К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року місто Київ
справа № 361/9103/24
апеляційне провадження № 22-ц/824/13851/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «РВС Банк» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2026 року, постановлену під головуванням судді Савчака С.П., за клопотання Акціонерного товариства «РВС Банк» про скасування заходів забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «РВС Банк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» про визнання відсутнім права іпотекодержателя та витребування майна із незаконного володіння,-
в с т а н о в и в:
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «РВС Банк», треті особи: ТОВ «ФК «Паріс», ПАТ «Укргазбанк» про визнання відсутнім права іпотекодержателя та витребування майна із незаконного володіння, про визнання відсутнім право іпотекодержателя у АТ «РВС Банк» щодо земельних ділянок кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0004 площею 0,7499 га та кадастровий номер [номер приховано]:02:009:0042 площею 0,7501 га, які знаходяться за адресою Київська область, Броварський район, с. Погреби; витребування із чужого незаконного володіння АТ «РВС Банк» земельні ділянки , які знаходяться за адресою Київська область, Броварський район, с. Погреби, а саме земельних ділянок: кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0382 площею 0,0710 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0384 площею 0,1675 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0383 площею 0,1274 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0385 площею 0,3767 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0381 площею 0,0073 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:009:0151 площею 0,0508 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:009:0152 площею 0,0838 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:009:0150, площею 0,2468 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:009:0153, площею 0,1340 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:009:0154, площею 0,2347 га.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій, посилаючись на те, що, враховуючи предмет поданого ним позову, з метою уникнення виконання рішення суду у цій справі відповідач АТ «РВС Банк», за яким зареєстровано право власності на зазначені десять земельних ділянок, може вчиняти дії щодо розпорядження цими земельними ділянками шляхом відчуження на користь третіх осіб або зміни їх технічних характеристик для приховування цього майна, що істотно може ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його (позивача) порушених прав, у разі задоволення судом цього позову, вважає доцільним вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки.
Накладено арешт на земельні ділянки, що розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, село Погреби, а саме на десять земельних ділянок: 1) кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0382 площею 0,0710 га, 2) кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0384 площею 0,1675 га, 3) кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0383 площею 0,1274 га, 4) кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0385 площею 0,3767 га, 5) кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0381 площею 0,0073 га, 6) кадастровий номер [номер приховано]:02:009:0151 площею 0,0508 га, 7) кадастровий номер [номер приховано]:02:009:0152 площею 0,0838 га, 8) кадастровий номер [номер приховано]:02:009:0150, площею 0,2468 га, 9) кадастровий номер [номер приховано]:02:009:0153, площею 0,1340 га, 10) кадастровий номер [номер приховано]:02:009:0154, площею 0,2347 га.
10 листопада 2025 року від АТ «РВС Банк» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке обґрунтоване тим, що рішенням Національного банку України № 398-рш/БТ від 04.11.2025 АТ «РВС Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.11.2025 №1044 в АТ «РВС банк» було запроваджено тимчасову адміністрацію.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).
У спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому запроваджена тимчасова адміністрація та/або розпочата процедура ліквідації, зобов`язань перед кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними і цей Закон є пріоритетним щодо інших нормативних актів України у цих правовідносинах. Таким чином, введення процедури ліквідації АТ «РВС Банк» зумовлює обов`язкове скасування заходів забезпечення позову в силу прямої вказівки в законі.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2026 року в задоволенні клопотання АТ «РВС Банк» про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, АТ «РВС Банк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції, на думку відповідача, не взяв до уваги правовий висновок, який викладеній постанові Верховного Суду від 21.10.2022 у справі № 910/4777/21 , а саме що норма, закріплена у пункті 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є імперативною, а значить підлягає безпосередньому та безумовному застосуванню.
Також зазначає, що відповідач не заперечує те, що на час винесення ухвали від 19.04.2024 року про забезпечення позову не було обмежень щодо застосування заходів забезпечення позову. Однак, відсутність обмежень у застосуванні заходів забезпечення позову станом на дату їх застосування не може слугувати підставою для відмови у їх скасування, оскільки така відмова не враховує обставини, які змінились, а саме - можливість для застосування до відповідача норм спеціального закону, зокрема пункту 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Таким чином, на думку відповідача ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2026 року підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу, АТ «Укргазбанк» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги про те, що пункт 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є імперативним і тому суд першої інстанції був зобов`язаний скасувати раніше застосовані заходи забезпечення позову, суперечать наведеній правовій позиції Верховного Суду у справі № 910/4777/21 від 21 жовтня 2022 року. За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування ухвали.
В судовому засідання представник АТ «РВС Банк» - адвокат Гутник А.Ж. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник АТ «Укргазбанк» - Головченко М.Ю. проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила залишити її без задоволення.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно, тому колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення представника АТ «РВС Банк», представника АТ «Укргазбанк», вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для скасування заходів забезпечення позову, оскільки на час винесення ухвали Броварським міськрайонним судом Київської області від 19.04.2024 року, якою задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення цього позову та накладення арешту на земельні ділянки не було розпочато процедуру виведення АТ «РВС Банк» з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію та не було запроваджено процедуру ліквідації АТ «РВС Банк».
Крім того, суд вказав, що з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову Акціонерне товариство «РВС Банк» звернулося під час запровадження у банку тимчасової адміністрації, але відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).
Колегія суддів погодилася з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Правління НБУ від 04.11.2025 року № 398-рш/БТ АТ «РВС Банк» віднесене до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.11.2025 року № 1044 розпочато процедуру виведення Акціонерного товариства «РВС Банк» з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію строком на один місяць з 05.11.2025 року по 04.12.2025 року (включно). Призначено уповноважену особу Фонду та делеговано їй всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «РВС Банк».
Рішенням Правління НБУ від 30.12.2025 року № 488-рш відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати АТ «РВС Банк».
Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.12.2025 року № 311 припинено тимчасову адміністрацію в Акціонерному товаристві «РВС Банк», відкликано повноваження тимчасового адміністратора, розпочато процедуру ліквідації в Акціонерному товаристві «РВС Банк», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора в Акціонерному товаристві «РВС Банк».
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників).
Відповідно до ч. 6 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.
Відповідно до ч. 9 ст. 150 ЦПК України майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
Відповідно до ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на майно, у тому числі кошти, Фонду не може бути накладений арешт, а також застосовані способи забезпечення позову.
Відповідно до п. 2, 2-1 ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: - примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); - накладення нових обтяжень чи обмежень на майно (активи) (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій).
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.
Оскільки на час винесення ухвали Броварським міськрайонним судом Київської області від 19.04.2024 року, якою задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення цього позову та накладення арешту на земельні ділянки не було розпочато процедуру виведення АТ «РВС Банк» з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрації, а також не було запроваджено процедуру ліквідації АТ «РВС Банк», колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що норма, закріплена у пункті 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є імперативною, а значить підлягає безпосередньому та безумовному застосуванню, колегія суддів вважає необгрунтованими та такими, що не відповідають правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року у справі № 910/4777/21, в якій зазначено, що: «Порядок ліквідації банків визначений у розділі VIII Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наслідки початку процедури ліквідації банку визначені у статті 46 цього Закону.
Так, зокрема відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.
Верховний Суд зазначає про те, що зазначена норма закону є імперативною, тобто імперативно (наказово) визначає, які наслідки має розпочата процедура ліквідації банку для накладених публічних обтяжень чи обмежень на розпорядження майном (активами), коштами банку, що ліквідується, а саме: чітко визначає, що такі публічні обтяження чи обмеження на розпорядження майном банку втрачають чинність з дня початку процедури ліквідації банку.
При цьому в силу імперативного характеру норма, закріплена у пункті 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не створює правових підстав для скасування раніше вжитих судом заходів забезпечення позову відповідно до статті 145 Господарського процесуального кодексу України, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції».
Колегія суддів зауважує, що заходи забезпечення позову у цій справі були застосовані судом до виникнення обставин, на які відповідач посилається, як на підставу для їх скасування. Зміна правового статусу відповідача після застосування заходів забезпечення позову не свідчить про незаконність ухвали, якою такі заходи були застосовані, та сама по собі не є безумовною підставою для їх скасування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не свідчать про постановлення оскаржуваної ухвали з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2026 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «РВС Банк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 28 вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: