У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
29 вересня 2026 року Справа № 580/8718/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нездійснення виплати пенсії ОСОБА_1 з 28.03.2026 року у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду по справі №580/533/26;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 28.03.2026 року перерахованої на виконання рішення суду у справі №580/533/26 щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, без віднесення таких виплат до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та без застосування будь якого часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати (в межах окремих бюджетних асигнувань або з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди)
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 123.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 14.09.2026 витребувано від ОСОБА_1 докази виплати йому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі №580/533/26 у травні 2026 року пенсії у сумі 2883,66 грн та у червні 2026 року пенсії у сумі 5514,18 грн. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області докази виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі №580/533/26, у тому числі виплати позивачу пенсії з 01.03.2026 у перерахованому розмірі, яка становить 10115,56 грн. Зупинено провадження у справі до надання до суду витребуваних документів.
Ухвалою суду від 29.09.2026 поновлено провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Пунктом 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Заявою від 04.12.2025 позивач звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років стажу відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування двоскладової формули при її обчисленні.
Листом від 01.01.2026 відповідач повідомив, що пенсія позивача обчислено згідно з законодавством та документами пенсійної справи. Законодавчих підстав для перерахунку його пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років стажу без застосування двоскладової формули при її обчисленні відсутні. Відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ №796 право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за Списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, - не вище 85 % заробітку, у разі призначення пенсії на умовах ч.2 ст.27 ЗУ №1058-ХІІ.
Не погоджуючись із вищезазначеною відмовою позивачка звернулась до суду із позовом.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі №580/533/26, яке набрало законної сили 28.03.2026, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2025 та здійснити у встановленому порядку та спосіб перерахунок та виплату його пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» двоскладової формули при її обчисленні, починаючи з 04.12.2025.
На виконання вимог вищезазначеного рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі №580/533/26 пенсію позивача перераховано з 04.12.2025 із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» двоскладової формули при її обчисленні, яка у підсумку з 04.12.2025 становить 9398,08 грн, а з 01.03.2026 становить 10115,56 грн.
Однак, як зазначає позивач, у подальшому Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішення суду здійснило у травні 2026 року нарахування йому пенсії лише у сумі 2883,66 грн, у червні 2026 року лише у сумі 5514,18 грн, тобто фактично припинило виконувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі №580/533/26.
Таким чином, підставою для звернення позивача до суду є незгода позивача з діями відповідача, вчиненими на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі №580/533/26.
Відповідно до статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .
Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В частині 1 статті 11 цього Закону йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .
Згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини 5 статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 1291 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, суддя дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
За вказаних обставин, суддя зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він може звертатися до суду саме у порядку статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Підсумовуючи вище наведене, суддя зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26 вказав на правильність висновку Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 620/13341/25 про те, що згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, для захисту порушених прав при виконанні рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі №580/533/26, позивач має право звернутись до суду із заявою в порядку статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи, що для захисту порушених позивач має звернутись до суду із заявою в порядку статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч.1 ст. 157 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Провадження у справі №580/8718/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.
Копію ухвали направити учасникам справи
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