КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/12250/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 358/683/26
28 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника заявника Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ТРИБУД» адвокат Хоменка Романа Володимировича на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 28 квітня 2026 року, постановлену під головуванням судді Буравової К.І., у цивільній справі за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ТРИБУД» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внесках та платежах співвласників, інфляційних втрат та трьох процентів річних, -
в с т а н о в и в:
У квітні 2026 року Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ТРИБУД» звернулося до Богуславського районного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внесках та платежах співвласників.
Заяву обґрунтовувало тим, що 07 липня 2016 року рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , було створено Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ТРИБУД».
ОСОБА_1 є одноосібним власником квартири АДРЕСА_4 та співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ «ТРИБУД».
Заявник зазначав, що 27 вересня 2018 року загальними зборами ОСББ «ТРИБУД», оформленими відповідним протоколом, затверджено розмір внесків, що спрямовуються на утримання будинку і споруд та прибудинкової території, з розрахунку на 1 кв. м загальної площі квартири чи нежитлового приміщення, у розмірі 3,00 грн за 1 кв. м.
24 червня 2025 року загальними зборами співвласників ОСББ «ТРИБУД» затверджено розмір внесків та платежів за обслуговування територій ОСББ «ТРИБУД» у розмірі 3,50 грн за 1 кв. м площі житлових та нежитлових приміщень.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує обов`язку зі сплати внесків та платежів, заявник зазначав, що за період з 01 липня 2025 року по 31 березня 2026 року у нього виникла заборгованість у розмірі 2 836,92 грн.
З урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних станом на 17 квітня 2026 року загальна сума вимог становила 2 861,87 грн, з яких: 2 836,92 грн - основна заборгованість, 17,85 грн - інфляційні втрати та 7,10 грн - три проценти річних.
У зв`язку з наведеним ОСББ «ТРИБУД» просило видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ТРИБУД» 2 836,92 грн заборгованості по внесках та платежах співвласників за період з 01 липня 2025 року по 31 березня 2026 року, 17,85 грн інфляційних втрат, 7,10 грн трьох процентів річних та 332,80 грн судового збору.
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 28 квітня 2026 року відмовлено ОСББ «ТРИБУД» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внесках та платежах співвласників, інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Не погоджуючись з ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 28 квітня 2026 року, ОСББ «ТРИБУД» в особі представника - адвоката Хоменка Р.В. подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 28 квітня 2026 року у справі № 358/683/26 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не у повній мірі з`ясовано усі фактичні обставини справи та не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що суд першої інстанції помилково виходив з того, що правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Вказує, що відносини з приводу створення та діяльності об`єднань співвласників багатоквартирних будинків регулюються Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», їх статутом, а не Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Посилається на положення статей 10 та 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до яких об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Вважає, що відсутність підпису ОСОБА_1 у списках для голосування на загальних зборах співвласників ОСББ «ТРИБУД» від 24 червня 2025 року щодо збільшення розміру внесків та платежів з 3,00 грн до 3,50 грн за 1 кв. м площі житлових та нежитлових приміщень не позбавляє його прямого обов`язку відповідно до вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. При цьому зазначає, що за таке підвищення проголосувала більшість співвласників ОСББ «ТРИБУД», які були присутні на загальних зборах 24 червня 2025 року.
Вказує, що судом першої інстанції помилково не враховано, що у даній справі існує безспірність заявлених вимог.
Посилається на те, що ОСОБА_1 має значну суму заборгованості зі сплати внесків та платежів за обслуговування територій ОСББ «ТРИБУД» за попередній період, тобто до 01 липня 2025 року, про існування якої він особисто знає та періодично її сплачує.
Зазначає, що ОСББ «ТРИБУД» вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення 27 березня 2024 року на адресу боржника ОСОБА_1 вимоги про сплату заборгованості разом з усіма додатками, яку 30 березня 2024 року було вручено йому особисто працівником поштового відділення.
Стверджує, що станом на день подання апеляційної скарги боржник не виявив бажання добровільно сплатити заявнику суму заборгованості, а письмових чи усних заперечень щодо факту виникнення заборгованості від нього на адресу заявника не надходило.
На думку апелянта, сам факт направлення ОСОБА_1 письмової вимоги про стягнення боргу по внесках та платежах співвласників ОСББ «ТРИБУД» та її фактичне отримання ним є дійсними та підтвердженими доказами обізнаності останнього про наявність заборгованості, яка станом на день подання апеляційної скарги ним не оспорюється та не заперечується.
Апелянт також зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
У зв`язку з цим вважає помилковою ухвалу суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу.
Зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
Апелянт звертає увагу, що відповідна заборона на нарахування та стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних поширюється на заборгованість населення у територіальних громадах, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих рф, а також у випадку пошкодження нерухомого майна споживача внаслідок воєнних (бойових) дій за передбачених постановою умов.
При цьому апелянт зазначає, що місто Богуслав Обухівського району Київської області не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
З огляду на наведене вважає ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 28 квітня 2026 року необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального законодавства.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що надані заявником документи не підтверджують заявлений до стягнення розмір заборгованості.
Суд установив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_4 загальною площею 48,30 кв. м.
Виходячи із площі квартири та встановлених загальними зборами розмірів внесків, суд зазначив, що розмір щомісячного внеску за період з 01 липня 2025 року по 31 серпня 2025 року мав становити 144,90 грн (48,30 кв. м ? 3,00 грн), а за період з 01 вересня 2025 року по 31 березня 2026 року - 169,05 грн (48,30 кв. м ? 3,50 грн).
Водночас у долученому до заяви розрахунку заборгованості заявником визначено щомісячні нарахування у розмірі 296,08 грн за період з 01 липня 2025 року по 31 серпня 2025 року та 320,68 грн за період з 01 вересня 2025 року по 31 березня 2026 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б у безспірний спосіб підтверджували правильність здійсненого розрахунку заборгованості, відповідність здійснених нарахувань затвердженим загальними зборами розмірам внесків, обсяг та підстави виникнення заявленої до стягнення суми.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною другою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з частиною третьою статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини першої статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Пунктами 4, 5 частини другої статті 163 ЦПК України встановлено, що у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до пунктів 1, 8 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до частини першої статті 167 ЦПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п`ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Пунктом 7 частини першої статті 168 ЦПК України встановлено, що у судовому наказі зазначається повідомлення про те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Разом з тим наведене положення не звільняє заявника від виконання вимог статті 163 ЦПК України щодо зазначення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, та подання документів, що підтверджують ці обставини, і не позбавляє суд повноважень перевірити наявність передбачених статтею 165 ЦПК України підстав для відмови у видачі судового наказу.
Тому посилання апелянта на те, що при вирішенні питання про видачу судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, не свідчить про обов`язок суду видати судовий наказ за відсутності документального підтвердження виникнення та конкретного розміру грошової вимоги.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 загальною площею 48,30 кв. м.
27 вересня 2018 року загальними зборами ОСББ «ТРИБУД» було затверджено розмір внеску у сумі 3,00 грн за 1 кв. м загальної площі квартири чи нежитлового приміщення.
24 червня 2025 року загальними зборами співвласників ОСББ «ТРИБУД» прийнято рішення про збільшення розміру внесків та платежів з 3,00 грн до 3,50 грн за 1 кв. м площі житлових та нежитлових приміщень.
Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» серед обов`язків співвласника передбачено своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Відповідно до статті 21 цього Закону порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.
Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.
Отже, сам по собі обов`язок ОСОБА_1 як співвласника брати участь у витратах ОСББ шляхом сплати встановлених загальними зборами внесків та платежів із матеріалів справи вбачається.
Разом з тим наявність такого обов`язку не є тотожною підтвердженню конкретного розміру заявленої ОСББ «ТРИБУД» грошової вимоги - 2 836,92 грн, що має істотне значення при вирішенні питання про видачу судового наказу.
Виходячи із загальної площі належної боржнику квартири - 48,30 кв. м та розміру внеску 3,00 грн за 1 кв. м, щомісячний розмір внеску за липень-серпень 2025 року становить: 48,30 кв. м ? 3,00 грн = 144,90 грн. Отже, за два місяці розмір відповідних нарахувань становить 289,80 грн.
Виходячи з розміру внеску 3,50 грн за 1 кв. м, щомісячний розмір внеску за період з вересня 2025 року по березень 2026 року становить 48,30 кв. м ? 3,50 грн = 169,05 грн.
За сім місяців розмір відповідних нарахувань становить 1 183,35 грн.
Таким чином, виходячи виключно з наданих заявником рішень загальних зборів щодо розміру внесків та площі належної боржнику квартири, загальний розмір нарахувань за заявлений період становить 1 473,15 грн.
