У Х В А Л А
29 вересня 2026 року м. Чернігів справа № 927/898/26
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи від 24.09.2026 у справі
За позовом: Чернігівської окружної прокуратури,
код ЄДРПОУ 02910114, вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000,
в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної ради,
код ЄДРПОУ 25618741, просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000,
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд",
код ЄДРПОУ 43729979, вул. Байди Вишневецького, 37, офіс 405, м. Черкаси, Черкаська область, 18001,
до відповідача-2: Комунальної установи "Обласний центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю "Відродження",
код ЄДРПОУ 33259657, вул. Соборності, 34, м. Чернігів,14032
Предмет спору: про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 69 926,12 грн,
ВСТАНОВИВ:
Чернігівська окружна прокуратура через підсистему "Електронний суд" звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" та Комунальної установи "Обласний центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю "Відродження", у якому прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди №1 від 15.02.2021, №2 від 01.09.2021, № 3 від 26.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 58- ЕГТ-21/Е від 04.01.2021, укладені між Комунальною установою "Обласний центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю "Відродження" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд", а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" в дохід до обласного бюджету Чернігівської області безпідставно отримані кошти в сумі 69 926,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між відповідачами оспорюваних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, а також з перевищенням 10% ліміту збільшення ціни.
Враховуючи те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки відповідач-1 сплатив кошти за поставлену електричну енергію відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача-1 в дохід обласного бюджету Чернігівської області 69 926,12 грн безпідставно отриманих коштів.
Ухвалою суду від 14.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяви із обґрунтуванням своїх заперечень щодо такого розгляду; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.
Ухвала суду від 14.09.2026 доставлена відповідачу-1 в його електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 14.09.2026 о 14:21, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвалою суду від 28.09.2026 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, викладеного у запереченнях проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від 16.09.2026.
24.09.2026 відповідач-1 через підсистему "Електронний суд" подав до суду клопотання про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач-1 зазначає про те, що характер спірних правовідносин та обсяг питань, які підлягають встановленню судом обумовлюють необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
За доводами відповідача-1, рішення у даній справі вплине на реалізацію публічних фінансів та інтересів держави, на можливість застосування контролюючими органами механізмів фінансової відповідальності, на репутацію відповідача-1, як учасника закупівель, а також на формування єдиної судової практики щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Предметом спору у даній справі є не лише питання формального співвідношення цін, визначених у первісному договорі та додаткових угодах, а й правомірність укладення кожної зі спірних додаткових угод, фактичні обставини їх укладення, підстави зміни ціни електричної енергії, співвідношення такої зміни із фактичними змінами ринкової ціни та дотримання встановлених законодавством обмежень, обставини виконання сторонами договору, фактичні обсяги поставленої електричної енергії, здійснених розрахунків та правильність проведеного прокурором розрахунку суми, заявленої до стягнення, а також правові наслідки, які прокурор пов`язує з недійсністю таких правочинів. При цьому також підлягає оцінці питання щодо наявності правових підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради, що також має істотне значення для вирішення спору. Розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін забезпечить можливість оперативного з`ясування спірних питань, надання учасниками справи необхідних пояснень та заперечень, а також реалізацію принципів змагальності та рівності учасників судового процесу з огляду на те, що учасники справи мають різні процесуальні позиції щодо предмета спору та обставин укладення і виконання спірних правочинів, а тому проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи надасть сторонам можливість повноцінно реалізувати свої процесуальні права та сприятиме всебічному, повному й об`єктивному з`ясуванню всіх обставин, що мають значення для вирішення спору.
Розглянувши клопотання відповідача-1 про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи від 24.09.2026, суд дійшов висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5-7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 161 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 1,4 ст. 165 ГПК України).
За змістом ч. 1, 3, 4 ст. 167 Господарського процесуального кодексу України у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою-шостою статті 165 цього Кодексу. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Обставини справи, аргументи та заперечення, викладені у заявах по суті, підлягають доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. 74-79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, з урахуванням зазначених приписів, кожен з учасників справи, у тому числі відповідач, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін може користуватися своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, та не позбавлений процесуального права викладати свої аргументи, пояснення, міркування, заперечення, а також подавати докази у письмових заявах по суті.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Отже, у судовому засіданні з розгляду справи по суті не передбачено вжиття процесуальних заходів, здійснення яких можливе у підготовчому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України.
Згідно зі ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі вже зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
Саме лише суб`єктивне бажання відповідача-1 ще усно викладати зміст та підстави своїх заперечень щодо предмета позову (у вступному слові), наводити обставини та докази на їх підтвердження, тобто ті доводи і аргументи, які вже були викладені в письмових заявах по суті, не є достатньою та обґрунтованою підставою для проведення судового засідання. Суд самостійно досліджує усі подані сторонами матеріали, що знаходяться у справі. При цьому відповідач-1 у своїх запереченнях за принципом «останнього слова» має усі необхідні можливості для подання своїх доводів, міркувань щодо доводів позивача, які стосуються предмета позову.
Таким чином, викладені відповідачем-1 у клопотанні доводи є лише припущенням щодо необхідності проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Крім того, у поданому клопотанні відповідач-1 не обґрунтував як усний виступ в судовому засіданні вплине на з?ясування обставин і дослідження доказів, а також не довів чому відповідач-1 не зможе звернути увагу суду на певні обставини і докази письмово в заявах по суті, чому суд не в змозі самостійно дослідити обставини і докази за наявними матеріалами справи без усного виступу в судовому засіданні.
Отже, як вбачається з поданого клопотання, відповідачем-1 не обґрунтовано необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а свої доводи, аргументи, заперечення та докази у достатній мірі можуть бути викладені відповідачем-1 у письмовому виді відповідно до викладених судом вище висновків.
Беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача-1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Керуючись ст. 42, 161, 167, 233-235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" у задоволенні клопотання від 24.09.2026 про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун