ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3640/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.,
суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М..
секретар судового засідання: Курінна К.В.
за участю представників учасників справи:
від Управління інженерного захисту - Хворостовська О.О.,
від ТОВ «Тріумф Групп» - Моісєєв Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Групп»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.05.2026, постановлену суддею Петренко Н.Д., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 11.05.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження
у справі № 916/3640/25
за позовом: Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до відповідачів:
1. Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;
2. Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради;
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Групп»,
про: визнання недійсним договору, додаткового договору та повернення ділянки піщаного пляжу,
ВСТАНОВИВ
У вересні 2025 року Заступник Генерального прокурора (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі Ради) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі Департамент), Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (далі Управління) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Групп» (далі ТОВ «Тріумф Групп»), в якому просив суд:
- визнати недійсним укладений між відповідачами 27.01.2020 договір оренди штучного пляжу № 56/С (а також додатковий договір від 26.06.2025 № 3 про внесення змін до договору оренди);
- зобов`язати ТОВ «Тріумф Групп» повернути територіальній громаді м. Одеси в особі Ради ділянку штучного піщаного пляжу, розташовану між траверсами № 7 та № 7-а в районі 11 станції Великого Фонтану у м. Одеса.
Позов мотивований тим, що під виглядом берегозахисної споруди, усупереч вимогам земельного законодавства, Департамент передав ТОВ «Тріумф Групп» в оренду частину пляжної зони прибережної захисної смуги Чорного моря - фактично земельну ділянку.
Зокрема, Прокурор зазначає про відсутність жодних доказів того, що спірна ділянка піщаного пляжу взагалі є берегозахисною спорудою. З наданих Управлінням на запити прокуратури документів немає відомостей щодо будівництва будь-яких берегозахисних споруд в районі 11 станції Великого Фонтану та передання їх у комунальну власність.
На думку Прокурора, піщаний пляж (ділянка морського узбережжя, що вкрита піском) за своїми ознаками не є спорудою, зокрема берегозахисною, а тому до правовідносин з його оренди не можна було застосовувати положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Піщаний пляж (навіть якщо пісок на ньому намитий у результаті антропогенної діяльності) відноситься саме до земель, а не споруд.
Отже, за твердженням Прокурора, укладений між відповідачами договір оренди, який фактично спрямований на передання у платне користування земельної ділянки прибережної захисної смуги моря, є удаваним правочином, що приховує інший договір - договір оренди землі, який укладено усупереч вимогам водного та земельного законодавства, без формування землі як об`єкта цивільних прав та без проведення земельних торгів.
У відзивах на позовну заяву відповідачі заперечували проти її задоволення, зазначаючи, що Прокурором безпідставно та необґрунтовано ототожнені поняття «берегозахисна споруда» та «земельна ділянка». Відповідачі посилаються саме на штучне створення піщаного пляжу, його технологічне об`єднання з іншими берегозахисними спорудами (хвилеломами, траверсами, підпірними стінами тощо), які працюють як єдиний комплекс. Штучні пляжі є саме берегозахисними спорудами, до відносин з використання яких застосовуються норми законодавства, які регулюють відносини найму (оренди) майна, а не земельними ділянками, відносини з використання яких регулюються Земельним кодексом України; Об`єкт, що передався в оренду на підставі договору, створено штучно як берегозахисну споруду у минулому столітті та введено в експлуатацію.
Заперечуючи проти доводів відповідачів, Прокурор зазначав, зокрема, що виконання певних робіт щодо намивання пісну не спростовують той факт, що утворені у результаті намиву території (піщані пляжі) є насамперед землею, а не спорудами. Додатково Прокурор звертав увагу, що відповідачами не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про передачу Одеським протизсувним управлінням у комунальну власність міста Одеси такої споруди, як спірний піщаний пляж, як і не надано жодних доказів проведення робіт з намивання піску на цій ділянці.
В процесі розгляду справи, ТОВ «Тріумф Групп» надано суду висновок судової будівельно технічної експертизи від 17.11.2025 № 4389-34-25, щодо якого Прокурор висловив письмові заперечення у поясненнях від 12.12.2025.
10.02.2026 до суду від Прокурора надійшло клопотання про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: 1) чи є землею спірна ділянка піщаного пляжу; 2) які фізичні характеристики має спірна ділянка піщаного пляжу (склад, конфігурація, площа); 3) який фактичний порядок користування спірною ділянкою піщаного пляжу.