Водночас у наданому ОСББ «ТРИБУД» розрахунку заборгованості за липень та серпень 2025 року щомісячний розмір нарахувань визначено у сумі 296,08 грн, а з вересня 2025 року по березень 2026 року - у сумі 320,68 грн, унаслідок чого заявником визначено основну заборгованість у загальній сумі 2 836,92 грн.
Матеріали, подані разом із заявою про видачу судового наказу, також не дають можливості встановити, які саме додаткові внески чи платежі, у якому розмірі та на підставі якого рішення загальних зборів включені ОСББ «ТРИБУД» до заявленої до стягнення суми 2 836,92 грн.
Отже, встановлені судом першої інстанції розбіжності не стосуються оцінки обґрунтованості вимог ОСББ по суті спору, а безпосередньо стосуються можливості встановити з поданої заяви та долучених до неї документів виникнення та розмір тієї грошової вимоги, щодо якої заявник просить видати судовий наказ.
Саме заявник повинен викласти обставини, на яких ґрунтується його вимога, та додати документи, якими ці обставини підтверджуються. За відсутності таких документів суд у наказному провадженні не вправі самостійно визначати інший розмір боргу, з`ясовувати склад невказаних у заяві платежів або встановлювати обставини, які не випливають із поданих заявником матеріалів.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених процесуальним законом підстав для видачі судового наказу на заявлену ОСББ «ТРИБУД» суму основної заборгованості 2 836,92 грн.
Посилання в апеляційній скарзі на наявність у ОСОБА_1 заборгованості за попередній період, тобто до 01 липня 2025 року, направлення йому 27 березня 2024 року вимоги про сплату такої заборгованості та її отримання 30 березня 2024 року наведеного висновку не спростовують. Предметом заяви про видачу судового наказу у цій справі є заборгованість, заявлена ОСББ «ТРИБУД» за період з 01 липня 2025 року по 31 березня 2026 року. Відомості про наявність іншої заборгованості за період до 01 липня 2025 року та обізнаність боржника про її існування не пояснюють склад та розмір щомісячних нарахувань 296,08 грн і 320,68 грн у спірному періоді та не підтверджують правильність визначення заявленої до стягнення суми 2 836,92 грн.
Так само відсутність письмових або усних заперечень ОСОБА_1 на адресу ОСББ не звільняє заявника від установленого статтею 163 ЦПК України обов`язку належним чином викласти обставини виникнення заявленої грошової вимоги та підтвердити їх документами.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що відсутність підпису ОСОБА_1 у списку для голосування від 24 червня 2025 року не звільняє його від обов`язку сплачувати встановлені загальними зборами внески, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
Отже, сама по собі відсутність підпису конкретного співвласника у листі голосування, його неучасть у голосуванні або неприйняття ним відповідного рішення не звільняє такого співвласника від виконання чинного рішення загальних зборів, прийнятого у встановленому законом та статутом порядку.
Тому відповідний довід апеляційної скарги є обгрунтованим у частині твердження про те, що відсутність підпису ОСОБА_1 у списку для голосування сама по собі не є підставою для звільнення його від обов`язку сплачувати належним чином установлені внески та платежі.
Разом з тим зазначений довід не спростовує самостійного та визначального висновку суду першої інстанції щодо відсутності у матеріалах, поданих разом із заявою про видачу судового наказу, документів, які б дозволяли встановити саме заявлений розмір грошової вимоги 2 836,92 грн.
Оскільки подані разом із заявою документи не підтверджують визначену заявником суму основного боргу 2 836,92 грн та не дають можливості встановити, з яких саме підтверджених рішень загальних зборів і нарахувань вона складається, відповідно відсутні й підстави для видачі судового наказу щодо похідних від цієї суми інфляційних втрат та трьох процентів річних.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали Богуславського районного суду Київської області від 28 квітня 2026 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, як про це просить апелянт, немає.
Відповідно до частини першої статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Отже, ОСББ «ТРИБУД» не позбавлене можливості після усунення зазначених недоліків, належного визначення та документального підтвердження складових заявленої заборгованості повторно звернутися до суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності вирішення судом першої інстанції питання про відсутність підстав для видачі судового наказу за поданими ОСББ «ТРИБУД» матеріалами.
Керуючись статтями 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ТРИБУД», подану представником - адвокатом Хоменком Романом Володимировичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 28 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: