ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2026 м. Дніпро Справа № 908/658/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,
розглянувши клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу
та клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
за результатами розгляду апеляційних скарг
1) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 (ухвалене суддею Гороховим І.С. у м.Запоріжжі, повне рішення складене 09.07.2026);
2) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 в частині відмови у стягненні 23 000 грн 00 коп. (ухвалене суддею Гороховим І.С. у м. Запоріжжі, повне додаткове рішення складене 06.08.2026);
3) ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 в частині стягнення 10 000 грн 00 коп. (ухвалене суддею Гороховим І.С. у м. Запоріжжі, повне додаткове рішення складене 06.08.2026);
4) ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 (яким відмовлено позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення) (ухвалене суддею Гороховим І.С. у м. Запоріжжі, повне додаткове рішення складене 06.08.2026)
у справі № 908/658/26
за позовом ОСОБА_1 (м. Запоріжжя)
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" (м. Запоріжжя)
про визнання частково недійсним рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у справі №908/658/26:
- позов задоволено;
- визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок", оформлене протоколом загальних зборів №3 від 25.11.2017 у частині пункту 4 порядку денного щодо обмеження доступу та права користування внутрішньо будинковими мережами боржників з сумою заборгованості більше 2000 грн 00 коп. (у т.ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання);
- стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2026 у справі №908/658/26:
- апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 в частині відмови у стягненні 23 000 грн 00 коп., а також апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 в частині стягнення 10 000 грн 00 коп., у справі № 908/658/26 - залишені без задоволення;
- рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у справі № 908/658/26 - залишено без змін;
- додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 (яким, серед іншого, стягнуто 10 000 грн 00 коп. та відмовлено у стягненні 23 000 грн 00 коп.) у справі №908/658/26 - залишено без змін;
- витрати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок";
- апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 (яким відмовлено позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення) у справі № 908/658/26 - залишено без задоволення;
- додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 (яким відмовлено позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення) у справі №908/658/26 - залишено без змін.
18.09.2026 до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. № суду 52588 від 18.09.2026), в якому вона просить суд стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, в сумі 50 000 грн 00 коп. Клопотання обґрунтовано, тим, що з урахуванням таких критеріїв як складність справи та виконання адвокатом робіт (послуг), обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, наявність у адвоката помічника, позивачем і адвокатом був узгоджений гонорар за надання правничої допомоги позивачу по справі № 908/658/26 з розгляду апеляційної скарги ОСББ "Чарівний світанок" на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у розмірі 50 000 грн 00 коп.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.09.2026 визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.
До Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" надійшло клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат та розподіл цих судових витрат (вх. № суду 52603 від 21.09.2026), в якому ОСББ просить здійснити розподіл його витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи № 908/658/26 у Центральному апеляційному господарському суді у розмірі 28 000 грн 00 коп. шляхом покладення цих витрат у повному обсязі на позивача. Клопотання обґрунтовано, тим, що, виконуючи доручення скаржника, Адвокатське бюро "Олександра Биструшкіна" в особі адвоката Биструшкіна О.С. здійснило комплекс заходів із представлення інтересів ОСББ "Чарівний світанок" у Центральному апеляційному господарському суді у справі № 908/658/26. Заявник просить врахувати, що спір по даній справі має виключне значення для об`єднання, оскільки зачіпає питання його ділової репутації як юридичної особи, яка спроможна в судовому порядку захистити своє право від необґрунтованих позовних вимог.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.09.2026 визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2026 клопотання позивача та відповідача про розподіл судових витрат на правничу допомогу прийняті до розгляду, об`єднано їх для спільного розгляду та постановлено здійснювати такий розгляд без повідомлення учасників справи; запропоновано учасникам справи протягом 5 днів з дати отримання цієї ухвали подати заперечення на заяву.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Так, у частині 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
Судом було з`ясовано, що учасники справи мають зареєстровані Електронні кабінети в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, у зв`язку з чим ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2026 були надіслані судом в їх Електронні кабінети.
За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. При цьому, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Апеляційним господарським судом встановлено, що сторони належним чином повідомлені про зміст ухвал Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2026, а саме: шляхом направлення цих ухвал до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронних листів, згідно з якими ухвали доставлені до Електронних кабінетів позивача та відповідача - 22.09.2026 до 17 години (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою 22.09.2026).
