справа № 619/4035/26
провадження № 2/619/2334/26
РІШЕННЯ
іменем України
28 вересня 2026 року м.Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/4035/26
Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області,
третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил Валерія Валеріївна
вимоги позивача : про визнання права власності, в порядку спадкування за законом.
Стислий виклад позиції позивача.
15.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, третя особа приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил Валерії Валеріївни про визнання права власності, в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову зазначила, що вона - ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим 10 листопада 1947 року. Зміна прізвища відбулась у зв`язку з укладенням нею шлюбу з ОСОБА_4 , який було розірвано 21 липня 1978 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2 з актовим записом № 271 від 21 липня 1978 року. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 з актовим записом 76 від 1 липня 1976 року.
На праві приватної власності ОСОБА_3 належав житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Козачолопанської селищної ради від 12 січня 1949 року. Раніше будинок був під № 19, згідно рішення Козачолопанської селищної ради від 4 вересня 1968 року номер було упорядковано на № 17, провулок на Театральний перейменовано рішенням Козачолопанської селищної ради від 13 листопада 2015 року. У 1958 році її батько замість старого побудував новий будинок, що складається з будинку літ. «А-1» загальною площею 39,5 кв.м, житловою - 14,6 кв.м, прибудови літ. «а», веранди літ. «а1», навісу літ. «а2», сараю літ. «Б», погрібу літ. «Г», убиральні літ. «Д», літнього душу літ. «Е», навісу літ. «Ж», навісу літ. «З», колонки літ. «N», огорожі літ. «N1-5».Згідно довідки Слатинського комунального підприємства технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 09 серпня 2017 року № 36744, в силу приписів п. 79 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553) будинок літ. «А-1», прибудова літ. «а», веранда літ. «а1», сарай літ. «Б», погріб літ. «Г» не є самочинно збудованими. Навіс літ. «а2», убиральня літ. «Д», літній душ літ. «Е», навіс літ. «Ж», навіс літ. «З», враховуючи п. 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, також самочинними не являються.
В даному будинку вона була зареєстрована від народження та постійно проживала, у тому числі на день смерті батька, у зв`язку з чим до нотаріуса не зверталась, але, на сьогодні, дані щодо зареєстрованого місця проживання її батька серед електронних даних реєстру територіальної громади та відповідно даних архівної картотеки відсутні. Спадщину вона прийняла, так як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном - має на руках усі документи на спадковий будинок, зареєстрована в ньому, проживала в ньому до повномасштабного вторгнення, проводила в ньому ремонтні роботи, що свідчить про вжиття заходів щодо збереження спадкового майна. Вона- ОСОБА_1 , є єдиною спадкоємицею після смерті батька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявою в 6-ти місячний термін, до нотаріальної контори про прийняття спадщини або відмову від неї вона не зверталась.
У квітні 2026 року з метою оформлення спадщини та отримання відповідного свідоцтва вона звернулась до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил Валерії Валеріївни, від якого отримала лист від 28 квітня 2026 року № 234/01-16, який їй було повідомлено, що спадкова справа не може бути заведена у зв`язку з тим, що неможливо встановити місце відкриття спадщини та коло спадкоємців. Отже, єдиним способом захисту її прав та інтересів, пов`язаних зі спадкуванням належного їй майна є звернення до суду. Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна від 18.05.2026, виготовленого ТОВ «Перспектива Слобожанщини», вартість житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 203 510 (двісті три тисячі п`ятсот десять) грн.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
15 червня 2026 року позивачем подано до суду позовну заяву.16 червня 2026 року ухвалою суду справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 12 год 45 хв 17 серпня 2026 року.
07.07.2026 року третя особа у справі , приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил В.В. надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
14.08.2026 року позивачкою подане клопотання про витребування доказів.
17.08.2026 року позивачкою подано клопотання про виклик свідків.
17.08.2026 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області.
17 серпня 2026 року постановлено ухвалу про закриття провадження та призначення справи до судового розгляду на 10 годин 00 хвилин, 18 вересня 2026 року.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Позивач в судовому засіданні пояснила, що будинок належав її батькові. Вона постійно проживала разом з батьком та своїми дітьми у спадковому будинку. Заяву до нотаріуса не подавала, так як вважала що це і так її будинок, оскільки вона в ньому постійно проживала, була зареєстрована в ньому на момент смерті батька. Інших спадкоємців крім неї на спадкове майно не має. Просила позовні вимоги задовольнити повністю, з підстав зазначених у позові.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , пояснив, що ОСОБА_1 проживала постійно за адресою: АДРЕСА_1 зі своєю донькою, сином та батьками. Після смерті батька залишилась проживати у спадковому будинку. Інших спадкоємців на спадкове майно не має. Брат позивачки помер.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 , пояснив, що з родиною позивачки знайомий з 1985 року. Знає, що позивачка постійно проживала у спадковому будинку з матір`ю, сином та донькою до початку повномасштабного вторгнення.
Представник Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області відповідач у справі в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи по суті проводити у відсутність представника, при винесенні рішення, покладався на розсуд суду.
Суд, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У відповідності дост.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим 10 листопада 1947 року.
Зміна прізвища відбулась у зв`язку з укладенням ОСОБА_7 шлюбу з ОСОБА_4 , який було розірвано 21 липня 1978 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2 за актовим записом № 271 від 21 липня 1978 року.
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого Козачолопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про смерть № 76.
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого Козачо-Лопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 160.
Згідно технічного паспорту , виготовленого 07 липня 2017 року Слатинським комунальним підприємством технічної інвентаризації « Інвентаризатор» ( інвентаризаційна справа № 84, реєстровий номер 3-658), за адресою: АДРЕСА_3 , розташований житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «а», верандою літ. «а1», навісом літ. «а2» загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 14.6 кв.м., надвірні будівлі: сарай літ. «Б», погріб літ. «В», вбиральня літ. «Д», літній душ літ. «Е», навіс літ. «Ж», навіс літ. «З», колонка N, огорожа 1-5.
Згідно довідки №36744, виданої Слатинським комунальним підприємством технічної інвентаризації « Інвентаризатор» житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «а», верандою літ. «а1», навісом літ. «а2» загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 14.6 кв.м., надвірні будівлі по АДРЕСА_1 не являються самочинними, відповідно до п.49 Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року.
28.04.2026 року приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області відмовила в оформленні спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як неможливо встановити місце відкриття спадщини та коло спадкоємців.
Мотиви суду.
Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1, 3статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 14,6 кв.м. з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК, статтею 3 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування»: Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України від 2 вересня 1993 року №3425-XII "Про нотаріат", від 23 червня 2005 року № 2709-IV "Про міжнародне приватне право", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою та ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини».
Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом або за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Виходячи зі змісту положень ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених главою 29 ЦК України.
У листі ВССУ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" зазначено про те, що судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави.
Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникла відповідно до норм статей 529 531 ЦК УРСР. При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину. При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Спадкові відносини виникають із моменту відкриття спадщини. Оскільки спадщина була відкрита та прийнята до 01 січня 2004 року, до спірних правовідносин слід застосовувати норми ЦК УРСР1963 року.
Відповідно до ч. 1ст. 534 ЦК Української РСР у ред. від 18.07.1963 р., кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
За нормою ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що найефективнішим способом захисту та відновлення порушених прав позивача буде визнання права власності на спадкове майно.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами п. 4.15 п. 4 Глави 10 Розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», відсутність оригіналу правовстановлюючого документа є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні своїх спадкових прав. Згідно Наказу Міністерства юстиції України за № 914/5 від 26.05.2009 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі рішень судів», рішення судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна.
Як роз`яснено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що позивачка прийняла спадщину, так як фактично проживала на час відкриття спадщини за однією адресою із спадкодавцем - своїм батьком, що підтверджується матеріалами справи та показами наданими в судовому засіданні свідками.
З урахуванням встановлених обставин, враховуючи, що позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька шляхом звернення до нотаріуса, суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 39,5 кв.м, житловою площею 14, 6 кв.м, з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ,
відповідач: Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області, юридична адреса: пл. Перемоги, буд.5, м. Дергачі, Харківський район, Харківська області, 62303, код ЄДРПОУ 44673786,
третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил Валерія Валеріївна, юридична адреса: 62302, Харківська область, м.Дергачі, вул.Сумський шлях, 30.
Суддя Н. В. Коваленко