Справа № 638/26633/25
Провадження № 2/638/247/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Шамраєва М.Є.,
за участю секретаря - Пухно М.С.,
представника позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою позивача: ОСОБА_2 до відповідача: Харківська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на майно в порядку спадкування,
УСТАНОВИВ:
30 грудня 2025 року до суду звернувся позивач із позовною заявою в якій просить суд встановити факт про те, що ОСОБА_3 , перебувала на утриманні ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 1998 року до дня смерті ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку квартири у порядку спадкування.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 1991 року проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (далі-квартира), що підтверджується інформацією, яка зазначена у Витягу з реєстру територіальної громади (додаток 2-Витяг з реєстру територіальної громади № 2025/019173166 від 23.12.2025).
Членами його сім`ї є: рідний дід - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (рідним брат ОСОБА_4 та батько матері позивача ОСОБА_6 ); баба - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (матір ОСОБА_6 ); мати ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (донька ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ); донька позивача ОСОБА_7 ; двоюрідний дід ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (рідний брат ОСОБА_5 ).
Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 6 липня 1999 року реєстраційний № НОМЕР_1 він та члени його сім`ї, а саме ОСОБА_7 (донька), ОСОБА_4 (рідний брат діда позивача) та ОСОБА_3 (баба позивача) володіли по 1/4 частки у праві власності на вище зазначену квартиру.
Згодом подарував свою 1/4 частку у праві власності на квартиру своїй мати, ОСОБА_6 .
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом 11 січня 2024 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Т.А. було посвідчено, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є її син ОСОБА_2 (позивач), спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із 1/4 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом 07 серпня 2025 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 було посвідчено, що на підставі статті 529 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) та п.п. 4,5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її онук ОСОБА_2 (позивач), спадщина на яку видано свідоцтво складається з 1/4 частки у праві спільної сумісної власності у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, наразі позивач володіє 1/2 часткою у праві спільної сумісної власності у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Стосовно іншої половини квартири: 1/4 частка належить доньці позивача, ОСОБА_7 , а право власності на 1/4 частку, яка формально зараз належить ОСОБА_4 , позивач бажає визнати за собою, оскільки вважає, що для цього є достатні правові підстави, про які зазначено нижче.
Позивач зазначає, що він разом з родичами, а саме ОСОБА_4 (рідний брат діда позивача), ОСОБА_5 (рідний дід позивача), ОСОБА_3 (баба позивача), ОСОБА_6 (мати позивача) багато років проживали в квартирі однієї сім`єю, вели спільний побут.
Стосовно рідного діда та баби позивач зазначає, що рідний дід ОСОБА_5 у 1942-1945 рр. перебував у полоні у Німеччині в контуженому стан. Після чого несправедливо був засуджений до в`язниці та деякий час навіть знаходився у засланні. Так, 21 червня 1945 року він був засуджений Воєнним трибуналом 65 армії по ст.58-1 «б» УК РСФСР, після відбуття строку покарання знаходився у засланні, із заслання був звільнений на підставі Указу Президіума Верховної Ради СРСР від 17 вересня 1955 року із зняттям судимості. Тобто ОСОБА_5 протягом більше десяти років не проживав разом із своєю сім`єю, у зв`язку з чим його дружина (баба позивача) ОСОБА_3 не мала навіть змоги влаштуватися на роботу для того, щоб хоч якось забезпечити грошима та іншими необхідними для життя речами свою сім`ю. Оскільки ОСОБА_5 вважали ворогом держави, а тому і не хотіли мати жодного відношення також до його дружини та не приймали її на роботу.
Таким чином, ОСОБА_3 , після ув`язнення свого чоловіка залишилась взагалі у безпорадному стані, у неї не було близьких родичів, які могли б їй допомагати забезпечувати сім`ю, вона не мала змоги працевлаштуватись, не мала засобів для існування.
ОСОБА_4 , який був рідним братом ОСОБА_9 , після ув`язнення свого брата, та увесь час перебування його у в`язниці, а згодом у засланні, піклувався про усю сім`ю свого брата, забезпечував усім необхідним та утримував дружину свого брата, ОСОБА_3 .
Після повернення із заслання ОСОБА_5 намагався повернутись до звичайного життя, деякий час працював у Харківському палаці спорту. Однак, усі вище зазначені життєві обставини дуже негативно вплинули на самопочуття та життя в цілому останього, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , його сім`ї, а особливо дружині, потрібно було знову виживати самостійно.
ОСОБА_4 після смерті свого брата став знову опікуватись членами родини, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та позивачем. Деякий час, до смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 перебувала повністю на його утриманні, адже інших родичів у ОСОБА_3 не було, а самостійно себе забезпечити вона не могла.
ОСОБА_4 з 1945 року працював на посаді в.о. Голови Міського Комітету у справах фізкультури та спорту. В ті роки не було приватної власності і квартири отримували від держави, завдяки тому, що він працював на відповідній посаді, зазначеній вище, саме на нього було оформлено ордер на квартиру, яку згодом у відповідності до законодавства на тої час було приватизовано. Після смерті ОСОБА_5 (діда позивача) у 1984 році, ОСОБА_4 взяв на себе обов`язки із забезпечення членів сім`ї свого брата, допомагав їм, усі вони проживали разом у квартирі. Саме ОСОБА_4 був відповідальним квартиронаймачем, отже саме він сплачував комунальні платежі, що підтверджується квитанціями за оплату комунальних послуг за січень, лютий 1999 року на суму 11 грн. та квитанцією за оплату комунальних послуг за березень 1999 року на суму 22 грн. Позивач зазначає, що у нього були наявні квитанції за сплату комунальних послуг ОСОБА_4 й за інші періоди, однак, більш ніж дві вище зазначених квитанцій знайти не вдалось, у зв`язку з тим, що його квартира була пошкоджена внаслідок збройної агресії рф, та деякі документи було знищено. Отже, увесь час спільного проживання у квартирі ОСОБА_4 опікувався усією сім`єю, утримував квартиру, вів господарство.
Крім того, після досягнення ОСОБА_3 пенсійного віку, вона стала непрацездатною, стан здоров`я та матеріальне становище її значно погіршилися. ОСОБА_4 надавав їй постійну матеріальну допомогу, давав кошти та купував усі необхідні для життя предмети, тобто фактично повністю її утримував.
ОСОБА_3 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Розмір пенсії ОСОБА_3 складав:з 01.03.2001 - 47,83 грн. та з 01.04.2001- 69,91 грн.», що підтверджується листом ГУ ПФУ в Харківській області № 2000-0202-8/184784 від 27.11.2025 року.
ОСОБА_3 пенсія була призначена за віком, так пенсія за віком призначається особі після досягнення пенсійного віку та за наявності необхідного страхового стажу. При визначенні розміру пенсії за віком враховується заробітна плата (дохід) застрахованої особи та страховий стаж. На переконання позивача розмір пенсійних виплат ОСОБА_3 є надзвичайно малих розмірів, адже ОСОБА_3 мала достатньо малий розмір заробітної плати та страхового стажу.
Крім того, позивач звертає увагу на той факт, що у відповіді на адвокатський запит ГУ ПФУ в Харківській області з питання отримання інформації щодо пенсійних виплат ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ) запропонував звернутись до органів соціального захисту населення, адже Пенсійний фонд України прийняв повноваження щодо призначення та виплати пенсій від органів праці та соціального захисту населення з 01.03.2001 року, поруч з цим у відповіді на адвокатський запит, ГУ ПФУ в Харківській області, не зазначило, що й по пенсійним виплатам ОСОБА_3 ми можемо звернутись до органів соціального захисту населення. З цього, можна зробити висновок, що пенсійні виплати з 01.03.2001 47,83 грн. та з 01.04.2001- 69,91 грн ОСОБА_3 це уся її пенсія яка була призначена. Також позивач зазначає, що згідно ЗУ «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік» у 2001 році затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 311,3 гривні, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 276,48 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 345,66 гривні; працездатних осіб - 331,05 гривні; осіб, які втратили працездатність, - 248,77 гривні. Пенсія ОСОБА_3 була значно менших розмірів ніж прожитковий мінімум у 2001 році. У зв`язку із тим, що пенсія ОСОБА_3 призначена за віком , то розмір пенсії який їй виплачувався у 2001 році, це найвища її пенсія. Фактично на таку пенсію самостійно взагалі було б важко прожити, адже це значно малі суми коштів, навіть в порівнянні із прожитковим мінімум.
Позивач зазначає, що інформацію стосовно розміру пенсії ОСОБА_4 отримати не вдалось. Так, у зв`язку із вище зазначеною відповіддю ГУ ПФУ в Харківській області на адвокатський запит від 18.11.2025 року, представник позивача, з метою отримання даних щодо пенсійних виплат ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , звернулась із адвокатським запитом 09.12.2025 року до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського районна міста Харкова. На вказаний запит Управлінням був наданий лист від 16.12.2025 № 4376/0/848-25 в якому зазначено: «Відповідно до статті 685 Переліку документів (діючий на момент передачі пенсійних справ), що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року № 41 «Про затвердження Переліку типових документів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 року за № 576/3016 (із змінами), пенсійні справи на державне зберігання в архів не передавалися, а строк зберігання пенсійних справ був встановлений протягом 5 років після припинення виплати пенсій. Оскільки Управління не було забезпечене приміщенням для зберігання архівних пенсійних справ та завершився термін зберігання даних документів, управління було вимушене звернутися до Архівного відділу Харківської міської ради про прийняття на державне зберігання документів за 1966-2001 року. Відповідно до акту від 12.04.2011 року, протоколи призначення пенсій були вилучені з архівних пенсійних справ та передані до архівного відділу Харківської міської ради, який знаходиться за адресом: м. Харків вул. Університетська, 13.» У зв`язку із вище викладеним , представником позивача також було направлено на електронну адресу Архівного відділу Харківської міської ради адвокатський запит від 17.12.2025 року в якому представник позивача просила надати протоколи призначення пенсій ОСОБА_5 за період з виходу на пенсію і по дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_7 та протоколи призначення пенсій ОСОБА_4 за період з виходу на пенсію і по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 .
У відповідь на адвокатський запит від 17.12.2025 року архівний відділ Харківської міської ради надіслав листа № вих.ТЗ-887 від 22.12.2025 року, в якому було зазначено, що в документах фонду: НОМЕР_2 «Управління праці та соціального захисту Дзержинського району м. Харкова», протоколів про призначення пенсій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на зберіганні не виявлено. Отже, як вбачається із вище викладеного, у зв`язку із відсутністю інформації щодо пенсійних виплат ОСОБА_4 в органах до звернулись, на даний час неможливо дізнатись точну інформацію щодо розміру пенсійних виплат ОСОБА_4 .. Однак, як встановлено пенсійні виплати ОСОБА_3 були надзвичайно маленького розміру, на які фактично особі самостійно було б дуже важко прожити. Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 був посадовою особою держустанови, та мав певний стаж роботи на відміну від ОСОБА_3 , його пенсійне забезпечення було значно вище, аніж у ОСОБА_3 . Крім того, як вже було зазначено вище ОСОБА_4 був відповідальним квартиронаймачем, сплачував кошти за комунальні послуги, можна дійти висновку, що для ОСОБА_3 такі суми були значно високими, та такими, які вона самостійно жодним чином сплачувати не могла. Отже ОСОБА_4 піклувався та допомагав матеріально ОСОБА_3 , чим фактично здійснював її утримання до своєї смерті. Враховуючи вище викладені обставини та факти, зазначаємо, що ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_4 перебувала на його утриманні вже декілька років.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме 1/4 частку квартири, яку у зв`язку з відсутністю родичів ближчого ступеня споріднення, прийняла ОСОБА_3 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном згідно вимог п.1 ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР , являючись при цьому спадкоємцем за законом згідно ст. 531 ЦК Української РСР , як особа, що перебувала на утриманні померлої не менше одного року до його смерті.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 . Після її смерті 1/2 частина квартири перейшла у спадок її донці ОСОБА_6 це 1/4 частина квартири, яка була оформлена на ОСОБА_3 у відповідності до свідоцтва про право власності на житло від 6 липня 1999 року реєстраційний № НОМЕР_1 та 1/4 частина яка належала ОСОБА_4 і відповідно після його смерті перейшла до ОСОБА_3 як до особи яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном згідно вимог п.1 ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР , являючись при цьому спадкоємцем за законом згідно ст. 531 ЦК Української РСР, як особа, що перебувала на утриманні померлого не менше одного року до його смерті
Позивач зазначає, що вступив у спадок після своєї матері, яка є спадкоємцем в свою чергу своєї матері ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, які були посвідчені приватним нотаріусом, а саме: згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом 11 січня 2024 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Т.А. було посвідчено, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є її син, ОСОБА_2 (позивач), спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із 1/4 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом 07 серпня 2025 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 було посвідчено, що на підставі статті 529 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) та п.п. 4,5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її онук ОСОБА_2 (позивач) , спадщина на яку видано свідоцтво складається з 1/4 частки у праві спільної сумісної власності у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, позивач успадкував від своєї баби 1/4 частку квартири після смерті матері та успадкував від своєї матері 1/4 частку квартири після смерті матері і відкриття спадщини. ОСОБА_6 (мати позивача) увесь час та на момент смерті ОСОБА_3 (баби позивача) проживала разом з ОСОБА_3 .
