СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/898/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В. , суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі судового засідання , Погребняк А. М .,
за участі представників сторін,
позивача , Ісайко В. С .,
відповідача, Лизогуб Р. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача,за вх. №1477 х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 08.06.2026 ( 18.06.2026 , суддя Буракова А. М. ) у справі №922/898/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАК ІНДУСТРІЯ", м. Дніпро,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ПАК ЛТД", м. Харків,
про стягнення 443013,35 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАК ІНДУСТРІЯ" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ПАК ЛТД", в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 434747,81 грн., яка складається з: заборгованості у розмірі 413276,95 грн., інфляційних втрат у розмірі 11985,03 грн., 3% річних у розмірі 9485,83 грн. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 6521,22 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №4 від 01.07.2019, що укладений між сторонами.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.2026 у справі №922/898/26 позовні вимоги задоволено повністю .
Не погодившись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГА ПАК ЛТД" (апелянт) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області 08.09.2026 у справі № 922/898/26 в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8 265,54 грн, інфляційних втрат у розмірі 11 985,03 грн, 3 % річних у розмірі 9 485, 83 грн та прийняти нове рішення в цій частині, яким у задоволенні цих вимог відмовити.
Вважає, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції без урахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що станом на 15.06.2025 товар в повному об`ємі був готовий до поставки, що підтверджується скрін-повідомленням через Telegram месенджер. Посилання позивача та суду першої інстанції про порушення ТОВ "МЕГА ПАК ЛТД" встановлених договором строків поставки вважає безпідставними, оскільки товар був виготовлений та переданий на склад готової продукції. Зазначене підтверджується інвентаризаційним описом № 2 від 28 липня 2025 року під порядковим номером 170, вказана продукція виготовлена для позивача. Крім того, апелянт зазначив про те , що 26.07.2025 його підприємство піддалось комбінованому удару із використанням ракет та БПЛА, внаслідок чого загинула людина, було завдано шкоди здоров`ю працівникам підприємства, знищено весь склад готової продукції, все виробниче обладнання та товарно-матеріальні цінності, що призвело до неможливості здійснення будь-якої господарської діяльності майже до листопада 2025 року. Ця обставина не була врахована судом першої інстанції.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2026 р. у справі №922/898/26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача , за вх.№1477 х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 08.06.2026 у справі №922/898/26 , встановлено учасникам справи строк до 07.08.2026 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали оскарження у справі .
06.08.2026 від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09. 2026 р. розгляд справи призначено на 14.09.2026
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 21.09.2026 р.
У судових засіданнях приймали участь представники позивача та відповідача які підтримали свої вимоги та заперечення.
Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.
01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГА ПАК ЛТД" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАК ІНДУСТРІЯ" (покупець) було укладено договір поставки № 4 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов`язувався передати рукав поліпропіленовий, нитку поліпропіленову, строку поліпропіленову, тесьма (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і сплатити за нього встановлену даним договором вартість.
Згідно п. 1.5. договору найменування, кількість товару вказується в накладних по кожній партії товару, які є невід`ємною частиною даного договору.
У відповідності до п. 2.1. договору кількість і асортимент товару зазначається в накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.3. договору продавець протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання заявки (з урахуванням умов, передбачених в п. 3.2. цього договору) виставляє рахунок-фактуру покупцеві для проведення оплати за товар відповідно до умов, передбачених в розділі 5 даного договору, та проводить формування товару за заявкою на складі протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту здійснення покупцем 100% передоплати. При наявності замовленого асортименту товару на складі допускається дострокове формування заявки. Продавець повідомляє (поштою, кур`єром чи факсимільним зв`язком) покупця про готовність товару до передачі.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що покупець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів (включно) після отримання повідомлення про готовність товару до передачі отримати та вивезти товар зі складу продавця.
Згідно п. 5.4. договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця згідно рахунку продавця впродовж 14 (чотирнадцяти) днів з моменту прийняття товару.
З матеріалів справи вбачається, що згідно заявки позивача від 03.06.2025 вих.№ 03/06-02 відповідачем було виставлено позивачу для оплати за договором рахунок № 195 від 04.06.2025 на суму 279960,00 грн. Також, відповідачем було виставлено позивачу для оплати за договором рахунок № 196 від 04.06.2025 на суму 419940,00 грн.
Позивачем були здійсненні наступні оплати за товар за договором:
- 419940,00 грн. згідно платіжної інструкції в національній валюті № 8896 від 05.06.2025;
- 279960,00 грн. згідно платіжної інструкції в національній валюті № 8915 від 12.06.2025.
Позивач у позові зазначає, що відповідно до умов договору він надіслав відповідачу заявку на закупівлю товару, однак в ході перемовин виникла необхідність закупити більшу кількість товару.
Згідно відзиву відповідач не заперечує факт здійснення позивачем попередньої оплати в сумі 419940,00 грн. - 05.06.2025 та в сумі 279960,00 грн. - 12.06.2025.
У відзиві на позовну заяву та у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що станом на 15.06.2025 товар в повному об`ємі був готовий до поставки, що підтверджується скрін повідомленням через Telegram месенджер. Посилання позивача на порушення ТОВ "МЕГА ПАК ЛТД" встановлених договором строків поставки є безпідставними, оскільки товар був виготовлений та переданий на склад готової продукції. Зазначене підтверджується інвентаризаційним описом № 2 від 28 липня 2025 року під порядковим номером 170, вказана продукція виготовлена для позивача.
Крім того, відповідач ( апелянт) зазначив , що 26.07.2025 його підприємство піддалось комбінованому удару із використанням ракет та БПЛА, внаслідок чого загинула людина, було завдано шкоди здоров`ю працівникам підприємства, знищено весь склад готової продукції, все виробниче обладнання та товарно-матеріальні цінності, що призвело до неможливості здійснення будь-якої господарської діяльності майже до листопада 2025 року.
В свою чергу, позивач у позовній заяві та під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, зазначив, що після отримання від відповідача листа № 22082025/07 від 22.08.2025 він з розумінням поставився до ситуації й запропонував відповідачеві укласти додаткову угоду №1 від 14.10.2025 з приводу здійснення повернення вартості передоплати протягом року. Проте, відповідач не відповів на дану пропозицію і з того часу й до надання відзиву на позовну заяву ігнорував намагання позивача зв`язатися з ним, не надсилав до ТОВ "ПАК ІНДУСТРІЯ" жодних листів та повідомлень, включаючи надані до відзиву документи від Дніпропетровської торгово- промислової палати.
Судом першої інстанції також встановлено, що Дніпропетровською торгово-промисловою палатою на замовлення відповідача було складено експертний висновок № ГО-1461 від 23.01.2026, у якому вказується, що розмір збитків (знищеного майна підприємства) вказано на підставі даних бухгалтерського обліку, та складає 59947672,94 грн. Податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 110989534,59 грн.
Дніпропетровською торгово-промисловою палатою надано сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №1200-26-0470 від 26.02.2026. У даному сертифікаті вказується, що Дніпропетровська торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану, які спричинили військові дії, а саме комбінований удар з використанням ракет і БпЛА, пожежу, Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕГА ПАК ЛТД" щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахувати належним чином податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, а саме: нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість на вартість товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, які були знищені внаслідок військових дій 26.07.2025 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна, 9А, у термін: з 26.07.2025, за п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, перед ГУ ДПС у Харківській області, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 26 липня 2025р.; дата закінчення - 26 липня 2025р.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги було задоволено повністю.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на нижче викладене.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. ( ч.1 ст.509 ЦК України)
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. ( ст.526 ЦК України)
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст.525 ЦК України)
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. ( ст.712 ЦК України)
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. ( ст.655 ЦК України)
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Судова колегія бере до уваги, що перераховані позивачем відповідачу грошові кошти у розмірі 419940,00 грн. та 279960,00 грн за своєю правовою природою є авансом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 викладено висновок, відповідно до якого виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17) (п. 68 постанови).
Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем позивачу товару за договором на суму 413276,95 грн. та докази повернення відповідачем позивачу суми у розмірі 413276,95 грн., судова колегія також приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 413276,95 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 8265,54 грн., судова колегія зазначає наступне.
Згідно із статтею 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного Кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пунктом 7.1. договору визначено, що у разі порушення умов поставки товару, зазначених у відповідній специфікації, продавець сплачує штраф у розмірі 2% від вартості непоставленого в обумовлений строк товару.
Таким чином, виходячи з умов пункту 7.1. договору, та встановлення судом порушення відповідачем умов договору поставки, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8265,54 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується посилання апелянта про те, що порушення умов договору щодо постачання товару відбулося у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин, а саме здійснення 26.07.2025 ракетного обстрілу, внаслідок якого було пошкоджено майно відповідача.
Відповідно до приписів статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Судом першої інстанції було встановлено, що Дніпропетровською торгово-промисловою палатою на замовлення відповідача було складено експертний висновок № ГО-1461 від 23.01.2026, у якому вказується, що розмір збитків (знищеного майна підприємства) вказано на підставі даних бухгалтерського обліку, та складає 59947672,94 грн. Податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 110989534,59 грн.
Дніпропетровською торгово-промисловою палатою надано сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №1200-26-0470 від 26.02.2026. У даному сертифікаті вказується, що Дніпропетровська торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану, які спричинили військові дії, а саме комбінований удар з використанням ракет і БпЛА, пожежу, Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕГА ПАК ЛТД" щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахувати належним чином податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст.189 Податкового кодексу України, а саме: нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість на вартість товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, які були знищені внаслідок військових дій 26.07.2025 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна, 9А, у термін: з 26.07.2025, за п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, перед ГУ ДПС у Харківській області, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 26 липня 2025р.; дата закінчення - 26 липня 2025р.
У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, наведено висновок щодо застосування ст.14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, відповідно до якого:
- ст.14-1 цього Закону визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;
- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Як убачається з тексту договору, який було укладено між сторонами, у п. 9.1. сторони зазначили, що жодна із сторін не несе відповідальності за невиконання, несвоєчасне чи неналежне виконання будь-якого зобов`язання за цим договором, якщо вищевказане невиконання, несвоєчасне чи неналежне виконання зумовлено обставинами, що перебувають за межами розумного контролю сторін. Ці обставини можуть включати, зокрема, пожежу, ураган, повінь, землетрус, постанови чи накази уряду, валютні обмеження, війну (включаючи громадянську війну).
Пунктом 9.2. договору було встановлено, що сторона, що зазнала впливу форс-мажорних обставин, зобов`язана негайно, але не пізніше ніж через 5 банківських днів після того, як вона зазнала впливу форс-мажорних обставин, повідомити у письмовій формі іншу сторону про ці обставини і їх вплив на виконання відповідних зобов`язань (з підтвердженням про одержання інформації) та вживати всі можливі та необхідні заходи з метою мінімізувати негативні наслідки, що виникли в результаті форс - мажорних обставин, наскільки це можливо. Виникнення форс - мажорних обставин має бути підтверджено Торговою палатою України та/або країни місця виконання таких обставин.
У постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21 Верховний Суд зазначив, що між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов`язання має існувати прямий причинно-наслідковий зв`язок.
Як убачається з матеріалів справи, лист відповідача про виникнення форс-мажорних обставин (№ 22082025/07) складено 22.08.2025, тобто через 27 днів після настання вищевказаних обставин, що є порушенням умов договору з боку відповідача.
Крім того, Сертифікат Дніпропетровської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №1200-26-0470 від 26.02.2026 не засвідчує настання форс-мажорних обставин відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ПАК ЛТД" щодо зобов`язань товариства за договором поставки № 4 від 01.07.2019, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Ураховуючи викладене, судовою колегією відхиляються посилання апелянта на наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання останнім свої зобов`язань за договором поставки № 4 від 01.07.2019
У відзиві на позовну заяву та у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що станом на 15.06.2025 товар в повному об`ємі був готовий до поставки, що підтверджується скрін повідомленням через Telegram месенджер, а тому саме зволікання позивача щодо отримання товару призвело до порушення строків поставки, а в подальшому до знищення товару внаслідок ракетного удару.
Перебування товару на складі підтверджується інвентаризаційним описом № 2 від 28 липня 2025 року під порядковим номером 170, вказана продукція виготовлена для позивача.
Судом першої інстанції було досліджено інвентаризаційний опис відповідача № 2 від 28 липня 2025 року та встановлено, що даний опис засвідчує факт проведення інвентаризації на складі № 2 відповідача згідно наказу відповідача № 28/07-2025 від 28.07.2025 "Про створення інвентаризаційної комісії з метою виявлення пошкоджень чи руйнувань майна, оцінки його стану, встановлення причин заподіяння майнової шкоди, її оцінки, та документальної, відео - фотофіксації виявленого внаслідок ракетного удару у зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ". Під порядковим номером 170 в інвентаризаційному описі № 2 від 28 липня 2025 року міститься інформація про товар в сумі 195849,98 грн.
В той же час, враховуючи умови п. 3.3. договору та здійснення позивачем відповідачу оплати 419940,00 грн. - 05.06.2025 та 279960,00 грн. - 12.06.2025, відповідач повинен був провести формування товару на складі 19.06.2025 та 26.06.2025 відповідно.
Щодо посилань апелянта на скріншот повідомлення через Telegram месенджер та відповіддю представника позивача 16.06.2025 про те, що станом на 15.06.2025 товар в повному об`ємі був готовий до поставки, судом першої інстанції було встановлено, що дані повідомлення надсилалися 15 та 16 липня 2025 року, а не в червні, як про це зазначав відповідач ( апелянт).
Крім того, у відповіді на відзив позивач повідомив суд, що вказана в переписці з скріншоту особа, не є уповноваженою особою ТОВ "ПАК ІНДУСТРІЯ", яка вирішує питання щодо отримання товару, врегулювання спірних питань, тощо. Уповноваженою особою ТОВ "ПАК ІНДУСТРІЯ" є директор Ходічев Сергій Валерійович, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань доданих раніше до позовної заяви.
Крім того, в договорі відсутні контакти (телефон або E-mail) особи вказаної в скріншоті, що свідчить про те, що будь-які повідомлення та заяви за договором повинні були надсилатися відповідачем на офіційну поштову та електронну адресу ТОВ "ПАК ІНДУСТРІЯ".
З огляду на наведене судова колегія також приходить до висновку про відсутність належних доказів про те, що станом на 15.06.2025 товар в повному об`ємі був готовий до поставки позивачу.
З тих же підстав відхиляються твердження апелянта про порушення умов договору саме з вини позивача.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат.
Відповідно до приписів частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. ( ч.2 ст.625 ЦК України)
За змістом вищенаведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.
Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), від 07 лютого 2024 року у справі № 910/3831/22 (провадження № 12-45гс23).
Інфляційні втрати та проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання і входять до складу такого зобов`язання (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 р. у справі № 903/602/24, зазначено наступне:
Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Перевіривши розрахунки позивача 3% річних судова колегія встановила, що вони виконано вірно.
З огляду на вище викладене позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 9485,83 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Як зазначалося вище, відповідно до приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).
Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.
Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 904/4334/22, від 24 січня 2024 року у справі № 917/991/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 910/18091/23 та від 05 листопада 2024 року у справі № 902/43/24, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 712/4975/22.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 р. у справі № 903/602/24.
З огляду на наведене твердження апелянта про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, які позивач нарахував на суму не повернутої передоплати, оскільки наявні форс-мажорні обставини, судовою колегіє відхиляються.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ПАК ЛТД", м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 08.06.2026 у справі №922/898/26 - залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Харківської області від 08.06.2026 у справі № 922/898/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 28.09.2026.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян