УХВАЛА
21 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 212/8233/25
провадження № 61-11590ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській областіна рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 27 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ №10 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту постійного проживання на території України,
ВСТАНОВИВ:
31 серпня 2026 року засобами поштового зв`язку ГУ ДМС України подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
Касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду, оскільки до скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (пункт 4 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана юридичною особою, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження становив 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3 028,00 грн.
Розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні касаційної скарги становив 1 211,20 грн (3 028,00 грн * 0,2 * 200 %).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Тлумачення норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 21 липня у справі № 740/4027/20, від 23 лютого 2022 року у справі № 195/1135/20, від 09 серпня 2023 року у справі № 494/1239/19).
Разом з тим, зміст доводів касаційної скарги та оскаржених судових рішень не свідчить, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, на які заявник посилається у касаційній скарзі, а доводи касаційної скарги зводяться до порушення норм процесуального права щодо встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Проте обов`язковою умовою касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України) є обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, заявникові необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області залишити без руху.
Надати Головному управлінню Державної міграційної служби України в Дніпропетровській областістрок для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 393 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков