ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у задоволенні клопотання
11 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/2821/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Ковач Н.М.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 -представник адвокат Батрин С.В.
відповідача 1: Закарпатська обласна рада - представник Сигидін О.І.
відповідача 2:Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради- представник адвокат Попов
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатська обласна рада про визнання актів протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
29 квітня 2026 року адвокат Батрин Станіслав Віталійович звернувся через систему Електронний в інтересах ОСОБА_1 в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом, в якому просить:
1. Відкрити провадження у справі (загальне позовне провадження).
2. Визнати протиправним та нечинним наступні правові акти:
1) Рішення Закарпатської обласної ради від 18.12.2025 №1527 «Про окремі питання управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» (зі змінами, доповненнями, або затвердженими у новій редакції з відтворенням змісту);
2) Рішення Закарпатської обласної ради від 19.12.2025 №1244 «Про особливості передачі в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області» (зі змінами, доповненнями, або затвердженими у новій редакції з відтворенням змісту);
3) Рішення Закарпатської обласної ради від 19.12.2024 №1238, яким затверджено Положення про Комунальну установу «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради в цілому та Положення про Комунальну установу у частині п. п. 1.7, 3.1., 3.2., 5.1., 5.2, 6.2., 6.5. (зі змінами, доповненнями, або затвердженими у новій редакції з відтворенням змісту);
4) Наказ керівника Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради від 19.12.2024 № 60, яким затверджено «Положення про Комісію з питань оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області», разом з усіма додатками до нього, включно: рішення про затвердження персонального складу Комісії, Положення про комісію (зі змінами, доповненнями, або затвердженими у новій редакції з відтворенням змісту).23 січня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року було вирішено відкрити загальне позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатська обласна рада (пл. Народна, 4,м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88000) про визнання актів протиправними та зобов`язання вчинити дії.
18 травня 2026 року представник відповідача-Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради подав заяву про застосування строків позовної давності , так як позивач пропустила шестимісячний строк строк звернення до суду встановлений статтею 122 КАСУ, а причини поважності пропуску даного строку звернення до суду - не обгрунтовані. Зазначає що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення.Заявник посилається в обгрунтування своєї заяви на постанову ВААС від 11.05.2023 року у справі 260/5061/22.
19 травня 2026 року від представника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у якому просив суд:
- Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради та Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради про визнання актів протиправними та зобов`язання вчинити дії, - залишити без розгляду.
В обгрунтуванні даної заяви зазначено, що 29.04.2026 представник позивача за допомогою підсистеми "Електронний суд" сформував документ під назвою "позовна заява", до якого було додано позовну заяву у форматі pdf. Зі змісту документу вбачається, що такий по суті є супровідним листом, до якого додано позовну заяву в якості додатку, та яку не сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд». Вказане є порушенням пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, що свідчить про використання представником позивача непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення суду. Подача процесуальних документів, зокрема: позов, відзив, заперечення, пояснення і т.і. в системі «Електронний суд», як додаток у PDF форматі суперечить вимогам діючого законодавства та не повинні прийматися судом до уваги, оскільки фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 25 березня 2025 року у справі № 380/25348/23.
Додатково звернув увагу суду, що в іншій справі №260/8753/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради та Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Заклад охорони здоров`я - комунальне підприємство "Центральна районна аптека № 14 ЗОВО "Фармація" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, Восьмий апеляційний адміністративний суд у зв`язку з відсутністю відомостей про сформування скаржником саме апеляційної скарги в підсистемі «Електронний суд», що свідчить про використання представником позивача непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду, апеляційну скаргу було повернуто скаржнику (ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №260/8753/25).
Відтак, вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст. 240 КАС України, у зв`язку з тим, що позовну заяву подану не у спосіб передбачений законодавством не можна вважати підписаною у встановленому порядку.
10 вересня 2026 року від представника позивача надійшли заперечення на заявлене клопотання, у якому представник позивача вказує, що сторона відповідача отримала позов, надала на нього відзив, реалізувала процесуальні права за його вивченням, та в цілому не постає питання про те, що існують будь-які доводи на користь засад судочинства, які би могли зробити питання форми превалюючим на суттю. Відповідач також не заперечував проти відкриття провадження, як і не оскаржував ухвалу про відкриття провадження, в якій також надавалася оцінка про відповідність позову вимогам КАС.
Посилання опонента на позиції судів (постанову ВС від 03.06.2021 у 9901/82/21) не релевантні, оскільки у вказаній справі позовну заяву було подано не за допомогою ЄСІТС, а електронною поштою з накладенням цифрового підпису у приватному порядку. Тобто, обставини не мають відношення до даного випадку, коли документи подано саме через ЄСІТС.
Посилання на позицію ВП ВС (постанова від 21.07.2021 у справі № 9901/76/21) невірні оскільки рішення за такою датою - не існує. Більше того, справа також стосувалася випадку коли процесуальний документ спрямовано на електронну адресу суду безпосередньо, а не з використанням ЄСІТС.
