КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-ц/824/16945/2026
Справа № 754/3056/26
У Х В А Л А
про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження
28 вересня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оноре де Бальзака, 84А" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року відмовлено у задоволенні позову. Повний текст рішення суду складено 25 червня 2026 року. Не погоджуючись із даним рішенням, позивач ОСОБА_1 02 вересня 2026 року особисто подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, та, пропустивши строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення, заявив клопотання про його поновлення, мотивоване тим, що з даною апеляційною скаргою позивач звертається вдруге, вперше апеляційну скаргу ним було подано у встановлений законом тридцятиденний строк, проте її було повернуто позивачу та роз`яснено, що апеляційна скарга має бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а не до суду першої інстанції.
Для вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження з суду першої інстанції було витребувано матеріали справи, яка на даний час надійшла до апеляційного суду.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року, Київський апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення з апеляційною скаргою відбулося в межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційною скарги відбулося в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення із апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, та не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21.
Оскаржуване рішення Деснянського районного суду м. Києва було ухвалене 25 червня 2026 року, повний текст рішення суду складено 25 червня 2026 року, таким чином, строк апеляційного оскарження зазначеного рішення розпочався 26 червня 2026 року та закінчився 27 липня 2026 року (тридцять календарних днів, враховуючи вихідні дні).
21 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року.
18 серпня 2026 року справа № 754/3056/26 разом з апеляційною скаргою надійшла з Деснянського районного суду м. Києва до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга на приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції (п. 3 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).
02 вересня 2026 року ОСОБА_1 вдруге подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 300/2628/19.
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України.
Згідно ст. 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі. Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції; ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; перелік матеріалів, що додаються. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. 359, 360, 361 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_2 у строк на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України зупинити дію рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року.
Надіслати позивачу копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, а іншим учасникам справи копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами. Надати учасникам справи строк до десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: