договором № 74571618 від 23 грудня 2021 року. У реєстрі зазначено заборгованість за тілом позики у розмірі 8 000,00 грн, за процентами за користування позикою - 4 425,76 грн, заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою - 0 грн. Загальна сума заборгованості становить 12 425,76 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і такі роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з частиною першою статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того ж роду та такої самої якості.
Відповідно до частини першої статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Надані суду письмові докази свідчать про те, що 23 грудня 2021 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в електронній формі договір позики № 74571618, відповідно до умов якого позичальнику надано 8 000,00 грн строком на 30 днів, із датою повернення позики 22 січня 2022 року. Договір підписано в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.
Факт перерахування відповідачу коштів у розмірі 8 000,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 21 січня 2026 року, відповідно до якої 23 грудня 2021 року здійснено платіжну операцію на користь ОСОБА_1 .
У подальшому строк користування позикою неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод, якими остаточно визначено строк позики тривалістю 66 днів та дату її повернення - 27 лютого 2022 року.
Із наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості вбачається, що за договором позики відповідачем здійснювалися платежі, загальний розмір яких становить 2 228,80 грн, у тому числі 2 215,16 грн платежів клієнта та 13,64 грн кешбеку.
З матеріалів справи вбачається, що 02 листопада 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 029-021122, за яким право вимоги передано фактору. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог № 12/12/22 до нього включено право вимоги за договором № 74571618, укладеним з ОСОБА_1 .
Надалі 17 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу № 17/12/25-01. Згідно з Реєстром боржників до цього договору право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 74571618 також включено до складу відступлених прав вимоги.
Таким чином, право вимоги за договором позики № 74571618 від 23 грудня 2021 року перейшло від первісного кредитора до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», а в подальшому - до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ».
Судом встановлено, що за умовами додаткової угоди від 24 лютого 2022 року № 7102674 строк користування позикою остаточно продовжено до 27 лютого 2022 року, а орієнтовну загальну вартість позики визначено у розмірі 12 202,88 грн. При цьому комісій за надання та/або користування позикою не передбачено ні договором позики, ні укладеними до нього додатковими угодами.
Водночас у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 74571618 у загальному розмірі 12 425,76 грн, з яких: 8 000,00 грн - заборгованість за основною сумою позики; 1 719,36 грн - заборгованість за процентами; 2 706,40 грн - заборгованість за комісією.
Разом із тим суд звертає увагу, що позивачем не конкретизовано правову та договірну підставу нарахування 2 706,40 грн саме як комісії.
Так, позивачем не зазначено, за яку саме послугу, передбачену договором позики, нараховано вказану суму, за який період та на підставі якого пункту договору. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити правову та договірну підставу нарахування 2 706,40 грн саме як комісії.
Із поданого розрахунку заборгованості не вбачається нарахування відповідачу комісії у зазначеному розмірі. Натомість у розрахунку, складеному первісним кредитором, суму 2 706,40 грн визначено як «проценти за понадстрокове користування». При цьому зазначена сума нарахована за період з 25 квітня 2022 року по 28 травня 2022 року, тобто після закінчення погодженого сторонами строку користування позикою, який остаточно визначено до 27 лютого 2022 року. Положень, які б передбачали право позикодавця нараховувати проценти за користування позикою після закінчення погодженого сторонами строку, договір не містить.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену договором неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. При цьому кредитор має право на отримання передбачених законом наслідків порушення грошового зобов`язання, зокрема відповідно до статті 625 ЦК України.
У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що положення частини першої статті 1048 ЦК України щодо сплати процентів до дня повернення позики застосовуються у межах погодженого сторонами строку кредитування. Надання кредитодавцю можливості нараховувати проценти поза межами такого строку порушувало б баланс інтересів сторін. При цьому сплив строку кредитування не звільняє позичальника від обов`язку сплатити проценти, нараховані за період фактичного користування позикою в межах погодженого строку, та не позбавляє кредитора права вимагати належного виконання грошового зобов`язання і застосування передбачених законом наслідків його порушення.
Отже, нарахування процентів за користування позикою після закінчення погодженого сторонами строку користування не ґрунтується на умовах договору та положеннях статті 1048 ЦК України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 2 706,40 грн, визначених ним як заборгованість за комісією, задоволенню не підлягає.
Відтак обґрунтованою є заборгованість у розмірі 9 719,36 грн, що складається з 8 000,00 грн основної суми позики та 1 719,36 грн процентів. У зв`язку з цим позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за договором позики № 74571618 від 23 грудня 2021 року в розмірі 9 719,36 грн.
При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.
Як вбачається з матеріалів справи, професійну правничу допомогу позивачу у даній справі надавав адвокат Богомолов В.В. на підставі договору про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року.
Відповідно до заявки про надання правової допомоги № 945 від 01 квітня 2026 року та витягу з акта про надання юридичної допомоги № 945 від 01 квітня 2026 року, а також платіжної інструкції № 432 від 30 березня 2026 року вартість наданих адвокатом Богомоловим В.В. юридичних послуг щодо підготовки позовної заяви ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 74571618 становить 7 000,00 грн. Вказані послуги складаються з наступних дій: надання усної консультації (з вивченням документів) - 2 000,00 грн за 1 годину роботи, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 5 000,00 грн за 1 годину роботи.
Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів у даній справі, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування не є співмірним із обсягом наданих послуг. Зокрема, така послуга як надання усної консультації повністю охоплюється складанням позовної заяви, а тому враховуючи сталу практику розгляду таких категорій справ, які не є складними, розглядаються у спрощеному провадженні, суд вважає, що обґрунтовані витрати на професійну правничу допомогу у даній справі становлять 5 000,00 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, ціна позову становила 12 425,76 грн, позов задоволено на суму 9 719,36 грн, тобто на 78,22 % (9 719,36 грн х 100 % : 12 425,76 грн), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 082,52 грн (2 662,40 грн х 78,22 %) судового збору.
Крім того, з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із підготовкою, комплектуванням та направленням позовної заяви з додатками відповідачу, які підтверджені належними доказами, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 78,22 %, до стягнення підлягає 3 911,00 грн (5 000,00 грн х 78,22 %) витрат на професійну правничу допомогу та 298,60 грн (381,74 грн х 78,22 %) витрат, пов`язаних із підготовкою, комплектуванням та направленням позовної заяви з додатками відповідачу.
Всього з відповідача на користь позивача слід стягнути 6 292,12 грн (2 082,52 + 3 911,00 + 298,60) судових витрат.
Керуючись статтями 12, 13, 76-80, 89, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за договором позики № 74571618 від 23 грудня 2021 року в розмірі 9 719,36 грн (дев`ять тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень, 36 копійок), з яких: 8 000,00 грн - заборгованість за сумою позики; 1 719,36 грн - заборгованість за процентами за користування позикою.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» 6 292,12 грн (шість тисяч двісті дев`яносто дві гривні, 12 копійок) понесених судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», місцезнаходження: м. Київ, проспект Соборності, буд. 30-А, приміщення (офіс) 321, код ЄДРПОУ 43950742.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.
Суддя: