ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2026 року м. Дніпро Справа № 908/2058/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Ярешко О.В., суддів: Кошлі А.О., Демчини Т.Ю.,
Розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Запорізької міської ради (69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, наявний зареєстрований електронний кабінет) на Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.08.2026 (суддя Федько О.А., повний текст ухвали складено 28.08.2026) у справі № 908/2058/26
за позовом: Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради (69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до відповідача: російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (вул. Житня, буд. 1, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991)
третя особа-1: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району (вул. Олександрівська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69063)
третя особа-2: Департамент культури і туризму Запорізької міської ради (вул. Незалежної України, буд. 68 а, м. Запоріжжя, 69035)
третя особа-3: Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради (вул. Зайцева Вячеслава, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035)
третя особа-4: Департамент освіти і науки Запорізької міської ради (вул. Незалежної України, буд. 39 б, м. Запоріжжя, 69019)
третя особа-5: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району (вул. Петра Сагайдачного, буд. 1А, м. Запоріжжя, 69096)
третя особа-6: Запорізьке комунальне підприємство електротранспорту "Запоріжелектротранс" (вул. Шкільна, буд. 2, м. Запоріжжя, 69096)
третя особа-7: Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" (вул. Незалежної України, буд. 60 Б, м. Запоріжжя, 69126)
третя особа-8: Комунальне підприємство "Водоканал" (вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002)
третя особа-9: Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради (вул. Незалежної України, буд. 46 А, м. Запоріжжя, 69126)
третя особа-10: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району (вул. Мирослава Симчича, буд. 56, м. Запоріжжя, 69067)
третя особа-11: Комунальне підприємство "Запоріжремсервіс" Запорізької міської ради (вул. Фанатська, буд. 23, м. Запоріжжя, 69006)
про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
Запорізька міська територіальна громада в особі Запорізької міської ради звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 02/03-3-20/02703 від 25.08.2026) до відповідача: російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про стягнення шкоди у розмірі 482054140,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 22.02.2022, яка виразилась у багаторазових обстрілах ракетами та різними типами БПЛА території Запорізької міської територіальної громади, майно Запорізької міської ради було пошкоджене та зруйноване, чим завдано збитків позивачу. Зокрема, збитки виражені у витратах, які Запорізька міська рада понесла для відновлення свого порушеного права (відновлення майна), тобто у вигляді видатків місцевого бюджету на здійснення невідкладних робіт з усунення аварій, що виникли внаслідок ракетних обстрілів російськими військами, реалізації міських програм з комплексних заходів по соціальному захисту населення, тобто з вини відповідача.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.08.2026 у справі № 908/2058/26 позовну заяву Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради до відповідача: російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про стягнення шкоди у розмірі 482054140,84 грн. повернуто позивачеві на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції вказав, що шкода, яка була завдана протягом 2022 - 2025 років, складається з вартості робіт, виконаних задля відновлення об`єктів нерухомого майна комунальної власності, житлового фонду та іншого майна комунальної власності, яке було пошкоджене/знищено внаслідок збройної агресії російської федерації; вартості знищених транспортних засобів; виплат Запорізькою міською територіальною громадою грошових коштів громадянам у сфері соціального захисту населення; відшкодування витрат на забезпечення тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, які переїхали на територію м. Запоріжжя. Майно комунальної власності, що постраждало внаслідок воєнних дій на території м. Запоріжжя, перебуває в оперативному управлінні різних виконавчих органів Запорізької міської ради, які вказані за текстом позову в якості третіх осіб. Такі виконавчі органи, комунальні підприємства, районні адміністрації за рішенням Запорізької міської ради укладали договори на виконання проєктних робіт, здійснення авторського нагляду, договори підряду, на закупівлю послуг з обстеження будівель тощо.
Для вирішення по суті даного спору, суд має дослідити та вивчити обставини знищення та пошкодження майна за кожним таким фактом, дослідити договори, які були укладені уповноваженими виконавчими органами Запорізької міської ради, комунальними підприємствами та районними адміністраціями за дорученням позивача, первинну документацію, надану в обґрунтування розміру завданої шкоди; встановити наявність/відсутність завданих відповідачем збитків, а також розмір цих збитків; дослідити підстави для виплати Запорізькою міською радою адресної матеріальної допомоги особам та розмір такої допомоги, яка була виплачена, а також підстави для відшкодування витрат на забезпечення тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб та їх розмір.
З викладеного, суд дійшов висновку про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, оскільки підстави їх виникнення різні і зазначені позивачем у позові докази стосуються різних підстав для відшкодування шкоди, завданої Запорізькій міській територіальній громаді.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Запорізька міська рада звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вих. № б/н від 04.09.2026), в якій просить скасувати Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.08.2026 у справі № 908/2058/26; направити справу № 908/2058/26 для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.
В обґрунтування скарги зазначено про порушення судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, оскільки позовні вимоги пов`язані між собою як підставами виникнення, так і поданими доказами. Кошти, які були витрачені позивачем на ліквідацію наслідків збройної агресії російської федерації, є коштами міського бюджету. Підставами для витрат таких коштів була збройна агресія російської федерації проти України, внаслідок чого Запорізькою міською радою були прийняті ряд рішень по різним напрямкам відшкодування, ремонту та інших, і на виконання таких були перераховані грошові кошти міського бюджету.
4. Узагальнений виклад доводів та заперечень інших учасників справи
Відповідач та інші учасники (треті особи) не скористалися своїм правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
5. Рух справи у суді апеляційної інстанції
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Ярешко О.В., суддів: Кошлі А.О., Демчини Т.Ю., ухвалою від 08.09.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.08.2026 у справі № 908/2058/26. Ухвалив апеляційну скаргу розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; витребував матеріали справи № 908/2058/26 з Господарського суду Запорізької області.
Копію ухвали про відкриття провадження від 08.09.2026 позивачу та третім особам доставлено до їх зареєстрованих електронних кабінетів 09.09.2026, доказом чого є довідки про доставку електронних документів, що містяться у матеріалах справи.
Частиною 1 статті 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992.
У зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану", з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з російською федерацією.
Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам російської федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території рф та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади рф за посередництва третіх держав також не здійснюється.
За наведених обставин, враховуючи сталу судову практику, суд повідомив відповідача про апеляційне провадження через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.
18.09.2026 матеріали справи № 908/2058/26 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддею-доповідачем було проведено підготовчі дії, про що здійснено доповідь колегії суддів.
За змістом ч. 1 ст. 270, ч.ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи, що предметом апеляційного оскарження є ухвала про повернення позовної заяви (п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку, апеляційна скарга розглядалася судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Судом не було встановлено обставин для необхідності розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
6. Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Матеріали справи свідчать, що 25.08.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 02/03-3-20/02703 від 25.08.2026, вх. № 2357/08-07/26, документ передано через відділ автоматизованого документообігу суду, обробки та контролю виконання документів) Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради до відповідача: російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про стягнення шкоди у розмірі 482054140,84 грн.
Актом від 26.08.2026, складеним працівниками Господарського суду Запорізької області на підставі Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, встановлено відсутність всіх додатків (з 1 по 2309 включно), що зазначені у позовній заяві № 02/03-3-20/02703 від 25.08.2026.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 22.02.2022, майно Запорізької міської ради було пошкоджене та зруйноване, чим завдано збитків позивачу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.08.2026 у справі № 908/2058/26 позовну заяву Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення шкоди у розмірі 482054140,84 грн. повернуто позивачеві на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
7. Позиція Центрального апеляційного господарського суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у межах вимог апеляційної скарги наведені у ній доводи, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Повертаючи позовну заяву позивачу на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, Господарський суд Запорізької області в Ухвалі від 28.08.2026 у справі № 908/2058/26 зазначив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини у зв`язку зі знищенням/пошкодженням протягом 2022 - 2025 років майна комунальної власності внаслідок збройної агресії рф, та здійсненням Запорізькою міською територіальною громадою виплат у сфері соціального захисту населення.
Такі вимоги позивача суд вважає не пов`язаними між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами, вони є самостійними позовними вимогами, які не є основними або похідними.
Для вирішення по суті даного спору, за висновком суду, суд має дослідити та вивчити обставини знищення та пошкодження майна за кожним таким фактом, дослідити договори, які були укладені уповноваженими виконавчими органами Запорізької міської ради, комунальними підприємствами та районними адміністраціями за дорученням позивача, первинну документацію, надану в обґрунтування розміру завданої шкоди; встановити наявність/відсутність завданих відповідачем збитків, а також розмір цих збитків; дослідити підстави для виплати Запорізькою міською радою адресної матеріальної допомоги особам та розмір такої допомоги, яка була виплачена, а також підстави для відшкодування витрат на забезпечення тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб та їх розмір.
На підставі наведеного суд виснував, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, що суперечить приписам ст. 173 ГПК України, оскільки підстави їх виникнення різні і зазначені позивачем у позові докази стосуються різних підстав для відшкодування шкоди, завданої Запорізькій міській територіальній громаді.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
За приписами ч. 1 ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, вказаною процесуальною нормою права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об`єднаними можуть бути позовні вимоги, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин. Подібні висновки викладено у Постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21.
Верховний Суд у Постанові від 23.10.2019 № 902/434/19 виклав такі висновки: «За змістом ч. 1 ст. 173 ГПК України правила об`єднання позовних вимог не дотримано, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна. Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч. 1 ст. 173 ГПК України, проте на них поширюється дія заборон, прямо визначених у частинах 4, 5 цієї статті. Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на положення п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Водночас аналіз змісту п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у системному зв`язку з положеннями ст. 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами ч. 6 ст. 173 ГПК України та розглянути кожну із заявлених вимог окремо. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин має право застосувати положення ч. 6 ст. 173 ГПК України як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку порушення цих правил. Однак вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яку він застосовує (або не застосовує) за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи. Проте, у будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та на них не поширюється дія заборон, визначених у частинах 4, 5 ст. 173 ГПК України, суд не має підстав для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявляє позивач клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов».
Зі змісту поданої Запорізькою міською територіальною громадою в особі Запорізької міської ради позовної заяви слідує, що позовні вимоги об`єднані підставою виникнення, а саме: причиною завдання збитків позивачу є збройна агресія російської федерації проти України, внаслідок якої було знищено/пошкоджено майно комунальної власності, розташоване у місті Запоріжжі, що стало також підставою здійснення Запорізькою міською радою виплат у сфері соціального захисту населення. Комунальне майно перебуває в оперативному управлінні виконавчих органів Запорізької міської ради (третіх осіб за текстом позову). Такі виконавчі органи, комунальні підприємства, районні адміністрації саме за рішенням Запорізької міської ради (позивача) укладали договори на виконання проєктних робіт, здійснення авторського нагляду, договори підряду, на закупівлю послуг з обстеження будівель тощо.
Обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення/дотримання правил об`єднання/роз`єднання позовних вимог, а тому не має вирішального значення у застосуванні положень ч.ч. 1, 6 ст. 173 та п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Наведена правова позиція викладена у Постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21.
Посилання суду першої інстанції на те, що сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах процесуальних строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, не є підставою для повернення позовної заяви, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у Постановах від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 24.11.2020 у справі № 910/3748/20, від 31.03.2021 у справі № 910/16780/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21.
У відповідності до ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК).
Згідно ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала прийнята Господарським судом Запорізької області з порушенням норм процесуального права, а саме: статей 173, 174 ГПК України, оскільки позовні вимоги подані одним і тим же самим позивачем до одного й того самого відповідача, є такими, що пов`язані між собою підставами виникнення та доказами, що підтверджують ці вимоги. А відтак, підстави для повернення позовної заяви у суду першої інстанції відсутні, оскільки позивач не допустив порушення правил об`єднання позовних вимог.
Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, апеляційна скарга колегією суддів задовольняється. Ухвала Господарського суду Запорізької області від 28.08.2026 у справі № 908/2058/26 підлягає скасуванню з подальшим направленням справи № 908/2058/26 до Господарського суду Запорізької області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
8. Розподіл судових витрат
Пунктом 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 273, 275, 280-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Запорізької міської ради задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.08.2026 у справі № 908/2058/26 скасувати.
Направити справу № 908/2058/26 до Господарського суду Запорізької області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги визначено ст.ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 29.09.2026.
Головуючий суддя О.В. Ярешко
Судді А.О. Кошля
Т.Ю. Демчина