ОСОБА_6 (мати позивача) після смерті ОСОБА_3 (баби позивача), фактично вступила в управління та володіння частиною квартири, яка належала ОСОБА_3 . Отже прийняла спадщину, від своєї мати ОСОБА_3 , однак не оформила її належним чином. Про що було видане свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 серпня 2025 року, цим підтверджується факт того, що ОСОБА_6 (мати позивача) прийняла спадщину від ОСОБА_3 (баби позивача).
Крім того, позивач зазначає, що звертався до нотаріуса задля прийняття спадщини після ОСОБА_4 . Однак нотаріусом була прийнята постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 03.10.2025 № 147/02-31. У зв`язку з тим, що спадкодавець, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , це рідний брат діда позивача. Дід позивача, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто до відкриття спадщини після смерті його брата, ОСОБА_4 та був його єдиним родичем. За нормами Цивільного кодексу Української РСР ЦК не передбачалось прийняття спадщини по праву представлення. Тому позивач наразі не може успадкувати нерухоме майно замість свого діда ОСОБА_5 . Інших спадкоємців, передбачених на той час законодавством або заповітом, немає.
Інші проживаючі та власники також не мали прийняти спадщину від ОСОБА_4 , а саме: ОСОБА_3 (баба позивача), померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не відноситься до жодної із черг. ОСОБА_6 (мати позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , тобто, внучата племінниця, ОСОБА_4 також не відноситься до жодної з черг, та не могла прийняти спадщину від ОСОБА_4 .
Отже, на переконання позивача, для визнання за позивачем права власності на 1/4 частку квартири яка належала ОСОБА_4 , а згодом ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , необхідно встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_3 у ОСОБА_4 .
Позивач зазначає, що у зв`язку із тим, що в нього наразі з`явилась необхідність реалізувати своє право на спадкування, а реалізувати його можна лише в судовому порядку, просить суд встановити факт перебування ОСОБА_3 на утриманні в ОСОБА_4 , адже його встановлення необхідне йому для реалізації права на спадкування, а у позасудовому порядку встановити його неможливо і чинне законодавство не передбачає іншого порядку встановлення даного факту.
Ухвалою суду від 13 січня 2026 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено та витребувано у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Жиляєвої Ніни Володимирівни (адреса: м. Харків, вул. Чернишевська, 31-А) усю наявну інформацію щодо відкриття спадкової справи на ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання ухвали суду від 23 лютого 2026 року від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Жиляєвої Ніни Володимирівни надійшов лист від 04.03.2026 за № 18/01-16 відповідно до якого встановлено, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не відкивалася.
Ухвалою суду від 17 березня 2026 року клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено. Витребувано у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Жиляєвої Ніни Володимирівни (адреса: м. Харків, вул. Чернишевська, 31-А) та у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луніної Тетяни Анатоліївни (адреса: м. Харків, 61058, вул. Данилевського, буд. 22; ІНФОРМАЦІЯ_9 ) усю наявну інформацію щодо відкриття спадкової справи, а також документи по спадковій справі на ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 08 червня 2026 року підготовче провадження у справі було закрите та призначено судовий розгляд у справі.
Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про виклик та допит свідка ОСОБА_10 задоволено.
Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року заяву свідка ОСОБА_10 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду задоволено.
25.08.2026. через систему Електронний суд від Харківської міської ради до суду подано пояснення на позовну заяву 638/26633/25 відповідно до яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Харківської міської ради. Оскільки Харківська міська рада вважає, що позивач звертаючись до суду з позовною заявою, не надав належних, допустимих та достатніх письмових доказів в обґрунтування заявлених вимог, які можуть бути прийняті судом на підтвердження того факту, що ОСОБА_3 утримувалася ОСОБА_4 з 1998 року по ІНФОРМАЦІЯ_8 . Крім того позивачем не надано доказів, що позивач немає можливості документально встановити факт утримання в позасудовому порядку, або використав всі можливі засоби для встановлення даного факту. Харківська міська рада наголошує, що позивач не надав належних, допустимих та достатніх письмових доказів щодо відсутності у ОСОБА_3 будь-яких прибутків/заощаджень/збережень в банківських установах (або правонаступника колишнього Ощадбанку СРСР). Не надано інформації із бази даних (реєстру) вкладників колишнього СРСР. Не надано банківських офіційних довідок про наявність або відсутність рахунків та суми залишків. Також документально не підтверджується та не може бути встановлено судом саме утримання ОСОБА_3 лише ОСОБА_4 в заявлений період (з 1998 року до 25.07.1999 року). Відповідача зазначає, що визнання права власності в даному випадку не є винятковим способом захисту, оскільки не існуватимуть перешкоди, у разі встановлення факту постійного проживання позивача із спадкодавцем, для оформлення спадщини у нотаріальному порядку. Позивачем не надано усіх доказів, які б підтверджували наявність у спадкодавців- ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 права власності на будь-яке спадкове майно, в тому числі 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 , на день їх смерті. Отже, у зв`язку із відсутністю реєстрації права власності на спірну 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 та її реєстрації після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , за померлою ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_6 , є наявні підстави вважати спірну частку нерухомого майна, яка належала померлому ОСОБА_4 , відумерлою спадщиною.
31.08.2026. через систему Електронний суд позивач подав заперечення на пояснення відповідача по позовній заяві по справі № 638/26633/25 з якого вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Харків від 13.01.2026 року по справі № 638/26633/25 відкрито провадження у справі та установлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України , і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, якщо такі докази не надані позивачем. Відповідач маючи електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» та будучи стороною по справі № 638/26633/25 мав змогу ознайомитись із Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харків від 13.01.2026 року по справі № 638/26633/25, а також із позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на майно в порядку спадкування та з усіма додатками поданими до даної позовної заяви. Зазначає, що до 08.04.2026 року жодних дій від сторони відповідача вчинено не було, жодних документів по справі відповідачем не подавалось. 08.04.2026 року представник Відповідача подав до суду клопотання про надання для ознайомлення матеріалів справи № 638/26633/25, в якому також просив відкласти розгляд справи № 638/26633/25 призначений на 08.04.2026 об 10:30 на інший час і дату та повідомити Харківську міську раду. При цьому, представник відповідача не надав жодних доказів про неможливість ознайомлення з матеріалами справи раніше, наголошуємо на тому, що Відповідач має зареєстрований кабінет у підсистемі «Електронний суд» і можливість ознайомлення з матеріалами справи № 638/26633/25 була у Відповідача і до 08.04.2026 року. Суд відклав розгляд справи призначений на 08.04.2026 об 10:30 на 13:30 год. 04.05.2026 року. Однак, з 08.04.2026 року по 04.05.2026 року стороною відповідача не було вчинено жодних дій або подано будь-яких документів по справі, при тому , що усі матеріали справи № 638/26633/25 наявні в «Електронному суді» і у Відповідача є можливість з ними ознайомитись у повному обсязі. Потім відбувся ще один перенос на 19.05.2026 року на 11:00 год. 07.05.2026 представник Відповідача знов подає клопотання про перенос бажає знову перенести судове засідання по справі призначене на 19.05.2026 року на 11:00 год, посилаючись на перебування у щорічній відпустці та не надходження запитуваної інформації для формування правової позиції Харківської міської ради у цій справі. До суду так і не було подано доказів будь яких запитів відповідача щодо інформації для формування правової позиції Харківської міської ради у цій справі. Отже все вищевказане свідчить про зловживання представником відповідача процесуальними правами. Тому посилання представника відповідача у поясненнях на Конституцію України та доступ до справедливого правосуддя є знущанням над правами сторін та нормами законодавства. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не надано ані відзиву на позовну заяву по справі № 638/26633/25, ані жодних поважних причин пропуску строку для подання відзиву по справі № 638/26633/25. Спроба представника відповідача поданими поясненнями замінити відзив є незаконною та не відповідає ЦПК України, у зв`язку з чим позивач просить залишити без розгляду пояснення представника відповідача подані в системі "Електронний суд" 25.08.2026 року.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат Могильова І.А. підтримала позовну заяву в повному обсязі. Зазначила, що встановлення даного факту, має для позивача юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення його спадкових прав як спадкоємця за законом на спадкове майно, та у зв`язку з тим, що в позасудовому порядку у вирішенні вказаного питання йому було відмовлено, просила позовну заяву задовольнити.
Представник Харківської міської ради у судове засідання не з`явився про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є троюрідною сестрою ОСОБА_2 , вони є дуже близькі, часто бувала в них гостях дитиною та в дорослому віці. ОСОБА_11 проживала разом зі своїм чоловіком та його братом ОСОБА_12 . Коли помер чоловік баби ОСОБА_13 , то дід ОСОБА_14 та баба ОСОБА_13 продовжили проживати разом квартирі діда ОСОБА_12 . Дід ОСОБА_14 нікого більше з родичів немав. Він завжди опікувався бабою ОСОБА_13 , допомагав їй як морально, так і матеріально, сплачував комунальні послуги, забезпечував продуктами харчування та ліками. Навіть коли вже дід ОСОБА_14 був вже на пенсії він всеодно продовжував працювати. ОСОБА_11 погано бачила, в неї було штучне око із самого дитинства, роки за три чотири до своєї смерті вона вже далі під`їзду нікуди не виходила, в неї дуже боліли ноги, повністю матеріально залежала від діда ОСОБА_12 , так як забезпечувати себе не могла, оскільки в неї була дуже маленька пенсія. Дід ОСОБА_14 був добрим господарем, дуже добре готував, сервірував столи, завжди себе добре почував, був спортивний та активним. Крім того, вказані пояснення свідка ОСОБА_10 , підтверджуються її письмовими поясненнями від 02.04.2026.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/[телефон приховано] від 23.12.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як убачається з копії свідоцтва про право власності на житло від 06.07.1999 реєстраційний № 1-99-200128 ОСОБА_2 та члени його сімї ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 по частині кожний дійсно мали на праві спільної власності квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, вищевказане підтверджується, копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майнаа щодо об`єкта нерухомого майна № 438579987 від 07.08.2025.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 10.12.1984 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 26.07.1999 року ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як убачається з копії свідоцтва про смерть НОМЕР_5 від 25.04.2001 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, вказана інформація підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 0[телефон приховано] від 16.01.2025.
Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_6 від 08.06.2022 року ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.01.2024 року зареєстрованого в реєстрі за № 20, спадкоємцем частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (спадкова справа № 21/2023).
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.08.2025 року зареєстрованого в реєстрі за № 501 спадкоємцем частки у праві спільної сумісної власності у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (спадкова справа № 21/2023).
Згідно копії особового листка по обліку кадрів ОСОБА_5 , 1902 року народження, у період з 1942-1945 рр. перебував у полоні у Німеччині в контуженому стані.
Відповідно до копії довідки № 50/5 -11 від 11.07.1958 року ОСОБА_5 , 1902 року народження, 21 червня 1945 року був засуджений Воєнним трибуналом 65 армії по ст.58-1 «б» УК РСФСР, після відбуття строку покарання знаходився у засланні, із заслання був звільнений на підставі Указу Президіума Верховної Ради СРСР від 17 вересня 1955 року із зняттям судимості.
Як убачається з копії довідки № 08-12 від 05.01.1962 року, що ОСОБА_5 працював в Харківському палаці фізкультури на посаді заступника директора. Згідно копії постанови № 784 від 02.10.1945 року виконавчого комітету Харківської міської ради ОСОБА_4 затверджено на посаду в.о. Голови Міського Комітету у справах фізкультури та спорту.
Як убачається з копій квитанцій ОСОБА_4 сплачував рахунки за адресою: АДРЕСА_1 на суму 11,00 грн та 22.00 грн.
Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_3 , 1913 року народження, остання 16.12.1970 звільненна з посади у зв`язку з виходом на пенсію.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.11.2025 вбачається, що Пенсійний фонд України прийняв повноваження щодо призначення та виплати пенсій від органів праці та соціального захисту населення з 01.03.2001, з питання отримання інформації щодо ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ) пропонує звернутись до органів соціального захисту населення. ОСОБА_3 отримувала пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Розмір пенсії останньої складав: з 01.03.2001-47,83 грн та з 01.04.2001 - 69,91 грн.
Згідно листа управління Соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району ХМР від 16.12.2025 за № 4376/0848-25 встановлено, що відповідно до статті 685 Переліку документів (діючий на момент передачі пенсійних справ), що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року № 41 «Про затвердження Переліку типових документів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 року за № 576/3016 (із змінами), пенсійні справи на державне зберігання в архів не передавалися, а строк зберігання пенсійних справ був встановлений протягом 5 років після припинення виплати пенсій. Оскільки Управління не було забезпечене приміщенням для зберігання архівних пенсійних справ та завершився термін зберігання даних документів, управління було вимушене звернутися до Архівного відділу Харківської міської ради про прийняття на державне зберігання документів за 1966-2001 року. Відповідно до акту від 12.04.2011 року, протоколи призначення пенсій були вилучені з архівних пенсійних справ та передані до архівного відділу Харківської міської ради, який знаходиться за адресом: м. Харків вул. Університетська, 13.
Як убачається з копії листа архівного відділу Харківської міської ради за № вих.ТЗ-887 від 22.12.2025 в документах фонду: Р1268 «Управління праці та соціального захисту Дзержинського району м. Харкова», протоколів про призначення пенсій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на зберіганні не виявлено.
16.01.2025 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жиляєвою Н.В. зареєстровано спадкову справу № 1/2025 (номер у Спадковому реєстрі 54672165) щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , що підтверджується копією спадкової справи та копією витяга про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 79725534 від 16.01.2025.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за параметрами запиту « ОСОБА_3 » у спадковому реєстрі відсутні.
Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 82135747 від 07.08.2025 ОСОБА_2 є спадкоємцем частки у праві спільної сумісної власності у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , 1913 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Відповідно до копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб за № 0[телефон приховано] , 09.12.1961 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , уклав шлюб з ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_18 ).
ОСОБА_2 було відмовлено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Т.А. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на частки у праві спільної сумісної власності у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , місце проживання якого було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.10.2025 № 147/02-31.
Цивільні відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Згідно зі статтею 525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Статтею 529 ЦК Української РСР встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Згідно ст. 530 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства (ст.531 ЦК Української РСР).
У відповідності до практики Верховного суду України (ухвала від 20.02.2008 по справі 6-17585кс04) до непрацездатних осіб відносяться громадяни, які в силу свого віку не можуть себе забезпечувати, незалежно від того, чи отримують вони пенсію чи ні, - жінки 55 років та чоловіки 60 років; за станом здоров`я - інваліди 1,2,3 групи.
Аналіз судової практики свідчить, що непрацездатні особи можуть бути зараховані до зазначеної категорії спадкоємців лише за наявності таких умов: а) непрацездатна особа має перебувати на утриманні померлого не менше одного року безпосередньо перед його смертю; б) допомога, яку надавав померлий цій непрацездатній особі, має бути основним джерелом її існування (хоч не обов`язково, щоб вона була єдиним джерелом існування); в) допомога має надаватися систематично.
Верховний Суд України в Узагальненні судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від 19.06.2013 зазначав про те, що судом може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, що має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії чи відшкодування шкоди за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї.
В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п.2 ст.273 ЦПК), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст.531 Цивільного Кодексу України (ЦК) не менше одного року.
Отже у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що факт перебування ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_4 підтверджується наданими до суду доказами та поясненнями свідка, оскільки ОСОБА_4 постійно протягом тривалого часу забезпечував ОСОБА_3 , як коштами, так і житлом, тобто ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом, як непрацездатна особа, що перебувала на утриманні померлого ОСОБА_4 не менше одного року до його смерті. Встановлення вказаного факту необхідне позивачу для реалізації права на спадкування, а у позасудовому порядку встановити його неможливо і чинне законодавство не передбачає іншого порядку встановлення даного факту, тому суд вважає за можливе позов задовольнити та встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на утриманні в період з 1998 року до дня смерті ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, та оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 , прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , проте позивач ОСОБА_2 не може у встановленому законом порядку оформити свої спадкові права, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_2 право власності на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. 12, 17, 18, 76, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги позивача: ОСОБА_2 до відповідача: Харківська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.
Установити факт, про те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на утриманні в період з 1998 року до дня смерті ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , РНОКПП НОМЕР_7 право власності на частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, місце знаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7.
Суддя М.Є. Шамраєв