ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"28" вересня 2026 р. Справа№ 910/12740/25 (910/3064/26)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Сотнікова С.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобал Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 року
у справі №910/12740/25(910/3064/26) (суддя Стасюк С.В.)
за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торгівельна компанія "Нова Трейд" арбітражного керуючого
Демчана Олександра Івановича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія
"Глобал Трейд"
про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності
правочину
в межах справи №910/12740/25
за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія
"Нова Трейд"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 року у справі №910/12740/25(910/3064/26) задоволено позов розпорядника майна ТОВ "ТК "Нова Трейд" арбітражного керуючого Демчана О.І., визнано недійсним договір купівлі-продажу 8045/2022/3565063 транспортного засобу від 22.12.2022 укладений між ТОВ "ТК "Нова Трейд" та ТОВ "ТК "Глобал Трейд", зобов`язано ТОВ "ТК"Глобал Трейд" передати ТОВ "ТК "Нова Трейд" спеціалізований сідловий тягач-Е VOLVO FH, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 2014 року випуску, присуджено до стягнення з ТОВ "ТК "Глобал Трейд" на користь арбітражного керуючого Демчана О.І. судовий збір в сумі 20904,40 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Торгівельна компанія "Глобал Трейд" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 року у справі №910/12740/25 (910/3064/26), зупинити його дію, прийняти та розглянути заяву ТОВ "ТК "Глобал Трейд" про застосування наслідків спливу позовної давності та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
04.09.2026 року через систему "Електронний суд" розпорядником майна ТОВ "ТК "Нова Трейд" арбітражним керуючим Демчаном О.І. подано заперечення на відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою суду від 07.09.2026 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ТК "Глобал Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 року у справі №910/12740/25(910/3064/26), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12740/25(910/3064/26).
08.09.2026 року через систему "Електронний суд" скаржником подано пояснення щодо заперечень розпорядника майна боржника проти відкриття апеляційного провадження.
21.09.2026 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/12740/25(910/3064/26)/5857/26 від 18.09.2026 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "ТК "Глобал Трейд" та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваного рішення складено 10.07.2026 року, а відтак останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 року є 30.07.2026 року.
Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказане рішення суду першої інстанції через систему "Електронний суд" 01.09.2026, тобто з пропуском двадцятиденного процесуального строку на його апеляційне оскарження на один місяць. Одночасно апелянт просив поновити строк для подання апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини не є поважними з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними.
Відповідну заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.
Відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту положень ст.ст. 119 та 256 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
В силу положень ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідні докази повинні подаватись до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії і у випадку подання копії такого доказу, така копія має бути засвідчена належним чином, зокрема, відповідати вимогам п. 5.26 національного стандарту ДСТУ 4163:2020") Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".
Так, звертаючись із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає, що не був обізнаний про розгляд справи, участі в ній не брав, відзиву не подавав та судових повідомлень фактично не отримував.
За твердженням скаржника, направлена судом кореспонденція на адресу місцезнаходження ТОВ "ТК "Глобал Трейд" не була вручена та поверталася до суду у зв`язку із закінченням строку зберігання. При цьому поштові відправлення не містять відомостей про відмову товариства від їх отримання або його відсутність за зареєстрованою адресою. Скаржник також посилається на те, що 14.05.2026 суд констатував відсутність належного підтвердження повідомлення відповідача та відклав розгляд справи. Водночас 25.06.2026, за аналогічних обставин та після повторного невдалого вручення судової кореспонденції, суд розглянув справу за відсутності відповідача, зазначивши в оскаржуваному рішенні про його належне повідомлення.
Скаржник посилається на правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких саме по собі повернення поштової кореспонденції у зв`язку із закінченням строку її зберігання не свідчить про відмову адресата від її отримання чи його відсутність за адресою.
Крім того, скаржник зазначає, що повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026, складений 10.07.2026, йому не надсилався та не вручався. Під час ознайомлення з матеріалами справи 24.08.2026 представником скаржника встановлено відсутність у матеріалах справи доказів направлення або вручення копії повного тексту рішення. На момент складення повного тексту рішення ТОВ "ТК "Глобал Трейд" не мало зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, який було зареєстровано лише 19.08.2026.
Посилаючись на частини п`яту та одинадцяту статті 242 ГПК України та постанову Об`єднаної палати КГС ВС від 30.08.2024 у справі №908/3731/23, скаржник вказує, що за відсутності електронного кабінету судове рішення підлягало надсиланню в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Доказів виконання судом цього обов`язку матеріали справи, за твердженням скаржника, не містять.
Скаржник зазначає, що останній уклав 18.08.2026 договір про надання правової допомоги, зареєстрував 19.08.2026 електронний кабінет та 24.08.2026 ознайомився з матеріалами справи.
На думку скаржника, наведені обставини свідчать про об`єктивність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які не залежали від його волі, у зв`язку з чим наявні передбачені статтею 256 ГПК України підстави для поновлення такого строку.
Дослідивши клопотання про поновлення строку та взявши до уваги заперечення розпорядника майна боржника на відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла до висновку, що у даному випадку відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується скаржником, станом на дату складання повного тексту оскаржуваного рішення (10.07.2026) апелянт не мав зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд".
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження юридичної особи ТОВ "ТК "Глобал Трейд" є місто Київ, вул. Віскозна, буд. 17 (т.1, а.с. 113-118).