Від позивача на адресу Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. № суду № 13076/26 від 25.09.2026), в якому він просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника ОСББ "Чарівний світанок" від 19.09.2026 про прийняття доказів для визначення судових витрат та розподіл цих судових витрат, а також покласти його витрати на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи № 908/658/26 у Центральному апеляційному господарському суді у повному обсязі на відповідача.
Клопотання обґрунтовано наступним:
- такі послуги, як правовий аналіз ситуації, кваліфікація правовідносин сторін, вивчення матеріалів судової практики у подібних справах дублюють одна одну, штучно виділені відповідачем в окремі послуги, адже за своєю суттю є однією послугою, та вже були надані під час розгляду справи у суді першої інстанції, а тому не підлягають відшкодуванню;
- такі послуги як правовий аналіз рішення суду першої інстанції, правовий аналіз двох додаткових рішень суду першої інстанції, складання та подання до суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, складання та подання до суду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, яке стосується витрат скаржника на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції то витрати за вказані послуги не підлягають відшкодуванню з огляду на те, що у задоволенні апеляційної скарги відповідачу було відмовлено. З тієї ж причини не підлягають відшкодуванню витрати за підготовку до участі в судовому засіданні, призначеному на 16.09.2026, та представництво інтересів скаржника у судовому засіданні 16.09.2026;
- твердження заявника стосовно того, що спір у даній справі має виключне значення для відповідача, з огляду на те, що зачіпає питання його ділової репутації як юридичної особи, останнім не доведені, оскільки докази в їх обґрунтування відповідачем не надані, а тому мають характер припущень.
Від відповідача на адресу Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" (вх. № суду 13125/26 від 28.09.2026) надійшли заперечення, в яких він просить суд повністю відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого 18.09.2026 про прийняття доказів витрат на професійну правничу допомогу, яку поніс позивач під час розгляду справи № 908/658/26 в Центральному апеляційному господарському суді, та стягнення цих витрат з відповідача.
Заперечення обґрунтовані наступним:
- позивачка як фахівець в галузі права з вищою юридичною освітою не потребувала жодних консультацій під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, а якщо така консультація дійсно мала місце, то вона не вплинула на результат розгляду справи судом апеляційної інстанції. При цьому під час розгляду даної справи судом першої інстанції позивачка вже отримала (і оплатила) дві консультації;
- дві години роботи "Усна консультація" (пункт 1 Акту) вартістю 4 000 грн 00 коп. та три години роботи "Аналіз матеріалів справи та апеляційної скарги ОСББ "Чарівний світанок" на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2026 у справі № 908/658/26" (пункт 2 Акту) вартістю 21 000 грн 00 коп. не відповідають критерію розумності витрат на правничу допомогу;
- оскільки складання та подання позивачем відзиву на апеляційну скаргу не вплинуло на результат розгляду справи судом апеляційної інстанції, відповідна послуга не підлягає відшкодуванню. При цьому направлення відзиву до суду є складовою послуги зі складання відзиву на апеляційну скаргу, тому позивач безпідставно виділив її як окрему послугу;
- вивчення матеріалів судової практики у подібних справах не було потрібною послугою у суді апеляційної інстанції, оскільки з моменту відкриття провадження у даній справі судова практика у подібних спорах жодним чином не змінилась.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши клопотання позивача та відповідача, суд дійшов висновку про наступне.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У даному випадку, позивачем у відзиві на апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суд Дніпропетровської області від 08.07.2026 у даній справі заявлено, що його судові витрати під час розгляду апеляційної скарги ОСББ "Чарівний світанок" на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у справі № 908/658/26 складатимуться з витрат на професійну правничу допомогу і орієнтовно будуть дорівнювати 50 000 грн 00 коп.
Відповідачем в апеляційній скарзі на додаткове рішення від 23.07.2026 (що стосується відповідача) було заявлено, що витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно складатимуть 28 000 грн 00 коп.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, за змістом статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Апеляційний господарський суд виходить з того, що принцип, закріплений у пункті 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, був прийнятий з метою впровадження забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову. Правова регламентація зазначеного принципу розкрита у Главі 8 "Судові витрати" Розділу І "Загальні положення".
Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Згідно з частинами 4, 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Такі висновки викладені, зокрема, в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Колегія суддів зауважує, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок міститься в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Колегією суддів також враховано, що за пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
У той же час, критерії реальності та розумності застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України, від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як вбачається зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові покладаються на позивача, а у разі задоволення позову - на відповідача.
Зазначене правило застосовується і до розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
У даному випадку, зважаючи на те, що за результатами апеляційного перегляду справи, апеляційні скарги як позивача, так і відповідача залишені без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду першої інстанції - без змін, витрати кожної із сторін на професійну правничу допомогу, пов`язані з підготовкою та поданням їхніх власних апеляційних скарг, відшкодуванню за рахунок іншої сторони не підлягають.
Водночас, кожна із сторін звернулася із клопотанням про розподіл витрат на правничу допомогу понесених, у тому числі, у зв`язку з розглядом апеляційних скарг іншої сторони.
Як зазначалось раніше, позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, в якій міститься вимога про стягнення з відповідача на його користь таких витрат у загальній сумі 50 000 грн 00 коп.
Відповідачем подано клопотання про розподіл його витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи у Центральному апеляційному господарському суді у розмірі 28 000 грн 00 коп. шляхом покладення цих витрат у повному обсязі на позивача.
Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі № 906/432/19 наголосив, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує, що на підтвердження понесення позивачем у суді апеляційної інстанції витрат на правничу допомогу у вказаному вище розмірі до матеріалів справи долучено:
- Договір № 17/03/26-1 про надання правничої допомоги від 17.03.2026;
- Додаткову угоду № 2 від 11.08.2026 до Договору про надання правничої допомоги;
- Акт прийому-передачі виконаних робіт № 16-09-26 від 16.09.2026;
- рахунок на оплату № 16-09-26 від 16.09.2026 на загальну суму 50 000 грн 00 коп.;
- квитанція до платіжної інструкції від 17.09.2026 на суму 50 000 грн 00 коп.;
- ордер на надання правничої допомоги серія АН № 2048096 від 11.08.2026.
Судом встановлено, що Єсаулковою Ю.В. (далі-Клієнт) та адвокатом Полторапавловим М.Г. укладено Договір № 17/03/26-1 про надання правничої допомоги від 17.03.2026, згідно з пунктом 1.1 якого адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту допомогу (далі - послуги), а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього Договору.
За умовами пункту 3.2 Договору розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у Додаткових угодах до цього договору. При визначенні розміру гонорару враховується, у тому числі: обсяг і час роботи, що потрібен адвокату для належного виконання доручення; ступень складності правових питань, що стосуються доручення.
У пункті 3.3 Договору сторони узгодили, що розмір гонорару не залежить від досягнення або недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, якщо сторони не домовились про інше.
У пункті 4.1 Договору сторони домовились про те, що факт надання передбачених цим Договором послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг.
У пункті 5 Додаткової угоди № 2 від 11.08.2026 до Договір № 17/03/26-1 про надання правничої допомоги від 17.03.2026 сторони дійшли згоди про те, що гонорар адвоката під час надання правничої допомоги по справі № 908/658/26 з розгляду апеляційної скарги складає 50 000 грн 00 коп.
Згідно з пунктами 1 - 3 Акту прийому-передачі виконаних робіт № 16-09-26 від 16.09.2026 адвокат надав, а Єсаулкова Ю.В. отримала правничу допомогу:
- усну консультацію (2 год.), ціна послуги 4 000 грн 00 коп.;
- аналіз матеріалів справи та апеляційної скарги ОСББ "Чарівний світанок" на рішення Господарського суду запорізької області від 08.07.2026 у справі № 908/658/26 (3 год.), ціна послуги 21 000 грн 00 коп.;
- складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу ОСББ "Чарівний світанок" на рішення Господарського суду запорізької області від 08.07.2026 у справі № 908/658/26 (5 год.), ціна послуги 25 000 грн 00 коп..
Сторони в Акті підтвердили, що за результатом виконаних робіт сторони претензій один до одного не висувають.
Надалі, 16.09.2026 адвокатом було виставлено Єсаулковій Ю.В. рахунок на оплату № 16-09-26 від 16.09.2026, який був оплачений нею.
Щодо клопотання відповідача про розподіл його витрат на професійну правничу допомогу адвоката, то на підтвердження понесення відповідачем у суді апеляційної інстанції витрат на таку допомогу у вказаному вище розмірі до матеріалів справи долучено:
- Додаткову угоду № 2 від 13.07.2026 до Договору про надання правничої допомоги;
- Акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 16.09.2026.
Крім того, у матеріалах справи наявний Договір № 15/26 від 03.04.2026, укладений між Адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна", в особі адвоката Биструшкіна О.С., та ОСББ "Чарівний світанок" (надалі - клієнт), за умовами пункту 1 якого клієнт доручає, а адвокат зобов`язується від імені та за рахунок клієнта здійснювати незалежну професійну діяльність щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту у господарських справах, на підприємствах, в установах, організаціях.
За умовами пункту 5 Договору обсяг правової допомоги, що надається в рамках даного Договору та порядок її оплати обумовлюється сторонами в окремих додаткових угодах до даного Договору.
У пункті 2 Додаткової угоди № 2 від 13.07.2026 до Договору № 15/26 від 03.04.2026 сторони дійшли згоди про те, що за надання професійної правничої допомоги по веденню адвокатом судової справи у господарському суді апеляційної інстанції клієнт сплачує адвокату гонорар, встановлений у фіксованому розмірі 28 000 грн 00 коп. у строк не пізніше 20.07.2026.
Згідно з пунктом 1 Акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 16.09.2026, клієнту надана правнича допомога по справі і включає в себе:
1.1. правовий аналіз ситуації;
1.2. кваліфікацію правовідносин сторін;
1.3. правовий аналіз рішення суду першої інстанції;
1.4 правовий аналіз двох додаткових рішень суду першої інстанції;
1.5. вивчення матеріалів судової практики у подібних справах;
1.6. складання та подання до суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції;
1.7. складання та подання до суду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, яке стосується витрат клієнта на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції;
1.8. підготовка до участі у судовому засіданні призначеного на 16.09.2026;
1.9 представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 16.09.2026;
1.10 усні консультації з питань захисту прав та інтересів клієнта у справі №908/658/26 під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Сторони в Акті підтвердили, що претензії до кількості, якості, обсягу та інших характеристик наданої адвокатом професійної допомоги у клієнта відсутні.
Оцінюючи суму судових витрат позивача та відповідача на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи за критеріями розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін, колегія суддів зазначає наступне.
Аналіз статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" свідчить про те, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.
Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У той же час за висновками Європейського суду з прав людини викладені у рішенні від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не тільки з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову та значенням справи для сторони. Особливе значення при розподілі таких витрат має критерій розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат.
У даному випадку, враховуючи, що вимоги апеляційних скарг як позивача так і відповідача визнано судом необґрунтованими, а також керуючись принципами співмірності, пропорційності та розумності судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотань сторін та зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь кожної із сторін, обмеживши їх виключно обсягом правової допомоги, що була фактично необхідною для спростування доводів безпідставної апеляційної скарги іншої сторони.
Так, враховуючи надані позивачем докази, останній просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, які понесені ним у зв`язку із оскарженням відповідачем рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у справі № 908/658/26. Фактично, така допомога виразилась у здійсненні аналізу матеріалів справи та апеляційної скарги відповідача та складанні і направленні відзиву на апеляційну скаргу відповідача на рішення від 08.07.2026 у даній справі.
Час, витрачений адвокатом на надання послуги із здійснення аналізу матеріалів справи та апеляційної скарги, як вбачається з Акту прийому-передачі, складає 3 години, на складання відзиву - 5 годин.
Між тим, на переконання колегії суддів, загальний час 8 годин, витрачений адвокатом на вказані вище послуги з аналізу матеріалів справи та підготовки відзиву, не є співмірним з часом, необхідним для фактичного виконання даних завдань для кваліфікованого спеціаліста, яким є адвокат як професіонал в галузі права та обсягом наданих послуг.
Крім того, адвокат Полторапавлов М.Г. був представником позивача на стадії розгляду справи у суді першої інстанцій, а отже, є обізнаним із обставинами справи та правовою позицією у спірних правовідносинах, а позиція сторін у процесі розгляду справи як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції не змінювалася.
За правовою позицією Верховного Суду, наведеною у справах № 756/2114/17, №911/3386/17, підготовка справи в суді не вимагає великого обсягу юридичної й технічної роботи в разі незмінності правової позиції сторони у судах попередніх інстанцій, з огляду на що, не підтверджується наявність об`єктивної необхідності для адвокатів, які надавали правову допомогу учаснику процесу в судах попередніх інстанцій, вивчати додаткові джерела права.
З огляду на вищевикладене, проаналізувавши доводи, наведені у клопотанні позивача, надані ним докази в їх сукупності, загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та реальності судових витрат, колегія суддів вважає, що заявлені ним до стягнення витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 50 000 грн 00 коп. є завищеними та виходять за розумні межі вартості цих послуг. Тому оцінивши обсяг наданої адвокатом під час апеляційного перегляду справи правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що застосовується Європейським судом з прав людини, суд приходить до висновку, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7 000 грн 00 коп.
Стосовно обґрунтованості розміру витрат на правничу допомогу відповідача суд зауважує, що з урахуванням всього вищевикладеного, витрати відповідача на послуги, надані згідно з пунктами 1.1 - 1.3, 1.6, 1.7 Акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги (правовий аналіз ситуації, кваліфікація правовідносин сторін правовий аналіз рішення суду першої інстанції, складання та подання до суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та на додаткове рішення суду першої інстанції, яке стосується витрат клієнта), не підлягають відшкодуванню, оскільки ці послуги надані у зв`язку з оскарженням ОСББ "Чарівний світанок" рішення та відповідного додаткового рішення. Між тим, за результатами апеляційного перегляду справи, судом апеляційної інстанції вказані судові рішення залишені без змін, а скарги відповідача без задоволення.
Щодо пункту 1.4 Акту (правовий аналіз двох додаткових рішень суду першої інстанції) слід зазначити, що як при ухваленні додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області, яке стосувалось позивача, так і при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції у відповідній частині, не вирішувалось питання щодо порушеного права відповідача. Зазначене додаткове рішення стосувалось саме розподілу судових витрат позивача, виключно його прав та взагалі не оскаржувалось відповідачем, отже у нього відсутнє право на компенсацію витрат, здійснених у зв`язку з оскарженням додаткового рішення щодо позивача.
Таким чином, правнича допомога ОСББ "Чарівний світанок" полягала у здійсненні правового аналізу додаткового рішення, яке стосувалось саме відповідача у частині задоволення його вимог, а також у представництві інтересів відповідача у судовому засіданні 16.09.2026.
При цьому апеляційний суд враховує, що за практикою Верховного Суду участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката, а тому є складовою правничої допомоги і підлягають компенсації нарівні з іншими витратами. Проведення судового засідання у режимі відеоконференції не нівелює наявність затраченого адвокатом часу на очікування відповідних засідань.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2026 у справі №908/3847/25 тощо.
Отже, проаналізувавши наведені у клопотанні відповідача доводи та надані ним докази, враховуючи загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та реальності судових витрат, а також заперечення позивача, колегія суддів вважає, що заявлені відповідачем до стягнення витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 28 000 грн 00 коп. є завищеними. Тому оцінюючи обсяг наданої адвокатом під час апеляційного перегляду справи правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7 000 грн 00 коп.
Згідно з частиною 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Оцінивши надані сторонами докази на підтвердження понесених витрат, суд зазначає, що обсяг процесуальних дій кожної із сторін щодо захисту від скарги опонента є співмірним та еквівалентним за своїм правовим значенням: позивачем вчинено дію щодо подання відзиву на скаргу відповідача на рішення від 08.07.2026, а відповідачем - дію щодо забезпечення участі представника у судовому засіданні для спростування скарг позивача.
Таким чином, з огляду на відмову судом у задоволенні апеляційних скарг як позивача та і відповідача, враховуючи критерії реальності, розумності та співмірності судових витрат, принципи рівності та пропорційності господарського судочинства, а також з огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотань сторін про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та покладення таких витрати на обидві сторони у розмірі 7 000 грн 00 коп., колегія суддів вважає за можливе провести взаємозалік покладених витрат без додаткового стягнення їх на користь одне одного.
З підстав наведеного та керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
2. Клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
3. Покласти на кожну сторону витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.
4. Провести взаємозалік понесених сторонами судових витрат, у зв`язку з чим, сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній розмір таких витрат.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення - 28.09.2026. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна додаткова постанова складена та підписана 28.09.2026.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Я.С. Золотарьова
Суддя С.В. Мартинюк