Справа № 204/11855/26
Провадження № 2-з/204/71/26 р.
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Самсонова В.В., ознайомившись з заявою позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Волноваського районного відділ державної виконавчої служби у Волноваському районні Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування заборгованості зі сплати аліментів та встановлення фактичного розміру заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
До Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Волноваського районного відділ державної виконавчої служби у Волноваському районні Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування заборгованості зі сплати аліментів та встановлення фактичного розміру заборгованості. Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить зупинити до набрання законної сили рішенням суду у даній справі зупинити стягнення спірної заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 227 423,11 грн, визначеної відповідно до розрахунку заборгованості від 01 травня 2026 року у виконавчому провадженні № 57191845, заборонити Волноваському районному відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління юстиції України вчиняти виконавчі дії, спрямовані на примусове стягнення зазначеної спірної суми заборгованості (227 423,11 грн.), до набрання рішенням суду законної сили.
Заява про забезпечення позову передана мені, судді Самсоновій В.В., 25 вересня 2026 року цивільною канцелярією суду. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час визначення заборгованості зі сплати аліментів не були належним чином враховані грошові кошти, які Позивач фактично сплачував на користь Відповідача у період з серпня 2018 року по 15 вересня 2022 року. На даний час між сторонами існує спір щодо самого розміру заборгованості та фактичного виконання Позивачем обов`язку зі сплати аліментів. Враховуючи наявність спору щодо розміру заборгованості, існує ризик вчинення подальших дій щодо примусового стягнення спірної суми до моменту встановлення судом її фактичного та обґрунтованого розміру. Зокрема, у разі продовження примусового стягнення заборгованості, розмір якої оспорюється Позивачем, можуть бути застосовані заходи примусового виконання, у тому числі звернення стягнення на грошові кошти та інше майно Позивача, що може істотно ускладнити відновлення його порушених прав у разі задоволення позову. Крім того, Позивач позбавлений можливості самостійно отримати повну інформацію щодо можливих надходжень грошових коштів на рахунок Відповідача, оскільки відповідна інформація перебуває у володінні банківських установ та має бути отримана у встановленому законом порядку. Таким чином, існує необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті, оскільки такі заходи є необхідними для ефективного захисту прав та законних інтересів Позивача.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що даній заяві про забезпечення позову слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є зобов`язання Волноваського районного відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління юстиції України здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № 57191845 відповідно до встановлених судом обставин.
Згідно з статтею 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
При цьому стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 проводиться державним виконавцем Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецької області в рамках виконавчого провадження №57191845 на підставі виконавчого листа №221/4115/18 виданого 11.09.2018 року Волноваським районним судом Донецької області.
Відповідно до приписів пункту 9 статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з засад судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Зупинення виплат аліментів на утримання дитини за виконавчим провадженням, фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.
Метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала відповідне клопотання, інших осіб, які є учасниками справи, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням судового рішення.
Представником позивача у своїй заяві не наведено тих обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання за виконавчим листом про стягнення аліментів, які є періодичними платежами, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини, утруднить або може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Докази про те, що рішення Волноваського районного суду Донецької області по справі 221/4115/18 про стягнення аліментів оскаржується позивачем, в матеріалах справи відсутні.
Суд вважає помилковим твердження заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.
Відповідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі №524/188/18 (провадження № 61-38051св18), недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
В даному випадку позивач фактично просить зупинити виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, яке набрало законної сили, що суперечить гарантованому Конституцією України принципу обов`язковості судових рішень.
На підставі зазначеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представник позивача щодо необхідності вжиття заходів, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 149, 150, 152, 153, 154, 157, 247, 258-261, 352-354, 431 ЦПК України, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі № 204/11855/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Волноваського районного відділ державної виконавчої служби у Волноваському районні Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування заборгованості зі сплати аліментів та встановлення фактичного розміру заборгованості - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Самсонова