ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-з/821/102/26 Справа № 707/3335/26
УХВАЛА
про вирішення відводу судді
29 вересня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі судді цивільної палати Карпенко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Фетісової Т.Л. від розгляду апеляційної скарги позивача на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 03 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чорнявського ліцею з дошкільним відділенням, початковою школою та гімназією Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та скасування наказу про зарахування малолітньої дитини до закладу освіти,-
в с т а н о в и в :
10 вересня 2026 року автоматизованою системою документообігу Черкаського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 03 вересня 2026 року у цій цивільній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Фетісова Т.Л., судді - Новіков О.М., Сіренко Ю.В.
Ухвалами Черкаського апеляційного суду від 18 вересня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 03 вересня 2026 року та призначено справу до розгляду на 24 листопада 2026 року.
23 вересня 2026 року до Черкаського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Фетісової Т.Л., яка обґрунтована тим, що адвокат Осадчий О.В., який залучений до представництва інтересів третьої особи - ОСОБА_2 у судових спорах між ними, у період з 2013 по 2022 рік безпосередньо обіймав посаду помічника судді в апараті Черкаського апеляційного суду. Багаторічна спільна робота в межах однієї судової установи створює стійкі професійні та службові зв`язки між суддею Фетісовою Т.Л. та вказаною особою, що об`єктивно унеможливлює сприйняття судді як нейтрального та неупередженого арбітра.
Вказує, що між ним, позивачем у справі, та головуючим суддею Фетісовою Т.Л. існують прямі неврегульовані процесуальні суперечності. ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя офіційно подано дисциплінарну скаргу на дії судді Фетісової Т.Л., вчинені під час здійснення правосуддя в інших справах за участю тієї ж особи ( ОСОБА_2 ) та її представника - адвоката Осадчого О.В. Вважає, що сам факт ініціювання дисциплінарного провадження та публічного звинувачення судді у процесуальних маніпуляціях і порушенні етики створює у судді очевидну особисту заангажованість та зацікавленість у результатах розгляду справ за участю ОСОБА_1 .
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28 вересня 2026 року передано вирішення питання про відвід судді Фетісової Т.Л. згідно заяви ОСОБА_1 від 22 вересня 2026 року у даній справі судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 вересня 2026 року вказану справу для розгляду заяви розподілено судді апеляційного суду Карпенко О.В.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді, приходжу до висновку, що обставини, на які посилається заявник як на підставу відводу судді Черкаського апеляційного суду Фетісової Т.Л., не можуть бути визнані законними та обґрунтованими підставами для відводу з огляду на наступне.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Питання про відвід вирішується судом у відповідності до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 3 с. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, не вбачаю будь-яких підстав стверджувати, що суддя Фетісова Т.Л. має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
За об`єктивним критерієм підлягає з`ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.
Крім того, ініціювання дисциплінарного провадження за відсутності належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б підтверджували наявність сумнівів щодо неупередженості, об`єктивності та безсторонності судді/суддів не може слугувати безумовним підґрунтям для задоволення заяви про відвід, оскільки інститут відводу та дисциплінарне провадження є самостійними процесуальними механізмами і наявність останнього автоматично не свідчить про упередженість судді у конкретній справі.
З приводу доводів ОСОБА_1 про те, що адвокат Осадчий О.В. певний час обіймав посаду помічника судді в апараті Черкаського апеляційного суду, а отже існують сумніви у неупередженості судді, якій заявлено відвід, то така обставина є надуманою, оскільки жодних об`єктивних причин на користь згаданого ствердження, що такі обставини можуть впливати на об`єктивність прийняття рішення суддею апеляційного суду не наведено.
Доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді не містить посилання на безумовні обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Фетісової Т.Л., крім того доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, а зазначені у ній підстави для відводу судді не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді чи заінтересованості у результаті розгляду даної справи.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Враховуючи наведене вище, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про відвід судді Фетісової Т.Л.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Фетісової Тетяни Леонідівни від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 03 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чорнявського ліцею з дошкільним відділенням, початковою школою та гімназією Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та скасування наказу про зарахування малолітньої дитини до закладу освіти.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Оксана КАРПЕНКО