Судові рішення

Ухвала № 140150328 у справі № 320/32808/26 від 29.09.2026

Ухвала від 29.09.2026 в адміністративній справі № 320/32808/26 (категорія «Податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)»). Суд: Київський окружний адміністративний суд, суддя Лисенко В.І.

Справа№ 320/32808/26
СудКиївський окружний адміністративний суд
СуддяЛисенко В.І.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяПодатку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата ухвалення29.09.2026
Надійшло до реєстру30.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140150328

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 вересня 2026 року м.Київ №320/32808/26

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лисенко В.І.,

при секретарі судового засідання - Ободовському І.В.,

представників позивача - Цвєткова К.В., Манойленко К.В.,

представника відповідача Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області - Помалюк І.В.,

розглянувши в електронній формі у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, про відвід судді у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ІНТЕР АГРОЛАЙН" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд звернулось ПАТ "ІНТЕР АГРОЛАЙН" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області , Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 6007/13-01-07-07 від 06 вересня 2022 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2021 року, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 32 347 474,00 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) 16 173 737,00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №6008/13-01-07-07 від 06 вересня 2022 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на загальну суму 7 637 273, 00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №5591/13-01-07-07 від 25 серпня 2022 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, за грудень 2021 року у розмірі 15 683 574,00 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 3 920 893,50 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №5592/13-01-07-07 від 25 серпня 2022 року, відповідно до якого встановлено відсутність права Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 року та відсутність права на врахування суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 1 801 38 735,00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №5593/13-01-07-07 від 25 серпня 2022 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 2 922 157,00 гривень;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2021 року у сумі 32 347 474, 00 грн., як суму узгоджену до відшкодування з бюджету з дня визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 6007/13-01-07-07 від 06 вересня 2022 року.

За наслідками автоматизованого розподілу справ у Київському окружному адміністративному суді зазначена справа була розподілена судді Лисенко В.І.

Ухвалою суду від 24.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважних причин пропуску цього строку та надання доказів на підтвердження цього.

02 вересня 2026 року позивач подав до суду через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просить визнати недоліки позовної заяви усуненими та поновити строк звернення до адміністративного суду.

Ухвалою від 08.09.2026 судом поновлено позивачеві строк звернення до суду з цим позовом, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

22.09.2026 представник відповідача, Головного управління ДПС у Львівській області, Холявка І.Я., звернувся до суду з заявою про відвід головуючому у справі судді Лисенко В.І. та просить передати справу на повторний автоматизований розподіл. Заяву обґрунтовує наявністю, на його думку, обставин, які з погляду стороннього спостерігача можуть викликати обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді. Зокрема, заявник посилається на те, що в ухвалах суду від 24.08.2026 та 08.09.2026 одним і тим самим фактичним обставинам надано різну правову оцінку за відсутності нових фактичних даних, а також на ненадання в ухвалі від 08.09.2026 належної правової оцінки висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.11.2024 у справі №200/2262/23, яка стосувалася тих самих сторін і податкових повідомлень-рішень.

У період з 21.09.2026 по 25.09.2026 суддя Лисенко В.І. перебувала у службовому відрядженні, у зв`язку з чим заява про відвід була передана їй для розгляду у перший робочий день - 28.09.2026.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Зважаючи на те, що заява про відвід надійшла до суду менше ніж за три робочі дні до призначеного судового засідання (а фактично передана судді 28.09.2026), вона не підлягає передачі на автоматизований розподіл для визначення іншого судді, а підлягає розгляду по суті безпосередньо судом, який розглядає справу.

Ознайомившись із поданою заявою, суд вважає, що заявлений відвід не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з метою запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Проаналізувавши викладені у заяві від 18.09.2026 доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Лисенко В.І. Заява про відвід фактично обґрунтована незгодою заявника з наданою судом правовою оцінкою обставин справи та процесуальними рішеннями, прийнятими під час її розгляду.

Зокрема, посилання заявника на відмінність правової оцінки одних і тих самих обставин в ухвалах суду від 24.08.2026 та 08.09.2026, а також на неврахування, на думку заявника, висновків Верховного Суду у постанові від 07.11.2024 у справі № 200/2262/23, саме по собі не свідчить про наявність обставин, які за суб`єктивним чи об`єктивним критеріями викликають обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Надання судом різної правової оцінки обставинам, наведеним учасниками справи, а також незгода учасника справи з мотивами та висновками суду є питаннями правильності застосування норм процесуального та матеріального права і можуть бути предметом перевірки у встановленому законом порядку, однак самі по собі не є підставою для відводу судді.

Так само не свідчить про упередженість судді та посилання заявника на те, що ухвалою від 08.09.2026 строк звернення до суду було поновлено після того, як ухвалою від 24.08.2026 у його поновленні було відмовлено. Вказані процесуальні рішення можуть бути оцінені з точки зору їх законності та обґрунтованості у передбаченому законом порядку, проте факт їх відмінності не підтверджує особистої заінтересованості судді або її упередженості.

Доводи заявника про те, що судом не враховано правові висновки Верховного Суду у справі №200/2262/23, також стосуються правильності застосування судом норм права та оцінки доказів і не свідчать про наявність передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 КАС України обставин для відводу судді.

При цьому право учасника справи заявити відвід судді не ставиться під сумнів. Водночас реалізація такого права передбачає наявність обставин, визначених статтею 36 КАС України, а не лише незгоду учасника справи з процесуальними рішеннями чи правовими висновками суду.

Таким чином, наведені у заяві доводи не містять посилань на конкретні обставини, які б свідчили про особисту заінтересованість судді Лисенко В.І. у результаті розгляду справи або давали б об`єктивно обґрунтовані підстави сумніватися у її неупередженості чи об`єктивності.

У свою чергу, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).

Відтак, незгода позивача з процесуальними рішеннями судді не доводить наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді цієї справи та не може бути підставою для відводу судді.

Суд зазначає, що відвід судді як одна із гарантій права на справедливий суд повинен ґрунтуватися на очевидних обставинах, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності при розгляді конкретної справи. Водночас відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу. Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Мотиви заяви про відвід головуючому судді фактично зводяться до незгоди позивача з тривалим розглядом справи. Будь-яких інших належних обґрунтувань для відводу судді, перелік яких визначено у статті 36 КАС України, представник позивача не навів.

Таким чином, заявлені підстави для відводу судді Лисенко В.І. у справі не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду справи, а тільки відображають власну позицію позивача. Тому суд вважає, що заява позивача ґрунтується лише на суб`єктивних припущеннях та не містить об`єктивних доводів на підтвердження обставин для відводу судді на підставі статті 36 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Лисенко В.І. в цій справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відвід судді Лисенко В.І. в адміністративній справі №320/32808/26 за позовом Приватного акціонерного товариства "ІНТЕР АГРОЛАЙН" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області , Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про відвід судді окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Лисенко В.І.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.10.2026 Ухвала № 140709768 Київський окружний адміністративний суд
13.10.2026 Ухвала № 140709746 Київський окружний адміністративний суд
13.10.2026 Ухвала № 140583953 Київський окружний адміністративний суд
13.10.2026 Ухвала № 140583949 Київський окружний адміністративний суд
13.10.2026 Ухвала № 140583835 Київський окружний адміністративний суд
28.09.2026 Ухвала № 140150759 Київський окружний адміністративний суд
28.09.2026 Ухвала № 140150758 Київський окружний адміністративний суд
08.09.2026 Ухвала № 139558053 Київський окружний адміністративний суд
24.08.2026 Ухвала № 139216373 Київський окружний адміністративний суд