В обґрунтування вказаного клопотання Прокурор зазначав, що з огляду на предмет доказування у цій справі, а також доводи та докази Управління (щодо будівництва протизсувного комплексу) для з`ясування обставин, які мають значення для цієї справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Водночас, Прокурор наголошував, що поданий представником ТОВ «Тріумф Групп» висновок судової будівельно технічної експертизи від 17.11.2025 № 4389-34-25 не може бути належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки викликає обґрунтовані сумніви.
Ухвалою суду від 11.05.2026 у даній справі клопотання Прокурора задоволено, призначено у справі земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, а на її вирішення поставлені наступні питання:
1) Чи є землею ділянка піщаного пляжу між траверсами № 7 та № 7-а в районі 11-ої станції Великого Фонтану в м. Одесі, яка зображена на Схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 1500 кв. м між траверсами № 7 та № 7-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди, а також щодо якої у 2025 році інженером-геодезистом Сотниковим Д.М. складено технічний звіт «Геодезичні вишукування берегозахисної споруди: ділянка штучного пляжу, розташованого між траверсами № 7 та № 7-а в районі 11-ї станції Великого Фонтану»?;
2) Які фізичні характеристики має ділянка піщаного пляжу між траверсами № 7 та № 7-а в районі 11-ої станції Великого Фонтану в м. Одесі, яка зображена на Схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 1500 кв. м між траверсами № 7 та № 7-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди, а також щодо якої у 2025 році інженером геодезистом Сотниковим Д.М. складено технічний звіт «Геодезичні вишукування берегозахисної споруди: ділянка штучного пляжу, розташованого між траверсами № 7 та № 7-а в районі 11-ї станції Великого Фонтану», (склад, конфігурація, площа)?;
3) Який фактичний порядок користування ділянкою піщаного пляжу між траверсами № 7 та № 7-а в районі 11-ої станції Великого Фонтану в м. Одесі, яка зображена на Схемі розміщення ділянки штучного піщаного пляжу площею 1500 кв. м між траверсами № 7 та № 7-а другої черги протизсувних споруд, що є додатком до договору оренди, а також щодо якої у 2025 році інженером-геодезистом Сотниковим Д.М. складено технічний звіт «Геодезичні вишукування берегозахисної споруди: ділянка штучного пляжу, розташованого між траверсами № 7 та № 7-а в районі 11-ї станції Великого Фонтану»?.
Місцевий господарський суд виходив з того, що без встановлення таких даних неможливо встановити фактичні обставини, що входять до предмета доказування, в той час як для їх встановлення необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ «Тріумф Групп» подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, відмовити у задоволенні клопотання Прокурора та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтуванням доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що:
- у матеріалах справи вже наявний висновок експерта, наданий представником відповідача в порядку ст. 101 ГПК України. Прокурор, заперечуючи проти цього висновку, обмежився посиланням на «обґрунтовані сумніви» в його правильності, не наводячи жодних предметних мотивів, а саме: у чому конкретно полягають ці сумніви, в якій частині висновок є необґрунтованим або суперечливим, які саме методики експертом застосовано неправильно, чи мають місце розбіжності з іншими доказами у справі, тощо;
- матеріали цієї справи місять значний обсяг письмових доказів, наданих у тому числі Управлінням інженерного захисту (документи з архівних установ щодо протизсувних споруд, актів введення в експлуатацію, технічних паспортів, тощо), що в сукупності дозволяє з`ясувати фактичні обставини справи без додаткового експертного дослідження;
- поставлені на вирішення експерта питання, які фактично спрямовані на встановлення правового статусу спірного об`єкта, є питаннями права і виходять за межі спеціальних знань експерта;
- клопотання про призначення експертизи подано з істотним порушенням процесуальних строків (через 5 місяців з моменту відкриття провадження);
- в оскаржуваній ухвалі не наведено мотивів, чому суд першої інстанції визнав за доцільне саме зупинити провадження, а не продовжувати розгляд справи з наступним приєднанням висновку експерта до матеріалів справи.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/3640/25, вирішено відкласти питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів з суду першої інстанції.
29.05.2026 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 за апеляційною скаргою ТОВ «Тріумф Групп» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.05.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 916/3640/25 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 12.06.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 12.06.2026 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено справу № 916/3640/25 до розгляду на 30.06.2026 о 14:00 год.
У відзиві на апеляційну скаргу ВІД 11.06.2026 Прокурор заперечував проти її задоволення, зазначаючи про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що:
- наданні відповіді на постановлені питання належить до компетенції експертів, які проводять земельно-технічну експертизу;
- сам факт подання відповідачем складеного на його замовлення висновку судової будівельно-технічної експертизи лише додатково свідчить, що відповідач фактично погоджується з тим, що для з`ясування обставин цієї справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право;
- Прокурором у заперечення належним чином обґрунтовано, у чому саме полягають сумніви щодо наданого відповідачем висновку експерта;
- суд першої інстанції в цілому дотримався вимог ст. 99 ГПК України та призначив експертизу за наявності сукупності умов, що визначені вказаною нормою процесуального закону;
- поставлені на вирішення експерта питання безпосередньо стосуються предмета спору;
- доводи скаржника про необґрунтоване зупинення провадження у справі - безпідставні;
11.06.2026 від Офісу Генерального прокурора надійшло клопотання (вх. №2389/26) про участь Прокурора у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні іншого суду, яке призначено на 30.06.2026 о 14:00, а також у наступних судових засіданнях у цій справі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 вищевказане клопотання задоволено та надано можливість Прокурору Офісу Генерального прокурора взяти участь у судовому засіданні у справі № 916/3640/25 в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду. Забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні доручено Господарському суду Київської області.
Між тим, у зв`язку із знеструмленням будівлі Південно-західного апеляційного господарського суду, судове засідання у призначений день та час (30.06.2026 о 14:00 год.) не відбулось, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 учасників справи № 916/3640/25 повідомлено про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги відбудеться 28.07.2026 о 13:45 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 надано можливість Прокурору Офісу Генерального прокурора взяти участь у судовому засіданні у справі № 916/3640/25 в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду. Забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні іншого суду доручено Господарському суду Київської області.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. у відпустці 27.07.2026 та 28.07.2026, відповідно до наказів в.о. голови суду від 27.07.2026 № 203-в та від 28.07.2026 № 205-в, розгляд справи 28.07.2026 о 13:45 год не відбувся.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 учасників справи № 916/3640/25 повідомлено про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги відбудеться 01.09.2026 о 13:15 год. Надано можливість Прокурору Офісу Генерального прокурора взяти участь у судовому засіданні у справі № 916/3640/25 в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду. Забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні іншого суду доручено Господарському суду Київської області.
У зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Богацької Н.С. з 17.08.2026 по 03.09.2026 відповідно до наказу голови суду від 11.08.2026 № 222-в, судді-учасника колегії Савицького Я.Ф. з 03.08.2026 по 11.09.2026 відповідно до наказу голови суду від 21.07.2026 № 193-в та судді-учасника колегії Принцевської Н.М. з 24.08.2026 по 04.09.2026 відповідно до наказу голови суду від 11.08.2026 № 221-в, розгляд даної справи у судовому засіданні 01.09.2026 о 13:15 год не відбувся.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 учасників справи № 916/3640/25 повідомлено про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги відбудеться 22.09.2026 о 12:45 год. Надано можливість Прокурору Офісу Генерального прокурора взяти участь у судовому засіданні у справі № 916/3640/25 в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду. Забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні іншого суду доручено Господарському суду Київської області.
В судове засідання 22.09.2026 з`явилися лише представники ТОВ «Тріумф Групп» та Управління інженерного захисту. Представники Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду справи не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, а ризик технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву (ч. 5 ст. 197 ГПК України), колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 22.09.2026 за відсутності представників інших учасників справи, у тому числі представника прокуратури.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи з метою встановлення належності спірної ділянки піщаного пляжу до певного фізичного об`єкту.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 100 ГПК України).
Приписами ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява №61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.
При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 99 ГПК України, і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №910/9564/20.
Пунктом 6.1 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, передбачено, що основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Предметом позову у даній справі є вимоги Прокурора визнати недійсним укладений між відповідачами договір оренди та зобов`язати відповідача повернути об`єкт оренди - берегозахисну споруду у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу.
В якості підстави позову Прокурор посилається на удаваність оспорюваного правочину, що приховує інший договір (оренди землі), який, на думку Прокурора, укладено усупереч вимогам статей 4, 85 Водного Кодексу України, ч. 4 ст. 59, ст. 79-1, ч. 1 ст. 116, ст. 123, ч. ч. 1, 2 ст. 124, ст. 134 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» - без формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та без проведення земельних торгів.
В свою чергу, відповідачі заперечують проти доводів та вимог прокурора, зазначаючи, зокрема, що об`єкт оренди є штучно створеною берегозахисною спорудою та не може ототожнюватися із земельною ділянкою. Відповідачі наполягають на тому, що цей об`єкт створений внаслідок антропогенної діяльності шляхом намиву (рефулювання) піску між іншими гідротехнічними та інженерними спорудами та є складовими комплексу берегозахисних споруд, а тому може бути об`єктом оренди відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Отже, сторони мають протилежну позицію стосовно належності спірної ділянки піщаного пляжу до певного фізичного об`єкту (землі або споруди).
Враховуючи суперечливий характер обставин, що мають значення для справи, предмет доказування у даній справі, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави призначити відповідну експертизу у даній справі, з метою визначення належності спірної ділянки піщаного пляжу до певного фізичного об`єкту (землі або споруди).
Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що апелянт не оспорює перелік питань, поставлених судом першої інстанції на вирішення експерту. Ухвала суду в цій частині не оскаржується, а відтак, колегією суддів не переглядається у відповідності до приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України.
Фактично, доводи скаржника передусім зводяться до того, що в матеріалах справи вже наявний наданий ним висновок судової будівельно технічної експертизи від 17.11.2025 № 4389-34-25.
З огляду на таку позицію апелянта, колегія суддів вказує, що з огляду на предмет та підстави позову у даній справі, підлягає встановленню факт належності спірної ділянки піщаного пляжу до землі (як до фізичного, природного об`єкта та об`єкта права власності Українського народу), а не споруди (фізичного об`єкта, безвідносно до виду споруди).
Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що виходячи з відповідної термінології, слід вказати, що земля - це частина земної поверхні, що розташована над надрами і називається ґрунтовим шаром, у межах території, на яку поширюється суверенітет держави. Характерними рисами землі як природного ресурсу є її незамінність, обмеженість у просторі, локальність за місцем розташування і нерухомість. Землі - природний компонент, не вилучений з довкілля, а органічно в нього вплетений, взаємодіючий з водами, лісами та іншими природними ресурсами. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
В свою чергу, споруда - це земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо); споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами Прокурора про те, що поданий ТОВ «Тріумф Групп» не дає відповіді на основне питання, що повинне досліджуватися у справі: ділянка піщаного пляжу є землею чи спорудою. Судовий експерт у заключній частині висновку лише зазначив, що штучний піщаний пляж класифікується як активний елемент комбінованої берегозахисної системи, не є самостійною земельною ділянкою, а входить до складу системи берегозахисних споруд. Тобто, навіть якщо вважати, що піщаний пляж є частиною системи берегозахисних споруд, з висновку експерта не зрозуміло: пляж входить до системи споруд як споруда чи земля.
Крім того, до компетенції судового експерта, що проводить будівельно- технічну експертизі, не належить надання відповіді на питання, чи є ділянка пляжу землею.
Вищевикладене у сукупності свідчить, що рішення про призначення судової експертизи у даній справі ухвалене судом саме у зв`язку з виникненням у суду сумніви щодо правильності вищевказаного висновку експерта.
Твердження апелянта про те, що у матеріалах справи міститься сукупність доказів, необхідних для правильного та всебічного розгляду спору, колегія суддів вважає передчасним, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями у земельно-технічній сфері, а надані сторонами докази та наведені ними обставини є взаємно суперечливими. Саме тому, суд першої інстанції не став розглядати справу по суті та здійснювати оцінку доказів, а призначив експертизу.
Окремо колегія суддів звертає увагу, що у будь-якому випадку, згідно з положеннями ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Доводів скаржника з приводу того, що клопотання про призначення експертизи подано з істотним порушенням процесуальних строків (через 5 місяців з моменту відкриття провадження), колегія суддів відхиляє, адже як вбачається з матеріалів цієї справи відповідне рішення про призначення експертизи ухвалене судом в межах підготовчого засідання. Водночас, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті. В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
При цьому, господарський суд самостійно вирішує, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, у призначенні експертизи, або ж визначає, що такої необхідності немає, а спір можна вирішити по суті на підставі доказів, що вже містяться у справі.
Щодо доводів скаржника про необґрунтованість зупинення провадження у даній справі, колегія суддів зазначає, що призначення господарським судом судової експертизи у справі та, відповідно, її проведення експертною установою зумовлюють неможливість проведення подальших процесуальних дій, тому суд цілком обґрунтовано та правомірно скористався наданим йому п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України правом та зупинив провадження у справі до одержання результатів цієї експертизи.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів зазначає, що скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального та (або) процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухвали суду першої інстанції.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції спір по суті не розглядався, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Групп» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.05.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 916/3640/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, є остаточною і не підлягає оскарженню.
Повна постанова складена 28.09.2026.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Я.Ф. Савицький
Н.М. Принцевська