УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/2433/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 у справі
за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
до: (1) Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК Будсервіс"; (2) ОСОБА_1
про стягнення 353 283, 23,
ВСТАНОВИВ:
1. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 у справі № 911/2433/23, подана 16.09.2026.
2. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційної скарги у справі № 911/2433/23 визначено колегію суддів: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А. (підтверджується відповідним протоколом від 16.09.2026).
3. Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги у контексті оскаржуваного судового рішення у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
4. Приписами статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
5. Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
6. Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
7. Касаційну скаргу у цій справі подано на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження, на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України та частини 2 статі 261 ГПК України.
8. Суд касаційної інстанції з`ясував, що відповідні повноваження судом апеляційної інстанції були застосовані у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пропустила строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.
9. У поданій касаційній скарзі скаржник заперечує проти здійсненого судом апеляційної інстанції правозастосування, стверджуючи, зокрема про порушення останнім положень частини 2 статті 261 ГПК України та наполягає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду першої інстанції були поважними, однак апеляційний суд помилково їх такими не визнав.
10. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходить з того, відповідно до частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
11. Частиною ж другою цієї статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 256 ГПК України); ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (пункт 2 частини другої статті 256 ГПК України).
12. В свою чергу, приписами частин третьої - четвертої статті 260 ГПК України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
13. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
14. Статтею ж 261 ГПК України (пункт 4 частини першої) чітко унормовано, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
15. З наведених приписів ГПК України чітко і однозначно слідує, що:
- апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається протягом двадцяти днів з дня її проголошення або складення;
- у випадку, якщо апеляційна скарга подана після закінчення вказаного строку, і особа, яка її подала, не порушує питання про його поновлення або якщо підстави, вказані нею у заяві про поновлення строку, визнані судом неповажними, така апеляційна скарга залишається судом апеляційної інстанції без руху;
- після цього протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказати інші підстави для поновлення строку;
- при цьому, при розгляді питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судом враховується, що учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому рішення суду; крім цього, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу;
- у разі ж якщо заяву про поновлення пропущеного строку не буде подано особою в установлений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
16. Тобто, наведеними приписами ГПК України установлено чіткий і зрозумілий алгоритм дій учасників судового процесу та суду, який застосовується при оскарженні рішення місцевого господарського суду поза межами строку апеляційного оскарження. Жодних розумних сумнівів щодо застосування вказаних норм чи їх тлумачення не виникає.
17. Верховний Суд відмічає, що 08.08.2026 ОСОБА_1 , звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2433/23; скасувати рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2433/23 в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , як поручителя та покладення на неї солідарної відповідальності; прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 .
18. Звертаючись до апеляційного суду, ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, але суд апеляційної інстанції причини пропуску строку, наведені скаржником, поважними не визнав, а тому постановив ухвалу від 21.08.2026, якою апеляційну скаргу залишив без руху та надав скаржникові строк для усунення недоліків скарги, а саме для обґрунтування інших підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
19. Після цього ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, в якому навела інші причини значного пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.
20. За результатом аналізу наведених скаржником аргументів Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та відмовив у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою. Правовою підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції визначив приписи пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України та частини 2 статі 261 ГПК України.
21. Звертаючись до Верховного Суду, ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що повний текст рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 у справі №911/2433/23 скаржник особисто не отримувала; підпис у повідомленні про вручення візуально істотно відрізняється від підпису апелянта; обізнаність про виконавче провадження не означала отримання повного тексту рішення; після початку примусового виконання сім`я апелянта потрапила під безпосередній вплив надзвичайних обставин, спричинених війною; наслідки бойового поранення чоловіка безпосередньо вплинули на можливість скаржника займатися захистом власних прав; необхідність постійного догляду за чоловіком як обставина, що безпосередньо вплинула на процесуальні можливості.
22. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки наведеним ОСОБА_1 обставинам в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та не встановив, чи утворює встановлена послідовність конкретних надзвичайних обставин, їх характер, тривалість, взаємозв`язок та фактичний вплив на життєву ситуацію виняток, передбачений пунктом 2 частини другої статті 261 ГПК України.
23. Також скаржник зазначає, що пункт 2 частини другої статті 261 ГПК України є спеціальним винятком із присічного річного строку саме для захисту особи, яка пропустила строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
24. Положеннями частини другої статті 261 ГПК України визначені наслідки та правила звернення з апеляційною скаргою, що подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, за приписами якої незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
- подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;
- пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
25. За змістом частини другої статті 261 ГПК України застосування частин третьої, четвертої статті 260 ГПК України та оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у разі його оскарження після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення здійснюється апеляційним судом у разі встановлення тих обставин, з якими положення частини другої статті 261 ГПК України пов`язують існування виняткових випадків, за яких поновлення строку на апеляційне оскарження можливе після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за наявності поважних причин пропуску, а саме: пропущення процесуального строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.
26. Наведена норма не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок довести та обґрунтувати відповідні обставини, що зумовили пропуск цього строку.
27. Подання апеляційної скарги у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, захищає скаржника саме від передбаченої частиною другою статті 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими нормами ГПК України (частина перша статті 119, частини третя, четверта статті 260).
28. Верховний Суд констатує, що правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права при відмові у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з огляду на неповажність причин пропуску цією особою строку на апеляційне оскарження судового рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування
29. У зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити на підставі частини другої статті 293 ГПК України.
За таких обставин, керуючись статтями 2, 234, 287, 293, 314 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 у справі № 911/2433/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.