Колегією суддів встановлено, що всі процесуальні документи у даній справі були направленні місцевим господарським судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на юридичну адресу скаржника, а саме - 02094, м. Київ, вул. Віскозна, 17, яка була зазначена у позовній заяві та у витягі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.03.2026 року.
З матеріалів справи та трекінгів відправлення поштової кореспонденції АТ "Укрпошта" вбачається наступне:
- ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження від 06.04.2026 року (поштове відправлення - R067146265771; т. 1, а.с.177-180) направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 13.04.2026 року та 01.05.2026 року була повернута відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання;
- ухвала Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 (поштове відправлення - R067176061488; т.1, а.с. 188-190) направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 19.05.2026 року та 05.06.2026 року була повернута відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання;
- рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 (поштове відправлення - R067233427168; т.1, а.с. 199-204) направлялось на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 20.07.2026 року та 06.08.2026 року було повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.
Колегія суддів зазначає, що приписи статті 120 ГПК України визначають порядок повідомлень і викликів, що здійснюються судом. Так, згідно із частинами 3, 4 статті 120 ГПК України виклики та повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно із частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом статті 242 ГПК України , а також пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з покликанням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24.06.2026 у справі №916/1683/25, від 01.05.2026 у справі №914/1475/25, від 31.03.2026 у справі №920/1017/22, від 13.01.2026 у справі №910/4862/21.
Положення ст. 13 ГПК України прямо передбачають, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За висновками Великої Палати Верховного Суду негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця (постанова від 19.05.2020 у справі №910/719/19 (провадження №12-18гс20, пункт 6.22). Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв`язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності (ст. 3 ЦК України).
До повноважень господарських судів не віднесено визначення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Якщо ж фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та постановах Верховного Суду від 09.06.2026 у справі №914/2382/25, від 09.06.2026 у справі №910/14168/23.
Таким чином, суд першої інстанції направляв судову кореспонденцію на дійсну адресу скаржника, що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду. Відтак суд першої інстанції виконав обов`язок, передбачений статтею 120 ГПК України.
Сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 року у справі № 916/3188/16).
Поряд з наведеним суд зазначає, що 18.10.2023 року набрав чинності Закон України №3200-ІХ від 29.06.2023 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Вказаним законом внесені відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 5 ст. 6 ГПК України, у редакції від 18.10.2023, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Таким чином, починаючи з 18.10.2023 року відповідач - ТОВ "ТК "Глобал Трейд", як юридична особа, згідно приписів ч. 6 ст. 6 ГПК України, в обов`язковому порядку має бути зареєстрованим в електронному кабінеті.
Водночас, оскільки апелянт в порушення вищенаведених приписів законодавства станом на дату розгляду справи в суді першої інстанції та на дату прийняття оскаржуваного рішення не був зареєстрованим в електронному кабінеті, а також не вжив заходів для отримання поштових відправлень від суду, саме він несе негативні наслідки відповідної бездіяльності, в зв`язку із чим колегія суддів вважає, що несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені скаржником, не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладених у постановах від 19.05.2026 у справі №916/574/15-г, від 17.03.2026 у справі №918/973/23, від 13.01.2026 у справі №910/4862/21, розгляд справи за відсутності учасників справи та інших осіб є можливим лише в разі наявності в суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.
Крім того, у відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов`язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
В силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Колегія суддів враховує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. зокрема, через Єдиний державний реєстр судових рішень, а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання щодо вчасного подання апеляційної скарги, оскільки саме він не погоджується з ухвалою суду першої інстанції і ставить під сумнів її законність.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 року у справі №910/1270/25 (910/3064/26) надіслано судом 14.07.2026 року, зареєстровано: 15.07.2026 року, забезпечено надання загального доступу: 16.07.2026 року.
Відтак, ТОВ "ТК "Глобал Трейд", як сторона у справі, мала можливість своєчасно ознайомитись з відповідним судовим рішенням суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції вчинялись всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, а неотримання судових рішень, зокрема і оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 року у даній справі та, відповідно, можливість подання апеляційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого відповідача, оскільки він мав можливість бути вчасно обізнаним про результат ухвалення судом рішення і при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, мав можливість своєчасно подати апеляційну скаргу.
Таким чином, ознайомлення відповідача з матеріалами справи та з повним текстом оскаржуваного судового рішення лише 24.08.2026, за встановлених вище обставин, на думку колегії суддів, не свідчить про поважність причин пропуску строку відповідачем на оскарження рішення суду першої інстанції.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
В свою чергу, скаржником не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, а також неможливості подати апеляційну скаргу в найкоротший термін з дня отримання копії оскаржуваної ухвали, як і не надано доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.
Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що скаржником у клопотанні не наведено жодних об`єктивно непереборних обставин, що не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки не надано та не зазначено жодної поважної причини неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексу України.
Отже, дослідивши подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у даній справі, суд апеляційної інстанції визнав наведені в ньому доводи та причини на його обґрунтування неповажними.
Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За викладених вище обставин, апеляційна скарга ТОВ "ТК "Глобал Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 року у справі №910/12740/25(910/3064/26) підлягає залишенню без руху у зв`язку з поданням апеляційної скарги після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та неповажності причин пропуску такого строку з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 256, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобал Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 у справі №910/12740/25(910/3064/26) залишити без руху.
2.Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобал Трейд" строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3.Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк.
4.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.В. Отрюх
С.В. Сотніков