Посилання опонента на ухвали судів не мають правової основи, оскільки відповідно до приписів ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" судами враховуються висновки судів, викладені саме у Постановах Верховного Суду (не в ухвалах).
Посилання опонента на ухвалу ВААС від 30.04.2026 у справі № 260/8753/25 не має актуальності. У цій справі апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , задоволено її апеляційну скаргу та скасовано рішення нижчестоящого суду (постанова 07.07.2026).
У зв`язку з вищевикладеним, просить суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
Підготовче судове засідання призначено на 10 вересня 2026 на 14:00 годину.
Представник позивача у підготовчому судовому засіданні заперечив щодо заявленого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.
Вирішуючи заявлене клопотання представника відповідача та заяву суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2026 представник позивача за допомогою підсистеми "Електронний суд" сформував документ під назвою "позовна заява" до якого було додано позовну заяву у форматі pdf.
За змістом ч.7, 8 ст.44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ч.6 ст.18 КАС України передбачає, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до ч.8 ст.18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Таким чином, процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.
У свою чергу підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою wiki.court.gov.ua.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно з ч.1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За змістом ч.1 ст.7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч.10 ст.44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Згідно з п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.
За змістом ч.4 ст.18 цього Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2026 року у справі №300/8776/25 зроблено наступний висновок:
43. У цій самій постанові суд касаційної інстанції зауважив, що відповідач, звертаючись до апеляційного суду за допомогою підсистеми «Електронний суд», фактично сформував заяву (супровідний лист) про направлення апеляційної скарги, до якого дійсно долучив апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду, указавши її додатком до цього документа. Разом з тим, така апеляційна скарга хоч і сформована у вигляді додатку до заяви (супровідного листа), проте становить, своєю чергою, єдиний документ, створений у системі «Електронний суд» з використанням КЕП представника відповідача.
44. Схожий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 25.12.2025 у справі № 380/1659/25 та від 06.03.2025 у справі № 240/24566/22, в яких касаційний суд відзначив, що усі документи, які надійшли до суду через сервіс «Електронний суд» вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису. У цьому випадку апеляційна скарга учасника справи сформована у вигляді додатку до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження становить з останньою єдиний документ, створений у підсистемі «Електронний суд», з використанням КЕП такого учасника, а тому уважається підписаною останнім.
При цьому аналіз процесуальних норм дає підстави для висновку, що умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми та змісту, які визначені у ст. 296 КАС України.
Тож лише та обставина, що безпосередньо апеляційна скарга учасника була створена без застосування вбудованого у підсистему текстового редактора (тобто, сформована не в окремому шаблоні документа), а шляхом розміщення її тексту в файлі PDF як додатку до заяви (клопотання) не є достатньою підставою для повернення апеляційної скарги заявнику.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції має зважати на те, що норми ст. 296 КАС України встановлюють певний порядок дій суду при виявленні недоліків апеляційної скарги. Так, з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання апеляційна скарга залишається без руху. В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої скарги та установити спосіб і строк їх усунення. Це дозволяє суду дати можливість апелянту усунути недоліки та привести скаргу у відповідність із вимогами процесуального законодавства.
45. Подібний підхід правозастосування застосований Верховним Судом у постановах від 31.08.2023 у справі № 560/11012/22, від 20.02.2025 у справі № 580/1558/24, від 30.10.2025 у справі № 640/9961/22, від 17.02.2026 у справі № 420/16364/24.
46. З огляду на вищезазначене, Суд зауважує, що, застосовуючи процесуальні норми, суд має керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямоване на досягнення легітимної мети, уникаючи при цьому надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання права особи на доступ до суду.
47. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, дійшовши до помилкових висновків про непідписання відповідачем апеляційної скарги, передчасно повернув останньому таку апеляційну скаргу, не перевіривши її на відповідність вимогам ст. 296 КАС України, що свідчить про порушення норм процесуального права.
48. Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
49. Частиною четвертою ст. 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
50. З огляду на приписи ст. 353 КАС України касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Матеріалами справи підтверджується, що позовна заява сформована представником позивача через підсистему «Електронний суд» та підписаний ЕЦП.
Слід підкреслити, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, зокрема, в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії рф проти України та введення воєнного стану на всій території України, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, а не їх обмеження судами.
З наведених вище підстав, суд вважає подане клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду необґрунтованим та безпідставним.
Щодо заяви про застосування строків позовної давності , так як позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду встановлений статтею 122 КАСУ, то суд констатує, що дана справа розглядається в порядку статті 264 КАСУ: Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень, в частині 3 якої зазначено наступне: нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Отже, оскільки станом на час подання оскаржувані рішення є чинними, то позивач має право звернення до суду щодо їх оскарження без застосування строку даності .
Відтак, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя та доведення своєї позиції у суді, суд вважає за необхідне відмовити представнику відповідача у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
За наслідками підготовчого провадження, керуючись ст.ст. 180, 183 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатська обласна рада про визнання актів протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.Б.Плеханова
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28 вересня 2026 року (після виходу судді з лікарняного).